Ухвала

від 31.07.2017 по справі 567/169/15-к

ДУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 567/169/15-к

УХВАЛА

"31" липня 2017 р. Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі КК України),

в с т а н о в и в :

у провадженні Дубенського міськрайонного суду знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого заявив відвід прокурору, посилаючись на факти, що відбулись у судовому засіданні 27.07.2017. Так, після завершення допиту свідка ОСОБА_6 , під час технічної перерви в судовому засіданні (з метою збереження технічного запису), прокурор ОСОБА_7 прямо в залі суду почав обговорювати з вказаним свідком зміст наданих останнім показів ( у т.ч., безпосередньо на запитання головуючого судді), оскільки вони ніби-то не відповідають іншим матеріалам справи. За результатами - ОСОБА_6 погодився знову змінити свої покази.

Після відновлення судового засідання прокурор ОСОБА_7 заявив про необхідність додаткових запитань свідку, зазначаючи надумані причини, а ОСОБА_6 намагався в черговий раз відмовитись від наданих ним показів та надати нові пояснення під «диригуванням» прокурора ОСОБА_8 .

Прокурор факт обговорення зі свідком показів останнього визнав у судовому засіданні особисто, при цьому було встановлено надуманість та безпідставність його «авторських» пояснень щодо причин зміни показів свідка (детальні пояснення свідка фіксувались технічним записом).

Дані події сторона захисту розцінює як відверту спробу штучного «підгону» свідчень ніби-то неупереджених свідків по справі до «потреб» сторони обвинувачення (фактично - шляхом надання неправдивих показів за замовленням прокурора), а отже - як свідоме перешкоджання принципам законності, безпосередності дослідження доказів та права на об`єктивний суд тощо.

Сукупність же вищевказаних обставин, на думку сторони захисту, свідчить про очевидне ігнорування прокурором ОСОБА_9 принципів законності та об`єктивності в даній справі, а отже - однозначно ставить під сумнів його неупередженість по справі.

Свою правова позицію захист обґрунтовує наступним.

Відповідно до ст. 2 Кримінально-процесуального кодексу україни (далі - КПК України) завданнями кримінального провадження є, зокрема, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 9 КПК України - під час кримінального провадження прокурор зобов`язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Частина 2 цієї ж статті встановлює, що прокурор зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Стаття 22 КПК України встановлює основні положення рівності сторін в поданні доказів суду, при якому кримінальне провадження повинно здійснюватись на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

При цьому, ч. 6 даної статті передбачено, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

У свою чергу, ст. 23 КПК України встановлено, що суд досліджує докази безпосередньо, а сторона обвинувачення зобов`язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом.

Законодавством України встановлено відповідальність свідка за дачу завідомо неправдивих показів.

Таким чином, на думку захисту, прокурор ОСОБА_7 , порушивши вищевказані прямі вимоги законодавства, допустив дії, які свідчать про його упередженість, оскільки, вони не відповідають принципам законності та об`єктивності, а натомість - об`єктивно можуть призвести до спотворення доказової бази, перешкоджання безпосередності дослідження доказів судом та неможливості належної оцінки таких доказів внаслідок штучного характеру їх створення, а в цілому - до істотного порушення права на захист обвинуваченого.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні, зокрема, якщо існують обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Неодноразовість, очевидність та системний характер допущених грубих порушень змушує подати дану заяву, зокрема, з метою недопущення подальшого впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправного перешкоджання в кримінальному провадженню іншим чином (у т.ч. - шляхом перекручування доказів).

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання захисника.

Прокурор заперечує проти задоволення клопотання, вважає, що підстав для відводу не має, оскільки: 1) клопотання про його відвід не зареєстроване в суді, відповідно до вимог ст.35 КПК України; 2) свідок ОСОБА_6 вже допитувався в судовому засіданні під головуванням іншого судді; 3) обвинувачений і захисник вийшли із залу судових засідань і не чули про що він спілкувався зі свідком; 4) свідок ОСОБА_6 під час технічної перерви 27.07.2017 запитав його чи може він уже їхати, на що прокурор відповів, що ні, бо суд його залишив у залі суду і що ще будуть додаткові питання, в зв`язку з чим потрібно залишитися в судовому засіданні, жодних обставин щодо доказів чи їх спотворення не обговорював.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд вважає, що клопотання є обґрунтованим і підлягає до задоволення.

Ст. 77 КПК України визначає підстави для відводу прокурора, зокрема, п. 3 передбачає, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Згідно ч.4 ст. 80 КПК України заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.

Враховуючи, що підстава для відводу стала відома під час судового засідання 27.07.2017, а також що адвокат повідомив про потребу обговорити позицію із підзахисним, суд вважає, що заявляючи відвід прокурору 31.07.2017 сторона захисту вимоги ч.4 ст. 80 КПК України виконала.

Посилання прокурора на те, що клопотання про його відвід не зареєстровано через систему документообігу суду, то відповідно до ч.4 ст.46 КПК України захисник користується процесуальними правами обвинуваченого, захист якого він здійснює. Обвинувачений має право, зокрема, заявляти відводи (п.13 ч.3 ст.42 КПК України). У законодавстві не зазначено в якій саме формі заявляються відвід: в усній чи письмовій, з обов`язковою реєстрацією до судового засіданні чи безпосередньо в судовому засіданні. Відвід судді реєструється через систему документообігу, оскільки згідно вимог КПК України його розглядає інший суддя. Відвід же прокурору розглядає головуючий, тому відмова у задоволенні заяви про відвід лише з тих підстав, що він поданий під час судового розгляду, а не через канцелярію, призвела би до порушення права на захист, чого суд допустити не може.

Щодо посилання прокурора на те, що свідок ОСОБА_6 вже був допитаний іншим головуючим, суд нагадує прокурору, що згідно вимог ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Також ухвалою суду від 09.03.2017 у задоволенні клопотання прокурора щодо того, щоб повторно не допитувати свідків, відмовлено за безпідставністю, саме задля недопущення порушення принципу безпосередності сприйняття показів судом. Тому посилання на допит свідка іншим головуючим як підстави для відмови в задоволенні відводу є недоречним і не заслуговують на увагу.

В судовому засіданні 27.07.2017 на додаткове питання прокурора щодо форми папірця, свідок ОСОБА_6 відповів: «Ну ось цей формат як його там» і вказав рукою на стіл адвоката, на якому перебували папери лише формату А4, що добре було видно головуючому у справі, оскільки стіл судді перебуває на підвищення відносно інших меблів у залі. На що адвокат підняв догори папір, а головуючий уточнив: «Формат називається А4. Це цей формат?». І свідок відповів «Так». Через деякий час о 10.46 год. в судовому засіданні оголошено технічну перерву для збереження звукозапису, оскільки функціонал системи не дозволяє фіксувати тривалість більше 100 хв. Під час технічної перерви головуючий залишив зал суду. Процес продовжився о 10. 57 год. Одразу після продовження розгляду справи прокурор заявив клопотання повторно допитати свідка ОСОБА_6 з приводу формату папірця, адже на думку прокурора саме адвокат не дав відповісти свідку піднявши вгору формат А4, а тому у свідка і була така відповідь. Під час повторного допиту свідка той вказав, що пам`ятає, що був листок, але який, - вже не пам`ятає. Захист повідомив суд, що прокурор спілкувався зі свідком під час технічної паузи. На питання головуючого свідок заперечив, що спілкувався з прокурором в паузі, а прокурор підтвердив, вказавши, що так спілкувався і запитав на рахунок аркушу паперу, який показував адвокат, і саме в процесі технічної паузи, хоч йому відомо, що допит відбувається в присутності судді і під звукозапис. На запитання головуючого чому поза процесом спілкувався зі свідком прокурор відповів: «А що це забороняє?» .

Проте, вже 31.07.2017 під час розгляду питання щодо відводу прокурора, прокурор запевнив суд, що в процесі технічної паузи його свідок спитав, чи можна йому в лікарню поїхати, на що прокурор відповів, що ні, бо суд його залишив у залі і що ще у прокурора будуть додаткові питання, і що жодних обставин щодо доказів не обговорювали.

Головуючий у справі весь процес сприймав безпосередньо. Прокурор підтвердив в одному засіданні, що спілкувався зі свідком щодо доказів, в другому заперечив це. При цьому, після завершення технічної паузи свідок змінив покази, незважаючи на те, що попередні покази супроводжувались жестами, якими він вказав на формат паперу, а також на те, що на столі адвоката іншого формату паперу в принципі не було.

Усе це призводить до висновку суду, що дійсно існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості прокурора. Задля дотримання принципу законності, враховуючи, що прокурор зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, згідно ч.2 ст. 9 КПК України, задля забезпечення права на справедливий суд, клопотання сторони захисту щодо відводу прокурора ОСОБА_3 підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 9, 22, 23, 37, 42, 47, 77, 80, 81, 83, 369-372 КПК України, суд-

У Х В А Л И В :

клопотання захисника ОСОБА_5 про відвід прокурора ОСОБА_3 у кримінальному провадженні відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.368 КК України, - задоволити. Зобов`язати керівника прокуратури Рівненської області призначити іншого прокурора в кримінальному провадженні № 2201518000000001 від 11.01.2015 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.368 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: