Ухвала

від 19.07.2017 по справі 374/220/13-ц

РЖИЩІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Головуючий в І інстанції Потапенко А.В.

Єдиний унікальний № 374/220/13-ц

Провадження 4-с/374/6/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2017 року Ржищівський міський суд Київської області у складі:

головуючого - судді - Потапенка А.В.,

за участі секретаря - Маламан Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ржищів Київської області цивільну справу за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 5" на постанову Ржищівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про повернення виконавчого документа стягувачу від 25 травня 2017 року у виконавчому провадженні № 51837001, -

ВСТАНОВИВ:

22 червня 2017 року представник ТОВ "Рада 5" звернувся до суду із скаргою на постанову ВДВС Ржищівського МУЮ Київської області про повернення виконавчого документа стягувачу від 25 травня 2017 року у виконавчому провадженні № 51837001, посилаючись на те, що постановою державного виконавця ВДВС Ржищівського МУЮ Київської області від 25 травня 2017 року виконавчий лист по справі № 374/220/13-ц від 24 грудня 2013 року був повернутий стягувачу з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ "Про виконавче провадження", а саме: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Завданням органів ДВС та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" № 1403).

Згідно з п. 7 ч.3 ст.18 ЗУ "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Але, державним виконавцем було проігноровано право звернутися до ГУ Держгеокадастру у Київській області з метою виявлення належних боржнику земельних ділянок, до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з метою виявлення наявності у боржника цінних паперів, Укртрансбезпеки з метою виявлення та звернення стягнення на належні боржнику транспортні засоби.

Відповідно до ч.2 ст. 76 Закону (№ 1403) за наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи в інший спосіб порушує вимоги закону про виконавче провадження, виконавець складає акт про порушення і звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Однак державний виконавець не скористався правом звернутися до органів поліції з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України.

Скаржник вважав, що державним виконавцем при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, за умов чітко визначених законом заходів впливу на боржника, направлених на примусове виконання рішення, не вжито всіх заходів, передбачених ЗУ "Про виконавче провадження", направлених на виконання рішення. Крім того, внаслідок протиправних дій державного виконавця, які полягають у поверненні виконавчого документа стягувачу, стягувачу була завдана суттєва шкода через позбавлення права на судовий захист, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судочинства, без якої попередні дії не мають сенсу.

В зв'язку з вищевикладеним, керуючись ст. 10, 18, 19, 37, 48 ЗУ "Про виконавче провадження", ст. 383 ЦПК України, скаржник просив визнати постанову Ржищівського міського ВДВС ГТ УЮ у Київській області від 25 травня 2017 року у виконавчому провадженні № 51837001 про повернення виконавчого документа стягувачу неправомірною, зобов'язати державного виконавця Ржищівського міського ВДВС ГТ УЮ у Київській області відновити виконавче провадження № 51837001, усунути порушені права стягувача шляхом виконання всіх передбачених примусових заходів Законом України "Про виконавче провадження", направлених на виконання виконавчого листа у справі № 374/220/13-ц, виданого 24 грудня 2013 року.

У судове засідання представник скаржника не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У судове засідання представник Ржищівського міського ВДВС не з'явився, надав копії матеріалів виконавчого провадження № 51837001.

Боржник ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, хоча вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи у порядку, передбаченому ст.ст.74, 76 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи № 374/220/13-ц, копії матеріалів виконавчого провадження № 51837001, суд вважає, що скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Принципом цивільного судочинства є виконуваність рішення суду, а у ст. 14 ЦПК України визначені ознаки обов'язковості судових рішень. Крім того, виконання рішення суду - є елементом справедливого судового розгляду, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так у рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року Європейський суд з прав людини вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

За ст. 1 Закону примусове виконання рішень покладено на державну виконавчу службу у порядку, передбаченому Законом України "Про державну виконавчу службу" від 2 червня 2016 року № 1404-VIII.

Згідно ч. 1 ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Перелік прав та обов'язків виконавця, передбачений ст. 18 вказаного Закону.

Рішенням Ржищівського міського суду Київської області від 24 вересня 2013 року позовні вимоги ТОВ "Рада 5" було задоволено (а.с.39-40 т.1) Рішення суду набрало законної сили та видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Рада 5".

5 серпня 2016 року державним виконавцем Ржищівського міського ВДВС було відкрито виконавче провадження на виконання вказаного вище виконавчого листа (а.с. 50-51 т.2).

Під час вчинення виконавчих дій, державним виконавцем було здійснено виклик боржника ОСОБА_1 (а.с.52 т.2) та проведено інші дії щодо розшуку майна боржника, - у серпні 2016 року зроблено запити до: Державного реєстру речових прав на нерухоме майно МРЕВ ДАІ, Управління Держгеокадастру, Державної фіскальної служби України, Пенсійного фонду України. Відповідно до отриманих відповідей державним виконавцем встановлено, що у боржника відсутнє майно, на яке згідно закону можна звернути стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, про що складено відповідний акт від 24 січня 2017 року (а.с.62 т.2).

У квітні 2017 року державним виконавцем зроблено запити до: територіального сервісного центру № НОМЕР_1 МВС України в Київській області, Державної інспекції сільського господарства в Київській області, ГУ Держгеокадастру у Київській області, Управління Держгеокадастру у Кагарлицькому районі Київської області, Центрального апарату Національної комісії з цінних паперів, інспекції головного державного реєстратора флоту України, Державіаслужби України, Інспекції державного технічного нагляду.

З наданої інформації встановлено, що у боржника відсутнє майно, на яке згідно закону можна звернути стягнення (а.с. 58 - 61, 63-66, 68).

Крім того, згідно відповіді ДПС України від 14 лютого 2017 року боржник ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 25 жовтня 2014 року перетнув державний кордон України у напрямку виїзд. (а.с.109 т.2). Про перетин кордону ОСОБА_2 в бік України інформація відсутня.

Як вбачається з виконавчого провадження № 51837001, постановою в.о. начальника Ржищівського міського ВДВС ОСОБА_3 від 25 травня 2017 року виконавчий лист по справі № 374/220/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Рада 5" судового збору у розмірі 229 грн 40 коп. повернуто стягувачу з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ "Про виконавче провадження" з дотриманням вимог ст. 37 Закону. Крім того, у постанові роз'яснено термін на повторне пред'явлення виконавчого документа для виконання, а саме у строк до 25 травня 2020 року, що відповідає вимогам ч. 5 ст. 12 Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 76 ЗУ "Про виконавче провадження" за наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи в інший спосіб порушує вимоги закону про виконавче провадження, виконавець складає акт про порушення і звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Як встановлено судом з матеріалів справи та матеріалів виконавчого провадження державним виконавцем не складено акт про порушення, крім того, у матеріалах виконавчого провадження відсутня заява стягувача про звернення до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. Судом також встановлено, що після виїзду за межі України, а саме: з 25 жовтня 2014 року, боржник ОСОБА_1 кордон з Україною не перетинав, у зв'язку з чим неможливо дати оцінку щодо наявності ознак кримінального правопорушення у порядку ч. 2 ст. 76 ЗУ "Про виконавче провадження".

Проаналізувавши подані документи, суд не вбачає в діях державного виконавця порушення прав стягувача, оскільки згідно з ч. 5 ст. 37 ЗУ "Про виконавче провадження" повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 12 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років.

На підставі викладеного, суд вважає, що начальник ВДВС діяв в межах своїх повноважень, відповідно до Закону, і права чи свободи заявника не було порушено, а тому відповідно до ч. 3 ст. 387 ЦПК України суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Виходячи з викладеного вище, керуючись ст. ст. 208-210, 294, 296, 383-387 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 5" на постанову державного виконавця Ржищівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про повернення виконавчого документа стягувачу від 25 травня 2017 року у виконавчому провадженні № 51837001 під час примусового виконання виконавчого листа № 374/220/13-ц.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Повний текст ухвали виготовлено 24 липня 2017 року.

Суддя