Рішення

від 31.07.2017 по справі 918/448/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2017 р. Справа № 918/448/17

Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Політики Н.А. , при секретарі судового засідання Фаєвській Л.Ю. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз збут"

до Товариства з додатковою відповідальністю "Рівнепромзв'язок"

про стягнення заборгованості в сумі 8 558 грн. 15 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 072Др-21-1216 від 30.12.2016 р.;

від відповідача - не з'явився.

У судовому засіданні 31 липня 2016 року, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

26 червня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз збут" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Рівнепромзв'язок" про стягнення заборгованості в сумі 8 558 грн. 15 коп., з яких 7 563 грн. 10 коп. - заборгованість за поставлений природний газ, 589 грн. 80 коп. - пеня, 336 грн. 51 коп. - інфляційні нарахування, 68 грн. 74 коп. - 3% річних.

Ухвалою суду від 27 червня 2017 року позовну заяву №Rvz007/2-CA-2191-0617 від 22.06.2017р. прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №918/448/17, розгляд якої було призначено 17 липня 2016 року.

Ухвалою суду від 17 липня 2017 року розгляд справи відкладався на 31 липня 2017 року.

31 липня 2017 року від представника позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява про уточнення, додаткові пояснення, виправлення описки та збільшення позовних вимог, в якій останній просить стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Рівнепромзв'язок" 8 648 грн. 13 коп., з яких 7 653 грн. 10 коп. - заборгованість за поставлений природний газ, 589 грн. 80 коп. - пеня, 336 грн. 51 коп. - інфляційні нарахування, 68 грн. 72 коп. - 3% річних. Заява прийнята судом до розгляду, оскільки відповідає вимогам ГПК України.

У судовому засіданні 31.07.2017р. представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі з урахуванням заяви про уточнення, додаткові пояснення, виправлення описки та збільшення позовних вимог.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи (а.с. 27, 34), витребувані документи не надав, у зв'язку з чим, справа розглядається на підставі ст. 75 ГПК України за наявними документами.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність наявних у матеріалах справи копій документів поданим учасниками процесу оригіналам цих документів, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз збут" (далі - Постачальник) та Товариством з додатковою відповідальністю "Рівнепромзв'язок" (далі - Споживач) був укладений договір №11410DQXDAP016 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (далі - Договір). (а.с. 8-15)

Відповідно до п.1.1. Договору Постачальник зобов'язується передати у власність Споживачу у 2016 році природний газ (далі - газ), а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

Ціна газу становить з ПДВ 7 687 грн. 80 коп. за 1000 куб.м.. (п.3.2. Договору)

Згідно п. 4.2 Договору оплата газу здійснюється Споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника в наступному порядку:

4.2.1. 100% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

4.2.2. У разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду Споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу.

4.2.3. Остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Пунктом 4.4. Договору сторони передбачили, що у разі виникнення у Споживача заборгованості з оплати вартості газу, сторони за взаємною згодою можуть укласти графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до цього Договору. Укладення сторонами та дотримання Споживачем узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє Споживача від виконання поточних зобов'язань за Договором.

Пунктом 6.2.1. Договору передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом ІV Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Договір підписаний уповноваженими представниками та скріплено відтисками печаток сторін.

Судом встановлено, що позивач, відповідно до актів прийому-передачі природного газу (а.с. 12, 14, 37), у лютому-березні 2017 року поставив відповідачу природний газ на суму 19 661 грн. 74 коп..

Про належне виконання ТзОВ "Рівнегаз збут" своїх зобов'язань за Договором щодо поставки природного газу також свідчить відсутність з боку Товариства з додатковою відповідальністю "Рівнепромзв'язок" претензій та повідомлень про порушення Постачальником умов даного Договору.

В порушення прийнятих на себе зобов'язань, в передбаченому обсязі відповідач належним чином не оплатив поставлений природний газ, на момент звернення до суду заборгованість становила в сумі 7 653 грн. 10 коп..

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі договору №11410DQXDAP016 від 01.01.2016р., який за своєю правовою природою є договором поставки.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до частин 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 7 653 грн. 10 коп. заборгованості за поставлений природний газ є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань позивачем нараховано та заявлено до стягнення 589 грн. 80 коп. - пені, 336 грн. 51 коп. - інфляційні нарахування, 68 грн. 72 коп. - 3% річних.

Пунктом 6.2.1. Договору передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом ІV Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Частина 1 статті 546 ЦК України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунки пені в розмірі 589 грн. 80 коп., інфляційні втрати в розмірі 336 грн. 51 коп. та 3% річних в розмірі 68 грн. 72 коп. за період з 10.03.2017р. по 22.06.2017р., встановив, що останні зроблено відповідно до норм чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз збут" в частині стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних у повному обсязі.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.49 ГПК України оплата судових витрат покладається на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 1 600 грн. 00 коп..

Керуючись статтями 1, 12, 22, 32-34, 43, 49, 75, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Рівнепромзв'язок" (33000, м. Рівне, вул. Млинівська, 48, код ЄДРПОУ 13969553) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз збут" (33027, м. Рівне, вул. Івана Вишенського, 4, код ЄДРПОУ 39589441) заборгованість за поставлений природний газ в сумі 7 653 (сім тисяч шістсот п'ятдесят три) грн. 10 коп., пеню в сумі 589 (п'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 80 коп., інфляційні нарахування в сумі 336 (триста тридцять шість) грн. 51 коп., 3% річних в сумі 68 (шістдесят вісім) грн. 72 коп. та 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. витрат по оплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 01 серпня 2017 року.

Суддя Політика Н.А.

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (33027, м. Рівне, вул. Івана Вишенського, 4);

3 - відповідачу рекомендованим (33000, м. Рівне, вул. Млинівська, 48).