Рішення

від 26.07.2017 по справі 916/1046/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2017 р.Справа № 916/1046/17

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.,

Секретаря судових засідань ОСОБА_1

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю №01-17/512 від 20.06.2017р;

Від відповідача: ОСОБА_3 за довіреністю № б/н від 17.05.2017р.

Від третіх осіб:

- громадської організації „Малиш-4» : ОСОБА_4 /керівник/;

- Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради: ОСОБА_5 за довіреністю №01/9/251 від 31.05.2017р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 районної адміністрації Одеської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю „Тека» за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, громадської організації „Малиш-4» , Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, про приведення самовільно реконструйованих нежитлових приміщень у первинний стан, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 районна адміністрація Одеської міської ради (далі по тексту - ОСОБА_6 районна адміністрація ) звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Тека» (далі по тексту - ТОВ „Тека» ) про зобов'язання привести у первинний стан самовільно реконструйовані нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Говорова, буд. 7-А. Позовні вимоги обґрунтовані фактом проведення будівельних робіт з реконструкції будівлі без належних дозвільних документів.

Ухвалою від 06.06.2017р. господарським судом у порядку ст. 27 ГПК України було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: громадську організацію „Малиш-4» .

Ухвалою від 19.07.2017р. господарським судом у порядку ст. 27 ГПК України було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради.

Відповідач проти позову заперечує з підстав його необґрунтованості та незаконності. Зокрема, ТОВ „Тека» наголошувало, що ним у встановленому порядку було отримано дозвільну документацію на проведення реконструкції нежитлового приміщення, яка за клопотанням названої особи була долучена судом до матеріалів справи.

Треті особи під час розгляду справи зазначали, що підтримують заявлені ОСОБА_6 районною адміністрацією позовні вимоги у повному обсязі та просили господарський суд задовольнити їх у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

ТОВ „Тека» є власником нежитлової будівлі загальною площею 1 186,1 кв. м., яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Говорова, буд. 7-А, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 07.06.2013р., індексний номер 4568172, виданим Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеської області.

13.09.2016р. проектна документація „Реконструкція нежитлової будівлі, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Говорова, буд. 7-А» , була розроблена на замовлення ТОВ „Тека» та отримала позитивний експертний звіт державного підприємства „Укрдержбудекспертиза» .

13.10.2016р. Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області було винесено постанову №243 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у відповідності до якої ТОВ „Тека» було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 4 ч. 3 ст. 2 Закону України „Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 130 500,00 грн.

В подальшому, а саме 19.10.2016р. Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради було зареєстровано декларацію ТОВ „Тека» про початок виконання будівельних робіт „Реконструкція нежитлової будівлі, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Говорова, буд. 7-А» .

26.10.2016р. Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради наказом №01-13/35ДАБКК „Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт № ОД 083162930140 від 19.10.2016р.» було скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт № ОД 083162930140 від 19.10.2016р. з реконструкції нежитлової будівлі яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Говорова, буд. 7-А, замовник - ТОВ „Тека» .

Окрім того, 08.11.2016р. Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради було винесено постанову №039/16 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у відповідності до якої ТОВ „Тека» було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України „Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 130 500,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Приморського районного суду м. Одеси від 17.05.2017р. по справі №522/23070/16-а за позовом ТОВ „Тека» до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування наказу та постанови було вирішено, зокрема, скасувати постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №039/16 від 08.11.2016р., скасувати наказ Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №01-13/35ДАБКК від 26.10.2016р. та поновити декларацію про початок виконання будівельних робіт щодо реконструкції нежитлової будівлі, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Говорова, буд. 7-А.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2017р. по справі №522/23070/16-а апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 17.05.2017р. по справі №522/23070/16-а було задоволено частково, постанову Приморського районного суду м. Одеси від 17.05.2017р. по справі №522/23070/16-а - скасовано, адміністративний позов ТОВ „Тека» задоволено частково, визнано протиправною та скасовано постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №039/16 від 08.11.2016р., визнано протиправним та скасовано наказ Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №01-13/35ДАБКК від 26.10.2016р.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2017р. по справі №522/23070/16-а було встановлено наступні обставини, які в силу приписів ч. 3 ст. 35 ГПК України, не потребують доказування.

25.10.2016р. Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, за результатами проведення якої Управлінням було встановлено, що будівельні роботи за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Говорова, буд. 7-А не проводяться, проте вже виконані роботи з облаштування фасадних входів.

За результатами проведення вказаної перевірки спеціалістом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради було складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у строк до 25.11.2016р.

Як було встановлено господарським судом, 26.10.2016р. наказом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №01-13/35ДАБКК від 19.10.2016р. було скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт № ОД 083162930140 від 19.10.2016р.

При цьому, з матеріалів даної справи вбачається, що 15.11.2016р. майстром дільниці комунального підприємства „Житлово-комунальний сервіс „Фонтанський» було встановлено факт самочинного будівництва, а саме реконструкції нежитлової будівлі, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Говорова, буд. 7-А, про що було видано припис №77.

18.11.2016р. ОСОБА_6 районною адміністрацією було прийнято розпорядження №849 „Про приведення самовільно реконструйованих нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Говорова, буд. 7-А, у первинний стан» , у відповідності до якого позивачем було зобов'язано відповідача по справі привести самовільно реконструйовані нежитлові приміщення у первинний стан.

Окрім того, як на факт проведення самочинного будівництва відповідачем ОСОБА_6 районна адміністрація посилається на отримані нею листи від комунального підприємства „Житлово-комунальний сервіс „Фонтанський» , Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради.

Звертаючись до господарського суду із позовними вимогами до ТОВ „Тека» , позивач зазначав, що останнім не було виконано розпорядження №849 „Про приведення самовільно реконструйованих нежитлових приміщень, розташованих аза адресою: м. Одеса, вул. Маршала Говорова, буд. 7-А, у первинний стан» від 18.11.2016р., на підтвердження чого суду було надано лист комунального підприємства „Житлово-комунальний сервіс „Фонтанський» від 28.11.2016р. за №273, у зв'язку з чим, позивачем із посиланнями на ч. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України і було подано відповідну позовну заяву.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить з наступного.

В силу положень ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Варто зазначити, що у постанові Вищого господарського суду України від 25.01.2016р. по справі №4/444-34/192 визначено, що виходячи зі змісту частини першої статті 376 ЦК України самочинним будівництво є будівництво за наявності хоч одного з елементів:

- будівництво на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, тобто цільове призначення земельної ділянки, наданої у власність або користування (оренду), прямо не передбачає зведення (будівництво) певного об'єкту нерухомості;

- будівництво без належного дозволу, тобто без дозволу на виконання будівельних робіт та дозволу на будівництво (до 12.03.2011 - дня втрати чинності Законом України "Про планування і забудову територій") або без зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів будівництва, які належать до I - III категорій складності, чи дозволу на виконання будівельних робіт щодо об'єктів будівництва, які належать до IV і V категорій складності (з 12.03.2011 дня набрання чинності Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності");

- будівництво без належно затвердженого проекту, тобто без архітектурного проекту на будівництво, розробленого, погодженого і затвердженого в порядку, передбаченому Законом України "Про архітектурну діяльність" (а до 12.03.2011 також Законом України "Про планування і забудову територій"). Стаття 1 Закону України "Про архітектурну діяльність" визначає поняття проекту. Проект - це документація для будівництва об'єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об'єкта архітектури, та відповідає вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил;

- будівництво з істотними порушеннями будівельних норм і правил, тобто зведення об'єкту нерухомості з суттєвим відхиленням від установлених державних будівельних норм, регіональних і місцевих правил забудови. Стаття 16 Закону України "Про основи містобудування" визначає поняття будівельних норм, державних стандартів, норм і правил. Будівельні норми, державні стандарти, норми і правила встановлюють комплекс якісних та кількісних показників і вимог, які регламентують розробку і реалізацію містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів з урахуванням соціальних, природно-кліматичних, гідрогеологічних, екологічних та інших умов і спрямовані на забезпечення формування повноцінного життєвого середовища та як найкращих умов життєдіяльності людини. Будівельні норми, державні стандарти, норми і правила щодо планування, забудови та іншого використання територій, проектування і будівництва об'єктів містобудування розробляються і затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань містобудування та архітектури, іншими центральними органами виконавчої влади в порядку, визначеному законом. Істотність порушення при будівництві об'єкту нерухомості будівельних норм та правил є ознакою самочинного будівництва, однак істотність таких порушень - це оціночне поняття, встановлення якого потребує спеціальних знань у галузі будівництва.

Відповідно до ч. 7 ст. 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

З огляду на викладене вище, господарський суд доходить висновку, що підставами для постановлення судового рішення про зобов'язання ТОВ „Тека» привести самовільно реконструйовані нежитлові приміщення у первинний стан є встановлення судом порушення з боку відповідача законодавства у сфері містобудівної діяльності, у зв'язку з чим, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до преамбули Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року N 3038-VI (в редакції чинній на дату реєстрації ТОВ „Тека» декларації про початок виконання будівельних робіт) цей Закон встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно зі ст. 26 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року N 3038-VI забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Положеннями ст. 32 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що у сі об'єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності. Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва. Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва. Порядок віднесення об'єктів до IV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ „Тека» 19.10.2016р. було зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт „Реконструкція нежитлової будівлі, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Говорова, буд. 7-А» , яка належить до III категорій складності. Станом на момент вирішення господарським судом даного спору декларація про початок виконання будівельних робіт є чинною, а, отже, будівельні роботи відповідачем проводяться із дотриманням вимог Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності» .

Господарський суд відхиляє доводи ОСОБА_6 районної адміністрації в частині посилань на порушення відповідачем як приписів ст. 383 ЦК України, частиною 2 якої встановлено, що власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку, так і посилань в частині незаконного проведення відповідачем реконструкції нежитлового приміщення, розташованого в одноповерховому житловому будинку, оскільки господарським судом під час розгляду справи було встановлено, що ТОВ „Тека» здійснює реконструкцію нежитлової одноповерхової будівлі, яка належать відповідачу на праві власності.

Окрім того, господарський суд критично оцінює надані суду докази на підтвердження проведення відповідачем самочинного будівництва, а саме припис №77 від 15.11.2016р. майстра дільниці комунального підприємства „Житлово-комунальний сервіс „Фонтанський» , оскільки в силу приписів ч. 3 ст. 6 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності» до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад, до повноважень яких належить, зокрема, здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації. В даному випадку суд зауважує, що позивачем не було надано суду доказів на підтвердження повноважень працівників комунального підприємства на здійснення управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю, оскільки припис №77 був виданий на основі шаблону щодо усунення суб'єктами господарювання порушень у сфері благоустрою.

Викладене вище дозволяє господарському суду дійти висновку про дотримання з боку ТОВ „Тека» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, оскільки відповідачем реконструкція нерухомого майна здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини.

При цьому, будь-яких доказів на підтвердження істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, ОСОБА_6 районною адміністрацією суду надано не було, що в свою чергу, свідчить про відсутність правових підстав для застосування до спірних правовідносин положень ст. 376 ЦК України та має наслідком необхідність відмови у задоволенні заявлених позовних вимог у повному обсязі.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Разом з тим, ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Підсумовуючи вищезазначене, відповідно до ст. ст. 15, 376 Цивільного кодексу України, ст. ст. 26, 32, 34 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності» , позов ОСОБА_6 районної адміністрації Одеської міської ради, заявлений в межах даної справи, задоволенню не підлягає.

Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судом покладаються на позивача у зв'язку із відмовою у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 32, 33,35, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 31 липня 2017 р.

Суддя С.П. Желєзна