Постанова

від 25.07.2017 по справі 805/1105/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2017 р. Справа №805/1105/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича при секретарі судового засідання Проніні Д.С. розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Укрпромвугілля м. Маріуполь

до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 06 вересня 2016 року №0000841201, №0000851202 та №0000831201

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Укрпромвугілля , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 06 вересня 2016 року №0000841201, №0000851202 та №0000831201.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 19.08.2016 року Товариством з обмеженою відповідальністю Укрпромвугілля отримало від Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області акт №495/05-19-14-04/35560041 від 16.08.2016 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Укрпромвугілля з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість за жовтень, листопада, грудень 2015 та податку на прибуток за 2015 рік по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ Ексімненерго Паливно- енергетична компанія, яким встановлено порушення вимог Податкового кодексу України, що призвело до завищення задекларованого від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) у грудні 2015 року на суму 27125 грн. та заниження задекларованої суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного періоду за жовтень - грудень 2015 року на суму 18441448 грн. та зазначено про неправомірне включення позивачем до показників податкової декларації з податку на прибуток підприємств шляхом заниження об'єкта оподаткування за 2015 рік на суму 99027832 грн. та податку на прибуток за 2015 рік на суму 17828010 грн. На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення складене податкове повідомлення-рішення №0000841201 про визначення грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 23051810 грн. у тому числі 18441448 грн. за основним платежем та 4610362 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), та податкове повідомлення-рішення форми №0000851202 про визначення грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 17825010 грн. за основним платежем, та податкове повідомлення-рішення форми №0000831201 на суму 27125 грн. про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість. Позивач не погоджуючись з висновками акту перевірки направляв на адресу Головного управління ДФС у Донецькій області та Державної фіскальної служби скарги на податкові повідомлення-рішення, які залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін. Позивач категорично не погоджується із викладеними в акті перевірки висновками та прийнятими на їх підставі податковими повідомленнями-рішеннями, а також рішеннями Головного управління ДФС у Донецькій області та Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам, суперечать вимогам чинного законодавства України, містять недостовірні дані, є необґрунтованими та безпідставними, а тому підлягають скасуванню. Просив суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000841201 від 06.09.2016 року про визначення грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 23051810 грн. у тому числі 18441448 грн. за основним платежем та 4610362 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), №0000851202 про визначення грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 17825010 грн. та податкове повідомлення-рішення форми №0000831201 на суму 27125 грн. про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав викладених у письмових заперечення до позовної заяви.

З урахуванням вимог ст. 41, ст. 122 КАС України, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за наявними в справі матеріалами та доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Укрпромвугілля зареєстрований як юридична особа, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за кодом 35560041, є платником податку на додану вартість.

Відповідач, Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція Головного Управління ДФС у Донецькій області є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

Посадовими особами Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Донецькій області на підставі довідки від 25.05.2016 №113/8/05-19-01, виданої Маріупольською ОДПІ Головною управління Державної фіскальної служби у Донецькій області згідно із п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п. 75. ст.75, п.п. 78.1.4 п.78.1 ст. 78, ст. 79, ст.81 Податкового кодексу України за змінами та доповненнями та на відповідно до наказу Маріупольської ОДПІ Головною управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 26.07.2016 року №560 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Укрпромвугілля з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість за жовтень, листопада, грудень 2015 та податку на прибуток за 2015 рік по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ Ексімненерго Паливно- енергетична компанія за результатами чого складено акт №495/05-19-14-04/35560041 від 16.08.2016 року.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки; камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Так, відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно з пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Таким чином, до початку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки контролюючий орган має повідомити платника податків про її проведення.

При цьому факт направлення контролюючим органом наказу та повідомлення до початку перевірки не свідчить про отримання відповідних відомостей платником податків до початку її проведення та про обізнаність останнього з фактом призначення перевірки.

Повідомлення №229/10/05-19-14-04/35560041 від 26.07.2016 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки разом з наказом №560 від 26.07.2016 року було направлено відповідачем на адресу позивача поштовим відправленням з повідомленням про вручення та отримано уповноваженою особою позивача 01 серпня 2016 року, що також відображено у акті перевірки.

При цьому, з акту перевірки вбачається, що перевірка проведена у період з 27.07.2016 року по 09.08.2016 рік.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що на момент початку перевірки у відповідача були відсутні відомості про повідомлення позивача про її проведення.

Суд зауважує, що незважаючи на проголошену підпунктом 79.3 статті 79 Податкового кодексу України необов'язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім. Такий висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України, відповідно до якого платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

Наведений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 27.01.2015 у справі №21-425а14, що є обов'язковою для врахування судом відповідно до положень статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищевикладене, у відповідача були відсутні підстави приступати до проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Укрпромвугілля 27.07.2016, адже на вказану дату у контролюючого органу не було доказів повідомлення платника податків про проведення такої перевірки.

Крім того, позивачем на запити Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у

Донецькій області №2317/10/05-19-22-05 від 26.01.2016 року та №23043/10/05-19-14-01 від 19.07.2016 року до початку перевірки про надання пояснень та їх документального підтвердження по взаємовідносинам з ТОВ ЕКСІМЕНЕРГО ПЕК були своєчасно надіслані всі запрошувані пояснення та документи.

При цьому, відповідач в акті перевірки вказує на те, що такі документи були надані позивачем не в повному обсязі, проте згідно заперечень до позовної заяви, відповідач зазначає про те, що аналізом наданих до перевірки копій документів, виданих контрагентом -постачальником ТОВ Ексіменерго ПЕК на адресу ТОВ Укрпромвугілля , встановлено їх дефектність та невідповідність зазначених у них даних договірним умовам.

Так, згідно висновків акту перевірки встановлено порушення позивачем:

1. п.п. 192.1.2. п.192.1 ст.192, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст. 198, п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст. 200 розділ V Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ зі змінами та доповненнями, п.5.розділу III, п.п. 1 п.4. розділу V, п.п. 5 п.4. розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №13), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14.10.2014 за №1267/26044 внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту у податковій звітності, враховуючи інформацію викладену в акті перевірки п. 3.4 , а саме:

- завищення задекларованої суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 27125 грн., в т.ч. за грудень 2015- 27125 грн.;

- заниження задекларованої суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду та сплачується до державного бюджету на 18441448 грн. у т.ч. за жовтень 2015 -11405040 грн., листопада 2015 року - 6999021 грн., грудень 2015 року - 37387 грн.;

2. п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податковою Кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI змінами та доповненнями, внаслідок неправомірного визначення показників Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1415/27860, враховуючи інформацію викладене в акті перевірки згідно з п. 3.3, наслідком чого стало заниження об'єкта оподаткування за 2015 рік на суму 99027832 грн. та податок на прибуток за 2015 рік на 17825010 грн.

Позивач не погоджуючись з висновками акту перевірки подав до відповідача заперечення до акту перевірки від 25.08.2016 року №2508ю. За результатами розгляду заперечень, відповідачем підтверджено правомірність висновків акту перевірки, а тому вони залишені без змін (лист від 02.09.2016 року №30181/05-19-14-04).

На підставі акту перевірки 06 вересня 2016 року Маріупольською об'єднаною державною податковою інспекцією складені податкові повідомлення-рішення:

- №0000841201 про визначення грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 23051810 грн. у тому числі 18441448 грн. за основним платежем та 4610362 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- №0000851202 про визначення грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 17825010 грн. за основним платежем;

- №0000831201 на суму 27125 грн. про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість.

Позивач не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, звертався до Головного управління державної фіскальної служби та Державної фіскальної служби зі скаргами, які згідно рішень від 11.11.2016 року №6476/10/05-99-10-01-12-1 та від 13.01.2017 року №458/6/99-99-11-01-02-25 відповідно, залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що …аналізом наданих до перевірки копій документів, виданих контрагентом-постачальником ТОВ Ексіменерго ПЕК на адресу ТОВ Укрпромвугілля , які мають назву накладні (залізнична) встановлено дефектність та невідповідність даних при складані перевізних документів, а саме відсутність обов'язкових реквізитів та невідповідність даних зазначених у накладній на перевезення вантажу договірним умовам.

У акті перевірки відповідач зазначає, що … з супровідним листом від 24.02.2016 року №2402/01 ТОВ Укпромвугілля надано листи якими підтверджується, що (мовою оригіналу) …настоящим подтверждает, что уголь отгружений ООО Эксимэнерго ТЭК со станции в количестве является собственностью ООО Укпромуголь . Листи підписано директором ТОВ Ексіменерго ПЕК та мають печатку підприємства, але зазначені листи не мають статусу первинного документу що підтверджують перехід права власності на вугілля на адресу ТОВ Укпромвугілля згідно вимог, як цивільного так і господарських кодексів, а саме: ст. 265, 266, 267, 268 Господарського кодексу України, ст. 328, 334, Цивільного кодексу України та відповідно ст.1.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні …

…Згідно наданого до перевірки копії документу, що має назву накладна №4350218 від 21.10.2015 (залізнична) відсутні відомості про підприємство ТОВ Укрпромвугілля як покупця у власність якого передається вугілля, а вказано одержувач - ТОВ Доброе тепло .

Згідно наданих до перевірки копій документів, що мають назву накладна (залізнична) перелік яких наведено у додатку 3 до акту відсутні відомості про підприємство ТОВ Укрпромвугілля як покупця у власність якого передається вугілля, як одержувача вказано СЕ ПАЛ Донбасэнерго Славянска ТЭС…

…Також під час перевірки встановлено дефектність заповнення документів, що мають назву накладна (залізнична) перелік яких наведено у додатку № 3 дійсного акту, а саме у графі 51 відсутній штемпель (дата) прибуття вантажу ; у графі 52 відсутній штемпель (дата) видачі вантажу, що суперечить пункту 5.1 Правил оформлення перевізних документів , в якому передбачено що заповнення накладної на станції призначення здійснюється згідно з додатком 3 до цих Правил. За наявності в договорі між

залізницею і вантажоодержувачем положень про електронний обмін документами на вантаж, що прибув за електронною накладною (із накладенням ЕІЩ), одержувачу надається накладна в електронному вигляді у порядку, визначеному договором. За відсутності таких положень у договорі одержувачу видається накладна у паперовому вигляді, роздрукована на підставі електронної накладної та засвідчена календарним штемпелем станції призначення…

Відповідач вказує на те, що …відсутність обов'язкових реквізитів у накладних (залізнична) та невідповідність даних при складанні перевізних документів не дає змоги підтвердити фактичний рух товарів та вантажних процедур та суперечить п. 1.3., п. 2.1, п.5.1. Правил оформлення перевізних документів затвердженого наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури

України від 08.06.2011 №138) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 11.2000р. №863/5084 (зі змінами та доповненнями) та п.2.4 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за№ 168/704…

…Згідно наданих до перевірки документів, що мають назву накладна (залізнична) у пункті 20 у розділі Відомості, що вказуються визначено особливі умови про перевезення вантажі, а саме (мовою оригіналу): Власник вантажу ООО Эксимэнерго ТЭК, код 30597632 (при перевезеннях з/на тимчасово окупованих територіях, відповідно до наказу від 12.06.2015 № 415 ог .

Виходячи з вищенаведеного ТОВ Ексіменерго ПЕК є власником вугілля яке вивозиться з тимчасово окупованих територій.

У зв'язку з відсутністю можливості здійснення державного контролю на окремих ділянках державного кордону України з Російською Федерацією, при наявності задокументованих фактів присутності на території Донецької та Луганської областей військової активності іноземних збройних формувань, з метою не допущення виходу терористів та їх посібників з району проведення Антитерористичної операції та проникнення їх у такий район, запобігання вчинення терористичних актів, інших протиправних діянь,

убезпечення громадян та співробітників силових структур від загрози збройних нападів, з метою стабілізації економічного та оборонного сектору держави, відповідно до статей 12, 13, 14, 15 Закону України Про боротьбу з тероризмом , абзацу третього пункту 8 Положення про оперативний штаб з управління антитерористичною операцією, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 року №611-11, затверджено Тимчасовий порядок контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів (товарів) через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей (далі - Тимчасовий порядок), наказом ДФС України від 12 червня 2015 року №415ог зі змінами та доповненнями.

Перелік суб'єктів господарювання, яким надано право перевозити визначені товари з

неконтрольованої території наведено у додатку 5 до Тимчасового порядку здійснення контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей (далі додаток 5)…

Відповідач з цього приводу зазначає, що за даними витягу з додатку 5 до переліку суб'єктів господарювання, яким надано право отримувати від ТОВ Ексіменерго ПЕК вугілля з неконтрольованої території, ТОВ Укрпромвугілля як покупець у власність якого передається вугілля не значиться.

Крім того, відповідно до додатку 5 Тимчасового порядку СО ПАТ Донбасенерго Слов'янська ТЕС мала право отримувати вугілля з неконтрольованої території від підприємства, які наведені у переліку, у якому відсутні вантажовідправники - ТОВ Укрпромвугілля та ТОВ Ексіменерго ПЕК…

…ТОВ Укрпромвугілля надано до перевірки посвідчення про якість рядового вугілля (продуктів збагачення) (перелік яких наведено у додатку № 2 до даного акту ) виданих ТОВ Донпромбізнес (ЄДРПОУ 23610149) (юридична адреса на території непідконтрольній уряду України, 83004, Донецька область, м. Донецьк, вул. Університетська, 112).

У зв'язку з тим, що підприємство ТОВ Донпромбізнес знаходиться на

території не підконтрольної уряду України виникають сумніви, щодо правомірності та дійсності виданого даним підприємством посвідчення про якість рядового вугілля (продуктів збагачення). А саме враховуючи факт його розташування, не підтвердження факту, що має на балансі лабораторію та обладнання, необхідне для проведення хімічного аналізу вугілля відповідно до норм державних стандартів кожної марки вугілля та наявності на підприємстві фахівців зі спеціальною освітою, хоча на підставі поданої підприємством звітності - відсутні працівники в штаті ТОВ Донпромбізнес , тобто неможливо підтвердити дійсність цих

посвідчень якості вугілля…

Виходячи з вищезазначеного, відповідачем у акті перевірки робиться висновок, що ТОВ Укрпромвугілля провело документальне оформлення господарських операцій по взаємовідносинам з контрагентом - постачальником ТОВ Ексіменерго ПЕК, які фактично не здійснювались в межах господарської діяльності підприємства та не мали реального товарного характеру, у зв'язку з чим, наявність у ТОВ Укрпромвугілля документів, що мають назву договір , акт прийому-передачі , податкова накладна , накладна (залізнична) посвідчення про якість рядового вугілля (продуктів збагачення) не є безумовним підтвердженням реальності поставки товару.

При цьому, виходячи з сукупності обставин, викладених у п.3.2 акту перевірки, а також враховуючи отриману податкову інформацію зазначену в п. 3.1 акту перевірки, перевіркою встановлено неможливість здійснення ТОВ Укрпромвугілля господарських операцій з придбання вугілля у ТОВ Ексіменерго ПЕК, відповідачем зазначається, про те, що ТОВ Укрпромвугілля було здійснено документальне оформлення операцій, які фактично не відбулися в межах господарської діяльності підприємства, з метою отримання податкової вигоди у вигляді використання сум податкового кредиту за отримане вугілля та зменшення податкових зобов'язань з ПДВ та витрат для цілей оподаткування податком на прибуток.

Суд не погоджується з доводами відповідача, викладеними у акті перевірки з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється господарська діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь- яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Основний вид економічної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю Укрпромвугілля це оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

Судом під час розгляду справи, встановлено, що між позивачем ТОВ Укрпромвугілля (покупцем) та ТОВ Ексіменерго ПЕК (постачальником) укладено договір від 24.09.2015 року №15, відповідно до умов постачальник зобов'язався передати у власність покупцю, а покупець зобов'язувався прийняти та сплатити на умовах цього договору вугільну продукцію, іменовану в подальшому товар. Номенклатура, марка, об'єм, ціна, якість, строки та умови поставки товару обумовлюються сторонами у специфікаціях, яка є невід'ємною частиною цього договору (п.1.1 договору).

Відповідно до п. 1.3 договору, ціна товару визначається у специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору. Загальна сума договору складається з сум специфікацій.

За умовами договору (п.2.1), товар поставляється залізничним транспортом та/або автотранспортом на умовах, обумовлених сторонами у специфікаціях.

Згідно п. 2.4 договору, за фактом відвантаження товару постачальник надає покупцю копію залізничної квитанції, яка засвідчена вантажовідправником або товарно-транспорту накладну; посвідчення якості (оригінал); лист на передачу товару у власність; рахунок фактуру. Разом з документами обумовленими в п.2.4 постачальник передає покупцю проект акту приймання-передачі, який повинен бути належним чином оформлений покупцем при прийнятті товару та один екземпляр повернутий постачальнику.

Відповідно до п.2.5 зобов'язання постачальника по переданню у власність покупцю товару вважається виконаним після прийняття товару належної якості отримувачем і після надання постачальником покупцю документів, передбачених в п.2.4 цього договору.

Якість товару повинна відповідати ТУ, внутрішньовиробничим нормам, ДОСТам та марочній належності та підтверджуватись посвідченнями якості з зазначенням усіх якісних показників (п. 3.1. договору).

Оплата товару покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника упродовж 90 банківських днів з моменту поставки (п.5.1).

Згідно зі специфікацією від 24.09.2015 року до вказаного договору постачальник зобов'язується поставити вугілля марки А 0-100, групи А та марки Т 0-100 групи Т у кількості 7162 тони за ціною 1069,63 грн., загальною вартістю 9192828,07 грн. ( у т.ч. ПДВ 1462138,01 грн.). Вугілля поставляється на умовах DDP (залізнична станція вантажеотримувача) згідно міжнародним правилам тлумачення торгових термінів Інкотермс в редакції 2010 року. Вантажеотримувач: Слов'янська ТЕС ПАТ Донбасенерго : 84181, Донецька область, м. Миколаївка, станція призначення: Електрична Донецької залізниці.

Також між позивачем ТОВ Укрпромвугілля (покупцем) та ТОВ Ексіменерго ПЕК (постачальником) укладено договір від 16.09.2015 року №10, на умовах аналогічних договору від 24.09.2015 року №15.

Згідно зі специфікацією від 01.10.2015 року до вказаного договору, постачальник зобов'язується поставити вугілля марки А 0-100 групи А та марки Т 0-100 групи Т у кількості 4945 тон за ціною 1069,63 грн. на загальну вартість 6347184,42 грн. ( у т.ч. ПДВ 1057864,07 грн.).

Згідно зі специфікацією від 02.10.2015 року до вказаного договору, постачальник зобов'язується поставити вугілля марки А 0-100 групи А та марки Т 0-100 групи Т у кількості 10512 тон за ціною 1077,47 грн., та марки А 0-100 групи А і марки Т 0-100 групи Т у кількості 33065 тон за ціною 1080,46 грн. на загальну вартість 56462129,45 грн. ( у т.ч. ПДВ 9410354,90 грн.).

Згідно зі специфікацією від 02.11.2015 року до вказаного договору, постачальник зобов'язується поставити вугілля марки А 0-100 групи А та марки Т 0-100 групи Т у кількості 7103 тон за ціною 1077,47 грн. та марки А 0-100 групи А і марки Т 0-100 групи Т у кількості 25752 тон за ціною 1080 грн. на загальну вартість 42572730,39 грн. ( в т.ч. ПДВ 7095455 грн.)

За умовами вищезазначених специфікацій, вугілля поставляється на умовах DDP (залізнична станція вантажеотримувача) згідно міжнародним правилам тлумачення торгових термінів Інкотермс в редакції 2010 року. Вантажеотримувач: Слов'янська ТЕС ПАТ Донбасенерго : 84181, Донецька область, м. Миколаївка, станція призначення: Електрична Донецької залізниці.

Згідно зі специфікацією від 19.10.2015 року до вказаного договору, постачальник зобов'язується поставити вугілля марки АО 25-50 групи у кількості 70 тон за ціною 2000 грн., на загальну вартість 168000 грн. ( у т.ч. ПДВ 2800 грн.). Поставка вугілля здійснюється на умовах DDP (залізнична станція Новогродівка (станція відвантаження Постникова) донецької залізничної дороги Укрзалізниці згідно міжнародним правилам тлумачення торгових термінів Інкотермс в редакції 2010 року. Вантажовідправник: ТОВ Ексіменерго , вантажотримувач: ТОВ Доброе тепло (87526, Донецька область, м.Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивизії, 110, ком.409 ).

На виконання умов договорів від 24.09.2015 року №15 та від 16.09.2015 року №10 та підтвердження факту отримання у жовтні-листопаді 2015 року товару (вугільної продукції) позивачем до суду надано акти приймання-передачі товару, відповідно до яких, поставлено вугілля у жовтні 2015 року у кількості 57783,849 тон на загальну суму 73651563,47 грн., у т.ч. ПДВ 12275260,57 грн.; у листопаді 2015 року у кількості 32548,784 тон га загальну суму 40278089,33 грн. у т. ч. ПДВ 6713014,89 грн.; у грудні 2015 року у кількості 4529 тон на загальну суму 4903692,40 грн. у т.ч. ПДВ 817282,07 грн.

На підтвердження постачання та транспортування вугілля позивачем надано до суду залізничні накладні, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

На вартість наданих послуг позивачем від ТОВ Ексіменерго ПЕК отримано податкові накладні та розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних, які знаходиться в матеріалах справи та зареєстровані в Реєстрі податкових накладних.

Надані ТОВ Ексіменерго ПЕК послуги були оплачені платіжними дорученнями (що знаходяться в матеріалах справи) на загальну суму 39698232,13 грн.

Суми податку на додану вартість по вищезазначених податкових накладних та розрахунках коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних було включено позивачем до складу податкового кредиту за жовтень 2015 року у сумі 11858611,62 грн., за листопад 2015 року у сумі 6771359,73 грн. та за грудень 2015 року у сумі (-) 161398,68 грн.

Суд дослідивши податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит у жовтні, листопаді та грудні 2015 року дійшов висновку що оформлені вони згідно з нормами статті 201 Податкового кодексу України, Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №957 від 22.09.2014 року.

Щодо невизнання перевіряючими листів ТОВ Ексіменерго ПЕК про передання права власності на поставлення вугілля як податкової звітності з посиланнями на ст. 265-268 Господарського кодексу України, ст.ст.328, 334 Цивільного кодексу України та ст. ст. 1, 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , суд зазначає про таке.

Норми статтями 265 - 268 Господарського кодексу України регулюють вимоги до

змісту договору поставки, а не вимоги до документів, які складаються на виконання таких

договорів, зокрема до листів про передавання права власності.

Частиною 2 статті 334 Цивільного кодексу України передбачено, що до передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.

Згідно статям 1, 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в

Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію

та підтверджує її здійснення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її

оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Досліджені судом листи ТОВ Ексіменерго ПЕК про передавання права власності на поставлене вугілля цілком за формою та змістом відповідають вимогам Закону України Про

бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

При цьому, надання постачальником листів на передачу права власності на товар покупцю, є обов'язковою умовою належного виконання договорів № 10 від 16.09.2015 року та № 15 від 24.09.2015 року, що прямо передбачено п. 2.4, 2.5 таких договорів.

Щодо посилань у акті перевірки на сумнівну правомірність та дійсність виданих ТОВ Донпромбізнес посвідчень якості рядового вугілля (продуктів збагачення), оскільки таке товариство знаходиться на території не підконтрольній уряду України та не має необхідного обладнання та фахівців, суд зазначає наступне.

В акті перевірки відповідачем вказується про те, що посвідчення якості рядового вугілля видані позивачу ТОВ Донпромбізнес .

Проте, в ході розгляду справи такий факт відповідачем належними доказами не підтверджено.

При цьому, представник позивача зазначив, що насправді надані до перевірки посвідчення про якість рядового вугілля (продуктів збагачення) видані безпосередньо виробником вугільної продукції - ТОВ ЕКСІМЕНЕРГО ПЕК.

Так, відповідно до вимог Інструкції з обліку обсягів видобутку рядового вугілля та готової вугільної продукції на шахтах, розрізах, збагачувальних та брикетних фабриках Мінвуглепрома України, затвердженої Наказом Міністра вугільної промисловості України від 17.09.1996 р. №466, постачальник (шахта, розріз, збагачувальна та брикетна фабрика) для оформлення результатів якості вугілля, що відвантажується споживачам, на кожну партію вугілля, що відвантажується одноразово вантажоодержувачу, використовує форму УПД-35 Посвідчення якості рядового вугілля (продуктів збагачення) .

Згідно Коротких вказівок до застосування та заповнення форм первинного обліку

виробництва продукції, затверджених Наказом Міністра вугільної промисловості України від

17.09.1996 р. № 466, в посвідченні про якість вугілля повинні бути зазначені станція (порт,

пристань) відправлення, вантажовідправник, найменування шахти, розрізу, збагачувальної

фабрики, вантажоодержувач, номери вагонів та залізничних (водних) накладних, дата

відвантаження, марка, сорт, вага, норми та фактичний зміст золи та вологи вугілля, а також

зміст дрібниці в сортовому вугіллі та антрацитах.

У відповідності до роз'яснень, що були надані в подальшому Держспоживстандартом України, за відсутності власної атестованої вуглехімічної лабораторії у виробника на 4-ій сторінці Посвідчення якості Результати хімічних аналізів № _ заповнюються та засвідчуються печаткою вуглехімічної лабораторії підприємства, яке надає послуги з проведення лабораторних випробувань.

Таким чином, надані до перевірки посвідчення про якість рядового вугілля видані саме ТОВ Ексіменерго ПЕК, тоді як ТОВ Донпромбізнес , маючи власну атестовану вуглехімічну лабораторію, здійснювало тільки лабораторні випробування з визначення показників якості вугілля. Результати лабораторних випробувань ТОВ Донпромбізнес заносило в розділ Результати хімічних аналізів № _ на 4-ій сторінці посвідчень якості та засвідчувало печаткою.

Всі надані до перевірки посвідчення про якість рядового вугілля мають встановлену

форму та містять інформацію, яка відповідає вимогам Коротких вказівок до застосування та

заповнення форм первинного обліку виробництва продукції, тому в силу ст.ст.1, 9 Закону

України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні є первинними

документами, які зокрема також підтверджують здійснення господарських операцій між ТОВ

Укрпромвугілля та ТОВ Ексіменерго ПЕК з постачання вугілля.

Щодо дефектності та невідповідність даних при складані перевізних документів, а саме відсутності обов'язкових реквізитів та невідповідність даних зазначених у накладних на перевезення вантажу договірним умовам, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати в установлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, згідно з частиною першою ст. 664 цього Кодексу обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлено обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути передано покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлено інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві (частина друга п. 1 ст. 664 Цивільного кодексу).

Згідно зі ст. 334 цього Кодексу право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.

Згідно з п. 6 Статуту залізниць накладна - основний перевізний документ установленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил № 644 і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, що укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до п. 23 Статуту залізниць форма накладної і порядок її заповнення затверджуються Мінтрансом України, яким у першу чергу затверджено Правила № 644.

Згідно з п. 1.1 цих Правил на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до Правил.

Накладна згідно з цими Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП)). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

ТОВ Ексіменерго ПЕК є вантажовласником (тобто відправником/одержувачем) в розумінні Статуту залізниць України, затвердженого Постановою КМ України від 06.04.1998 р. № 457. При цьому, документообіг між ТОВ Ексіменерго ПЕК та залізницею здійснюється виключно за допомогою електронних перевізних документів, у тому числі при відправленні вантажів залізничним транспортом.

Відповідно до п. 1.2. Правил 1.2. накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.

Для підтвердження приймання вантажу до перевезення один примірник накладної в паперовому вигляді з присвоєним їй номером і датою приймання вантажу надається відправнику. Порядок підтвердження приймання вантажу до перевезення за електронною накладною (із накладенням ЕЦП) визначається договором між вантажовласником і залізницею.

Оформлення електронних перевізних документів (накладних) здійснюється згідно з

Порядком застосування електронного перевізного документа під час перевезення вантажів

залізничним транспортом, затвердженим наказом Мінтрансзв'язку від 01.11.2010 № 800,

зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.04.2011 за № 478/19216.

Відповідно до п. 2.1. Порядку застосування електронного перевізного документа на

коленому етапі перевезення вантажу залізничним транспортом у внутрішньому сполученні,

передбаченого Правилами перевезення вантажів, створюються, зберігаються в архіві

електронних документів Укрзалізниці, а також здійснюється передача між відповідними

суб'єктами електронного документообігу електронні документи, сукупність яких фіксує усі

операції, пов'язані з перевезенням зазначеного вантажу.

Це означає, що первісна створена вантажовідправником електронна залізнична накладна після внесення до неї даних, передбачених технологічним процесом, шляхом накладання електронно-цифрового підпису працівників залізничного транспорту станції відправлення постійно на шляху слідування доповнюється додатковою інформацією/даними та в оновленому вигляді зберігається в архіві електронних документів Укрзалізниці.

Відповідно до п. 2.5. Порядку застосування електронного перевізного документа

оформлення електронної залізничної накладної працівниками залізничного транспорту станції призначення та вантажоодержувачем здійснюється після прибуття вантажу на станцію.

Отже електронна залізнична накладна, яка згідно з Порядком застосування електронного перевізного документа оформлюється на станції відправлення в момент прийняття вантажу до перевезення, не може містити дані, які вносяться до неї станції призначення та вантажоодержувачем, після прибуття вантажу.

Таким чином, до перевірки позивачем було надано копії електронних залізничних накладних, які ТОВ Ексіменерго ПЕК в порядку п. 1.2. Правил оформлення перевізних документів та договорів отримувало як вантажовідправник після їх обробки станцією відправлення, що цілком узгоджується та відповідає вимогам п. 2.4. Договорів № 10 від 16.09.2015 р. та №15 від 24.09.2015 р.

Отже, висновки відповідача у акті перевірки на порушенням позивачем норм чинного законодавства при складанні залізничних накладних в частині відсутності в наданих накладних граф 51 Календарний штемпель прибуття вантажу та 52 Календарний штемпель видачі вантажу є недоведеними та необґрунтованими.

Щодо відсутності права перевезення визначення товарів з неконтрольованої території суд зазначає наступне.

Відповідач в акті перевірки вказує на відсутність ТОВ Укрпромвугілля у Переліках

суб'єктів господарювання, яким надано право перевозити визначені товари з неконтрольованої території (Додаток № 5 до Тимчасового порядку здійснення контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей), як на підставу невизнання реальності здійснених господарських операцій ТОВ Укрпромвугілля .

Згідно положень Тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів (товарів) через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, затвердженого Наказом першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 12.06.2015 року № 415ог, такі дозволи видаються безпосередньо фізичним та юридичним особам, які здійснюють перетин лінії зіткнення через блокпости та контрольні пункти в їзду-виїзду, а не покупцям, з якими у них укладені договори постачання.

Під лінією зіткнення для цілей Тимчасового порядку розуміється умовне розмежування території Донецької та Луганської областей між територією де розміщені населені пункти, у яких органи державної влади України не здійснюють або здійснюють не у повному обсязі свої повноваження та підконтрольними територіями.

Перелік населених пунктів, у яких органи державної влади України не здійснюють або здійснюють не у повному обсязі свої повноваження, встановлений Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 р. № 1085-р.

Тому при проведенні перевірки та аналізі наданих документів за кожним договором між ТОВ Ексіменерго ПЕК та ТОВ Укрпромвугілля на поставку вугільної продукції необхідно було ідентифікувати місця постачання товарів з точки зору підконтрольності державним органам України. Чого податковим органом здійснено не було, що призвело до неправильних та необґрунтованих висновків.

Згідно Специфікацій до Договорів №10 від 16.09.2015 р. та №15 від 24.09.2015 р. вугілля поставлялось на умовах DDР - залізнична станція вантажоодержувача, якій є ст.Електрична Донецької залізниці. Станція Електрична Донецької залізниці розташована в м.Миколаївка Слов'янського району Донецької області.

Місто Миколаївка Слов'янського району Донецької області не входить до Переліку

населених пунктів, у яких органи державної влади України не здійснюють або здійснюють не повному обсязі свої повноваження, встановлений Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 р. № 1085-р., тобто знаходиться на території, підконтрольної державним органам влади України.

Таким чином, при поставці ТОВ Ексіменерго ПЕК вугільної продукції та одержанні її ТОВ Укрпромвугілля в перетинанні позивачем лінії зіткнення необхідності немає.

Окрім того, відповідно Переліку суб'єктів господарювання одержувачів вугільної продукції (енергогенеруючі підприємства) (Додаток №9 до Тимчасового порядку здійснення контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей) ТОВ Ексіменерго ПЕК як вантажовідправник має право на вивіз вугільної продукції з неконтрольованої території вантажоодержувачу СО ПАТ Донбасенерго Слов'янська ТЕС .

Суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо фактичного не здійснення позивачем фінансово - господарських операцій з ТОВ Ексіменерго ПЕК, оскільки ці доводи ґрунтуються на припущеннях, та не підтверджуються належними доказами.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Частиною 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

При цьому відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, визначено витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток приватних підприємств, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України до складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення коштів сплачених на придбання продукції до складу витрат та віднесення сплачених у ціні товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту з податку на додану вартість, є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також сплачені у ціні товарів (робіт, послуг) суми податку на додану вартість для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Згідно позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної у постанові від 11.02.2015 в справі №К/800/1217/13, оцінка господарських операцій повинна даватись на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов укладення конкретного правочину з обов'язковим врахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства. При цьому, формальні помилки в первинних документах не мають бути вирішальною ознакою безтоварності здійснених господарських операцій.

Досліджуючи фактичність проведених господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, формування витрат для цілей визначення податку на прибуток підприємств та податкового кредиту з податку на додану вартість, судом встановлено наступне.

Позивачем до показників податкової звітності включено господарські операції з придбання у власність вугільної продукції від ТОВ Ексіменерго ПЕК.

Наявні в матеріалах справи первинні документи, бухгалтерські та інші супутні документи, надані позивачем, за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надані та під час розгляду справи судом не встановлено.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

На думку колегії суддів Судової плати в адміністративних справах Верховного Суду України (постанова від 27 березня 2012 року № 21-737во10), надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

В ухвалі від 19.07.2016 року №813/595/13-а Вищий адміністративний суд України зазначив, що за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини.

Також, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо. При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Проте, перевіряючі жодним чином не обґрунтували мотиви неврахування первинних документів. При цьому в ході перевірки не було встановлено, що відомості у документах є недостовірними або суперечливими, що в свою чергу могло б свідчити про нікчемність правочинів.

В той же час, податковим органом під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності, не надано доказів узгодженості дій позивача з недобросовісним платником податків (постачальником) з метою незаконного отримання податкової вигоди, як і не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції і при цьому містять дані, що, зокрема, дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні такої операції.

Крім того, суд вказує не незаконність висновків щодо не підтвердження здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ Ексіменерго ПЕК та відповідно завищення податкових кредиту та заниження об'єкту оподаткування та податку на прибуток за 2015 рік, оскільки звірок, передбачених Податковим кодексом України та Методичними рекомендаціями щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, податкова не проводила та довідок не складалося.

Підпунктом 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України закріплено, що не включаються до складу витрат - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. а ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Таким чином, податкова накладна є документом, який є підставою для нарахування податкового кредиту.

Між тим, наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту та витрат, але не вичерпною, оскільки підставою для виникнення права на податковий кредит та витрати є, зокрема, реальність господарських операцій, на підставі яких сформовано такі показники податкової звітності.

В розумінні ст.16 Податкового кодексу України, навіть за умови допущення попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару/надання послуг певних порушень податкового законодавства, дані обставини тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача (добросовісного платника податку) на віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту та витрат.

Податковий кодекс України не містить в собі таких підстав для збільшення платнику податків грошового зобов'язання з ПДВ як наявність розбіжностей між податковим кредитом покупця та податковими зобов'язаннями відповідача, та/або наявністю висновку посадової особи податкового органу щодо ознак фіктивності контрагента, а фактичність господарських операцій позивача з контрагентами підтверджується належним чином завіреними копіями доказів, що наявні в матеріалах справи.

Отже, оцінка господарських операцій повинна проводитися на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов вчинення конкретного правочину, з обов'язковим урахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства. При цьому формальні помилки в первинних документах не повинні бути вирішальною ознакою безтоварності здійснених господарських операцій. Обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язки між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

А відтак, за умови невстановлення контролюючим органом наявності схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника чи третіх осіб для одержання платником податків незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Крім того, суд звертає увагу на ту обставину, що фактично відповідачем вікориговано суму валових витрат, проте сума податкових зобов'язань з податку на прибуток не зменшена.

Частиною 4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Водночас, акт перевірки податкового органу не може свідчити безпосередньо про порушення законодавства без підтвердження жодними доказами, а лише на підстав припущень.

Таким чином, відповідачем не наведено, а судом не встановлено, підстав, що дозволяли б дійти висновку що господарські взаємовідносини позивача з ТОВ Ексіменерго ПЕК проведені в межах спірного періоду, є фактично не здійсненими.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статі 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 цього Кодексу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 06 вересня 2016 року №0000841201, №0000851202 та №0000831201 були прийняті законно та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх фактичних обставин.

З огляду на вищевикладене позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись Конституцією України, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Податковим кодексом України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Укрпромвугілля до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 06 вересня 2016 року №0000841201, №0000851202 та №0000831201 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області №0000841201 від 06 вересня 2017 року про визначення грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 23051810 грн. у тому числі 18441448 грн. за основним платежем та 4610362 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області №0000851202 від 06 вересня 2017 року про визначення грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 17825010 грн. за основним платежем.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області №0000831201 від 06 вересня 2017 року про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість на загальну суму 27125 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Укрпромвугілля (87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул. Енгельса, б. 60, офіс 106, ЄДРПОУ 35560041) судовий збір у розмірі 703559 (сімсот три тисячі п'ятсот п'ятдесят дев'ять) гривень 17 копійок.

Повний текст постанови складено та підписано 31 липня 2017 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кониченко О.М.