Постанова

від 27.07.2017 по справі 813/3977/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2017 рокуЛьвів№ 876/6777/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Ільчишин Н.В., Судової-Хомюк Н.М.,

за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Позитив Трейд" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Позитив Трейд" до Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

14 листопада 2016 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Позитив Трейд" звернулось до суду із позовом до відповідача - Галицької об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, у якому просило визнати протиправним та скасувати наказ "Про проведення фактичної перевірки ТзОВ "Позитив Трейд" (код ЄДРПОУ 38208429)" від 26.10.2016 № 586; визнати протиправними дії щодо призначення фактичної перевірки ТзОВ "Позитив Трейд".

Позовні вимоги ТзОВ "Позитив Трейд" обґрунтовані тим, що згідно із оскаржуваним наказом предметом перевірки є дотримання вимог Закону України Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів від 19.12.1995 №481/95/ВР (із змінами та доповненнями) та інших законодавчих актів, що регулюють виробництво та обіг алкогольних напоїв та тютюнових виробів, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів. Водночас в оскаржуваному наказі не наведені підстави для проведення перевірки, не визначено період, що буде перевірятись, та відсутні реквізити об'єктів перевірки. Крім того, на думку позивача, норми Податкового кодексу, на які покликається податковий орган в оскаржуваному наказі, містять лише загальну диспозицію щодо підстав для проведення фактичної перевірки. Зазначає, що вичерпний перелік підстав для проведення фактичної перевірки наведений ст.80 Податкового кодексу України, і лише за наявності існування фактичних обставин та передумов дозволяють податковому органу керуватись вказаною правовою нормою при визначенні (проведенні) такої перевірки. Проте у Галицької об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області жодної підстави, передбаченої ст.80 Податкового кодексу України, для проведення перевірки ТзОВ "Позитив Трейд" не було.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15 травня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Постанова суду мотивована тим, що оскаржуваний наказ містить всі обов'язкові реквізити, в тому числі щодо підстав проведення перевірки, термін такої перевірки не перевищує встановленої законодавством тривалості. При цьому, суд не бере до уваги доводи позивача з приводу відсутності в наказі посилання на конкретну обставину, яка стала підставою для призначення перевірки, оскільки такої вимоги Податковий кодекс України не містить. Стаття 80 цього кодексу надає право контролюючому органу проводити фактичну перевірку, зокрема, при отриманні певної інформації від іншого державного органу та не зобов'язує посадових осіб податкового органу доводити зміст такої інформації до відома платника податків.

Не погоджуючись із постановою суду, позивач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, зокрема, зазначає, що в оскаржуваній постанові суд першої інстанції покликається на лист Головного управління Головного управління ДФС у Львівській області № 7597/7/13-01-40-03-09 від 09.08.2016, відповідно до якого Головне управління ДФС у Львівській області зобов'язує відповідача провести відпрацювання суб'єктів господарювання, які мають діючі ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами та систематично декларують мінімальні зобов'язання з акцизного податку (менше 100 грн).

На думку позивача, даний лист не може слугувати підставою для винесення наказу про проведення перевірки, оскільки такий не містить переліку підприємств, у яких слід провести зазначене в листі відпрацювання. Крім того, цей лист не підписаний посадовою особою, яка наділена владними повноваженнями, відтак такий лист не підлягає виконанню. Також позивач зауважує, що листом, на підставі якого винесений наказ про проведення фактичної перевірки ТзОВ "Позитив Трейд" від 26.10.2016 №596, встановлений строк виконання відпрацювання та надання інформації - до 29.08.2016. Таким чином, у позивача є сумніви щодо того, що саме вказаний лист є підставою для проведення фактичної перевірки.

Витяг з реєстру виданих та анульованих ліцензій, який долучено до матеріалів справи, свідчить лише про їх наявність та не має жодного відношення до інформації про можливі порушення податкового законодавства. Проте не всі магазини, які мають діючі ліцензії, були охоплені в направленні на проведення фактичної перевірки, що свідчить про те, що відповідач на власний розсуд визначив об'єкти, які підлягають перевірці.

Платники зобов'язані за кожен звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді. Таким чином, подання податкові декларації товариством на виконання цього обов'язку не свідчить про недостовірність інформації чи заниження податкових зобов'язань.

В судове засідання сторони не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Наказом Галицької ОДПІ № 586 від 26.10.2016 Про проведення фактичної перевірки ТзОВ Позитив Трейд (ЄДРПОУ 38208429) призначено фактичну перевірку відповідача за адресами: м.Львів, вул. Підвальна, 2; м.Львів, пр. Червоної Калини, 78; м.Львів, вул. Зелена, 308; м.Львів, пр. Червоної Калини, 46 з питань дотримання вимог Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів , Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг та інших законодавчих актів, що регулюють виробництво та алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи з 26.10.2016 тривалістю 5 робочих днів.

Зі змісту оскаржуваного наказу судом встановлено, що як підставу для призначення та проведення фактичної перевірки ТзОВ Позитив Трейд відповідачем вказані п.п.80.2.2 та п.п. 80.2.5 п.80.2 ст. 80 Податкового кодексу України.

Проведення перевірки доручено посадовим особам Галицької ОДПІ.

На підставі вказаного наказу відповідачем виписано ревізорам направлення від 26.10.2016 № 646, 647, 648, 649, 650, 651, 652 та 653 на перевірку позивача.

Зазначений вище наказ та направлення від 26.10.2016 були надані для ознайомлення представникам позивача з метою проведення фактичної перевірки.

Як встановлено судом та підтверджується наявними у справі письмовими доказами, позивач відмовився від допуску працівників податкового органу до проведення перевірки.

Зі змісту позовної заяви та пояснень представника позивача судом першої інстанції встановлено, що недопуск посадових осіб до проведення фактичної перевірки пов'язаний із відсутністю, на думку позивача, підстав для проведення такої.

Позивач, вважаючи наказ "Про проведення фактичної перевірки ТзОВ "Позитив Трейд" (код ЄДРПОУ 38208429)" від 26.10.2016 № 586 неправомірним, звернувся до суду з позовною вимогою про його скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з пунктами 3, 8 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного наказу (далі - ПК України), контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 75.1.3 ст.75 ПК України встановлено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до положень ст.80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема: у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (підпункти 80.2.2 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України).

За нормою п.80.5 ст. 80 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу, яка визначає умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.

Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (абз. 1-4 п.81.1 ст. 81 ПК України).

В силу абз. 5 п. 81.1 ст. 81 ПК України непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки (абзац 5).

При цьому відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому п. 81.1 ст. 81 ПК України, не дозволяється.

Відповідно до ч.1 ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд оцінює належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Слід зазначити, що матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про наявність правових підстав для винесення Галицькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області оскаржуваного наказу.

Так, судом першої інстанції з листа Головного управління ДФС у Львівській області № 7597/7/13-01-40-03-09 від 09.08.2016 встановлено, що Головне управління ДФС у Львівській області зобов'язало відповідача провести відпрацювання суб'єктів господарювання, які мають діючі ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами та систематично декларують мінімальні зобов'язання з акцизного податку (менше 100 грн.).

В додатку до цього листа наведено дані декларацій з акцизного податку ТзОВ Позитив Трейд в розрізі товарів, згідно з якими позивачем в податковій звітності з акцизного податку протягом 2016 року декларувались нульові показники. Крім цього, відповідачем надано витяг з реєстру виданих та анульованих ліцензій по Львівській області, відповідно до якого у позивача станом на 01.10.2016 були в наявності 19 (дев'ятнадцять) діючих ліцензій на здійснення торгівлі алкогольними напоями та 3 (три) ліцензії на здійснення торгівлі тютюновими виробами за різними адресами проведення господарської діяльності.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд зазначив, що позивачем не спростовано достовірності даних, наведених у вказаних додатках до листа Головного управління ДФС у Львівській області.

Однак, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Підпунтом 16.1.3 пункту 16.1 ст. 16 ПК України визначено обов'язки платника податків, серед них, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

При цьому згідно з п.49.2-1 ст. 49 ПК України платники, визначені підпунктом 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов'язані за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.

Отже подання позивачем податкової звітності із зазначенням в декларації з акцизного податку нульових показників є виконанням позивачем обов'язку, визначеного пп.16.1.3 п.16.3 ст. 16 ПК України.

Слід зазначити, що лист Головного управління ДФС у Львівській області №7597/7/13-01-40-03-09 від 09.08.2016 містить вимогу провести відпрацювання суб'єктів господарювання, які мають діючі ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами та систематично декларують мінімальні зобов'язання з акцизного податку (менше 100 грн.) та визначені терміни надання Галицькою ОДПІ ГУ ДФС інформації про проведену роботу щодо платників акцизного податку наданих у додатку до листа - до 29.08.2016.

Таким чином, вимоги зазначеного листа Головного управління ДФС у Львівській області №7597/7/13-01-40-03-09 від 09.08.2016 не можуть мати наслідком винесення оскаржуваного наказу від 26.10.2016 № 586 Про проведення фактичної перевірки ТзОВ Позитив Трейд поза межами встановленого строку для проведення такого відпрацювання суб'єктів господарювання.

Як наслідок, у відповідача відсутні правові підстави для призначення фактичної перевірки ТзОВ Позитив Трейд , виключний перелік яких наведений п. 80.2 ст. 80 ПК України та, зокрема, передбачені зазначеними в наказі підпунктами 80.2.2 та 80.2.5 пункту 80.2 ст. 80 ПК України.

Суд першої інстанції не звернув належної уваги на вказані обставин справи, не дав їм відповідної правової оцінки, а тому дійшов помилкового висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог.

Аналізуючи вищенаведені правові норми та фактичні обставини справи, колегія дійшла висновку,що оскаржуваний наказ підлягає скасуванню, оскільки не прийнятий на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та податковим законодавством України, як цього вимагає диспозиція п.1 ч.3 ст.2 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції не виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин не вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню.

Норми частини 6 статті 94 КАС України передбачають, що якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи справу на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 207 цього Кодексу у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається, зокрема, про розподіл судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як вбачається із матеріалів справи, документально підтвердженими судовими витратами ТзОВ Позитив Трейд є витрати, пов'язані із сплатою судового збору, в розмірі 6240,00 грн (а.с. 3,101).

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Позитив Трейд" задовольнити, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 травня 2017 року у справі № 813/3977/16 - скасувати.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Позитив Трейд" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області "Про проведення фактичної перевірки ТзОВ "Позитив Трейд" (код ЄДРПОУ 38208429)" від 26 жовтня 2016 року №586.

Визнати протиправними дії Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області щодо призначення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Позитив Трейд".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Галицької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Позитив Трейд" судові витрати у розмірі 6240, 00 (шість тисяч двісті сорок) гривень сплаченого судового збору.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя І. В. Глушко судді Н. В. Ільчишин Н. М. Судова-Хомюк Постанова складена в повному обсязі 31.07.2017.