Рішення

від 25.07.2017 по справі 909/517/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2017р. Справа № 909/517/17

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М.,

при секретарі судового засідання Гелеш Г.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства Укрпошта в особі Івано-Франківської дирекції ПАТ Укрпошта , м. Івано-Франківськ, до відповідача:Благодійного фонду З правом на життя , м. Львів, про: стягнення 1.720,19 грн. Суддя Петрашко М.М. За участю представників: позивача:не з'явився, відповідача:не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

На розгляд Господарського суду Івано-Франківської області подано позов Публічного акціонерного товариства Укрпошта в особі Івано-Франківської дирекції ПАТ Укрпошта до Благодійного фонду З правом на життя про стягнення 1.720,19 грн. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 01.06.2017 р. матеріали справи №909/517/17 направлено за підсудністю до Господарського суду Львівської області.

12 червня 2017 року справа №909/517/17 надійшла до Господарського суду Львівської області. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.06.2017 р. справу прийнято та призначено до розгляду на 11.07.2017 р. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.07.2017 р. розгляд справи відкладено на 25.07.2017 р.

Рух справи відображено в попередніх ухвалах та протоколах суду.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач у порушення договірних зобов'язань не здійснив оплати за надані позивачем послуги, що призвело до виникнення заборгованості за надані послуги в розмірі 1.385,04 грн. За неналежне виконання грошових зобов'язань позивачем нараховано відповідачу 335,15 грн. - пені.

24 липня 2017 року позивачем долучено до матеріалів справи копії актів прийому передачі виконаних робіт (наданих послуг), які відповідачем не підписані.

В судове засідання представник позивача не з'явився, письмовими поясненнями поданими 24.07.2017 р. просив справу розглядати без участі уповноваженого представника та просив позовні вимоги задовольнити повністю.

В судове засідання представник відповідача повторно не з'явився, хоч був належно повідомлений про час, місце та дату розгляду справи, проти позову не заперечив, відзив на позовну заяву не подав.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку. Строки, що встановлюються судом (наприклад, строк для усунення недоліків позовної заяви чи апеляційної скарги), повинні відповідати принципу розумності. Визначаючи (на власний розсуд) тривалість строку розгляду справи, суд враховує принципи диспозитивності та змагальності, граничні строки, встановлені законом, для розгляду справи при визначенні строків здійснення конкретних процесуальних дій, складність справи, кількість учасників процесу, можливі труднощі у витребуванні та дослідженні доказів тощо. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. Таким чином, з метою дотримання балансу прав та інтересів сторін у справі, дотримання розумності строку розгляду справи та за умови достатності наявних у справі матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, суд здійснює розгляд справи за відсутності представників сторін.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (підпункт 3.9.2 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 р. № 18 (із змінами та доповненнями).

Згідно з положеннями статті 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Судом надано учасникам процесу належні можливість висловити власні вимоги та заперечення, подати докази, реалізувати право на захист своїх прав та інтересів. Таким чином, суд вважає долучені до матеріалів справи докази достатніми для прийняття рішення та розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Між сторонами у справі укладено Договір №51/18 про розміщення реклами від 06.01.2015 р. (надалі - Договір ). За цим Договором Рекламодавець (відповідач у справі) доручає, а ОСОБА_1 (позивач у справі) зобов'язується надати послуги з розміщення реклами в об'єктах поштового зв'язку, а Рекламне агентство зобов'язується оплатити ОСОБА_1 зазначені послуги (розділ 1 Договору).

Відповідно до п. 3.1.1. Договору ОСОБА_1 зобов'язується надати рекламодавцю послуги з розміщення реклами у об'єктах поштового зв'язку згідно Адресної програми (Додаток №2 до даного Договору), у кількості та згідно з розрахунком замовлення (Додаток №1 до даного Договору).

Пунктом 3.2.4. Договору закріплено, що Рекламодавець зобов'язується вчасно оплатити ОСОБА_1 надані послуги згідно з умовами даного Договору. Вартість послуг визначається згідно з діючими (на момент узгодження відповідного Розрахунку замовлення (Додаток №1) тарифами на послуги поштового зв'язку.

Згідно з п. 3.2.5. Договору Рекламодавець зобов'язаний протягом 5 робочих днів після отримання від ОСОБА_1 приймання-передачі наданих послуг підписати його або надати мотивовану відмову від підписання ОСОБА_1.

Відповідно до п. 5.2.1. Рекламодавець впродовж 5 банківських днів, з моменту надання ОСОБА_1 рахунку-фактури, здійснює попередню оплату у розмірі 100% від загальної вартості послуг за 1 місяць.

Так, позивач надав відповідачу передбачені договором послуги, про що склав відповідний ОСОБА_1 виконання робіт від 30.09.2015 р. на суму 692,52 грн., ОСОБА_1 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 30.10.2015 р. на суму 692,52 грн., які відповідач не підписав та мотивованої відмови від підпису позивачу не надав.

30 грудня 2016 року позивач звернувся до відповідача з претензією про погашення заборгованості в розмірі 1.720,19 грн., з яких 1.385,04 грн. борг за надані послуги та 335,15 грн. пеня, яку надіслав відповідачу 16.01.2017 р., що підтверджується копією фіксального чеку та поштовим конвертом повернутим адресату за закінченням терміну зберігання (долучено до матеріалів справи).

28 лютого 2017 року позивач листом №13/748 надіслав ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 (засновники) повторні претензії про сплату боргу в розмірі 1.720,19 грн. Докази надіслання долучено до матеріалів справи. Крім того, позивачем долучено до матеріалів справи докази отримання ОСОБА_2 вказаної претензій особисто, що вбачається з витягів відстеження пересилання поштових відправлень.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, проти позову не заперечив, відповіді на отриману претензію не надав, інших письмових доказів до суду не подав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі Договору в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України. Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

На підставі укладеного Договору позивач зобов'язався за дорученням відповідача надати послуги з розміщення реклами в об'єктах поштового зв'язку, а відповідач зобов'язався оплатити надані послуги.

Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до пункту п. 5.2.1. Рекламодавець впродовж 5 банківських днів, з моменту надання ОСОБА_1 рахунку-фактури, здійснює попередню оплату у розмірі 100% від загальної вартості послуг за 1 місяць.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази надання відповідачу рахунку-фактури на оплату, однак, суд бере до уваги надіслану позивачем 16.01.2017 р. претензію про сплату боргу за надані послуги та лист №13/748 від 28.02.2017р. надісланий ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 (засновники) про повторне направлення претензії про сплату боргу в розмірі 1.720,19 грн. Докази надсилання долучено до матеріалів справи.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач не підписав актів приймання-передачі наданих послуг, проте і мотивованої відмови від підписання таких ОСОБА_1 відповідно до п. 3.2.5. Договору не надав, а також те, що позивач звертався з вимогою до відповідача про сплату заборгованості, однак відповіді не отримав, суд вважає, що такі послуги були надані позивачем та прийняті відповідачем, проте відповідач свого обов'язку з оплати не виконав, а відтак вимоги позивача щодо стягнення 1.385,04 грн. боргу за надані послуги є підставними та обґрунтованими.

Відповідно до вимог статті 611 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Частинами першою і третьою статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з пунктом 7.1. Договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність у відповідності до законодавства України.

Так, позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення 335,15 грн. пені за період з 01.09.2015 р. по 31.03.2016 р. Однак, як встановлено судом, обов'язок оплати боргу виник у відповідача лише з моменту надіслання позивачем претензії, зокрема 16.01.2017 р., а враховуючи те, що позивачем нараховано пеню за період, в якому обов'язок оплати ще не настав, то суд вважає такі вимоги необґрунтованими та такими, що не можуть бути задоволені.

Окрім цього, відповідно до ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Умовами договору №51/18 про розміщення реклами від 06.01.2015 р. не передбачено можливості нарахування пені за прострочення виконання грошового зобов'язання, а відтак підстави для стягнення з відповідача пені відсутні.

Відповідно до статей 32, 33, 38 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, судовий збір в розмірі 1.288,27 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Благодійного фонду З правом на життя (адреса: АДРЕСА_1, 79019; ідентифікаційний код 38665463 ) на користь Публічного акціонерного товариства Укрпошта (ідентифікаційний код 21560045) в особі Івано-Франківської дирекції Публічного акціонерного товариства Укрпошта (адреса: вулиця Незалежності, будинок 6, місто Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018; ідентифікаційний код 22178632 ) 1.385,04 грн. боргу за надані послуги та 1.288,27 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27 липня 2017 р.

Суддя Петрашко М.М.