Рішення

від 26.07.2017 по справі 922/3003/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2017 р.Справа № 922/3003/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Васильєвой Л.О.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Машинобудівний завод "Електомашстан", Україна, Харківська область, м. Южне до ТОВ "Ата Береке", с. Байсерке, Казахстан , ТОВ "Машинобудівельна компанія "Електромашстан", с. Черкаська Лозова, Харківська область про стягнення 46800,00 дол. США (еквівалент 1245624,12 грн.) за участю представників:

позивача - ОСОБА_2, довіреність № 04/01-01 від 03.01.2017 року;

відповідача (ТОВ "Ата Береке") - не з'явився;

відповідача (ТОВ "Машинобудівельна компанія "Електромашстан") - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Машинобудівний завод "Електомашстан" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з 1-го відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ата Береке" заборгованість в розмірі 46800,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 1245624,12 грн., мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням 1-м відповідачем його грошових зобов'язань за контрактом №11/12-2014 від 11.12.14 р. Крім того, позивач просить стягнути солідарно з 1-го відповідача та ТОВ "Машинобудівельна компанія "Електромашстан" (2-й відповідач) 1000,00 грн. заборгованості, згідно з умовами договору поруки від 12.08.16 р., укладеного між позивачем та 2-м відповідачем. Судові витрати позивач просить покласти на відповідачів пропорційно до суми задоволених позовних вимог.

Ухвалою суду від 08.09.16р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні.

01.03.17р. від відповідача (ТОВ "Ата Береке") надійшли пояснення, в яких відповідач вказує, що даний спір має розглядатись в Ілійському районному суді Республіка Казахстан за місцезнаходженням відповідача.

01.03.17р. відповідача (ТОВ "МК "Електромашстан") надав заяву про визнання позову та просив суд розглядати справу за відсутності представника відповідача.

Суд, розглянувши заяву відповідача (ТОВ "МК "Електромашстан") про розгляд справу за відсутності їх представника, визнав її такою, що не суперечить чинному законодавству та задовольняє її.

Ухвалою суду від 18.05.17р. провадження у справі 922/3003/16 зупинено на час вручення відповідачу (ТОВ "Ата Береке") судових документів та призначено наступне судове засідання на "26" липня 2017 року о 15:00 год.

19.06.17р. від Ілійського районного суду Республіки Казахстан надійшли документи, а саме підтвердження по вручення відповідачу (ТОВ "Ата Береке") документів господарського суду Харківської області та відзив (ТОВ "Ата Береке") на позовну заяву в якому відповідач проти позову заперечує та вказує, що доводи позовної заяви не відповідають дійсності та умовам контракту. Також, відповідач вказує, що ними не підписувалась з позивачем додаткова угода №3 від 16.11.15р. щодо того, що всі спори та розбіжності відносно контракту мають розглядатись в господарському суді Харківської області із застосуванням права України. Також, відповідач зазначає, що позивачем порушено умови п. 6.1. контракту та не забезпечено нормальну роботу устаткування. Також, відповідач вказує, що ними неодноразово повідомлялось позивачу, дані повідомлення залишались позивачем без реагування. У відзиві відповідач зазначає, що представниками позивача не було здійснено пуско-налагоджувальних робіт, що призвело до простоювання устаткування та на даний час відповідачем не використовується. Також, відповідач зазначив, що між сторонами не було підписано Акт вводу в експлуатацію устаткування.

19.06.17р. від Ілійського районного суду Республіки Казахстан надійшли документи, а саме підтвердження по вручення відповідачу (ТОВ "Ата Береке") документів господарського суду Харківської області.

Ухвалою суду від 26.07.17р. поновлено провадження по справі та призначено справу до розгляду в судовому засідання.

26.07.17р. представник позивача надав письмові заперечення на відзив відповідача (ТОВ "Ата Береке") в яких вказав, що Стосовно твердження Відповідача про недійсність змін, внесених до Контракту на підставі Додаткової угоди № 3 від 16.11.2015 р., які випливають із відсутності підпису Відповідача на цьому документі, зазначає, що, на противагу думці Відповідача, згода на внесення змін і доповнень до даного Контракту була досягнута його Сторонами, що підтверджується роздрукованими на аркушах формату А4 прінт-скрінами листування електронною поштою ТОВ "Машинобудівний завод "Електромашстан" з представниками ТОВ "Ата Береке". Вище зазначені документи були долучені до матеріалів справи № 922/3003/16 на підставі клопотання (вих. № 041 від 28.02.2017 р.)

Також, позивач зазначив, що відповідач як на підставу своїх заперечень на вимогу про виплату заборгованості за Контрактом посилається на порушення Позивачем строків виготовлення обладнання, не наводячи при цьому конкретних доказів. У свою чергу, позивач вказує, що 11.08.2015 р. Продавець в особі ТОВ "МЗ "Електромашстан" поставив Покупцю ТОВ "Ата Береке" обладнання на загальну суму 133 600, 00 (сто тридцять три тисячі шістсот) доларів США, що підтверджується наявною в матеріалах справи вантажно-митною декларацією № 807100000/2015/027394.

Натомість Відповідач, згідно з пунктом 4.1. Контракту, яким передбачені умови оплати поставки, повинен був сплатити 50 % вартості продукції протягом 2-х банківських днів після в'їзду автотранспорту з обладнанням в зону митного контролю м. Алмати, Республіка Казахстан, чого, однак, не було зроблено.

Щодо заперечень Відповідача з приводу проведення персоналом ТОВ "МЗ "Електромашстан" пуско-налагоджувальних робіт і прийняття обладнання в експлуатацію, то позивач вказує, що в матеріалах справи є належним чином завірена копія Акта приймання-передачі обладнання від 25 вересня 2015 р., підписаного обома Сторонами, і у тексті якого зазначається про те, що представниками Постачальника у присутності представників Покупця були проведені пуско-налагоджувальні роботи автоматизованої профілезгинальної лінії для виготовлення профілю "Сигма" з ЧПУ, тип ЕМС-СП-57/12-14, а також роботи з наладки, установки, монтажу вище зазначеного обладнання. Обладнання прийнято Сторонами по якості та комплектності, технічна документація передана Продавцем в повному обсязі, Покупець не має претензій щодо роботи обладнання.

Окрім цього, позивач вказує, що проведення пуско-налагоджувальних робіт автоматизованої профілезгинальної лінії для виготовлення профілю "Сигма" з ЧПУ, тип ЕМС-СП-57/12-14Ю, підтверджується відеозаписом, розміщеним на електронному носії, який долучено до заперечень (вих. № 01/26 від 26.07.2017 р.) на відзив Відповідача-1 від 05.05.2017 р.

Стосовно аргументу Відповідача про звільнення його від обов'язку виплачувати заборгованість за Контрактом у зв'язку з не введенням в експлуатацію вище зазначеного обладнання, що, у свою чергу, було наслідком не проведення пуско-налагоджувальних робіт представниками Постачальника, зазначає, що Контрактом № 11/12-2014 р. від 11.12.2014 р. не передбачені умови звільнення Покупця від його обов'язку оплати вартості поставленого обладнання, у зв'язку з чим, зазначена обставина є не обґрунтованою і не доведеною.

Представник позивача в судовому засіданні 26.07.17р. підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача (ТОВ "Ата Береке") в судове засідання 26.07.17р. не з`явився.

Представник відповідача ("Машинобудівельна компанія "Електромашстан") в судове засідання 26.07.17р. не з`явився.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

11.12.14 року між Товариством з обмеженою відповідальністю АТА БЕРЕКЕ (ТОВ АТА БЕРЕКЕ ), в особі директора ОСОБА_3, який діє на підставі Статуту, далі - Покупець, та Товариство з обмеженою відповідальністю Машинобудівний завод Електромашстан , в особі директора ОСОБА_1, який діє на підставі Статуту, далі - Продавець, був укладений Контракт №11/12-2014 (далі - Контракт). Відповідно до п. 1.1 Продавець зобов'язується виготовити та поставити, а Замовник оплатити і прийняти Профілезгинальне обладнання (надалі - обладнання ) в кількості, номенклатурі та за цінами, вказаними в Специфікації (табл. 1 Контракту).

Загальна вартість обладнання, що передається за Контрактом, становить 133 600 (сто тридцять три тисячі шістсот) доларів США (п.3.6 Контракту).

Розділом 2 Контракту визначені умови поставки, а саме, обладнання відвантажується Покупцю на умовах СРТ м. Алмати, Казахстан (ІНКОТЕРМС 2000 р.).

Згідно розділу 4 Контракту розрахунки за продукцію здійснюються у формі банківського переказу на банківський рахунок Продавця. Платежі за товар здійснюються в доларах США.

Відповідно до п. 4.1 Контракту сторони погодили наступні умови оплати:

- попередня оплата 10% від вартості продукції для відкриття замовлення;

- попередня оплата 15% від вартості продукції сплачуються Замовником в період з 01.02.2015 р. по 28.02.2015 р.;

- попередня оплата 15% від вартості продукції сплачуються Замовником в період з 15.03.2015 р. по 25.03.2015 р.;

- попередня оплата 10% від вартості продукції сплачуються Замовником після повідомлення Продавцем про готовність продукції;

- 50%, що залишилися до сплати, Покупець сплачує протягом 2-х банківських днів після в'їзду автотранспорту з обладнанням в зону митного контролю м. Алмати, Республіка Казахстан.

Строк виготовлення обладнання, проведення випробувань, поставки - протягом 150 робочих днів з моменту першого авансового платежу (п. 4.2 Контракту).

Відповідно до п.9.6 Контракту, останній вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.01.2016 р., або до виконання сторонами своїх зобов'язань.

Додатковою угодою № 3 від 16 листопада 2015 р. до контракту №11/12-2014 від 11.12.2014 р. ТОВ Ата Береке та ТОВ Машинобудівний завод Електромашстан . домовились викласти п. 8.1 Контракту наступним чином: всі спори, розбіжності і вимоги, які виникають за Контрактом або пов'язані з ним, в тому числі, які стосуються його тлумачення, виконання, закінчення або недійсності, які не вдалося вирішити шляхом переговорів, підлягають розгляду в господарському суді Харківської області відповідно до його регламенту. Правом, яке регулює даний контракт, в тому числі при розгляду спорів, є матеріальне, господарське і процесуальне право України.

11.08.15р. Продавець поставив Покупцю обладнання на загальну суму 133600,00 (сто тридцять три тисячі шістсот) доларів США, що підтверджується вантажно-митною декларацією № 807100000/2015/027394.

25.09.2015 р. між Покупцем та Продавцем був підписаний акт прийому-передачі обладнання, за яким обладнання прийнято сторонами по якості та комплектності, технічна документація передана Продавцем в повному обсязі та Покупець не мав претензій по роботі обладнання.

29.10.2015 р. Продавець надіслав лист-вимогу (вих.№317/10) Покупцю з вимогою сплатити суму, що залишилася, тобто 51800,00 (п'ятдесят одна тисяча вісімсот) доларів США за відвантажене обладнання та виконати свої зобов'язання за Контрактом.

30.10.2015 р. Продавець надіслав повторний лист-вимогу (вих.№319/10) Покупцю з вимогою сплатити залишок грошових коштів у сумі 51800,00 (п'ятдесят одна тисяча вісімсот) доларів США за Контрактом №11/12-2014 від 11.12.2014 р. за відвантажене обладнання в найкоротший термін, пояснивши та обґрунтувавши свої вимоги умовами Контракту та чинними нормами законодавства України, які передбачають накладення санкцій на Продавця в разі порушення строків розрахунків за ЗЕК (відповідно до ЗУ Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті ). На 30.10.2015 р. сума пені складала 155,4 доларів США. Крім того, Продавець пояснив у листі-вимозі, що до нього можуть бути застосовані санкції з боку митних органів, в якості застосування порядку індивідуального ліцензування по продукції, що експортується, відповідно до ЗУ Про зовнішньоекономічну діяльність .

03.11.2015 Продавець отримав лист (вих.№33/11-3) від Покупця, в якому останній, посилаючись на фінансову кризу та затримку Продавцем строку поставки товару, просить укласти додаткову угоду з відстрочкою платежу на певний термін.

03.11.15р. Продавець надіслав Покупцю лист (вих.№326/11), у якому просив повідомити заплановану дату погашення заборгованості, або графік платежів із сумами погашення заборгованості за Контрактом.

05.02.16р. Продавець отримав лист-відповідь (вих. № 01) від Покупця, в якому останній просить розглянути можливість погашення заборгованості частинами протягом року. Проте, ним не вказано ні графік платежів, ні конкретних сум.

17.08.2016 р. Позивач направив на адресу Відповідача-1 вимогу-претензію щодо погашення заборгованості за контрактом №11/12-2014 від 11.12.2014 р.

26.08.2016 р. відповідачем (ТОВ "Ата Береке") сплачено 1000 дол. США на рахунок Позивача в рахунок існуючої заборгованості.

Таким чином, відповідач (ТОВ "Ата Береке") оплату за отримане обладнання здійснив частково на суму 86800,00 (вісімдесят шість тисяч вісімсот доларів нуль центів) дол. США, тобто несплаченою залишилася сума 46800,00 (сорок шість тисяч вісімсот доларів нуль центів) дол. США.

Крім того, 12 серпня 2016 р. було укладено договір Поруки між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МАШИНОБУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЕЛЕКТРОМАШСТАН" (надалі іменується Поручитель ), в особі директора ОСОБА_4, з однієї сторони, та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД ЕЛЕКТРОМАШСТАН (надалі іменується Кредитор ), в особі директора ОСОБА_1, з іншої сторони, (далі - договір Поруки) за умовами якого (пункт 1.1.) Поручитель поручається перед Кредитором за виконання обов'язків ТОО АТА БЕРЕКЕ (Адреса: Республіка Казахстан, Алматинська обл., Ілійський район, с. Байсерке, вул. Султан Бейбарса, буд. 1, 040704), РНН 620200411173, БИН 130440000129) (надалі іменується Боржник ) перед кредитором за Контрактом №11/12-2014 р. від 11.12.2014 р. з відповідними змінами і доповненнями, укладеним між Кредитором та Боржником, (надалі іменується Контракт №11/12-2014 р. від 11.12.2014 р. ). Відповідальність Поручителя перед Кредитором включає за умовами вказаного договору: зобов'язання з оплати поставленого обладнання відповідно до умов Контракту №11/12-2014 р. від 11.12.2014 р.; зобов'язання відшкодувати Кредитору шкоду, завдану невиконанням чи неналежним виконанням Контракту №11/12-2014 р. від 11.12.2014 р.; зобов'язання сплатити Кредитору неустойку за порушення Контракту №11/12-2014 р. від 11.12.2014 р.

Пунктом 1.3. договору Поруки зазначено, що відповідальність Поручителя перед Кредитором обмежується сплатою Поручителем Кредитору грошових коштів у розмірі 1000,00 грн. (одна тисяча гривень нуль копійок) у разі невиконанням Боржником своїх зобов'язань за Контрактом №11/12-2014 р. від 11.12.2014 р.

Пунктом 2.1. договору Поруки встановлено, що у разі порушення Боржником обов'язків за Контрактом №11/12-2014 р. від 11.12.2014 р. Поручитель відповідає перед Кредитором солідарно, тобто Кредитор вправі на власний розсуд пред'явити вимогу за вказаним Контрактом №11/12-2014 р. від 11.12.2014 р. до Боржника або до Поручителя, або до обох одночасно.

Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт господарювання (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язків.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Станом на момент розгляду справи, відповідач не сплатив 46800,00 дол. США (еквівалент 1245624,12 грн.) заборгованості та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статей 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно вимогам закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості за контрактом у сумі 46800,00 дол. США (еквівалент 1245624,12 грн.), суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 46800,00 дол. США (еквівалент 1245624,12 грн.) заборгованості правомірні та обґрунтовані, такі, що не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача (ТОВ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД ЕЛЕКТРОМАШСТАН ) 1000,00 грн. за договором поруки №12/08 від 12.08.16р., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За умовами договору поруки (пункт 1.1.) Поручитель поручається перед Кредитором за виконання обов'язків ТОВ АТА БЕРЕКЕ (Адреса: Республіка Казахстан, Алматинська обл., Ілійський район, с. Байсерке, вул. Султан Бейбарса, буд. 1, 040704), РНН 620200411173, БИН 130440000129) (надалі іменується Боржник ) перед кредитором за Контрактом №11/12-2014 р. від 11.12.2014 р. з відповідними змінами і доповненнями, укладеним між Кредитором та Боржником, (надалі іменується Контракт №11/12-2014 р. від 11.12.2014 р. ). Відповідальність Поручителя перед Кредитором включає за умовами вказаного договору: зобов'язання з оплати поставленого обладнання відповідно до умов Контракту №11/12-2014 р. від 11.12.2014 р.; зобов'язання відшкодувати Кредитору шкоду, завдану невиконанням чи неналежним виконанням Контракту №11/12-2014 р. від 11.12.2014 р.; зобов'язання сплатити Кредитору неустойку за порушення Контракту №11/12-2014 р. від 11.12.2014 р.

Пунктом 1.3. договору Поруки зазначено, що відповідальність Поручителя перед Кредитором обмежується сплатою Поручителем Кредитору грошових коштів у розмірі 1 000,00 грн. (одна тисяча гривень нуль копійок) у разі невиконанням Боржником своїх зобов'язань за Контрактом №11/12-2014 р. від 11.12.2014 р.

Пунктом 2.1. договору Поруки встановлено, що у разі порушення Боржником обов'язків за Контрактом №11/12-2014 р. від 11.12.2014 р. Поручитель відповідає перед Кредитором солідарно, тобто Кредитор вправі на власний розсуд пред'явити вимогу за вказаним Контрактом №11/12-2014 р. від 11.12.2014 р. до Боржника або до Поручителя, або до обох одночасно.

Як вбачається з позовних вимог, позивач просить покласти на відповідачів солідарно заборгованість за договором поруки в сумі 1000,00 грн.

Відповідно до ст. 540 ЦК якщо у зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов'язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 514 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Таким чином, поняття солідарної відповідальності передбачає виконання боржниками обов`язку в рівних частинах.

Як вже зазначалось, пунктом 1.3. договору Поруки передбачено, що відповідальність Поручителя перед Кредитором обмежується сплатою Поручителем Кредитору грошових коштів у розмірі 1 000,00 грн. (одна тисяча гривень нуль копійок) у разі невиконанням Боржником своїх зобов'язань за Контрактом №11/12-2014 р. від 11.12.2014 р.

Таким чином, боржником за договором поруки є лише ТОВ "Машинобудівельна компанія "Електромашстан", як сторона договору поруки.

Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимоги позивача щодо стягнення з відповідачів заборгованості за договором поруки в розмірі 1000,00 грн., та вважає за можливе задовольнити дану вимогу в частині стягнення з ТОВ "Машинобудівельна компанія "Електромашстан" 500,00 грн., що є солідарною частиною від загальної суми договору поруки.

В частині стягнення з ТОВ "АТА БЕРЕКЕ" 500,00 грн., що є солідарною частиною від загальної суми договору поруки, суд відмовляє, оскільки ТОВ "АТА БЕРЕКЕ" не є стороною договору поруки та не може бути боржником за даним договором поруки.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідачів пропорційно.

На підставі викладеного та керуючись ст. 55 Конституції України; ст.ст. 509, 598, 612, 712 Цивільного кодексу України; ст.ст. 173, 174, 179, 193, 197 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АТА БЕРЕКЕ (Республіка Казахстан, Алматинська обл., Ілійський район, с. Байсерке, вул. Султан Бейбарса, буд. 1, 040704 РНН 620200411173, БИН 130440000129) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД ЕЛЕКТРОМАШСТАН (Код ЄДРПОУ: 35857537 Юридична адреса: 62461, Україна, Харківська обл., Харківский р-н, м. Южне, вул. Гагаріна, б. 122/4) заборгованість в сумі 46800,00 дол. США (еквівалент 1245624,12 грн.), витрати по сплаті судового збору в сумі 18691,88 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МАШИНОБУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЕЛЕКТРОМАШСТАН" (Код ЄДРПОУ: 37023526 62340, Харківська обл., Дергачівський район, с. Черкаська Лозова, вул. Почтова, буд. 34-в) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД ЕЛЕКТРОМАШСТАН (Код ЄДРПОУ: 35857537 Юридична адреса: 62461, Україна, Харківська обл., Харківский р-н, м. Южне, вул. Гагаріна, б. 122/4) заборгованість за договором поруки в сумі 500,00 грн., судовий збір в сумі 7,48 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення з ТОВ "АТА БЕРЕКЕ" 500,00 грн. за договором поруки - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 31.07.2017 р.

Суддя ОСОБА_5