Ухвала

від 27.07.2017 по справі 369/7161/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/7161/17 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 ,Провадження № 11-сс/780/438/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2 Категорія 27.07.2017

УХВАЛА

Іменем України

27 липня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати

з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого: ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі судового засідання: ОСОБА_5

прокурора: ОСОБА_6

заявника: ОСОБА_7

представника заявника: ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 липня 2017 року про накладення арешту на майно, -

в с т а н о в и л а :

Як вбачається з ухвали слідчого судді, до Києво-Святошинського районного суду Київської області, в рамках кримінального провадження № 32016110200000067, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.07.2016 року за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 212 КК України, звернувся прокурор Києво-Святошинської місцевої прокуратури про накладення арешту на майно, а саме два ноутбуки, сервер, систему відео нагляду, жорсткий диск та грошові кошти у сумі 4838 доларів США і 4000 Євро.

Ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 липня 2017 року клопотання слідчого задоволено.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що відповідно до постанови про визнання речовими доказами від 05.07.2017 року, речі і документи, на які прокурор просить накласти арешт, вилучені під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , визнані речовими доказами. При цьому, прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що було вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 212 КК України, а зазначені у клопотання речі можуть бути доказом вчинення злочину, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, можуть зберігати на собі сліди злочину, бути прихованими, відчуженими чи пошкодженими з метою приховування слідів злочину, що може перешкодити кримінальному провадженню.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, представником заявника ОСОБА_8 подано апеляційну скаргу в якій апелянт просить скасувати ухвалу слідчого судді про арешт майна і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні клопотання прокурора відмовити і зобов`язати прокурора повернути вказане майно.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення слідчого судді є помилковим, не ґрунтується на повній, всебічній і об`єктивній оцінці досліджених матеріалів і прийняте з грубим порушенням кримінального процесуального законодавства.

Так, апелянт зазначає, що ухвалою слідчого судді від 09.06.2017 року було надано дозвіл на проведення обшуку у власників нежитлових приміщень ТОВ «Аскент-Нафта», ТОВ «Хадар-А», ТОВ «Маркаб» та ТОВ «Спіка-А» за адресою м. Київ, вул. Каховська, 64. Оскільки в ухвалі слідчого судді про проведення обшуку не було вказано ТОВ «Логістік-Сервіс» та ФОП ОСОБА_7 , які є орендарями вказаних нежитлових приміщень, ФОП ОСОБА_7 заперечував проти проведення обшуку в приміщеннях, які він орендує за адресою: АДРЕСА_1 , однак працівниками поліції було проведено обшук та вилучено грошові кошти, комп`ютерну техніку і документи.

При цьому, в порушення вимог закону, слідчий суддя, задовольняючи клопотання прокурора про накладення арешту не врахував необґрунтованість проведення обшуку та розглянув клопотання без виклику володільця вилученого майна. Також, судом не прийнято до уваги того, що відповідно до вимог ч.2 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна може розглядатися без участі власника майна, лише щодо майна, яке не було тимчасово вилучене.

Тобто, розглянувши клопотання прокурора, слідчий суддя не перевірив та не встановив наявність підстав для арешту, не витребував у власника майна та прокурора доказів, що вказують на вчинення особою злочину, документів на майно, на яке прокурор просив накласти арешт і не встановив причетність ОСОБА_7 до кримінального правопорушення.

Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, думку заявника і його представника, які підтримали апеляційну скаргу та просив її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, оскільки її доводи вважає не обґрунтованими, перевіривши матеріали судової справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутись прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову також цивільний позивач.

Відповідно до ст. 170 КПК України арешт майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірно вигоди, можливої конфіскації майна.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку ст. ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про його арешт.

З матеріалів клопотання вбачається, що 01.07.2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 212 КК України, а саме про те, що невстановлені особи в період 2016 року сприяли в ухиленні від сплати податку на додану вартість в особливо великих розмірах діючим суб`єктам підприємницької діяльності шляхом оформлення безтоварних операцій з продажу імпортованої продукції за участю ТОВ «Пікаділі», ТОВ «ТД ФОІ», ТОВ «Імек Фрут», ТОВ «Фрудом», ТОВ «Тарім», ТОВ «Деливер Плюс», ТОВ «Фрут Лайт» і ТОВ «Іберія Фрут».

Ухвалою слідчого судді від 09.06.2017 року надано дозвіл прокурору на проведення обшуку офісних та складських приміщень, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Каховська, 64 та вилучення документів господарської діяльності підприємств, грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, комп`ютерної техніки, що містить на магнітних носіях доказову інформацію, яка має значення речових доказів (а.с. 4-5).

Відповідно до постанови слідчого від 05.07.2017 року вилучене майно за адресою: м. Київ, вул. Каховська, 64 та грошові кошти в сумі 4838 доларів США і 4000 Євро визнані речовими доказами у кримінальному проваджені (а.с. 18-26).

Задовольняючи клопотання про накладення арешту на вилученні під час обшуку речі і грошові кошти слідчий суддя послався на те, що зазначені у клопотанні речі можуть бути доказами вчинення злочину, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, можуть зберігати на собі сліди злочину, бути прихованими, відчуженими чи пошкодженими з метою приховування слідів злочину, що може перешкодити кримінальному провадженню.

З даним висновком колегія суддів погоджується частково, а саме в частині обґрунтованості накладенні арешту на вилучені під час обшуку 04.07.2017 року в приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Каховська, 64, речі, зазначені прокурором в клопотанні.

Кримінальна відповідальність за ч.3 ст. 212 КК України настає за умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов`язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах.

Оскільки слідчим в клопотанні не доведено та до матеріалів клопотання не додано доказів, підтверджуючих, що вилучені під час обшуку гроші були використані в злочинній діяльності, а саме: здобутті злочинним шляхом; призначалися (використовувалися) для схилення особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них (ч.2 ст. 167 КПК України), а слідчим суддею не з`ясовано наявність правових підстав для накладення арешту на грошові кошти та доцільність його накладення в межах даного кримінального провадження, на думку колегії суддів, арешт на грошові кошти у сумі 4838 доларів США і 4000 Євро, вилучені під час обшуку за адресою м. Київ, вул. Каховська, 64, слідчим суддею накладений неправомірно.

В зв`язку з викладеним, колегія суддів приходить до висновку, що викладенні в апеляції доводи підлягають частковому задоволенню, а оскаржувана ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, якою необхідно клопотання прокурора про накладення арешту задовольнити частково, в частині накладення арешту на вилучене майно, з вищезазначених підстав.

Керуючись ст. ст. 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів; -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 липня 2017 року про накладення арешту на майно скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання Києво-Святошинського місцевого прокурора про накладення арешту на майно задовольнити частково та накласти арешт на вилучені під час обшуку 04.07.2017 року в приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 - ноутбук «Apple» серійний номер W80110409A5; ноутбук Acer Sn: 23300630116 із зарядним пристроєм; сервер чорного кольору б/н; систему відеонагляду DiGital Surveil Lanc sustem «Ot Qtum» чорного кольору; жорсткий диск червоного кольору на 500 Гб Transcend, серійний номер 44322 з USB проводом.

В іншій частині клопотання прокурора відмовити.

Грошові кошти у сумі 4838 доларів США та 4000 Євро, вилучені під час обшуку 04.07.2017 року в приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , повернути ОСОБА_7 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ /підпис/ ОСОБА_2

/підпис/ ОСОБА_3

/підпис/ ОСОБА_4