Рішення

від 13.07.2017 по справі 910/9352/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2017Справа №910/9352/17

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Островській О.С.

розглянувши справу № 910/9352/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Передові технології плюс ;

до товариства з обмеженою відповідальністю Інвестбуд-Медіа ;

про стягнення 1 560 000,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: Лазарева О.Б., довіреність б/н від 23.05.2017р.;

від відповідача: Савченко І.В., довіреність б/н від 20.06.2017р.

обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю Передові технології плюс звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Інвестбуд-Медіа про стягнення 1 560 000,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов Договору безпроцентної позики № 18/04-08 від 18.04.2008р. та Договору про переведення боргу №18/04-08-Х від 07.10.2011р. у визначений строк не повернув грошові кошти в повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 1 560 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2017р. порушено провадження у справі № 910/9352/17 та призначено її розгляд на 13.07.2017р.

13.07.2017р. через відділ діловодства суду від представника позивача отримано витребувані судом документи.

Присутній у судовому засіданні 13.07.2017р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні наявність заборгованості визнав та послався на скрутне матеріальне становище щодо неможливості виконання своїх зобов'язань перед позивачем, проте письмовий відзив на позов не надав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем і відповідачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.04.2008р. між позивачем (за договором - позикодавець) та Корпорацією Укрвторресурси (за договором - позичальник) було укладено Договір безпроцентної позики № 18/04-08 (надалі - Договір), згідно п.1.1 якого, позикодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі, що обумовлений цим Договором, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у строк та розмірах, що обумовлені умовами цього договору. Проценти за цим договором не нараховуються і не сплачуються.

Відповідно до п.2.1 договору, розмір позики за цим договором становить 2 000 000,00 (два мільйони) гривень.

Позика надається позичальнику на термін до 01 січня 2011 року (п.4.1 Договору). Згідно з п.3.1 Договору, позика може надаватися частинами.

Як встановлено судом, позивач виконав взяті на себе за договором зобов'язання, згідно з випискою АТ Райффайзен Банк Аваль з рахунку позивача за період з 21.04.2008р. до 29.05.2009р., останній перерахував на рахунок позичальника кошти загалом у розмірі 1 560 000,00 грн.

За умовами п.4.1 Договору, позика надається позичальнику на термін до 01 січня 2011 року.

01.01.2011р. року сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Договору, згідно якої строк повернення позики було подовжено до 31.12.2011 року, а також продовжено строк дії договору до 31.12.2011р.

07.10.2011 року між позивачем (за договором - кредитор), Корпорацією УКРВТОРРЕСУРСИ (за договором - Первісний боржник) та відповідачем (за договором - Новий Боржник) було укладено Договір про переведення боргу № 18/04-08-Х (далі - Договір про переведення боргу), згідно з п.1.1. якого первісний боржник за згодою кредитора переводить свої боргові зобов'язання за Договором безпроцентної позики № 18/04-08 від 18.04.2008р. на нового боржника, а новий боржник заміняє первісного боржника, як сторону позичальника, у договорі позики та приймає на себе всі його права та обов'язки за Договором позики.

Відповідно до п.1.2 договору про переведення боргу, загальна сума заборгованості первісного боржника перед позивачем станом на день укладення цього Договору складає 1 560 000,00 грн. (один мільйон п'ятсот шістдесят тисяч гривень 00 копійок).

Проте, відповідач в порушення умов п. 4.1. Договору позику в сумі 1 560 000,00 грн. у визначений строк не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість за Договором.

Матеріали справи не містять доказів зміни строків повернення відповідачем позики позивачу.

Станом на дату звернення з даним позовом до суду, відповідач грошові кошти в сумі 1 560 000,00 грн. позивачу не повернув, що також не заперечується відповідачем.

Таким чином, основна заборгованість відповідача перед позивачем за спірним договором становить 1 560 000,00 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Приписом ст. 1046 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Положеннями ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Суд відзначає, що жодних доказів відносно повернення відповідачем позивачеві суми позики в розмірі 1 560 000,00 грн. сторонами спору під час розгляду справи представлено не було.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу за позикою в розмірі 1 560 000,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Інвестбуд-Медіа (поштова адреса: 01004, м. Київ, бул Шевченка, 4Б; юридична адреса: 01042, м. Київ, бул. м. Приймаченко, 1/27, оф. 501; код ЄДРПОУ 35192495) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Передові технології плюс (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 2, літера А; код ЄДРПОУ 33191861) 1 560 000 грн. - основного боргу та 23 400 грн. - витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 18.07.2017р.

Суддя А.І. Привалов