Ухвала

від 31.07.2017 по справі 757/39688/17-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/39688/17-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2017 року суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 за участю особи, яка подала клопотання ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІВІТЕЯ» ОСОБА_3 про скасування арешту майна,

В С Т А Н О В И В :

Директор ТОВ «ДІВІТЕЯ» ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42016000000000317 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.01.2016 року.

В обґрунтування клопотання зазначає, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27.04.2016 року було задоволено клопотання у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016000000000317, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, та, серед інших суб`єктів господарської діяльності, накладено арешт та заборону відчужувати кошти з банківських рахунків відкритих для ТОВ «ДІВІТЕЯ» (код ЄДРПОУ 37861608) у ПАТ КБ «ПриватБанк» (МФО 305750), а саме рахунки №№ НОМЕР_1 (українська гривня), НОМЕР_2 (українська гривня), НОМЕР_3 (українська гривня), НОМЕР_4 (українська гривня) в частині видаткових операцій, крім обов`язкових платежів до бюджету та для виплати заробітної плати, із зобов`язанням банківської установи ПАТ «ПриватБанк» негайно надати слідчому інформацію у виді довідки про залишки коштів на вказаних рахунках на момент накладення арешту.

Вказує, що ухвала слідчого судді немотивована в частині правових підстав для накладення арешту, оскільки товариство не є фіктивним, здійснює реальну фінансово-господарську діяльність, є належним платником податків, не мало будь-яких правовідносин з юридичними та фізичними особами, відносно яких здійснюється досудове розслідування та не є стороною кримінального провадження. Зазначає, що підозра службовим особам ТОВ «ДІВІТЕЯ» в даному кримінальному провадженні не пред`явлена, а кошти, які містяться на арештованих рахунках, отримані товариством в результаті здійснення правомірної господарської діяльності. Окремо також звертає увагу на те, що в клопотанні слідчого не наведено обґрунтування та не надано належних доказів відповідності грошових коштів на рахунках ТОВ «ДІВІТЕЯ» критеріям, встановленим ст. 98 КПК України. Вважає, з огляду на ст. 170 КПК України, що арешт було накладено необґрунтовано та безпідставно, а вжитий захід кримінального провадження перешкоджає правомірній підприємницькій діяльності товариства, порушує права його працівників, а також створює ризик виникнення великих збитків перед контрагентами. За таких обставин просить скасувати арешт на вказані рахунки та направити ухвалу про скасування арешту і заборони відчужувати кошти з банківських рахунків ТОВ «ДІВІТЕЯ» на адресу ПАТ КБ «ПриватБанк».

В судовому засіданні директор ТОВ «ДІВІТЕЯ» ОСОБА_3 клопотання підтримав з викладених в ньому підстав, просив його задовольнити, наддавши додаткові матеріали на підтвердження своєї позиції.

Слідчий в судове засідання не з`явився, про час та місце його проведення повідомлявся належним чином, про поважність своєї неявки суд не повідомив та заперечень на клопотання не надав, а тому слідчим суддею визнано можливим розглядати клопотання у його відсутності.

Згідно з ч. 1 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення директора товариства ОСОБА_3 , дослідивши в нарадчій кімнаті матеріали клопотання, дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Таким чином, виходячи з наведених положень ст. 174 КПК України, питання про скасування арешту розглядається слідчим суддею за відповідним зверненням осіб, визначених частиною першої цієї статті.

В судовому засіданні встановлено, що в провадженні Головного слідчого управлінням Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000000317 від 28.01.2016 за фактом привласнення грошових коштів службовими особами ДП «ОК Укрвуглереструктуризація», що виділялись з державного бюджету України на виконання програми реструктуризації вугільної промисловості України на 2015 рік, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27.04.2016 року, серед інших суб`єктів господарської діяльності, накладено арешт та заборону відчужувати кошти з банківських рахунків відкритих для ТОВ «ДІВІТЕЯ» (код ЄДРПОУ 37861608) у ПАТ КБ «ПриватБанк» (МФО 305750), а саме: рахунки №№ НОМЕР_1 (українська гривня), НОМЕР_2 (українська гривня), НОМЕР_3 (українська гривня), НОМЕР_4 (українська гривня) в частині видаткових операцій, крім обов`язкових платежів до бюджету та для виплати заробітної плати, із зобов`язанням банківської установи ПАТ «ПриватБанк» негайно надати слідчому інформацію у виді довідки про залишки коштів на вказаних рахунках на момент накладення арешту.

Як визначено ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі"Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Натомість, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали від 27.04.2016 року про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює доводи клопотання в частині обґрунтованості підстав для скасування раніше накладеного арешту.

Зокрема, згідно із ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При накладенні арешту на грошові кошти, які перебувають на рахунках ТОВ «ДІВІТЕЯ», слідчим суддею, з огляду на дані досудового розслідування в кримінальному провадженні, було встановлено наявність достатніх правових підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, з метою збереження речових доказів, а саме те, що грошові кошти на рахунку ТОВ «ДІВІТЕЯ» відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Проте, під час розгляду вказаного клопотання про скасування арешту майна, слідчим не надано суду доказів на підтвердження того, що арештоване майно було одержане злочинним шляхом, внаслідок вчинення кримінального правопорушення, чи є знаряддям злочину.

Окрім того, відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчий суддя погоджується з доводами клопотання представника ТОВ «ДІВІТЕЯ», що грошові кошти у безготівковій формі на банківському рахунку (без найменування номіналів купюр, їх серійних номерів та інших родових та індивідуальних ознак, властивих для готівкових коштів), не підпадають під визначення речових доказів в кримінальному провадженні, оскільки не є матеріальними об`єктами, які можуть зберегти сліди злочинів. Належними та допустимими речовими доказами в даному випадку могли б бути документи про рух коштів, отримані в установленому законом порядку (ст. 160, 162 КПК України).

Також слід зазначити, що відповідно до абз. 2 п. 2.6. Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07.02.2014 року щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст. 276 - 279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, та з матеріалів провадження вбачається, що на момент розгляду провадження відсутні дані про те, що ТОВ «ДІВІТЕЯ» або його посадові особи причетні до вчинення вказаного кримінального провадження, в межах якого був накладений арешт, а комусь з посадових осіб повідомлено про підозру за фактом можливого вчинення того чи іншого злочину, а у відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Також встановлено, що ТОВ «ДІВІТЕЯ» є працюючим підприємством без будь - яких ознак фіктивності та платником податків.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Як встановлено п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи з викладеного, враховуючи пояснення особи, що подала клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що доводи клопотання про скасування арешту є обґрунтованими, а наданими матеріалами доведено відсутність підстав для арешту грошових коштів, наявність незначної суми коштів на рахунку № НОМЕР_2 (українська гривня) та відсутність грошових коштів на інших арештованих рахунках, а також ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання директора ТОВ «ДІВІТЕЯ» та скасувати арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках №№ НОМЕР_1 (українська гривня), НОМЕР_2 (українська гривня), НОМЕР_3 (українська гривня), НОМЕР_4 (українська гривня), відкритих в ПАT КБ «ПриватБанк» (МФО 300711).

Разом з тим, вимога клопотання про направлення ухвали про скасування арешту і заборони відчужувати кошти з банківських рахунків ТОВ «ДІВІТЕЯ» на адресу ПАТ КБ «ПриватБанк», є безпідставною, оскільки, виходячи з положень ст. 174 КПК України не входять до компетенції слідчого судді при розгляді клопотання про скасування арешту, а тому клопотання в цій частині задоволенню не підлягає.

За таких обставин, керуючись ст. 174, 309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІВІТЕЯ» ОСОБА_3 про скасування арешту майна задовольнити частково.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27 квітня 2017 року у справі № 757/20171/17-к у кримінальному провадженні №42016000000000317 від 28.01.2016 року, а саме арешт та заборону відчужувати кошти з банківських рахунків відкритих для ТОВ «ДІВІТЕЯ» (код ЄДРПОУ 37861608) у ПАТ КБ «ПриватБанк» (МФО 305750), на рахунки №№ НОМЕР_1 (українська гривня), НОМЕР_2 (українська гривня), НОМЕР_3 (українська гривня), НОМЕР_4 (українська гривня).

В іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1