Постанова

від 01.08.2017 по справі 817/1053/17

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 серпня 2017 р.Р і в н е 817/1053/17

12год. 12хв.

          Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув

відповідача: представник не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Головного управління ДФС у Рівненській області

до Приватного підприємства "Захід-Холод"

про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у Рівненській області (далі - позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства "Захід-Холод" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості.

Представник позивача в судове засідання не прибув, з мотивів зазначених в адміністративному позові просив позов задовольнити повністю. На адресу суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про причини неприбуття суду не повідомив. Про дату, час і місце судового засідання призначеного на 01.08.2017 року був повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без його участі не подавав.

Відповідно до ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Судом не визнавалася обов'язковою участь сторін в судовому засіданні. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін на підставі наявних доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю, з огляду на наступне.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що за відповідачем рахується податковий борг по єдиному податку з юридичних осіб (18050300) в сумі 8 101,05грн.

Дана заборгованість виникла на підставі:

- податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) від 08.11.2016 року (а.с.13);

- податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) від 28.04.2017 року (а.с.14);

податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) від 08.02.2017 року (а.с.15);

- нарахування пені 79,58грн.

Крім того, наявність податкового боргу підтверджується розрахунком виникнення податкового боргу станом 30.05.2017 року на суму 8101,05грн.(а.с.4), картками особового рахунку платника податку (а.с.7-12).

На момент розгляду справи судом, борг перед бюджетом в сумі 8101,05грн., відповідачем не погашено. Доказів щодо сплати чи часткового погашення зазначеної суми податкового боргу відповідачем суду не надано.

Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пункту 36.1. ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 38.1 ст. 38 цього Кодексу передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з вимогами п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд звертає увагу, що відповідно до поданих декларацій, відповідач самостійно визначив податкові зобов'язання по єдиному податку третьої групи, що підтверджує їх узгодженість та не сплатив у встановлений податковим законодавством строк, а тому дане грошове зобов'язання набуло статусу податкового боргу.

Відповідно до п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України, нарахування пені розпочинається:

- при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

- при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

- при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.

Так, п.88.1 ст.88 цього Кодексу встановлено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до п.п.89.1.1, 89.1.2, п.89.1 ст.89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає:

- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;

У відповідності до п.89.3 ст.89 Податкового кодексу України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Так, судом встановлено, що на підставі ст.89 Податкового кодексу України, 24.11.2016 року заступником начальника ДПІ у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області прийнято рішення №234 про опис майна у податкову заставу платника податків Приватного підприємства "Захід-Холод", код ЄДРПОУ 31711015(а.с.16).

Разом з тим, у зв'язку з відмовою у здійсненні опису майна у податкову заставу та не наданні документів, необхідних для такого опису, 25.01.2017 року за №2 податковим керуючим складено акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу(а.с.17).

Так, згідно із пункту 89.4 ст. 89 цього Кодексу, у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

В силу вимог ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України зазначається, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Наявними матеріалами справи підтверджено, що відповідачу було виставлено податкову вимогу форми “Ю” від 22.11.2016року №7719-17 на загальну суму 3071,41грн.(а.с.6). У встановленому порядку податкова вимога не оскаржувалася.

Згідно підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно із пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, його територіальні органи.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, встановлено право контролюючих органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

У відповідності до п. 95.1. ст. 95 цього Кодексу контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.3. Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

В матеріалах справи наявна інформація про відкриті рахунки, що облікуються за відповідачем (код 31711015) (а.с.5).

Суд звертає увагу, що згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

На момент розгляду справи, у суду відсутні докази сплати відповідачем податкового боргу в сумі 8101,05 грн.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають до задоволення.

В силу ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем — фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задоволено повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Захід-Холод"(33018, м. Рівне, вул. Курчатова, 18-А, код ЄДРПОУ 31711015) заборгованість в сумі 8101(вісім тисяч сто одна) грн. 05коп., яку перерахувати: єдиний податок з юридичних осіб (18050300) на суму 8101,05грн., одержувач: ГУ ДКС у Рівненській області, рнокпп 38012714, МФО 833017, рахунок 31416698700002, код платежу - 18050300, одержувач УДК у м. Рівному, м. Рівне.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                   Зозуля Д.П.