Ухвала

від 20.07.2017 по справі 808/3686/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

20 липня 2017 рокусправа № 808/3686/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

за участю представників:

позивача: - Краснокутського В.В. (довіреність від13 жовтня 2016 року),

відповідача: - Дьяченко Ю.Т. (довіреність від 09 грудня 2016 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 травня 2017 року

у справі № 808/3686/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький завод гумово-технічних виробів

до державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю Запорізький завод гумово-технічних виробів звернулося у Запорізький окружний адміністративний суд з позовом до державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23 червня 2016 року №0000521400, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 2944568 гривень та застосовані штрафні санкції у розмірі 736142 гривень.

За змістом адміністративного позову, у відповідача відсутні підстави для прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення, оскільки господарські операції між позивачем та його контрагентами є фактично здійсненими, позивачем дотримано податкову дисципліну.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 04 травня 2017 року позовні вимоги задоволені.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Запорізька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

За доводами апеляційної скарги, судом першої інстанції не враховано, що позивачем надано до суду первинні документи, які не можуть бути доказами здійснення господарських операції між позивачем та його контрагентами.

У судовому засіданні представник Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області наполягає на доводах та вимогах апеляційної скарги.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький завод гумово-технічних виробів у судовому засіданні заперечує проти задоволення апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, державною податковою інспекціє у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області проведено позапланову виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький завод гумово-технічних виробів з питань, своєчасності, повноти, достовірності нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських відносин з товариством з обмеженою відповідальністю Бостар за вересень 2015 року, товариством з обмеженою відповідальністю Полісбуд за період з листопада 2015 року по лютий 2016 року, товариством з обмеженою відповідальністю Юрком Голд за листопад-грудень 2015 року, товариством з обмеженою відповідальністю Фортуна Лайф за період з листопада 2015 року по січень 2016 року, за результатами якої складено акт №1027/08-27-14-2/37087857 від 03 червня 2016 року (т.1 а.с.14-41).

Відповідно до висновків акту, перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю Запорізький завод гумово-технічних виробів вимог підпунктів 14.1.36, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.1 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, що привезло до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 2944568 гривень, у тому числі: за вересень 2015 року на суму 482500 гривень, за листопад 2015 року на суму 557167 гривень, за грудень 2015 року на суму 999467 гривень, за січень 2016 року на суму 751467 гривень, за лютий 2016 року на суму 153967 гривень.

Вказані висновки обґрунтовані тим, що перевіркою не підтверджено фактичне отримання позивачем товарів від товариств з обмеженою відповідальністю Бостар , Юрком Голд , Фортуна Лайф , Полісбуд .

Господарські операції між позивачем та його контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, у зв'язку із цим, посадові особи вищезазначених контрагентів позивача не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, віддаленості контрагентів один від одного.

За виявленими порушеннями та на підставі акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми від 23 червня 2016 року №0000521400, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 3680710 гривень, в тому числі за основним платежем 2944568 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями 736142 гривень (т. 1 а.с.12).

Позивач зазначає, що ним вжито вичерпних заходів зі зниження цивільно-правових і фінансових ризиків при укладенні правочинів з контрагентами шляхом одержання підтверджуючих реєстраційних документів та формації, що характеризує контрагентів як реальних учасників ринку.

За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення залишено без змін (т.1 а.с.44-48).

Між товариствами з обмеженою відповідальністю Запорізький завод гумово-технічних виробів (покупцем) та Бостар (постачальником) укладено договори поставки № 0109 від 01 вересня 2015 року, № 0909 від 09 вересня 2015 року, №1109 від 11 вересня 2015 року, умови та зміст яких є аналогічними, за якими постачальник зобов'язується поставляти і передавати у власність покупця продукцію, а покупець зобов'язується прийняти товар у власність і своєчасно його сплачувати. Найменування, асортимент та кількість товару визначаються у Додатку 1 до Договору. Приймання та передача товару відбувається згідно з видатковими накладними, в яких відображена кількість та ціна товару, що продається. Поставка товару здійснюється за рахунок покупця. Якість товару повинна бути засвідчена необхідними сертифікатами якості або відповідності, які постачальник зобов'язаний передати покупцю в момент передачі товару. Договори набувають чинності з дати їх підписання сторонами, діють до листопада 2015 року та до їх виконання сторонами своїх зобов'язань у повному обсязі (т.2 а.с. 141-149).

Згідно з додатком №1 до договору №0109 від 01 вересня 2015 року, видатковими накладними №16 від 01 вересня 2015 року, №17 від 02 вересня 2015 року, №61 від 03 вересня 2015 року, №№62, 63 від 04 вересня 2015 року, №64 від 07 вересня 2015 року, №№18, 65, 66 від 09 вересня 2015 року, №№68, 69 від 10 вересня 2015 року, товарно-транспортними накладними здійснено купівлю-продаж та перевезення товарів: сурьма триоксид у кількості 2000 кг (ціна за 1 кг - 400 гривень) на суму 800000 гривень (з податком на додану вартість); неодекаонат кобальту Corebond CB-22 у кількості 1000 кг (ціна за 1 кг - 500 гривень) на суму 500000 гривень (з податком на додану вартість); каучук Baypen 210 у кількості 1720 кг (ціна за 1 кг - 250 гривень) на суму 430000 гривень (з податком на додану вартість); каучук Suprene S 5206 F EPDM у кількості 3100 (ціна за 1 кг - 150 гривень) на суму 465000 гривень (з податком на додану вартість), (т. 2 а.с. 143, 150, 152, 154-159).

Відповідно до додатку №1 до договору №0909 від 09 вересня 2015 року, видаткових накладних №№67 від 10 вересня 2015 року, №№75,76 від 11 вересня 2015 року, товарно-транспортних накладних здійснено купівлю-продаж та перевезення товару: каучук Baypen 210 у кількості 1200 кг (ціна за 1 кг - 250 гривень) на суму 300000 гривень, у тому числі податок на додану вартість (т. 2 а.с. 146, 157, 160, 162, 163, 164).

Також, згідно з додатком №1 до договору №1109 від 11 вересня 2015 року, видатковими накладними №№70,77 від 11 вересня 2015 року, товарно-транспортними накладними здійснено купівлю-продаж та перевезення товару: каучук Baypen 210 у кількості 1600 кг (ціна за 1 кг - 250 гривень) на суму 400000 гривень, у тому числі податок на додану вартість (т. 2 а.с. 149, 160, 162, 163, 164).

Загальна вартість товарів склала 2895000 гривень, у тому числі податок на додану вартість 482500 гривень.

Як встановлено перевіркою контролюючого органу, операції відображені в бухгалтерському обліку, розрахунки проведені у безготівковій формі, між контрагентами відсутня дебіторська/кредиторська заборгованість.

Сума податку на додану вартість за вересень 2015 року включена позивачем до додатку 5 до податкової декларації та віднесена до складу податкового кредиту.

Податкові накладні товариства з обмеженою відповідальністю Бостар зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Придбаний товар використаний товариством з обмеженою відповідальністю Запорізький завод гумово-технічних виробів у господарській діяльності при виробництві готової продукції згідно з актами списання товарно-матеріальних цінностей у виробництво у вересні-жовтні 2015 року.

Між товариствами з обмеженою відповідальністю Запорізький завод гумово-технічних виробів (покупцем) та Юрком Голд (постачальником) укладено договори поставки №0211ю від 02 листопада 2015 року, № 0212ю від 01 грудня 2015 року, № 1612ю від 16 грудня 2015 року, умови та зміст яких є аналогічними, за якими постачальник зобов'язується поставляти і передавати у власність покупця продукцію. Найменування, асортимент та кількість товару визначаються у Додатку 1 до Договору. Приймання та передача товару відбувається згідно з видатковими накладними, в яких відображена кількість та ціна товару, що продається. Поставка товару здійснюється за рахунок покупця. Якість товару повинна бути засвідчена необхідними сертифікатами якості або відповідності, які Постачальник зобов'язаний передати Покупцю в момент передачі товару. Договори набувають чинності з дати їх підписання сторонами, діють до 30 грудня 2015 року і до їх виконання сторонами своїх зобов'язань у повному обсязі (т. 1 а.с. 22, т.2 а.с. 47-52).

Згідно з додатками №1 до вказаних договорів, видатковими накладними №12 від 04 листопада 2015 року, №50 від 05 листопада 2015 року, №69 від 09 листопада 2015 року, №70 від 10 листопада 2015 року, №11 від 01 грудня 2015 року, №12 від 02 грудня 2015 року, №13 від 03 грудня 2015 року, №14 від 04 грудня 2015 року, №180 від 18 грудня 2015 року, №181 від 19 грудня 2015 року, №182 від 20 грудня 2015 року, №183 від 21 грудня 2015 року, товарно-транспортних накладних здійснено купівлю-продаж та перевезення товару: сурьма триоксид у кількості 7502 кг (ціна за 1 кг - 400 гривень) на суму 3000800 гривень, у тому числі податок на додану вартість (т. 2 а.с. 49-76).

Операції відображені в бухгалтерському обліку, розрахунки проведені у безготівковій формі, між контрагентами відсутня дебіторська/кредиторська заборгованість.

Суми податку на додану вартість за листопад та грудень 2015 року включені позивачем до додатку 5 до податкових декларацій та віднесені до складу податкового кредиту.

Податкові накладні товариства з обмеженою відповідальністю Юрком Голд зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Придбаний товар використаний товариством з обмеженою відповідальністю Запорізький завод гумово-технічних виробів у господарській діяльності при виробництві готової продукції згідно з актами списання товарно-матеріальних цінностей у виробництво у листопаді-грудні 2015 року.

Між товариствами з обмеженою відповідальністю Запорізький завод гумово-технічних виробів (покупцем) та Фортуна Лайф (постачальником) укладено договори поставки №0312ф від 01 грудня 2015 року, №1201ф від 12 січня 2016 року, № 0311ф від 02 листопада 2015 року, умови та зміст яких є аналогічними, за якими постачальник зобов'язується поставляти і передавати у власність покупця продукцію, а покупець зобов'язується прийняти товар у власність. Найменування, асортимент та кількість товару визначаються у Додатку 1 до Договору. Приймання та передача товару відбувається згідно з видатковими накладними, в яких відображена кількість та ціна товару, що продається. Поставка товару здійснюється за рахунок Покупця. Якість товару повинна бути засвідчена необхідними сертифікатами якості або відповідності, які постачальник зобов'язаний передати покупцю в момент передачі товару. Договори набувають чинності з дати їх підписання сторонами, діють до 30 грудня 2015 року і до їх виконання сторонами своїх зобов'язань у повному обсязі (т. 1 а.с.26, т.2 а.с.77-79, 120-122).

Згідно з додатками №1 до вказаних договорів, видатковими накладними №39 від 04 листопада 2015 року, №64 від 05 листопада 2015 року, №67 від 09 листопада 2015 року, №69 від 10 листопада 2015 року, №122 від 16 листопада 2015 року, №36 від 01 грудня 2015 року, №37 від 02 грудня 2015 року, №38 від 03 грудня 2015 року, №39 від 04 грудня 2015 року, №70 від 13 січня 2016 року, №71 від 14 січня 2016 року, №72 від 15 січня 2016 року, №73 від 16 січня 2016 року, №87 від 18 січня 2016 року, №88 від 19 січня 2016 року, товарно-транспортних накладних здійснено купівлю-продаж та перевезення товару: неодекаонат кобальту Corebond CB-22 у кількості 7570 кг (ціна за 1 кг - 500 гривень) на суму 3785000 гривень у тому числі податок на додану вартість (т. 1 а.с. 28, т. 2 а.с. 123-140).

Операції відображені в бухгалтерському обліку, розрахунки проведені у безготівковій формі, між контрагентами відсутня дебіторська/кредиторська заборгованість.

Суми податку на додану вартість за листопад, грудень 2015 року та січень 2016 року включені позивачем до додатку 5 до податкових декларацій та віднесені до складу податкового кредиту.

Податкові накладні товариства з обмеженою відповідальністю Фортуна Лайф зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Придбаний товар використаний товариством з обмеженою відповідальністю Запорізький завод гумово-технічних виробів у господарській діяльності при виробництві готової продукції згідно з актами списання товарно-матеріальних цінностей у виробництво у листопаді 2015 року-лютому 2016 року.

Між товариствами з обмеженою відповідальністю Запорізький завод гумово-технічних виробів (покупцем) та Полісбуд (постачальником) укладено договори поставки №0411п від 02 листопада 2016 року, №0112п від 01 грудня 2015 року, №1312нф від 16 грудня 2015 року, №1512п від 16 грудня 2015 року, №1301п від 13 січня 2016 року, №1401пс від 13 січня 2016 року умови та зміст яких є аналогічними, за якими постачальник зобов'язується поставляти і передавати у власність покупця продукцію, а покупець зобов'язується прийняти товар у власність. Найменування, асортимент та кількість товару визначаються у Додатку 1 до Договору. Приймання та передача товару відбувається згідно з видатковими накладними, в яких відображена кількість та ціна товару, що продається. Поставка товару здійснюється за рахунок покупця. Якість товару повинна бути засвідчена необхідними сертифікатами якості або відповідності, які постачальник зобов'язаний передати покупцю в момент передачі товару. Договори набувають чинності з дати їх підписання сторонами та діють до 30 грудня 2015 року та до 30 березня 2016 року, і до їх виконання сторонами своїх зобов'язань у повному обсязі (т. 1 а.с. 31-32, т.2 а.с.80-91).

Згідно з додатками №1 до договорів, видатковими накладними №34 від 04 листопада 2015 року, №35 від 05 листопада 2015 року, №38 від 09 листопада 2015 року, №39 від 10 листопада 2015 року, №7 від 01 грудня 2015 року, №8 від 02 грудня 2015 року, №9 від 03 грудня 2015 року, №10 від 04 грудня 2015 року, №№188, 189 від 18 грудня 2015 року, №№190, 191 від 19 грудня 2015 року, №№192, 193 від 20 грудня 2015 року, №№194, 195 від 21 грудня 2015 року, №№ 17,18від 13 січня 2016 року, №№19, 20 від 14 січня 2016 року, №№21, 22 від 15 січня 2016 року, №№23, 24 від 16 січня 2016 року, №№40, 41 від 28 січня 2016 року, №№42, 42 від 29 січня 2016 року, №№1,2 від 01 лютого 2016 року, №№3,4 від 02 лютого 2016 року, товарно-транспортними накладними здійснено купівлю-продаж та перевезення товарів: сурьма триоксид у кількості 4879 кг (ціна за 1 кг - 400 гривень) на суму 1951600 гривень (з податком на додану вартість); неодекаонат кобальту Corebond CB-22 у кількості 2000 кг (ціна за 1 кг - 500 гривень) на суму 1000000 гривень (з податком на додану вартість); каучук Baypen 210 у кількості 14920 кг (ціна за 1 кг - 250 гривень) на суму 3730000 гривень (з податком на додану вартість); каучук Suprene S 5206 F EPDM у кількості 8700 (ціна за 1 кг - 150 гривень) на суму 1305000 гривень (з податком на додану вартість), (т. 1 а.с. 36, т. 2 а.с. 143, 150, 152, 154-159).

Операції відображені в бухгалтерському обліку, розрахунки проведені у безготівковій формі, між контрагентами відсутня дебіторська/кредиторська заборгованість.

Суми податку на додану вартість за грудень 2015 року, січень та лютий 2016 року включені позивачем до додатку 5 до податкових декларацій та віднесені до складу податкового кредиту.

Податкові накладні товариства з обмеженою відповідальністю Фортуна Лайф зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Придбаний товар використаний товариством з обмеженою відповідальністю Запорізький завод гумово-технічних виробів у господарській діяльності при виробництві готової продукції згідно з актами списання товарно-матеріальних цінностей у виробництво у листопаді 2015 року-березні 2016 року.

Перевезення товарів здійснювалося, на замовлення позивача, ОСОБА_3, на підставі цивільно-правових договорів №5 від 01 вересня 2015 року, №6 від 02 листопада 2015 року, №№1,7 від 01 грудня 2015 року, що підтверджується, копіями договорів, актів про приймання послуг, прибутковими ордерами, подорожніми листами, товарно-транспортними накладними, довіреностями на отримання товару та довіреністю представництва (т. 1 а.с. 18, 19, 23-25, 28-30, 36, 38, 39, т. 3 а.с.12-20).

Основним видом діяльності позивача є виробництво інших гумових виробів.

Судом першої інстанції витребувані докази що стану кримінальних розслідувань відносно товариств з обмеженою відповідальністю Бостар , Юрком Голд , Фортуна Лайф , Полісбуд та встановлено, що:

- слідче управління фінансових розслідувань Офісу великих платників податків ДФС проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні №32015100110000269 від 22 вересня 2015 року (об'єднано з кримінальним провадженням №32016100110000014 від 20 січня 2016 року) за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27, частиною 2 статті 205, частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України. Під час досудового розслідування встановлено, що невстановлені особи створили суб'єкти підприємницької діяльності (юридичні особи), зокрема, товариства з обмеженою відповідальністю Бостар , Юрком Голд (код ЄДРПОУ 39911739) з метою покриття незаконної діяльності (т. 2 а.с.191).

У кримінальному провадженні №32015100110000269 відомості стосовно товариств з обмеженою відповідальністю Фортуна Лайф та Полісбуд до Єдиного реєстру досудових розслідувань (т. 2 а.с. 189).

- Головним слідчим управлінням ФР ДФС України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32015100110000070 від 30 травня 2015 року стосовно товариства з обмеженою відповідальністю Бостар , за ознаками кримінальних правопорушень передбачених частиною 2 статті 295, частиною 3 статті 212, статтями 227, частиною 1 статті 388 Кримінального кодексу України, проте в матеріалах провадження, відсутні протоколи допитів та пояснень службових осіб товариства з обмеженою відповідальністю Бостар (т. 2 а.с. 180).

- згідно з листом державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 13 березня 2017 року, що кримінальне провадження №42015040000000709 за ознаками злочину, передбаченого частинами 1, 3 статті 212 Кримінального кодексу України внесено не у відношенні товариства з обмеженою відповідальністю Полісбуд , а у відношенні інших посадових осіб юридичної особи, які не пов'язані із товариством з обмеженою відповідальністю Запорізький завод гумово-технічних виробів . У матеріалах кримінального провадження відсутні документи які підтверджують або спростовують фіктивність товариства з обмеженою відповідальністю Полісбуд (т. 2 а.с. 185).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем дотриманні законні підстави формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначені статтею 198 Податкового кодексу України, а відповідачем не доведено обґрунтованість та правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені у статті 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22, пункту 185.1 статті 185 та пункту 186.1 статті 186 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України; поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість; платник податків зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України вважається дата здійснення першої з подій: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підпунктом 198.6 пункту 198 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 201 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Крім того, вимоги до первинних документів викладені у частині 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а саме: первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У відповідності до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пункту 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України постачання товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків іі надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум податку на додану вартість за такими накладними.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення прав та обов'язків. При цьому загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина 5 статті 203 цього Кодексу).

Отже одним із юридичних елементів дійсності правочину є його спрямування на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

З аналізу наведених норм вбачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження під час вирішення цієї справи.

Суд зазначає, що наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер.

Щодо довіреності виданої товариством з обмеженою відповідальністю Запорізький завод гумово-технічних виробів на ОСОБА_3 (виконавець послуг перевезення ватажу за цивільно-правовими договорами) на представлення інтересів позивача з правом підпису.

Відповідач вказує, що довіреність діяла один день, оскільки видана 01 вересня 2015 року та строк дії зазначений до 01 вересня 2015 року.

Суд апеляційної інстанції приймає до уваги, що за текстом довіреності обумовлено строк дії довіреності - 1 рік, отже зазначення закінчення дати дії довіреності, як 01 вересня 2015 року є очевидною опискою.

Безпідставними є посилання відповідача на: недоліки змісту актів виконаних робіт між позивачем та ОСОБА_3, що не містять визначеної адреси надання послуг, найменування доставленого вантажу; відсутність в деяких товарно-транспортних накладних П.І.Б., посади, підпису особи вантажоодержувача (позивача), найменування організації, що виконувала вантажно-розвантажувальні операції, маси брутто (т), часу вибуття та прибуття, витраченого часу на ці роботи, оскільки наявність транспортних документів на перевезення товарно-матеріальних цінностей за наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість не є обов'язковими при оподаткуванні операцій за договорами поставки чи купівлі-продажу, вони є обов'язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а отже наявність у позивача товарно-транспортних накладних складених з певними недоліками, не може бути доказом безтоварності господарських операцій проведених з контрагентами, натомість факт передання товару позивачеві та, відповідно, набуття права власності на нього, підтверджується належно оформленими видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи.

Стосовно доводів контролюючого органу, що пункти навантаження товарно-матеріальних цінностей, вказані у товарно-транспортних накладних, не співпадають з податковою адресою контрагентів позивача, суд апеляційної інстанції зазначає, що чинне законодавство не містить обмежень щодо того, з яких саме пунктів може відвантажуватися товар, у тому числі не вимагає, щоб навантаження здійснювалося за юридичною адресою постачальника.

Суд апеляційної інстанції також не бере до уваги посилання контролюючого органу на відсутність контрагентів позивача за місцезнаходженням, оскільки цей факт не може свідчити про невиконання цими суб`єктами договірних зобов`язань перед позивачем, як не може свідчити про вказане і відсутність достатніх (на думку контролюючого органу) матеріальних та трудових ресурсів, зокрема чисельність працюючих, відсутність власних чи орендованих приміщень, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин контрагенти позивача не були позбавлені можливості укладати з іншими суб`єктами господарювання договорів з метою виконання своїх зобов'язань перед позивачем.

Чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже, поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на контролюючі органи. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Відповідачем проігноровано, що товариство з обмеженою відповідальністю Запорізький завод гумово-технічних виробів не може нести відповідальність за дії контрагентів при відсутності власної вини, інакше порушуються основні конституційні засади: дотримання принципу справедливості як невід'ємного елементу верховенства права (стаття 8 Конституції України), індивідуальний характер відповідальності, тобто що відповідати має саме той, хто припустився порушення (стаття 61 Конституції України), забезпечення доведеності вини (стаття 129 Конституції України).

Згідно з рішенням Верховного Суду України від 31 січня 2011 року у справі №21-47а10 платник податку на додану вартість (покупець товару) на час здійснення господарської операції з придбання товару не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування за можливу неправомірну діяльність будь-якого з контрагентів. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування валових витрат та податкового кредиту у зв'язку з придбанням товарів та робіт у випадку, коли останній має необхідні документальні підтвердження розміру таких витрат і податкового кредиту.

На час судового розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції, що податковим органом не подано вироку суду, в якому досліджувались господарські відносини між позивачем та товариствами з обмеженою відповідальністю Бостар , Полісбуд , Юрком Голд , Фортуна Лайф та міститься документальне підтвердження того, що контрагентами - постачальниками позивача фактично велась незаконна діяльність з конвертації безготівкових коштів в готівкові, доведені факти наявності умислу та його реалізації з боку контрагентів щодо створення фіктивних суб'єктів господарювання, які в подальшому дійсно здійснювали незаконну діяльність.

Запорізькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області до суду апеляційної інстанції подані відомості та копії документів, отриманих відповідачем та органами досудового слідства після розгляду справи судом першої інстанції, зокрема:

- протоколу від 08 червня 2017 року допиту свідка - начальника відділу кадрів товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький завод гумово-технічних виробів , який не знає чи укладалися договори щодо працевлаштування між позивачем та ОСОБА_3 (т. 3 а.с. 74-75);

- протоколів від 22 червня 2017 року допитів свідків - керівників суб'єктів господарювання, зареєстрованих за адресами АДРЕСА_1, які повідомили, що товариства з обмеженою відповідальністю Фортуна Лайф та Юрком Голд відповідно, за цими адресами діяльність не здійснювали (т. 3 а.с. 76, 78);

- протоколу від 08 червня 2016 року допиту свідка - чергової контрольно-пропускного пункту товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький завод гумово-технічних виробів , яка повідомила, що під час роботи нею ведеться облік працівників та осіб, які відвідують завод, в'їзду та виїзду на завод транспортних засобів; автомобіль Газель, державний номер НОМЕР_1 має незадовільний технічний стан та їздить в межах міста Запоріжжя (а.с. 77);

- журналу в'їзду та виїзду транспортних засобів товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький завод гумово-технічних виробів та співставлення товарно-транспортних накладних наданих до перевірки та цим журналом, в яких вичавлені розбіжності (т. 3 а.с. 79-104);

- протоколу від 12 липня 2017 року допиту свідка - ОСОБА_4, який повідомив, що не брав у часті у створенні та господарській діяльності товариства з обмеженою відповідальністю Фортуна Лайф (т. 3 а.с. 134-135);

- виплата у 2015 році заробітної плати ОСОБА_5 заробітної плати товариством з обмеженою відповідальністю Полісбуд ; повідомлення відділу державної реєстрації про внесення актового запису про смерть 13 травня 2017 року ОСОБА_5 (т. 3 а.с. 152).

Також, відповідачем повідомлено, що під час телефонної розмови у грудні 2016 року ОСОБА_6 заперечив участь у створенні та діяльності товариств з обмеженою відповідальністю Бостар , Юрком Голд .

Разом з цим, вказані обставини та документи безпосередньо не виступали підставою прийняття податкового повідомлення-рішення.

Аналізуючи додаткові обставини, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

У постанові Верховного Суду України від 01 грудня 2015 року (справа №21-3788а15) міститься правовий висновок про те, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку, оскільки подані суб'єктом господарювання первинні документи бухгалтерського та податкового обліку (податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) тощо) не є достатніми доказами фактичного виконання операцій; спірні господарські операції не підтверджені належними первинними документами, що в сукупності з виявленими податковим органом фактами щодо фіктивної діяльності контрагента позивача свідчить про безтоварність господарських операцій, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку цього товариства.

Відповідно до правової позиції, яка висловлена у рішенні Верховного Суду України від 26 січня 2016 року №21-4781а15 та яка у силу норм статті 244-1 Кодексу адміністративного судочинства України є обов`язковою для всіх судів України, первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт або послуг, а тому віднесення відображених у них сум податку на додану вартість до податкового кредиту є безпідставними .

За змістом статті 3 Кримінального процесуального кодексу України досудове розслідування це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

У відповідності до статті 94 Кримінального процесуального кодексу, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Отже, оцінка кожного доказу безпосередньо здійснюється при дослідженні всіх обставин кримінального провадження.

Фактичними обставинами справи підтверджується, що досудові розслідування по вказаним кримінальними провадженням не закінчені, як наслідок вироки чи інші судові рішення по суті кримінальних порушень не приймалися, що не дає підстав суду апеляційної інстанції вважати, встановленими факти фіктивності діяльності контрагентів позивача.

Наведені в апеляційній скарзі, додаткових поясненнях доводи та додатково подані відомості не спростовують висновків суду першої інстанції про необґрунтованість та неправомірність прийняття відповідачем оскаржуваного повідомлення-рішення.

З урахуванням вищезазначеного, а також з урахуванням наявних у платника податків первинних документів, що підтверджують фактичний рух активів в межах господарської діяльності платника податків, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком про правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за господарськими операціями з контрагентами.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 травня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя І.Ю. Богданенко

суддя С.А. Уханенко

суддя Ю.М. Дадим