Рішення

від 31.07.2017 по справі 493/983/17

БАЛТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 493/983/17

Провадження № 2/493/510/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2017 року м. Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області в складі:

головуючої-судді ОСОБА_1

при секретарі ПІНУЛ І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балта цивільну праву за позовом ОСОБА_2 до Балтської міської ради Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до Балтського районного суду Одеської області з позовом до Балтської міської ради Одеської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.

В позовній заяві позивач посилається на те, що 23.08.2016 року померла її мати ОСОБА_3, та у зв'язку з її смертю відкрилася спадщина на належне їй майно в тому числі і земельну ділянку площею 3,02 га, розташованої на території Пасицелівської сільської ради Балтського району Одеської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 068351, виданого 30.08.2004 року на підставі розпорядження Балтської райдержадміністрації № 245/А-204 від 09.06.2004 року. Являючись спадкоємцем за заповітом позивач, у визначений законом строк, звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом в зв'язку з тим, що заповіт від 27.07.2009 року складений ОСОБА_4 та посвідчений секретарем Пасицелівської сільської ради Одеської області, не відповідає загальним вимогам до форми заповіту, встановлених ст.. 1247 ЦК України, тому позивач змушена звернутися до суду про захист свого майнового права.

Сторони по справі, відповідно до ч. 2 ст. ст.. 158 ЦПК України, заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Розглянувши позов в межах заявлених вимог, вивчивши матеріали справи, надавши належну оцінку представленим доказам, судом встановлено наступне.

ОСОБА_3, померлій 23.08.2016 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-ЖД № 458322, виданого 23.08.2016 року Подільським міськрайонним відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції в Одеській області, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 068351, виданого 30.08.2004 року на підставі розпорядження Балтської райдержадміністрації № 245/А-204 від 09.06.2004 року, належала земельна ділянка площею 3,02 га, кадастровий номер 5120685700:01:001:0203, розташованої на території Пасицелівської сільської ради Балтського району Одеської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва,.

Відповідно до заповіту, зареєстрованого в реєстрі за № 30 від 27.07.2009 року, посвідченого секретарем Пасицелівської сільської ради Балтського району Одеської області ОСОБА_5, ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і все те, що мені буде належати на день моєї смерті, і на що за законом буду мати право, в тому числі державний акт на право власності на земельну ділянку серії ОД № 068351, виданий Балтською райдержадміністрацією 30.08.2004 року, ощадні книжки № 91550780-4, 91550780-6 заповідаю - ОСОБА_2.

У зв'язку зі смертю ОСОБА_3, 23.08.2016 року відкрилася спадщина у вигляді вищезазначеної земельної ділянки, яку позивач ОСОБА_6 у визначений законодавством строк прийняла відповідно до вимог статей 1268 - 1270 ЦК України, оскільки звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, відповідно до чого заведено спадкову справу за № 04/2017. Разом з тим, документально оформити спадкове майно не представилося можливим так як заповіт не відповідає загальним вимогам до форм заповіту, встановлених ст. 1247 ЦК України, про що свідчить лист-відповідь приватного нотаріуса Подільського міського нотаріального округу в Одеській області №111/01-16 від 16.03.2017 року.

Згідно довідки державного нотаріуса Кодимської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 від 04.07.2017 року № 935/01-16, після смерті ОСОБА_3, померлої 23.08.2016 року, спадкоємці не звертались, спадкова справа не заводилась.

Суд констатує, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами пов'язані з здійсненням позивачем права на спадкування, вирішуючи які, суд виходить з того, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

При обґрунтованій відмові нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб згідно ст. 316 ч. 1 ЦК України.

Ст. 328 ЦК України передбачає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Однією з таких підстав, відповідно до ст. 1217 ЦК України, є спадкування майна за заповітом.

Ст. 1216 ЦК України передбачає, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Ст. 1220 ЦК України зазначає, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

В першу чергу, за правилами ст. 1223 ЦК України, право на спадкування за законом мають особи, визначені у заповіті.

Згідно ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Враховуючи, що позивач, як спадкоємець за заповітом своєчасно прийняла спадщину, однак у зв'язку із відмовою приватного нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, та вищевикладені докази в їх сукупності, відсутність заперечень з боку відповідача, та відсутність інших спадкоємців, суд вважає, що позовні вимоги позивача цілком обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 209, 210, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 16, 25, 328, 346, 1216, 1217, 1218, 1220, 1223, 1225, 1233, 1268 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Балтської міської ради Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, як за спадкоємцем за заповітом ОСОБА_3, померлої 23.08.2016 року, право власності на земельну ділянку площею 3,02 га, кадастровий номер 5120685700:01:001:0203, розташованої на території Пасицелівської сільської ради Балтського району Одеської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 068351, виданого 30.08.2004 року на підставі розпорядження Балтської райдержадміністрації від 09.06.2004 року № 245/А-204.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області протягом десяти днів з дня його ухвалення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

С У Д Д Я :