Ухвала

від 26.07.2017 по справі 803/1410/16

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2017 року м. Київ К/800/5010/17

К/800/5083/17

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Швеця В.В.,

Черпака Ю.К.,

Штульман І.В.,

при секретарі Івановій Н.П.,

за участю:

представника відповідача Щеглової Л.В.,

провівши в відкритому судовому засіданні касаційний розгляд адміністративної справи

за позовною заявою ОСОБА_5 до Державної фіскальної служби України, Волинської митниці Державної фіскальної служби України про скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

провадження в якій відкрито за касаційними скаргами Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України) та Волинської митниці Державної фіскальної служби України (далі - Волинська митниця ДФС) на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2017 року,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2016 року ОСОБА_5 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив: визнати протиправними та скасувати наказ ДФС України від 15 вересня 2016 року № 133-ДС Про накладення дисциплінарного стягнення та наказ Волинської митниці ДФС від 15 вересня 2016 року № 785-о Про оголошення наказу ДФС від 15 вересня 2016 року № 133-ДС Про накладення дисциплінарного стягнення ; поновити його на державній службі на посаді заступника начальника Волинської митниці ДФС; стягнути на його користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2017 року, позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано накази ДФС України від 15 вересня 2016 року № 133-ДС та Волинської митниці від 15 вересня 2016 року № 785-о. Поновлено ОСОБА_5 на посаді заступника начальника Волинської митниці ДФС з 15 вересня 2016 року. Стягнуто з Волинської митниці ДФС на користь ОСОБА_5 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 4 531 гривні 52 копійки. Постанову в частині поновлення ОСОБА_5 на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 4 531 гривні 52 копійки звернуто до негайного виконання.

В обґрунтування касаційних скарг відповідачі посилаються на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим ставлять питання про скасування ухвалених ними рішень та прийняття нового - про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ДФС України, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають з огляду на таке.

Судами встановлено, що ОСОБА_5 з 15 вересня 2010 року проходив службу в митних органах та органах державної фіскальної служби на різних посадах, а з 15 вересня 2015 року на посаді заступника начальника Волинської митниці ДФС. 15 вересня 2010 року прийняв Присягу державного службовця, що підтверджується записами у його трудовій книжці та текстом Присяги.

Підставою для видання наказу ДФС України від 15 вересня 2016 року № 133-ДС, яким припинено перебування ОСОБА_5 на державній службі в митних органах, став акт службового розслідування від 19 травня 2016 року та відповідне подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ДФС від 5 серпня 2016 року, прийняті за наслідком встановлення причин та умов, що призвели до можливих порушень вимог чинного законодавства з боку службових осіб Волинської митниці ДФС під час митного оформлення товару деревні гранули (деревні палети) вагою 22100 кг у режимі експорт , який 2 березня 2016 року переміщувався на адресу суб'єкта господарської діяльності ОСОБА_6, а також за фактом неналежної організації роботи у підпорядкованих структурних підрозділах, що призвело до незаконного переміщення через митний кордон України товару бурштин вагою 1444 кг.

В акті службового розслідування зафіксовано, що доповідною запискою від 3 березня 2016 року № 03-70-61/824/25 заступник начальника митного поста - начальник відділу митного оформлення № 1 митного поста Волинь-центральний Волинської митниці ДФС Якобчук Д.М. поінформував виконувача обов'язків начальника Волинської митниці ДФС Мацібору Ю.І. про те, що 2 березня 2016 року в телефонному режимі отримана інформація від керівництва митного відділу в Дорохуську (Республіка Польща) про виявлення митними органами товару бурштин вагою 1444 кг, який переміщувався транспортним засобом з р.н. НОМЕР_1 з приховуванням від митного контролю. Відповідно до інформації, внесеної до АСМО Інспектор , транспортний засіб з р.н. НОМЕР_1, який згідно з митною декларацією № 125130009/2016/501194 переміщував у митному режимі експорт товар деревні гранули (деревні пелети) вагою 22110 кг, в'їхав у зону митного контролю пункту пропуску Ягодин для автомобільного сполучення о 19:39 год. 2 березня 2016 року, виїхав о 20:46 год. 2 березня 2016 року. Відправником товару є ТзОВ Теплоальт (код 39929772, 04210, місто Київ, Оболонський район, вулиця Лебединська, 2), отримувачем і одночасно перевізником є ОСОБА_6. Водієм вказаного транспортного засобу є громадянин Польщі ОСОБА_7 (паспорт НОМЕР_2). Товар деревні гранули (деревні пелети) переміщувався без митного забезпечення митниці відправлення. Згідно з ЄАІС Держмитслужби, пропуск за межі митної території України вантажу деревні гранули (деревні пелети) , що переміщувався згідно з митною декларацією № 125130009/2016/501194 транспортним засобом з р.н. НОМЕР_1, провів державний інспектор відділу митного оформлення № 1 митного поста Волинь-центральний Волинської митниці ДФС Бондаренко І.Г.

За наслідками службового розслідування встановлено, що факт безперешкодного перетину митного кордону 2 березня 2016 року транспортним засобом з р.н. НОМЕР_1 вказує на те, що ОСОБА_5 на неналежному рівні організував роботу та здійснював керівництво у закріпленому за ним структурному підрозділі Волинської митниці ДФС, самоусунувся від належного виконання своїх обов'язків та взагалі не вживав конкретних, дієвих заходів, спрямованих на результативне попередження незаконному перетину митного кордону транспортним засобом р.н. НОМЕР_1.

Так, в акті службового розслідування зазначено, що заступник начальника Волинської митниці ДФС ОСОБА_5 порушив вимоги пунктів 2, 3, 4.4, 4.8, 4.27, 4.39, 5.6, 11.2 Положення про Волинську митницю ДФС, затвердженого наказом ДФС від 21 серпня 2014 року № 59, пункту 1.5 Положення про Управління боротьби з митними порушеннями Волинської митниці ДФС від 8 лютого 2016 року № 45, а також вимоги наказу Волинської митниці ДФС від 30 вересня 2015 року № 560 Про тимчасовий розподіл обов'язків між керівництвом Волинської митниці ДФС по керівництву роботою в підпорядкованих йому структурних підрозділах.

На підставі висновків службового розслідування та подання голови Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ДФС від 5 серпня 2016 року, Наказом ДФС України від 15 вересня 2016 року № 133-ДС Про накладення дисциплінарного стягнення ОСОБА_5 притягнуто до дисциплінарної відповідності у вигляді звільнення з займаної посади за порушення Присяги державного службовця на підставі статей 64-69 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VІІІ Про державну службу .

Підставами для звільнення в наказі зазначено, що заступник начальника Волинської митниці ДФС ОСОБА_5 неналежно організував роботу управління боротьби з митними правопорушеннями Волинської митниці ДФС, що призвело до незаконного переміщення 2 березня 2016 року через митний пост Волинь-Центральний Волинської митниці ДФС товару бурштин транспортним засобом р.н. НОМЕР_1 з приховуванням від митного контролю. ОСОБА_5 вчинив проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як представника влади, що призвело до погіршення авторитету Волинської митниці ДФС та ДФС України вцілому.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідачі не довели правомірності звільнення позивача із займаної посади, не навели достатніх законних підстав для звільнення та допустили при цьому порушення вимог законодавства.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на таке.

Правовий статус позивача, в тому числі підстави притягнення до дисциплінарної відповідальності, врегульовано Законом України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ Про державну службу , який частково втратив чинність з 1 травня 2016 року (далі - Закон №3723-ХІІ), та Законом України від 10 грудня 2015 року №889-VІІІ Про державну службу , який набув чинності з 1 травня 2016 року (далі - Закон №889-VІІІ).

Як встановлено судами, підставами для звільнення позивача в спірних наказах зазначено статті 64-69 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ Про державну службу , який набув чинності з 1 травня 2016 року (далі - Закон № 889-VІІІ).

Відповідно до статті 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення (частина перша). Дисциплінарними проступками є, зокрема: 1) порушення Присяги державного службовця (частина друга).

Статтею 66 Закону № 889-VIII передбачено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби (частина перша).

Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону (частина п'ята).

Статтею 67 Закону № 889-VIII визначені обставини, що пом'якшують або обтяжують дисциплінарну відповідальність, статтею 68 визначені суб'єкти, уповноважені ініціювати дисциплінарні провадження та застосовувати дисциплінарні стягнення, а статтею 69 передбачений порядок здійснення дисциплінарного провадження.

Як встановлено судами, юридична кваліфікація діям позивача надана відповідачами відповідно до Закону № 889-VIII, однак, дії позивача, що кваліфікуються як дисциплінарний проступок, вчинені ним до 2 березня 2016 року, тобто до набрання чинності Законом № 889-VIII. Отже, суди дійшли правильного висновку, що відповідачі безпідставно кваліфікували дії позивача на підставі норм Закону № 889-VIII, оскільки на момент вчинення таких дій вказаний нормативно-правовий акт не набув чинності.

Колегія суддів погоджується з висновком судів, що юридична кваліфікація дій державного службовця повинна ґрунтуватись на нормах законодавства України, чинного на момент вчинення ним дисциплінарного проступку, а не на момент, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку. Відтак, дії ОСОБА_5 необхідно було кваліфікувати за Законом №3723-ХІІ, водночас процедура застосування дисциплінарного стягнення повинна відбуватися на підставі Закону № 889-VIII.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону № 3723-XII дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за порушення правил професійної етики, інший вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

Пунктом 6 частини першої статті 30 Закону № 3723-XII передбачено, що державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої у статті 17 цього Закону.

Текст Присяги наведено у частині другій статті 17 Закону № 3723-XII: Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки .

Аналізуючи текст Присяги, можна дійти висновку, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. У зв'язку з цим як порушення Присяги слід розуміти скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.

Тобто, як порушення Присяги, так і дисциплінарне правопорушення можуть бути наслідком недотримання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) норм, а дисциплінарне правопорушення пов'язується лише з порушенням правових вимог щодо проходження публічної служби.

Частиною другою статті 14 Закону № 3723-XII передбачено, що до службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу, як попередження про неповну службову відповідність і затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Отже, як порушення Присяги, так і дисциплінарне правопорушення може бути наслідком недотримання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) засад проходження публічної служби. Таким чином, припинення державної служби у зв'язку з порушенням Присяги та дисциплінарна відповідальність державних службовців можуть бути наслідком існування схожих фактичних підстав у разі вчинення державним службовцем достатньо близьких за характером одне до одного дисциплінарного або іншого правопорушення.

Припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності має бути не меншим, ніж під час звільнення з митного органу за вчинення іншого дисциплінарного правопорушення, з дотриманням строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Звільнення за порушення присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.

Відповідно до наказу Волинської митниці ДФС від 30 вересня 2015 року № 560 та пункту 1.5 розділу 1 Положення про Управління боротьби з митними правопорушеннями Волинської митниці ДФС, затвердженого наказом Волинської митниці ДФС від 8 лютого 2016 року № 45 (далі - Положення) ОСОБА_5 як заступник начальника Волинської митниці мав обов'язком спрямовувати і координувати роботу зазначеного Управління.

Між тим, згідно з Положенням загальне керівництво діяльністю та організація роботи вказаного Управління покладена на начальника Управління, який несе персональну відповідальність за невиконання або неналежне виконання покладених на Управління основних завдань і функцій згідно з чинним законодавством.

Як встановлено судами, на виконання своїх обов'язків щодо спрямування і координування роботи Управління боротьби з митними правопорушеннями ОСОБА_5 в межах своєї компетенції з метою посилення заходів, спрямованих на недопущення переміщення незаконним шляхом через митний кордон України будь-яких товарів особисто проводив робочі зустрічі, наради з особовим складом та з правоохоронними органами, що підтверджується відповідними протоколами.

Відповідно до акту службового розслідування від 19 травня 2016 року протягом 2015 - 2016 років Волинською митницею ДФС проведено 5 нарад та 3 робочі зустрічі, з яких ОСОБА_5 особисто взяв участь лише в одній нараді від 22 лютого 2016 року та в одній робочій зустрічі від 9 лютого 2016 року, на якій, серед інших питань, було вирішено посилити контроль за переміщенням бурштину з приховуванням від митного контролю та забезпечити відображення результатів митного контролю документально (протоколи опитування тощо).

Крім того, в день незаконного переміщення через митний пост Волинь-Центральний ДФС товару бурштин ОСОБА_5 перебував на стаціонарному лікуванні, а тому жодним чином не міг вплинути на зазначене порушення митних правил.

Таким чином, суди дійшли правильного висновку, що відповідачі приймаючи спірні накази жодним чином не конкретизували, які саме дії в силу своїх посадових обов'язків зобов'язаний був вчинити ОСОБА_5, однак, не вчинив. Окрім цього, не зазначили, які саме протиправні дії позивача свідчать про скоєння ним проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання державним, а також який саме наявний причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) позивача та порушенням митних правил (контрабандою), що мало місце 2 березня 2016 року. Натомість, відповідачі обмежились лише загальною констатацією факту неналежної організації ОСОБА_5 роботи Управління боротьби з митними правопорушеннями Волинської митниці ДФС, що призвело до незаконного переміщення 2 березня 2016 року через митний пост Волинь-Центральний Волинської митниці ДФС товару бурштин з приховуванням від митного контролю.

З огляду на наведене, суди дійшли обґрунтованого висновку, що відповідачами не доведено фактів невиконання чи неналежного виконання позивачем посадових обов'язків, що дало б підстави кваліфікувати його дії як порушення Присяги, а тому визнали спірні

накази протиправними та скасували їх, поновили позивача на посаді та стягнули на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Оскільки доводи касаційних скарг правильності висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, останні під час розгляду справи вірно застосували норми матеріального права та не порушили норми процесуального права, відповідно до частини першої статті 224 КАС України, підстави для скасування ухвалених ними рішень відсутні.

Керуючись статтями 221, 224, 231 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційні скарги Державної фіскальної служби України та Волинської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді В.В. Швець

Ю.К. Черпак

І.В. Штульман