Рішення

від 21.07.2017 по справі 185/3961/17

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 185/3961/17

Провадження № 2/185/2658/17

ЗАОЧНЕ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2017 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Бондаренко В.М.,

за участю секретаря: Данильченко Ю.О.,

розглянув у відкритому заочному судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Даймлер Мотор Компані" про захист прав споживача та стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

У травні 2017 року позивач звернулася до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Даймлер Мотор Компані" про захист прав споживача та стягнення коштів, в якій просила визнати договір фінансового лізингу №707118 від 07.04.2017 року недійсним, стягнути з відповідача на її користь сплачені кошти в розмірі 155 210,00 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилалася на те, що 07.04.2017 року між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю Даймлер Мотор Компані було укладено договір ревардингу № 707118 з метою придбання автомобіля марки Кіа Sportage . У рахунок виконання умов договору нею сплачено платежі на загальну суму 155 210,00 грн., однак предмет ревардингу їй переданий не був. Вважає несправедливими умови договору про: встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірвання або невиконанням ним договору; про надання продавцю (виконавцю, виробнику) права розірвати договір зі споживачем на власний розсуд, якщо споживачеві таке право не надається; про визначенні ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю (виконавцю, виробнику) можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору; про звільнення або обмеження юридичної відповідальності продавця (виконавця, виробника) у разі смерті або ушкодження здоров'я споживача, спричинених діями чи бездіяльністю продавця (виконавця, виробника). Також, вважає, що умови укладеного договору ревардингу обмежують її права як споживача, передбачені Законом України "Про захист прав споживачів", Законом України "Про фінансовий лізинг", ЦК України, не відповідають принципу добросовісності та рівності сторін у договорі. У зазначеному договорі звужені обов'язки постачальника, передбачені діючим законодавством, виключена його відповідальність за невиконання або неналежне виконання обов'язків щодо передачі предмета договору та передачі цієї речі неналежної якості, комплектності, справності; право на заміну товару іншим товаром, а у випадку відмови отримувача, повернення платежів не відбувається; значно розширені права постачальника, не передбачено його обов'язок надати предмет у стані, який би відповідав його призначенню, не передбачені умови щодо розірвання договору з ініціативи отримувача, у випадку розірвання договору отримувачем, передбачено сплату ним штрафу, а також йому не повертається вартість фінансування. Крім того, спірний договір є нікчемним, оскільки нотаріально не посвідчений. У зв'язку з зазначеним, вона змушена звернутися до суду за захистом своїх прав.

Позивач у судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити на підставах, зазначених у позові.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, не повідомив суд про причини не явки, хоча був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, заяв про розгляд справи за його відсутності суду не надав.

Відомостей про неможливість з'явитися в судове засідання відповідач суду не надав. Суд, на підставі ст. 225 ЦПК України, ухвалив розглядати справу заочно.

Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, встановив наступне.

07 квітня 2017 року між сторонами по справі було укладено договір ревардингу № 707118. Згідно п. 2.1. Договору ревардингу постачальник зобов'язується придбати та передати на умовах ревардингу у користування майно, а отримувач зобов'язується прийняти товар та сплачувати ревардингові платежі та інші платежі згідно з умовами цього Договору

Згідно Додатку 4 до договору ревардингу, відповідач мав поставити позивачу автомобіль Кіа Sportage , модель 2.0 АТ 2WD Classic, вартість якого складає 250 000,00 гривень.

У рахунок виконання умов договору позивачем 07 квітня 2017 року сплачено платіж у розмірі 25 100,00 грн., 10 квітня 2017 року - 49 900,00 грн., 19 квітня 2017 року - 80 210,00 грн., що підтверджується копією договору та копіями квитанцій /а.с.8-12,18/.

Відповідно до частини другої статті 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

За змістом статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналізуючи вищезазначені положення законодавства, а також зміст спірного договору ревардингу від 07 квітня 2017 року, укладеного між сторонами, суд приходить до висновку, що він за своєю правовою природою є договором лізингу, є змішаним і містить елементи договорів оренди (найму) та купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно до статті 628 ЦК України.

При цьому, найменування договору укладеного між сторонами в якості "Договору ревардингу" не змінює його змісту, який включає умови лізингу, найму, купівлі-продажу.

Спірний договір ревардингу укладався позивачем з метою набуття права власності на автомобіль для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю, тому на правовідносини між сторонами поширюються вимоги Закону України "Про захист прав споживачів".

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Відповідно до частин першої, другої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Стаття 18 Закону України "Про захист прав споживачів" містить самостійні підстави визнання угоди (чи її умов) недійсною.

Так, за змістом частини п'ятої цієї норми у разі визнання окремого положення договору, включаючи ціну договору, несправедливим може бути визнано недійсним або змінено саме це положення, а не сам договір.

Тільки у разі, коли зміна окремих положень або визнання їх недійсними зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення підлягають зміні або договір може бути визнаний недійсним у цілому (частина шоста статті 18 Закону).

Визначення поняття "несправедливі умови договору" закріплено в частині другій статті 18 цього Закону умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності йога наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу.

Аналізуючи норму статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" суд приходить до висновку, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Несправедливими є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов'язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов'язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; (пункти 2,3 частини третьої статті 18 Закону Про захист прав споживачів); надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірвання або невиконанням ним договору (пункт 4 частини третьої статті 18 Закону).

У спірному договорі виключені та обмежені права лізингоодержувача як споживача стосовно лізингодавця у разі неналежного виконання ним обов'язків, передбачених договором та законом, звужені обов'язки лізингодавця, які передбачені в Законі України Про фінансовий лізинг , положеннях ЦК України, повністю виключена відповідальність лізингодавця за невиконання або неналежне виконання обов'язків щодо передачі предмета лізингу та передачі цієї речі належної якості, одночасно значно розширені права лізингодавця, які суперечать вимогам чинного законодавства.

Так, пунктом 3.6. Договору передбачено, що Постачальник не відповідає перед отримувачем за невиконання будь-якого зобов'язання щодо якості, комплектності, справності товару, його заміни, введення в експлуатацію, усунення несправностей протягом гарантійного строку, своєчасного та повного задоволення гарантійних вимог, монтажу тощо. За вищенаведеними зобов'язаннями відповідає Продавець.

Крім цього, вказаний договір не містить вказівки, яка саме особа є продавцем та де знаходиться, куди має звертатися споживач у випадку порушення якості, комплектності та інших умов з продажу товару.

А отже, зазначені умови спірного договору суперечать вимогам частини першої статті 808 ЦК України, яка передбачає, що якщо відповідно до договору непрямого лізингу вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингоодержувачем, продавець (постачальник) несе відповідальність перед лізингоодержувачем за порушення зобов'язання щодо якості, комплектності, справності предмета договору лізингу, його доставки, заміни, безоплатного усунення недоліків, монтажу та запуску в експлуатацію тощо. Якщо вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингодавцем, продавець (постачальник) та лізингодавець несуть перед лізингоодержувачем солідарну відповідальність за зобов'язанням щодо продажу (поставки) предмета договору лізингу.

Зі змісту спірного Договору вбачається, що несправедливими є зокрема такі умови договору:

- п.п. 5.4, 8.3, 8.8, 8.13 встановлюють, що розмір Ревардингової плати може індексуватися та змінюватися залежно від зміни законодавства, розміру податків і прирівняних до них платежів, зміни ситуації на грошовому ринку, що впливає на вартість предмета договору, проте формули перерахунку цей Договір не передбачає;

- п.п.6.7, яким встановлено, що на чинність цього договору не впливають будь-які обмеження або неможливість користування товаром внаслідок його часткового пошкодження, або внаслідок юридичних чи технічних або економічних причин, випадків надзвичайний подій чи форс-мажору. В таких випадках зобов'язання отримувача, в тому числі платіжні зобов'язання, залишаються чинними в повному обсязі. Вказаний пункт договору суперечить положенням ч.6 ст.762 ЦК України, відповідно до якої наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає;

- п.п.8.10, яким встановлено, що отримувач не може вимагати від постачальника жодного відшкодування або зменшення суми платежів за даним договором, у випадку перерви в експлуатації товару незалежно від причин виникнення такої перерви. Вказані положення договору суперечать нормам ч.4 ст.762 ЦК України, відповідно до якої, наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася;

- п.8.15 Уразі відмови Отримувача від підписання додаткової угоди та/або акту коригування вартості Товару Постачальник має право розірвати даний договір, після чого Отримувач зобов'язаний повернути Постачальнику товар протягом 5 днів, при цьому ревардингові платежі поверненню не підлягають;

- п.п. 12.1, відповідно до якого за несвоєчасне внесення Ревардингових платежів Отримувач зобов'язаний сплачувати Постачальнику проценти за користування чужими коштами в розмірі 3% річних від суми заборгованості за кожний день прострочення сплати та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. Тобто, за кожен день прострочення отримувач зобов'язаний сплатити одразу два штрафи. Натомість договором не передбачено жодної санкції щодо лізингодавця у разі порушень умов та строків договору;

- п.п. 12.11, яким встановлено, що у випадку розірвання договору Отримувачем до підписання акта приймання-передачі товару, Постачальник повертає сплачені кошти за вирахуванням штрафу за дострокове розірвання 20% від сплаченої суми Першого Ревардингового платежу. В даному випадку вартість фінансування не повертається.

- п.п.12.1-12.12 договору стосовно отримувача встановлена відповідальність у вигляді сплати штрафних санкцій, одностороннього розірвання договору постачальником, відшкодування збитків, повернення товару. Натомість споживач позбавлений можливості захистити свої права та інтереси у випадку порушення постачальником умов договору.

Отже, вказані умови договору ревардингу №707118 від 07.04.2017 року є несправедливими, оскільки порушують принцип добросовісності, призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін та завдають шкоди споживачеві.

Правові позиції щодо несправедливості названих умов договору висловлені у Постановах Верховного Суду України у справах № 6-65цс16; № 6-330цс16; № 6-2766цс15, які в силу ст.360-7 ЦПК України є обов'язковими для всіх судів.

При цьому, найменування договору укладеного між ОСОБА_1 та відповідачем в якості "Договору ревардингу" не змінює його змісту, який включає умови лізингу, найму, купівлі-продажу, аналогічні до тих, які визнані несправедливими Постановами Верховного Суду України у справах № 6-65цс16; № 6-330цс16; № 6-2766цс15.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться у пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №9№ Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. У разі, якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Спірний договір ревардингу, з огляду на поширення на відносини, які виникають з його умов положень договорів найму та лізингу підлягав нотаріальному посвідченню.

Згідно статті 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі; договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до частини першої статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Про нікчемність вказаної категорії договорів, у разі недотримання вимоги закону про його нотаріальне посвідчення, зазначено і у правовій позиції Верховного Суду України у справі № 6-2766цс15.

Однак, всупереч вимог чинного законодавства, укладений між сторонами договір ревардингу не посвідчений нотаріально.

На підставі ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача доведені матеріалами справи, обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Керуючись ст.ст.10,60, 81,88, 130, 214, 215, 81, 88,224 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Даймлер Мотор Компані про захист прав споживача та стягнення коштів - задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсним договір ревардингу № 707118, укладений 07 квітня 2017 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Даймлер Мотор Компані .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Даймлер Мотор Компані (код ЄДРПОУ 22698515) на користь ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_1) 155 210 (сто п'ятдесят п'ять тисяч двісті десять) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Даймлер Мотор Компані (код ЄДРПОУ 22698515) на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 2 192 (дві тисячі сто дев'яносто дві) грн. 10 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційного порядку.

Суддя: В.М. Бондаренко