Ухвала

від 28.07.2017 по справі 308/7140/17

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/7140/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2017 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання старшого слідчого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Закарпатської області молодшого радника юстиції ОСОБА_6 , погоджене прокурором, про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчим відділом слідчого управління Закарпатської області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42017070000000235, розпочатого за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 липня 2017 року.

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_4 , обіймаючи посаду лікаря-невропатолога неврологічного відділення Тячівської районної лікарні №1, у період часу з 05.06.2017 по 04.07.2017 вчинив умисний злочин у сфері службової діяльності при наступних обставинах.

Так, 05 червня 2017 року до ОСОБА_4 як лікуючого лікаря звернувся інвалід 3 групи ОСОБА_7 щодо надання йому виписки з історії хвороби з метою подальшого пред`явлення до медико-соціальної експертної комісії для встановлення останньому групи інвалідності.

При цьому, ОСОБА_4 , вирішивши використати ситуацію у власних корисливих цілях, керуючись метою протиправного збагачення, поставив перед ОСОБА_7 вимогу про передачу йому неправомірної вигоди в сумі 8 тис. грн. за видачу ним виписки з історії хвороби останнього із наведенням у ній відомостей, які б слугували підставою для медико-соціальної експертної комісії до встановлення ОСОБА_7 групи інвалідності.

У свою чергу, ОСОБА_7 , усвідомлюючи те, що ОСОБА_4 є його лікуючим лікарем, а також те, що від відомостей, зазначених останнім у виписці з історії хвороби, залежатиме рішення медико-соціальної експертної комісії про встановлення ОСОБА_7 групи інвалідності, був вимушений погодитись на вимогу ОСОБА_4 про передачу йому грошових коштів як неправомірної вигоди.

У подальшому, ОСОБА_4 04.07.2017 близько 09.30 год., діючи умисно, з корисливих мотивів, попередньо домовившись про зустріч, зустрівся з ОСОБА_7 на подвір`ї Тячівської районної лікарні №1 за адресою: м. Тячів, вул. Жовтнева, 48, де одержав від останнього грошові кошти в сумі 8 тис. грн., як обумовлену ним суму неправомірної вигоди, за видачу ОСОБА_7 виписки з історії хвороби з відомостями, які слугували б підставою для медико-соціальної експертної комісії до встановлення останньому групи інвалідності, після чого був викритий працівниками УЗЕ в Закарпатській області.

04.07.2017 о 10 год. 04 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України, одразу після вчинення злочину.

04.07.2017 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Згідно інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстровано право власності на земельні ділянки: площею 0.061 (га) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 2124410100:08:002:0293, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 та площею 0, 124 (га) для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2124410100:03:005:0178, яка розташована за адресою м. Тячів, Стара Ферма.

В обґрунтування клопотання, слідчий зазначає, що незастосування такого виду забезпечення кримінального провадження як арешт на вказане вище майно негативно вплине на кримінальне провадження, унеможливить встановлення всіх важливих обставин подій вчиненого кримінального правопорушення, а також може призвести до його відчуження, що сприятиме уникненню особами, винними у вчиненні кримінального правопорушення, можливої конфіскації майна.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив таке задовольнити.

В судовому засіданні підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, зазначили, що ОСОБА_4 не є суб`єктом злочину за ст. 368 КК України.

Заслухавши сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Згідно з поданим до суду клопотання, а також доданих до нього документів, зокрема витягу з кримінального провадження № 42017070000000235, слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування, Прокуратурою Закарпатської області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 липня 2017 року.

У ході зазначеного досудового слідства, по розслідуванню злочину передбаченого частиною 3 статті 368 КК України, старший слідчий слідчого відділу слідчого управління прокуратури Закарпатської області, звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням про арешт майна, в якому просить накласти арешт на майно ОСОБА_4 , а саме на земельні ділянки: площею 0,061 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 2124410100:08:002:0293, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 та площею 0, 124 (га) для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2124410100:03:005:0178, яка розташована за адресою м. Тячів, Стара Ферма.

Статтею 170 КПК України законодавець встановлює порядок накладення арешту на майно під час кримінального провадження, визначає що є арештом майна. Так згідно частини 1 статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частина 2 статті 170 КПК України встановлює, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до частини 10 статті 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна, згідно частини 2 статті 171 КПК України, повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

Крім цього законодавець встановлює обов`язок для слідчого, прокурора, зазначаючи, що до клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

З досліджених слідчим суддею клопотання та доданих до нього документів встановлено, що всупереч частини 2 статті 171 КПК України у клопотанні про арешт майна старшого слідчого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Закарпатської області молодшого радника юстиції ОСОБА_6 , не зазначено: підстави і мети відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна, частина 2 статті 170 КПК України визначає чіткий перелік такої мети, при цьому потрібно чітко зазначити підставу та відповідно обґрунтувати необхідність арешту, слідчий суддя відмічає, що в клопотанні зазначається, що незастосування такого виду забезпечення кримінального провадження як арешт на вказане вище майно негативно вплине на кримінальне провадження, унеможливить встановлення всіх важливих обставин подій вчиненого кримінального правопорушення, а також може призвести до його відчудження, що сприятиме уникненню особами, винними у вчиненні кримінального правопорушення, можливої конфіскації майна. Разом з тим, слідчим не наведена мета накладення арешту та не обґрунтовано, яким чином не накладення арешту негативно вплине на кримінальне провадження та, яким чином унеможливить встановлення всіх важливих обставин подій вчиненого кримінального правопорушення.

Таким чином, слідчий суддя встановив, що клопотання про арешт майна з яким старший слідчий слідчого відділу слідчого управління Прокуратури Закарпатської області молодший радник юстиції ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, подано без додержання вимог статті 171 КПК України.

Згідно з ч. 3 ст. 172 КПК України, якщо слідчий суддя, суд, встановив, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Дослідивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про арешт майна з яким старший слідчий слідчого відділу слідчого управління Прокуратури Закарпатської області молодший радник юстиції ОСОБА_6 27 липня 2017 року звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, необхідно повернути прокурору та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями170-173, 309,372,395 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В:

Клопотання про арешт майна старшого слідчого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Закарпатської області молодшого радника юстиції ОСОБА_6 - повернути прокурору, як таке що подано без додержання вимог статті 171 КПК України та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1