Постанова

від 04.11.2016 по справі 804/6051/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2016 р. Справа № 804/6051/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

за участю секретаря судового засідання: Черніженко К.Е.,

представника позивача: Васильченка А.А.,

представника відповідача: Баранник О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СОФ-Оілтрейдинг

до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю СОФ-Оілтрейдинг звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 27.07.2016р. №0004591407 та №0004601407.

В обґрунтування пред'явленого позову зазначалося, що відповідач за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки позивача дійшов помилкового висновку про порушення останнім податкового законодавства та про заниження ним внаслідок цього сум податку на додану вартість та заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток, оскільки позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними його контрагентами СФГ Ланагросервіс ММ , ПП Агростарт та ТОВ НДІП Ельдорадо в ході здійснення реальних господарських операцій, а також правомірно сформував свої витрати за цими правочинами. Вказані правочини недійсними в судовому порядку не визнавалися та є реальними, що посвідчується відповідними первинними документами, які були надані до перевірки, а акт перевірки не містить фактів, які б спростовували підтвердження цими первинними документами відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між сторонами даного правочину. Наявність незначних недоліків первинних документів, зокрема, відсутність окремих реквізитів або помилки при їх заповненні, не можуть розглядатися як підстави для висновку про відсутність реального здійснення господарських операцій, оскільки у разі підтвердження дійсного виконання операцій, недоліки правореалізуючих документів є порушенням порядку заповнення цих документів. Також відсутність деяких документів, які нібито повинні бути у позивача, не є підставою для визнання господарських операцій нереальними, оскільки до перевірки надані усі необхідні первині документи для фактичного встановлення реальності господарських операцій. Не спростовує факту реальності господарських операцій позивача з його контрагентами податкова інформація щодо відсутності у останніх виробничих та трудових ресурсів для здійснення господарських операцій, оскільки з цієї інформації слідує, що перевірці підлягали взаємовідносини саме контрагентів позивача з іншими суб'єктами господарювання, а не з позивачем. При цьому, позивач не повинен відповідати за будь-які порушення податкового законодавства з боку своїх контрагентів, оскільки, навіть якщо контрагенти позивача та контрагенти третьої-четвертої ланки і допускали будь-які порушення податкового законодавства, то позивач, як платник податків, не несе жодної відповідальності за порушення іншими платниками податків законодавчих вимог. Також, на момент укладення договору, фактичного надання послуг та складання податкових накладних вищевказані контрагенти були зареєстровані як юридичні особи та були платниками податку на додану вартість.

У судовому засіданні представник позивача підтримав пред'явлений адміністративний позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив повністю його задовольнити.

Відповідач пред'явлений адміністративний позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог чинного законодавства, які призвели до заниження податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість. Так, з отриманої податкової інформації по контрагентам позивача СФГ Ланагросервіс ММ , ПП Агростарт та ТОВ НДІП Ельдорадо встановлено, що останні не мають достатніх виробничих та трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих активів для здійснення господарських операцій та не подають податкову звітність. При цьому, у зазначених підприємств відсутнє придбання товарів (послуг) необхідних для ведення господарської діяльності та відсутній ланцюг придбаного товару, який в подальшому був реалізований позивачу. Також, надані до перевірки товарно-транспортні накладні (далі - ТТН) складені з порушенням вимог чинного законодавства без зазначення обов'язкових реквізитів, у зв'язку із чим ідентифікувати осіб, які фактично здійснювали відвантаження та приймання товарно-матеріальних цінностей (далі - ТМЦ), навантажувальні та розвантажувальні роботи, а також автомобілі, якими здійснювалося перевезення, не можливо. Крім того, пункти навантаження та розвантаження, які зазначені в ТТН по взаємовідносинам позивача з СФГ Ланагросервіс ММ , не відповідають дійсності, оскільки за цими адресами не знаходяться складські приміщення контрагента та позивача, що ставить під сумнів факт постачання товару. При цьому, до перевірки не надано документи, які передбачені укладеними договорами, а саме: карантинні сертифікати, якісні посвідчення на насіння соняшника та протоколи на показники безпеки згідно з ДСТУ 4694:2006 Соняшник. Олійна сировина. Технічні умови зміна№1. Також з пояснень ОСОБА_3, який значиться як засновник та директор ПП Агростарт , слідує, що останній навіть не обізнаний про те, що є засновником та директором цього підприємства, будь-яких угод з позивачем він не укладав. За таких обставин, товар був отриманий Товариством з обмеженою відповідальністю СОФ-Оілтрейдинг від невстановлених осіб без укладення будь-яких угод та за відсутності документального підтвердження оплати за нього.

Представник відповідача у судовому засіданні також заперечував проти задоволення адміністративного позову у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені у письмових запереченнях на нього.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю СОФ-Оілтрейдинг (далі - ТОВ СОФ-Оілтрейдинг ) (код ЄДРПОУ 39176346) зареєстроване як юридична особа Софіївським районним управлінням юстиції Дніпропетровської області 10.04.2014р., перебуває на податковому обліку в Криворізькій центральній об'єднаній державній податковій інспекції як платник податків та, зокрема, є платником податку на додану вартість та податку на прибуток.

На підставі п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1, ст.75, п.77.1, п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та наказу Головного Управління ДФС у Дніпропетровській області від 31.05.2016 року №594, а також відповідно до плану-графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання на ІІ квартал 2016 року посадовими особами контролюючого органу проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ СОФ-Оілтрейдинг (код ЄДРПОУ 39176346) з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 11.04.2014р. по 31.03.2016р.

За результатами проведеної перевірки складено акт №344/04-36-14-03/39176346 від 12.07.2016р., яким зафіксовано встановлені під час перевірки допущення позивачем порушення приписів:

- п.п.14.1.13 ст.14, п.п.135.5.4 ст.135, п.137.10 ст.137, п.44.1 ст.44, п.138.2, п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (в редакції що діяла в 2014 році); п.п.14.1.13 ст.14, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України (в редакції що діяла в 2015році), п.3, п.8 ст.2 НП(С)БО №1 Загальні вимоги до фінансової звітності та п.5, п.7, п.21 П(С)БО №15 Дохід , п.3, п.8 ст.2 НП(С)БО №1 Загальні вимоги до фінансової звітності (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013р. №73) та п.5, п.6 п.7, п.21 П(С)БО №16 Витрати ; п.1, п.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999р. №996-ХІ та п.п.2.1, 2.2, 2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, в результаті чого ТОВ СОФ-Оілтрейдинг занижено податок на прибуток у загальній сумі 2911606,00грн., у т.ч. по періодам: 2014 рік - 717775,00грн.; 2015 рік - 1509779,00грн.; 1 квартал 2016р. - 684052,00грн.;

- п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, п.1, п.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року №996-ХІ та п.п.2.1, 2.2, 2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, в результаті чого ТОВ СОФ-Оілтрейдинг занижено податок на додану вартість на загальну суму 1143300,00грн. в т.ч. по періодам: липень 2014р. - 362513,00грн.; жовтень 2015р. - 30837,00грн.; листопад 2015р.- 483132,00грн.; грудень 2015р. -266818,00грн.

Висновки означеного акта перевірки обґрунтовані тим, що в ході її проведення встановлено порушення позивачем вимог чинного законодавства, які призвели до заниження податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість внаслідок віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними СФГ Ланагросервіс ММ , ПП Агростарт та ТОВ НДІП Ельдорадо за правочинами, реальне виконання яких є документально непідтвердженим, а також внаслідок віднесення до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, сум витрат за цими операціями. При цьому позивачем не віднесено до складу доходів відповідних звітних періодів вартість безоплатно отриманого від невстановлених осіб товару (соняшнику), оскільки встановлені в ході перевірки обставини свідчать про те, що цей товар СФГ Ланагросервіс ММ , ПП Агростарт та ТОВ НДІП Ельдорадо не постачався. Означене, зокрема, підтверджується податковою інформацією, відповідно до якої зазначені підприємства не мають достатніх виробничих та трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих активів для здійснення господарських операцій та не подають податкову звітність. Також, контрагентами позивача не придбавалися товари (послуги), які є необхідними для ведення господарської діяльності та виконання операцій з поставки соняшника. Крім того, не підтверджено ланцюг придбаного товару, який був реалізований позивачу, оскільки СФГ Ланагросервіс ММ , ПП Агростарт та ТОВ НДІП Ельдорадо за відсутності достатньої кількості земельних ділянок не могли виростити такий обсяг врожаю соняшника, щоб в подальшому продати його позивачу, та мали б для цього спочатку його придбати. Надані до перевірки ТТН складені з порушенням вимог чинного законодавства, а саме: в них відсутня будь-яка інформація стосовно вантажно-розвантажувальних операцій; графа супровідні документи на вантаж не заповнена; в графі бухгалтер (відповідальна особа вантажовідправника) відсутні ПІБ; в графі відпуск дозволив відсутні ПІБ та посада; в розділі відомості про вантаж в графі прийняв водій/експедитор відсутні ПІБ, посада і підпис; в графах здав (відповідальна особа вантажовідправника) не заповнено розділ вантажно-розвантажувальні операції , тобто, осіб, які фактично здійснювали відвантаження та приймання ТМЦ, навантажувальні та розвантажувальні роботи ідентифікувати за наданими ТТН не можливо; в графі автомобіль вказано лише марку автомобіля та номер без літер, що унеможливлює ідентифікацію транспортного засобу, яким здійснено перевезення. Крім того, пункти навантаження та розвантаження, які зазначені в ТТН по взаємовідносинам позивача з СФГ Ланагросервіс ММ , також ставлять під сумнів реальність цих господарських операцій, оскільки, по-перше, за адресою пункту навантаження: Дніпропетровська область, Солонянський район, с. Сурско Михайлівка, вул. Леніна, 1, знаходиться елеватор, що належить ПАТ Комбікорм (код ЄДРПОУ 00686747), при цьому ні позивач, ні СФГ Ланагросервіс ММ взаємовідносин з ПАТ Комбікорм не мали, що свідчить про відсутність факту відвантаження насіння соняшника за цією адресою (з цього елеватора), а по-друге, за адресою пункту розвантаження: Дніпропетровська область, Софіївський район, смт Софіївка, вул. Карпенка, 5, знаходить офісне приміщення, яке орендує позивач, при цьому жодних складських приміщень, майданчиків для зберігання насіння тощо за цією адресою немає. Крім того, до перевірки не надано документи які передбачені укладеними договорами, а саме: карантинні сертифікати, якісні посвідчення на насіння соняшника та протоколи на показники безпеки згідно ДСТУ 4694:2006 Соняшник. Олійна сировина. Технічні умови зміна №1. Відповідно до інформації, отриманої від ОУ Броварської ОДПІ, СФГ Ланагросервіс ММ за податковою адресою не знаходиться, місцезнаходження платника податків не встановлено, за податковою адресою знаходиться Сеньківська сільська рада. З метою встановлення та отримання пояснень від гр. ОСОБА_4, який значиться директором СФГ Ланагросервіс ММ , здійснено виїзд за адресою реєстрації вказаного громадянина (АДРЕСА_1), в наслідок чого встановлено, що за цією адресою проживає брат ОСОБА_4, який повідомив, що останній часто не з'являється до дому, має проблеми з алкоголем та наркотиками, при цьому він не може бути ніяким засновником та керівником підприємства, оскільки не має на те відповідної освіти та коштів; з інформаційних баз даних МВС у м. Києві встановлено, що ОСОБА_4 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за зберігання наркотиків та крадіжку. Також з пояснень ОСОБА_3, який значиться як засновник та директор ПП Агростарт , слідує, що останній навіть не був обізнаний про те, що є засновником та директором цього підприємства, будь-яких документів він не підписував, нікому довіреностей не видавав, в органи державної реєстрації не звертався. Таким чином, ОСОБА_3 від імені ПП Агростарт не укладав угоди на поставку соняшника позивачу та не здійснював підприємницьку діяльність. За таких обставин, фактично товар (насіння соняшника врожаю 2015 року) був отриманий ТОВ СОФ-Оілтрейдинг від невстановлених осіб без укладання будь-яких угод та за відсутності документального підтвердження оплати за нього.

На підставі акта перевірки №344/04-36-14-03/39176346 від 12.07.2016р. відповідачем винесено наступні податкові повідомлення рішення:

- №0004601407 від 27.07.2016р. про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього на суму 1429125,00грн., з них основний платіж - 1143300,00грн., штрафні (фінансові) санкції 285825,00грн.;

- №0004591407 від 27.07.2016р. про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток всього на суму 3262062,75грн., з них основний платіж - 2911606,00грн., штрафні (фінансові) санкції 350456,75грн.

Розглядаючи позовні вимоги про визнання протиправними та скасування вищевказаних податкових повідомлень-рішень, суд зважає на наступне.

Так, відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України (в редакції, чинній протягом 2014 року) у цьому розділі об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

За змістом приписів п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

При цьому п.п.14.1.13 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України безоплатно надані товари, роботи, послуги: а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Відповідно до п.137.10 ст.137 Податкового кодексу України суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.

Пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з п.138.2 ст.138 Податкового кодекс України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З 01.01.2015р. Розділ ІІІ Податок на прибуток підприємств Податкового кодексу України, в тому числі ст.ст.134-139 цього Кодексу, викладено в новій редакції.

Так, відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу. Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Згідно з п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України (в редакції з 01.01.2015р.) базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до ст.3 розділу 1 Національного положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013р. №73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013р. за №336/22868 (далі - НП (С)БО №1 доходи - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

За змістом приписів п.5 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999р. №290 (далі - П(С)БО 15) дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Відповідно до п.7 П(С)БО 15 визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи. До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.

Пунктом 21 П(С)БО 15 визначено, що дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню.

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999р. №291, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.1999р. за №893/4186 (далі - Інструкція), рахунок 74 Інші доходи призначено для обліку доходів, які виникають в процесі діяльності, але не пов'язані з операційною та фінансовою діяльністю підприємства. За кредитом рахунку 74 Інші доходи відображається збільшення (одержання) доходу, за дебетом - належна сума непрямих податків (податку на додану вартість, акцизного податку та інших зборів (обов'язкових платежів)) та списання в порядку закриття на рахунок 79 Фінансові результати . Рахунок 74 Інші доходи має, зокрема, такий субрахунок, як 745 Дохід від безоплатно одержаних активів .

Таким чином, вартість безоплатно отриманих товарів відноситься до складу доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток.

За змістом приписів п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. №318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за №27/4248 (далі - П(С)БО16) витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.

Пунктом 6 П(С)БО16 визначено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Згідно з п.7 П(С)БО16 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Пунктом 21 П(С)БО16 передбачено, що витрати операційної діяльності групуються за такими економічними елементами: матеріальні затрати; витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; амортизація; інші операційні витрати.

Відповідно до п.22 П(С)БО16 до складу елемента Матеріальні затрати включається вартість витрачених у виробництві (крім продукту власного виробництва): сировини й основних матеріалів; купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів; палива й енергії; будівельних матеріалів; запасних частин; тари й тарних матеріалів; допоміжних та інших матеріалів.

За приписами п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому п.198.2 ст.198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6 цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно зі ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Соф-Оілтрейдінг здійснює торгівлю олією нерафінованою, макухою та паливними брикетами.

Так, у періоді, що перевірявся контролюючим органом, ТОВ Соф-Оілтрейдінг укладені наступні договори поставки насіння соняшника:

- з СФГ Ланагросервіс ММ (перейменоване СФГ Промінь Агросервіс ) три договори поставки: №04 від 04.07.2014р., №05 від 10.07.2014р. та №06 від 28.07.2014р.;

- з ПП Агростарт два договори поставки: №20102015 від 20.10.2015р. та №33112015 від 12.11.2015р.;

- з ТОВ НДІП Ельдорадо один договір поставки №1 від 25.01.2016р.

Відповідно до умов цих договорів, постачальники (СФГ Ланагросервіс ММ , ПП Агростарт , ТОВ НДІП Ельдорадо ) зобов'язувалися передати у власність покупцю (ТОВ Соф-Оілтрейдінг ) сільськогосподарську продукцію насіння соняшника (товар) за ціною, якістю, кількістю та на умовах, узгоджених з покупцем вказаних у даних Договорах, а покупець зобов'язувався прийняти та своєчасно здійснювати оплату товару на умовах даних договорів.

За змістом п.2.1 договорів постачальник зобов'язується передати товар на умовах DDP з власного складу. Умови поставки визначаються відповідно до міжнародних правил Інкотермс 2010 .

Згідно з п.2.2 договорів при поставці товару постачальник повинен надати покупцю: належним чином оформлені накладні, рахунок-фактуру, видаткову накладну, податкову накладну, товарна-транспортну накладну.

Пунктом 2.5 договорів встановлено, що передача товару оформлюється накладною та/або актом приймання-передачі товару, яка підписується уповноваженими представниками сторін чи транспортною організацією (перевізником).

Відповідно до п.2.6 договорів товар вважається прийнятим покупцем по кількості та якості після відмітки фактичних показників якості лабораторії покупця на товарно-транспортних накладних за умови відсутності претензій за якістю з боку покупця.

Згідно з п.4.5 договорів якість поставленого покупцю товару, визначена виробничо-технічною лабораторією Базису поставки, є кінцевою, що підтверджується відміткою на товарно-транспортних накладних покупця.

Згідно з п.9.8. при укладені цього договору, постачальник зобов'язується надати наступні документи:

- завірену копію свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності;

- завірену копію виписки з єдиного державного реєстру;

- завірену копію свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ;

- форма державних статистичних спостережень №29-сг Збір урожаю сільськогосподарських культур (річна);

- форма державних статистичних спостережень №37-сг Збір урожаю сільськогосподарських культур. Проведення інших польових робіт (місячна);

- форма держаного статистичного спостереження №4-сг Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай (річна);

- довідка про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай (річна);

- карантинний сертифікат.

При поставці товару постачальник повинен надати якісне посвідчення на насіння соняшника та протокол на показники безпеки, згідно ДСТУ 4694:2006 Соняшник. Олійна сировина. Технічні умови зміна№1.

Постачання контрагентами ТОВ Соф-Оілтрейдінг насіння соняшнику підтверджується означеними договорами, рахунками-фактурами, видатковими накладними, ТТН, прибутковими ордерами, податковими накладними.

На підтвердження реальності господарських операцій з СФГ Ланагросервіс ММ , ПП Агростарт та ТОВ НДІП Ельдорадо позивачем надано видаткові, податкові та товарно-транспортні накладні.

Разом з тим, слід зазначити, що у ТТН по взаємовідносинам СФГ Ланагросервіс ММ з ТОВ Соф-Оілтрейдінг вказаний пункт навантаження: Дніпропетровська область, Солонянський р-н, с. Сурско Михайлівка, вул. Леніна, 1.

Відповідно АІС Податковий блок , офіційного сайту ЄДР платником податку на землю та власником елеватору за цією адресою є ПАТ КОМБІКОРМ (код ЄДРОУ 00686747).

Проте, з аналізу додатку №5 до декларацій з ПДВ та Єдиного реєстру податкових накладних не встановлено взаємовідносин СФГ Ланагросервіс ММ та ТОВ Соф-Оілтрейдінг з ПАТ КОМБІКОРМ , що свідчить про відсутність факту відвантаження насіння соняшника з цієї адреси (елеватора).

Також, в зазначених ТТН вказано пункт розвантаження - Дніпропетровська область, Софіївський р-н, смт. Софіївка, вул. Карпенка, буд. 5.

Проте, в пункті розвантаження вказана юридична адреса ТОВ Соф-Оілтрейдінг , за якою орендується офісне приміщення і ніяких виробничих потужностей, складських приміщень, майданчиків для зберігання насіння тощо за даною адресою немає, у зв'язку із чим факт розвантаження насіння соняшника за цією адресою є неможливим, що позивачем не спростовано.

Крім того, у наданих до перевірки ТТН по взаємовідносинам з усіма контрагентами відсутня будь-яка інформація, стосовно вантажно-розвантажувальних операцій, графа Супровідні документи на вантаж - не заповнена, графа Бухгалтер (відповідальна особа вантажовідправника) - відсутні ПІБ; графа Відпуск дозволив - відсутні ПІБ та посада, в розділі Відомості про вантаж в графі Прийняв водій/експедитор відсутні ПІБ, посада і Підпис; в графах Здав (відповідальна особа вантажовідправника) , не заповнено Розділ Вантажно-розвантажувальні операції , що, в свою чергу, унеможливлює встановлення осіб, які здійснювали відвантаження та приймання ТМЦ, навантажувальні та розвантажувальні роботи.

При цьому, у графі ТТН автомобіль вказано лише марку автомобіля та номер без літер, що позбавляє можливості визначити до якого регіону обліку відноситься автомобіль та взагалі ідентифікувати автомобіль та його власника.

Також, позивачем ані до перевірки, ані під час розгляду справи судом не надано документи, наявність яких є обов'язковою відповідно до п.9.8. Договорів, а саме: карантинні сертифікати, якісне посвідчення на насіння соняшника та протокол на показники безпеки, згідно ДСТУ 4694:2006 Соняшник. Олійна сировина. Технічні умови зміна№1.

Разом з тим, позивачем до перевірки надано копії документів, передбачених п.9.8 Договорів, а саме: форми державних статистичних спостережень №29-сг Збір урожаю сільськогосподарських культур (річна); форми державних статистичних спостережень №37-сг Збір урожаю сільськогосподарських культур. Проведення інших польових робіт (місячна); форми держаного статистичного спостереження №4-сг Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай (річна); довідки про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай (річна), з яких слідує обсяг наявних у контрагентів позивача земельних ділянок під посівом соняшника та обсяг врожаю соняшника.

Водночас, докази наявності у власності (користуванні) СФГ Ланагросервіс ММ , ПП Агростарт та ТОВ НДІП Ельдорадо земельних ділянок (паїв) відсутні, що узгоджується з неподанням зазначеними підприємствами декларацій з податку на землю та не здійсненням виплат паїв.

За таких обставин, контрагенти позивача за відсутності земельних ділянок (паїв) не могли поставити позивачу власне насіння соняшника.

При цьому, за даними Єдиного реєстру податкових накладних СФГ Ланагросервіс ММ , ПП Агростарт та ТОВ НДІП Ельдорадо не придбавали насіння соняшника у інших контрагентів.

Водночас, з податкової інформації, отриманої контролюючим органом щодо контрагентів позивача слідує, що СФГ Ланагросервіс ММ , ПП Агростарт та ТОВ НДІП Ельдорадо не мають основних фондів, достатню кількість трудових ресурсів, виробничих потужностей, складських приміщень та не придбавали товари (послуги) для ведення господарської діяльності.

З огляду на означене, товар (насіння соняшника) був отриманий позивачем від невстановлених осіб, оскільки як зазначалося раніше, СФГ Ланагросервіс ММ , ПП Агростарт та ТОВ НДІП Ельдорадо не мали можливості здійснити такі господарські операції, за відсутності трудових та виробничих ресурсів, а також відсутності придбання самого товару від інших контрагентів.

Означене також підтверджується поясненнями гр. ОСОБА_3, який значиться як директор ПП Агростарт та від імені якого укладалися договори поставки №20102015 від 20.10.2015р. та №33112015 від 12.11.2015р. з позивачем, що були відібрані в ході допиту останнього (ОСОБА_3Г.) оперативним управлінням СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську МГУ ДФС на виконання окремого доручення по кримінальному провадженню №320151001100000142 відносно посадових осіб ТОВ Фозі-Фуд , в яких зазначалося, що ОСОБА_3 взагалі не відомо, що він є директором та засновником ПП Агростарт , ніяких документів він не підписував та нікому довіреностей не видавав.

Таким чином, ОСОБА_3 від імені ПП Агростарт не укладав угоди на поставку соняшника позивачу та не здійснював підприємницьку діяльність.

Згідно ж з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним в його постанові від 05.03.2012р. (справа № 21-421а11), податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Крім того, відповідно до інформації, отриманої від ОУ Броварської ОДПІ, СФГ Ланагросервіс ММ за податковою адресою не знаходиться, місцезнаходження платника податків не встановлено, за податковою адресою знаходиться Сеньківська сільська рада. З метою встановлення та отримання пояснень від гр. ОСОБА_4, який значиться директором СФГ Ланагросервіс ММ , здійснено виїзд за адресою реєстрації вказаного громадянина (АДРЕСА_1), в наслідок чого встановлено, що за цією адресою проживає брат ОСОБА_4, який повідомив, що останній часто не з'являється до дому, має проблеми з алкоголем та наркотиками, при цьому він не може бути ніяким засновником та керівником підприємства, оскільки не має на те відповідної освіти та коштів; з інформаційних баз даних МВС у м. Києві встановлено, що ОСОБА_4 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за зберігання наркотиків та крадіжку.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що сукупність наданих доказів не підтверджує факт реальності здійснення господарських операцій позивача з контрагентами СФГ Ланагросервіс ММ , ПП Агростарт , ТОВ НДІП Ельдорадо , отже, фактично товар (насіння соняшника врожаю 2015 року) був отриманий ТОВ СОФ-Оілтрейдинг від невстановлених осіб без укладання будь-яких угод та за відсутності документального підтвердження оплати за нього.

Наявність податкових накладних, за відсутності інших первинних документів, які відображають реальний економічний зміст господарських операцій, підтверджують перевезення товарно-матеріальних цінностей, прийняття та передачу, а також рух активів, не дає платнику податків права формувати на підставі таких податкових накладних свій податковий кредит та витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Відсутність доказів реального вчинення господарських операцій виключає правомірність віднесення платником податків до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними в рамках таких господарських операцій, незважаючи на наявність у останнього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного податкового законодавства.

Тим більше, що приписи абз.2 п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України прямо забороняють платнику податків формувати показники податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених первинними документами, регістрами бухгалтерського обліку, фінансової звітності та іншими документами, пов'язаними з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Будь-які документи, в тому числі договори, акти виконаних робіт, накладні, рахунки тощо, мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що позивачу було відмовлено у задоволені позовних вимог, а отже відповідно до ст.94 КАС України сума сплаченого судового збору останньому не повертається.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю СОФ-Оілтрейдинг до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова