Рішення

від 24.07.2017 по справі 910/11264/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2017Справа №910/11264/17 За позовом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України

до Головного територіального управління юстиції у місті Києві

про стягнення 53 803, 78 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники сторін:

від позивача: Богданов В.В. - представник за довіреністю;

від відповідача: Субота О.В. - представник за довіреністю.

В судовому засіданні 24.07.2017, в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство обслуговування повітряного руху України (далі за текстом - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі за текстом - відповідач) про стягнення 53 803, 78 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору на відшкодування витрат балансоутримувача за надання комунальних послуг орендарю №136-03/14 від 18.03.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2017 порушено провадження у справі №910/11264/16 та призначено до розгляду на 24.07.2017.

В судове засідання призначене на 24.07.2017 з'явився представник позивача, надав пояснення та підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 24.07.2017 подав відзив на позов в якому заперечив проти задоволення позовних вимог оскільки наявна заборгованість утворилася не з вини відповідача, а у зв'язку зі встановленими чинним Законодавством України особливостями фінансування відповідача як органу державної влади.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.03.2014 між Відокремленим структурним підрозділом Центр авіаційної підготовки та сертифікації Державного підприємства обслуговування авіаційного руху України як балансоутримувачем та Головним управлінням юстиції у місті Києві як орендарем було укладено Договір на відшкодування витрат балансоутримувача за надання комунальних послуг орендарю №136-03/14 від 18.03.2014 (далі- Договір), відповідно до умов якого балансоутримувач забезпечує надання орендарю комунальних послуг в будівлі, що знаходиться за адресою: 03151, м.Київ, проспект Повітрофлотський 76-Г (далі - Будівля) загальною площею 1164,80 кв.м., а орендар відшкодовує балансоутримувачу вартість спожитих комунальних послуг(Додаток 1 до Договору).

Відповідно до п. 2.2.3 та п 4.1 Договору орендар зобов'язується не пізніше 20 числа місяця наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок балансоутримувача Будівлі за спожиті комунальні послуги згідно умов Договору та додатків до нього.

Пунктом 4.1 Договору встановлено вартість відшкодування спожитих комунальних послуг в сумі 32 427,92 грн. з ПДВ за місяць відповідно до Протоколу погодження вартості відшкодування комунальних послуг (Додаток 1 до Договору).

Договір набуває чинності з моменту його укладення і діє до 31.12.2014 з урахуванням дати виникнення відносин між сторонами та припиняється внаслідок закінчення строку на який його було укладено (п.6.1 та п.6.6 Договору).

Реорганізація балансоутримувача чи орендаря, або перехід права власності на приміщення чи Будівлю до інших осіб не визнається підставою для зміни або припинення чинності Договору і зберігає свою чинність для нового власника приміщення чи Будівлі (їх правонаступників), якщо інше не передбачається Договором або чинним законодавством (п.6.5 Договору).

Договір було укладено згідно пункту 5.10. договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 6292 від 01.11.2012 (копія наявна в матеріалах справи) укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву, як Орендодавцем , та Головним управлінням юстиції у місті Києві (код ЄДРПОУ: 34691374), як Орендарем .

Балансоутримувачем Будівлі на час укладання договору оренди, було державне підприємство Головний навчальний та сертифікаційний центр цивільної авіації України (ДП ГНСЦЦАУ ). ДП ГНСЦЦАУ згідно наказу Міністерства інфраструктури України (як органу управління) від 30.09.2013 № 739 було реорганізовано шляхом приєднання до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України та останнє було визнане правонаступником реорганізованого. Балансові рахунки, матеріальні цінності, активи та пасиви ДП ГНСЦЦАУ були передані Міністерством інфраструктури України правонаступнику згідно передавального акту від 30.01.2014. На базі реорганізованого підприємства наказом правонаступника від 02.12.2013 № 423 було створено Відокремлений структурний підрозділ Центр авіаційної підготовки та сертифікації (код ЄДРПОУ: 39044239) за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 76. 18.04.2014 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було внесено запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи Державного підприємства Головний навчальний та сертифікаційний центр цивільної авіації України .

Наказом Міністерства юстиції України від 30.01.2015 № 115/5 про деякі питання діяльності територіальних органів Міністерства юстиції України, головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, було перейменовано на головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач не виконав свої зобов'язання щодо відшкодування спожитих комунальних послуг за грудень 2014 року на загальну суму 19 899,20 грн. з ПДВ.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Внаслідок укладення Договору на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна №136-03/14 від 18.03.2014 між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зобов`язання в силу вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Факт надання послуг по Договору за грудень 2014 року на суму 19 899,20 грн підтверджується підписаним та скріпленим печатками сторін актом надання послуг №2656, копія якого наявна в матеріалах справи.

У відзиві відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав того, що Головне територіальне управління юстиції у місті Києві є органом державної влади і фінансується на 100% за рахунок бюджетних коштів, тому облік і використання коштів здійснюється відповідно до бюджетного законодавства.

Оскільки неоплачені бюджетні зобов'язання в кінці року знімаються з обліку органами Казначейства, то розпорядник бюджетних коштів може сплатити заборгованість попередніх періодів виключно на підставі рішення суду про стягнення коштів, зареєструвавши на його в органах Казначейства як фінансове зобов'язання.

Факт наявності заборгованості відповідачем визнано шляхом підписання та завірення печаткою акту звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2017 по 19.07.2017 (копія акта наявна в матеріалах справи).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань, в частині своєчасної та повної оплати заборгованості за Договором, підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 19 899,20 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення 1 440,92 грн. 3% річних, 19 350,09 грн. пені та 13 113,57 грн. інфляційного збільшення суми боргу суд повідомляє наступне.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат позивача, суд, з урахуванням умов Договору, фактичних обставин справи, дійшов висновку про обґрунтованість останніх в частині стягнення 1 440,92 грн. 3% річних, та 13 113,57 грн. інфляційного збільшення суми боргу.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок пені наданий позивачем, з урахуванням ст. 232 Господарського кодексу України, суд дійшов висновку що з відповідача підлягає стягненню 5 376,60 грн. пені.

Згідно зі ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема в силу вимог ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у нього обов'язку оплатити надані послуги в заявленому позивачем розмірі.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням витрат зі сплати судового збору в цій частині на відповідача в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 4 3 , 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Головного територіального управління юстиції у місті Києві (01001, м. Київ, провулок Музейний будинок 2-Д; код ЄДРПОУ 34691374) на користь Державного підприємства обслуговування повітряного руху України в особі Відокремленого структурного підрозділу Центр авіаційної підготовки та сертифікації (03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 76; код ЄДРПОУ 39044239) 19 899,20 грн. основного боргу, 1 440,92 грн. 3% річних, 13 113,57 грн. інфляційного збільшення суми боргу, 5 376,60 грн. пені та 1 184,46 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині рішення відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 28.07.2017

Суддя М.О. Лиськов