Рішення

від 25.07.2017 по справі 904/6847/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.07.2017 Справа № 904/6847/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Саратський завод продтоварів", смт. Сарата Саратського району Одеської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Миалан", м. Дніпро Дніпропетровської області

про стягнення 88 200,02 грн. заборгованості за поставлений товар

Суддя Бондарєв Е.М.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Саратський завод продтоварів" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Миалан" 88 200,02 грн. заборгованості за поставлений товар.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 91 від 01.01.2012 в частині своєчасної та повної оплати за товар поставлений за видатковими накладними на загальну суму 444 419,22 грн.:

- № 238 від 04.04.2012 на суму 49 807,80 грн.;

- № 247 від 05.04.2012 на суму 6 577,20 грн.;

- № 290 від 13.04.2012 на суму 39 979,20 грн.;

- № 338 від 28.04.2012 на суму 11 356,56 грн.;

- № 358 від 11.05.2012 на суму 28 738,92 грн.;

- № 509 від 15.06.2012 на суму 39 803,82 грн.;

- № 536 від 27.06.2012 на суму 44 787,12 грн.;

- № 608 від 20.07.2012 на суму 21 657,96 грн.;

- № 684 від 13.08.2012 на суму 20 902,20 грн.;

- № 729 від 27.08.2012 на сум 16 890,00 грн.;

- № 845 від 01.10.2012 на суму 42 944,64 грн.;

- № 890 від 12.10.2012 на суму 16 873,92 грн.;

- № 912 від 19.10.2012 на суму 25 690,68 грн.;

- № 953 від 02.11.2012 на суму 18 948,60 грн.;

- № 1003 від 19.11.2012 на суму 59 460,60 грн.

Ухвалою суду від 26.06.17 порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 11.07.17. Розгляд справи відкладався до 25.07.17.

Позивач у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, надав витребувані ухвалами суду документи та пояснення, надав для огляду оригінали документів копії яких додані до позовної заяви.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.

Відповідач в судове засідання не з'явився, письмовий відзив на позов не надав, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Ухвали суду надсилалися, за адресою, зазначеною у позові, яка збігається з адресою місцезнаходження відповідача відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 22.06.2017 (а.с.103-105, том 1).

Відповідно до підпункту 3.9.1. пункту 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Направлена господарським судом на адресу відповідача кореспонденція повернулася з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

За таких обставин, а також беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

В порядку статті 85 ГПК України, у судовому засіданні 25.07.17 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно договору поставки №91 від 01.01.2012 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Саратський завод продтоварів" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Миалан" (покупець), постачльаник зобов'язався передати у власність покупцеві сік в асортименті, томатну пасту та інші види продукції (товар), а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість.

Поставка товару здійснюється партіями. Асортимент та кількість товару визначається у заявці покупця, що узгоджується з продавцем. Поставка товару здійснюється протягом 10 календарних днів з моменту отримання продавцем заявки покупця. Прийом товару покупцем підтверджує факт надання заявки і позбавляє його права посилатися на не замовлення товару, а також підтверджує факт повного виконання постачальником своїх обов'язків за договором стосовно кожної конкретної партії товару. Прийом товару за кількістю здійснюється у відповідності до товарної накладної, що підписується представниками сторін та скріплюється печатками сторін (п.2.1, 2.2, 2.4, 2.5 Договору).

Цей укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами, його скріплення печатками сторін та діє до 31 грудня 2013 року. У разі якщо жодна із сторін, не пізніше ніж за місяць до закінчення дії Договору, не заявить про свій намір розірвати даний договір, він вважається пролонгованим на один рік (п.9.1, 9.2 Договору).

Згідно ст.11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач виконав свої зобов'язання за договором і поставив відповідачу продукцію на загальну суму 444 419,22 грн., що підтверджується видатковими накладними (а.с. 38-52).

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.4.2. Договору оплата за отриману партію товару здійснюється покупцем продавцеві у безготівковій формі впродовж 50 календарних днів з моменту прийому партії товару у відповідності до п.2.5 Договору.

Однак, відповідач порушив умови договору, не оплатив своєчасно та у повному обсязі вартість отриманого товару.

Позивачем заявлено до стягнення суму залишку заборгованості у розмірі 88 200,02 грн.

Відповідачем не надано доказів погашення заборгованості у заявленому до стягнення розмірі, чим порушено приписи ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України щодо виконання зобов'язання належним чином відповідно до умов договору, вимог закону, з огляду на що суд вбачає підстави для задоволення позову та стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 88 200,02 грн.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 193 Господарського Кодексу України, ст. ст. 526, 530, 549, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Миалан" (49099, м.Дніпро, Житловий масив Червоний камінь, буд. 11; код 36839786) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Саратський завод продтоварів" (68200, Одеська область, смт. Сарата, вул. Чкалова, 37; код 00379293) суму основного боргу в розмірі 88 200,02 грн., та 1600,0 грн. витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення складено 31.07.2017

Суддя ОСОБА_1