Рішення

від 28.07.2017 по справі 182/6055/16-ц

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/6055/16-ц

Провадження № 2/0182/754/2017

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28.07.2017 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Кобеляцької-Шаховал І.О.

секретар Скоробогатова А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Павлопільської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання права власності на земель ну ділянку (пай) в порядку спадкування за заповітом, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідачів про визнання права власності на земельну ділянку (пай) в порядку спадкування за заповітом, посилаючись на наступні обставини.

На підставі свідоцтва про смерть серії І-КИ № 563385, виданого

05.05.2014 року, 01.05.2014 року померла її бабуся ОСОБА_6, яка по день своєї смерті була зареєстрована та мешкала за адресою: смт.Іларіонове, вул.Київська, 14, Синельниківського району Дніпропетровської області, що підтверджується довідкою вих.№ 2228 від 19.09.2016 року, виданої Виконавчим комітетом Ларіонівської селищної ради. Після її смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку (пай),

площею 6,680 га, вартістю 197 389,59 грн., кадастровий номер: 1222985000:01:004:0192, що розташована на території Павлопільської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області. Земельна ділянка належала ОСОБА_6 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 175030,

виданого 05.07.2005 року на підставі розпорядження голови Нікопольської

РДА № 888-р від 22.11.2004 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №010582501082. Крім того, відкрилась спадщина на земельну ділянку (пай), площею 7,930 га., вартістю 197 389,59 грн., кадастровий номер 1222985000:01:004:0384, що розташована на території Павлопільської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області. Земельна ділянка належала ОСОБА_6 на підстав державного акту на право власності на земельну ділянку серії III-ДП №059286, виданого 01.04.2003 року на підставі розпорядження голови Нікопольської РДА № 530-р від 28.12.2002 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 342. 09.10.2007 року бабуся склала заповіт, посвідчений секретарем виконкому Павлопільської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, згідно якого на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: усе належне їй майно, де б воно не знаходилось та з чого воно не складалося, усі майнові права та обов'язки, які належали їй на час посвідчення заповіту, а також ті майнові права та обов'язки, які належатимуть їй на день смерті заповідала ОСОБА_2 та їй в рівних частках. Заповіт не змінювався та не відмінявся. Звернувшись за останнім місцем проживання спадкодавця до другої Синельниківської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_6, вона отримала постанову від 28.09.2016 року вих. № 02-31/1928 державного нотаріуса ОСОБА_7 про відмову в видач свідоцтва, в зв'язку з пропущенням шестимісячного строку прийняття спадщини. Їй було запропоновано звернутись до суду стосовно її спадкових прав. У встановлений законом шестимісячний строк вона не звернулася до нотаріальної кантори із заявою про прийняття спадщини, так як вважала себе такою, що прийняла спадщину через наявність заповіту. До того ж, в неї були відсутні оригінали правовстановлюючих документів на земельні ділянки, а саме: державні акти на право власності, та бракувало часу та коштів для відновлення документів в зв'язку з тяжким матеріальним становищем. Крім того, з 2013 року в неї був викрадений паспорт громадянина України, який вона відновила тільки 27.04.2015 року, без якого не могла звернутись до нотаріальної кантори для прийняття спадщини. Вказані факти підтверджуються довідкою, виданої Марганецьким МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області. Крім того, вона не має юридичної освіти, не розуміється в нормах законодавства, представником сільської ради в день складання заповіту ні бабусі, ні їй не було роз'яснено про необхідність в шестимісячний строк звернутись до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після її смерті. Вважає, що вказані обставини є поважними для пропуску строку для прийняття спадщини. Вона та ОСОБА_2 є спадкоємцями за заповітом. ОСОБА_2 спадщину за заповітом не прийняв та приймати її не збирається, так як веде аморальний спосіб життя. Після смерті ОСОБА_6, він обманним шляхом більше двох років, не повідомивши ТОВ Аграрна фірма весна та ДП АФ Победа ВАТ Томасівський Райагрохім про смерть бабусі (орендодавця), отримував на її ім'я кошти за оренду вказаних земельних ділянок, які витрачав на свої потреби. Про це вона дізналась лише в червні 2016 року. Вона неодноразово зверталась до нього з наміром обговорити питання щодо прийняття спадщини та в подальшому використовувати земельні ділянки в товарно - сільськогосподарському виробництві, але він не хоче зустрічатись і розмовляти. Інші спадкоємці по закону до нотаріальної кантори не звертались та спадщину не приймали. Вона має намір зараз повноцінно розпорядитися вказаним майном, але для цього їй потрібно, відповідно до чинного законодавства, оформити свої права на спадщину. Заяву про відмову від спадщини за заповітом вона не подавала. Вартість земельної ділянки, площею 6,680 га, кадастровий номер: 1222985000:01:004:0192, відповідно до витягу з технічної документації про визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, виданої 04.10.2016 року управлінням Держгеокадастру у Нікопольському районі складає 197 389,59 грн. Вартість земельної ділянки, площею 7,930 га, кадастровий номер: 1222985000:01:004:0384, відповідно до витягу з технічної документації про визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, складає 197 389,59 грн. Враховуючи, що ОСОБА_2 спадщину не прийняв та приймати її не збирається, вона не зможе повноцінно розпорядитися кожною своєю частиною земельної ділянки, якщо вони будуть поділені в рівних долях, а саме: кожному по 1/2 частині спадкового майна. Тому звернулась до суду.

В судове засідання позивач не прибула, надала до суду заяву про розгляд справи у свою відсутність, позов підтримала в повному обсязі, просила задовольнити.

Представник відповідача - Павлопільської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області - в судове засідання не прибув, надав заяву про розгляд справи у свою відсутність, позов визнали, проти задоволення позовних вимог не заперечували.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до суду не прибули, про день та час розгляд справи по суті були повідомлені належним чином оголошеннями в газетах Вісник Придніпров я та Урядовий кур єр . Про причину неявки до суду суд не повідомили, заперечень на позов не надали. Справа слухалась у їх відсутність, відповідно до ст.169, 224 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно зі ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно зі ст.1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Об'єкт спадкування - земельна ділянка має майновий характер, а тому приймаючи спадщину я приймаю права і обов 'язки спадкодавця.

Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності є набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст.392 ЦК України, в разі відсутності документів на право власності, власник може вимагати визнання права власності в судовому порядку.

Як встановлено в судовому засіданні, 01.05.2014 року померла бабуся позивачки ОСОБА_6 (а.с.7), яка по день своєї смерті була зареєстрована та мешкала за адресою: смт.Іларіонове, вул.Київська, 14, Синельниківського району Дніпропетровської області (а.с.15). Після її смерті відкрилася спадщина на: земельну ділянку (пай),

площею 6,680 га, вартістю 197 389,59 грн., кадастровий номер: 1222985000:01:004:0192, що розташована на території Павлопільської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області (а.с.12), яка належала ОСОБА_6 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 175030,

виданого 05.07.2005 року на підставі розпорядження голови Нікопольської

РДА № 888-р від 22.11.2004 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 010582501082 (а.с.13); та земельну ділянку (пай), площею 7,930 га., вартістю 197 389,59 грн., кадастровий номер 1222985000:01:004:0384, що розташована на території Павлопільської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області (а.с.11), яка належала ОСОБА_6 на підстав державного акту на право власності на земельну ділянку серії III-ДП № 059286, виданого 01.04.2003 року на підставі розпорядження голови Нікопольської РДА № 530-р від 28.12.2002 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 342 (а.с.14). 09.10.2007 року спадкодавиця склала заповіт, посвідчений секретарем виконкому Павлопільської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, згідно якого на випадок своєї смерті усе належне їй майно, де б воно не знаходилось та з чого воно не складалося, усі майнові права та обов'язки, які належали їй на час посвідчення заповіту, а також ті майнові права та обов'язки, які належатимуть їй на день смерті заповідала ОСОБА_2 та позивачці по справі в рівних частках (а.с.8). Заповіт не змінювався та не відмінявся. Звернувшись за останнім місцем проживання спадкодавця до другої Синельниківської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_6, позивачка отримала постанову від 28.09.2016 року вих. № 02-31/1928 державного нотаріуса ОСОБА_7 про відмову в видач свідоцтва, в зв'язку з пропущенням шестимісячного строку прийняття спадщини. Позивачці було запропоновано звернутись до суду стосовно її спадкових прав (а.с.9). У встановлений законом шестимісячний строк позивачка не звернулася до нотаріальної контори, оскільки вважала себе такою, що прийняла спадщину через наявність заповіту. До того ж, в позивачки відсутні оригінали правовстановлюючих документів на земельні ділянки. Відповідач ОСОБА_2 спадщину за заповітом не прийняв. Інші спадкоємці за законом до нотаріальної контори також не звертались та спадщину не приймали. Позивачка заяву про відмову від спадщини за заповітом не подавала.

За таких підстав суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.10, 11, 212-214 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку (пай), площею 6,680 га, вартістю 197389,59 грн., кадастровим номером 1222985000:01:004:0192, розташованої на території Павлопільської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_6 на підставі державного акту на право приватної власності серія ЯА №175030, виданого відповідно до розпорядження голови Нікопольської районної державної адміністрації за № 888-р від 22.11.2004 року, в порядку спадкування за заповітом після смерті бабусі ОСОБА_6, померлої 01 травня 2014 року.

Апеляційне оскарження на рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення через Нікопольський міськрайонний суд.

Суддя: ОСОБА_8