Рішення

від 25.07.2017 по справі 352/1017/17

ТИСМЕНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 352/1017/17

Провадження № 2/352/829/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2017 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючої - судді Хоминець М.М.

з участю секретаря Кукули О.С.

представника позивача - адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення юридичного факту та визнання права власності на будинковолодіння і земельні ділянки у порядку спадкування за законом, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся у суд з позовом до відповідачів про встановлення юридичного факту та визнання права власності на будинковолодіння і земельні ділянки у порядку спадкування за законом.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовував тим, що у зв'язку з оформленням спадщини після смерті своїх батьків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 йому стало відомо, що згідно рішення виконкому Тисменицької районної ради народних депутатів № 179 від 21.09.1990 р. за його батьком ОСОБА_6 як головою колгоспного двору визнано право власності на будинковолодіння № 20 по вул. 70-річчя Жовтня (на даний час вул. Зарінок) в с. Пшеничники Тисменицького району Івано-Франківської області. Однак, документ про право власності на будинковолодіння відсутній, право власності зареєстровано не було. Інвентаризаційна вартість будинковолодіння на даний час складає 290309 грн. Будинковолодіння мало статус колгоспного двору, майно якого відповідно до вимог ст.ст. 121, 123 ЦК УРСР (у редакції 1963 р.) належало його членам у рівних частках на засадах спільної сумісної власності. Станом на 1991 р. у дворі проживали ОСОБА_6 - голова двору, його дружина ОСОБА_5 та позивач ОСОБА_2, які мали право власності на майно колишнього колгоспного двору, оскільки на день набрання чинності Законом України Про власність (15 квітня 1991 р.) проживали однією сім'єю в даному колгоспному дворі, свого права на частку в зазначеному майні не втратили, вони стали співвласниками будинковолодіння по 1/3 частині. Після смерті 17.09.2002 р. матері ОСОБА_5 належну їй 1/3 частину будинковолодіння успадкували батько та позивач по 1/6 частині згідно ст.549 ЦК УРСР (в редакції 1963 р.) шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майно, однак, своїх спадкових прав не оформили. Після смерті 28.07.2014 р. батька ОСОБА_6 відкрилась спадщина на належну йому 1/2 частину будинковолодіння та три земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Пшеничниківської сільської ради, право власності батька на які посвідчено відповідними державними актами, оригінали яких втрачено. Спадщину прийняв позивач згідно вимог ч.3 ст.1268 ЦК України, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини; крім того, він подав заяву в нотконтору про прийняття спадщини. Інші спадкоємці за законом першої черги - його рідні брати, які є відповідачами у справі, спадщину після смерті батьків не прийняли і на неї не претендують. У зв'язку з відсутністю правоустановлюючих документів на спадкові будинковолодіння та земельні ділянки нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. Крім того, для оформлення спадщини йому необхідно встановити факт родинних стосунків, а саме те, що він є сином померлої ОСОБА_5, оскільки у його свідоцтві про народження матір'ю вказана ОСОБА_7, прізвище якої у свідоцтві про смерть вказано Волосенчук . Просив встановити факт, що він є сином померлої ОСОБА_5, та визнати за ним право власності на будинковолодіння з підстав належності йому 1/3 частини на праві спільної сумісної власності, 1/6 - у порядку спадкування за законом після померлої матері та 1/2 - у порядку спадкування за законом після померлого батька, а також визнати право власності на земельні ділянки у порядку спадкування за законом після померлого батька.

Позивач та його представник у судовому засіданні позов підтримали і просили його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позов визнав, проти його задоволення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, у поданій суду заяві позов визнав, просив справу розглядати у його відсутності.

Вислухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Встановлено, що згідно рішення виконкому Тисменицької районної ради народних депутатів № 179 від 21.09.1990 р. за батьком позивача ОСОБА_6 як головою колгоспного двору визнано право власності на будинковолодіння № 20 по вул. 70-річчя Жовтня (на даний час вул. Зарінок) в с. Пшеничники Тисменицького району Івано-Франківської області. Однак, документ про право власності на будинковолодіння відсутній, право власності зареєстровано не було. Інвентаризаційна вартість будинковолодіння на даний час складає 290309 грн.

Будинковолодіння мало статус колгоспного двору, майно якого відповідно до вимог ст.ст. 121, 123 ЦК УРСР (у редакції 1963 р.) належало його членам у рівних частках на засадах спільної сумісної власності. Станом на 1991 р. у дворі проживали ОСОБА_6 - голова двору, його дружина ОСОБА_5 та син - позивач ОСОБА_2, які мали право власності на майно колишнього колгоспного двору, оскільки на день набрання чинності Законом України Про власність (15 квітня 1991 р.) проживали однією сім'єю в даному колгоспному дворі, свого права на частку в зазначеному майні не втратили, вони стали співвласниками будинковолодіння по 1/3 частині.

Після смерті 17.09.2002 р. ОСОБА_5 належну їй 1/3 частину будинковолодіння успадкували чоловік ОСОБА_6 та син ОСОБА_2 у рівних частках по 1/6 частині згідно ст.549 ЦК УРСР 1963 р. шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майно, однак, своїх спадкових прав не оформили.

Після смерті 28.07.2014 р. ОСОБА_6 відкрилась спадщина на належну йому 1/2 частину будинковолодіння та три земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Пшеничниківської сільської ради, право власності на які посвідчено відповідними державними актами, оригінали яких втрачено. Спадщину прийняв позивач згідно вимог ч.3 ст.1268 ЦК України, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини; крім того, він подав заяву в нотконтору про прийняття спадщини. Інші спадкоємці за законом першої черги - його рідні брати, які є відповідачами у справі, спадщину після смерті батьків не прийняли і на неї не претендують.

Вказані обставини, які відповідачами не оспорювались, підтверджуються наявними у матеріалах справи письмовими доказами.

З огляду на те, що відсутність правоустановлюючих документів на спадкові будинковолодіння та земельні ділянки позбавляє позивача можливості оформити спадщину в нотаріальному порядку, за ним слід визнати право власності на будинковолодіння з підстав належності 1/3 частини на праві спільної сумісної власності, 1/6 - у порядку спадкування за законом після померлої матері та 1/2 - у порядку спадкування за законом після померлого батька, а також на земельні ділянки у порядку спадкування за законом після померлого батька.

Позивачу для оформлення спадщини необхідно встановити факт родинних стосунків, а саме те, що він є сином померлої ОСОБА_5, оскільки у його свідоцтві про народження матір'ю вказана ОСОБА_7, прізвище якої у свідоцтві про смерть зазначено Волосенчук .

Оскільки обставина, що позивач є сином померлої ОСОБА_5, підтверджується показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 та наявними в матеріалах справи письмовими доказами, підлягає до задоволення також позовна вимога про встановлення факту родинних стосунків.

На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 121, 123, 529, 548, 549 ЦК УРСР (у редакції 1963 р.), 1261, 1268 ЦК України, ст. 81 ч.1 п.г ЗК України, керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є сином померлої 17 вересня 2002 року ОСОБА_5.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на будинковолодіння № 20 по вул. Зарінок в с. Пшеничники Тисменицького району Івано-Франківської області вартістю 290309 грн. з підстав належності 1/3 частини на праві спільної сумісної власності, 1/6 - у порядку спадкування за законом після померлої ОСОБА_5 та 1/2 - у порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_6.

Визнати за ОСОБА_2 у порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_6 право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а саме на:

- земельну ділянку площею 0,20 га з кадастровим номером 2625884500:02:001:0143 в урочищі Підгородище Пшеничниківської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області;

- земельну ділянку площею 0,48 га з кадастровим номером 2625884500:02:003:0103 в урочищі Задній Крічман Пшеничниківської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області;

- земельну ділянку площею 0,49 га з кадастровим номером 2625884500:04:001:0070 в урочищі Левина Пшеничниківської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду до апеляційного суду Івано-Франківської області подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Тисменицький районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуюча М.М.Хоминець