ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
31 липня 2017 р. Справа № 903/466/17
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Континіум - Трейд», м.Луцьк
про стягнення 13 156, 13 грн.
Суддя Пахолюк В.А.
За участю представників сторін:
від позивача: н/з,
від відповідача: н/з.
Суть спору:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Моваль Трейдинг» звернувся в господарський суд Волинської області до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Континіум - Трейд» про стягнення заборгованості в розмірі 13 156,13 грн.
Свої вимоги обґрунтовує наступним:
01.01.2012р. між позивачем – Товариством з обмеженою відповідальністю «Моваль Трейдинг» та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Континіум - Трейд» був укладений договір поставки № 219-12, згідно якого Покупець (відповідач) зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього грошову суму відповідно до умов договору.
З доводів позивача ним було передано відповідачу товар на загальну суму 30 126, 50 грн., що підтверджує видатковими накладними № 3367 від 16.02.2015 р. та № 4149 від 10.03.2015 р.
Відповідно до п. 8.2.1. договору оплата товару здійснюється на умовах відстрочення платежу шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 30 календарних днів з дати поставки товару.
Відповідач зобов'язання щодо оплати товару не виконав належним чином. Станом на день розгляду справи заборгованість становить 10 126, 50 грн. у зв'язку з чим на підставі п.10.5 договору йому нараховано 3 029, 63 грн. пені.
08.06.2017р. ухвалою господарського суду Волинської області було порушено провадження у справі та зобов'язано відповідача подати письмові обгрунтовані доводи та заперечення по суті та предмету спору, в т.ч., щодо нарахування штрафних санкцій; довідку з ЄДРПОУ.
Представник позивача в судове засідання не прибув. У клопотанні від 26.06.2017 р. (вх. № 01-54/6190/17 від 03.07.2017 р.) просить відкласти розгляд справи у зв'язку з його перебуванням у відпустці. Водночас, у клопотанні від 27.07.2017 р. (вх. № 01-54/6950/17) не заперечує щодо розгляду справи у його відсутності.
Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив. У клопотанні від 27.07.2017 р. (вх. № 01-54/6975/17 від 28.07.2017 р.) просить відкласти розгляд справи у зв'язку з перебуванням його представника у відпустці.
Крім того, відповідачем на адресу суду подано відзив на позовну заяву (вх. № 01-54/6974/17 від 28.07.2017 р.) відповідно до якого позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 3 029, 63 грн. не визнає та заперечує проти їх задоволення, посилаючись на сплив строку позовної давності, визначений ч.2 ст.258 ЦК України.
Суд, розглянувши подане відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи, приходить до висновку про відмову у його задоволенні, виходячи з такого.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Вищий господарський суд України у п. 3.9.2 постанови пленуму від 26.12.2011р. №18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” зауважив, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
Враховуючи, що ухвалою суду від 08.06.2017р. явка відповідача обов'язковою не визнавалась, відповідач не був позбавлений права на направлення в судове засідання повноважного представника, а також висвітлення своєї позиції щодо даного предмету спору у поданому відзиві, суд приходить до висновку про можливість розгляду спору по суті в даному судовому засіданні.
Розглянувши наявні матеріали справи, господарський суд встановив:
01.01.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Моваль Трейдинг» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Континіум-Трейд» (Покупець) було укладено Договір поставки № 219-12 (далі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується здійснювати поставки і передавати у власність Покупця товар, а Покупець приймати товар і здійснювати оплату відповідно до умов даного Договору.
Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.
Між учасниками спору зобов'язання виникли з договору поставки, згідно якого та в силу ст. 712 Цивільного кодексу України продавець (постачальник), що здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або у інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В силу ст. ст. 11, 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, та являється однією з підстав виникнення зобов'язань.
Згідно з п. 8.2.1. договору оплата товару здійснюється на умовах відстрочення платежу шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 30 календарних днів з дати поставки товару.
Судом встановлено, що позивачем на виконання Договору було здійснено поставку товару відповідачу на загальну суму 30 126, 50 грн., що підтверджується видатковими накладними № 3367 від 16.02.2015 р. та № 4149 від 10.03.2015 р.
Згідно долученого акту звірки взаєморозрахунків, підписаного уповноваженими представниками обох сторін та скріпленого печатками підприємств, відповідачем було частково оплачено товар, внаслідок чого, станом на 31.12.2015 р. у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 10 126, 50 грн.
Слід констатувати, що оскільки відповідач вчинив дії по виконанню правочину, про що свідчить прийняття його до виконання, отже правочин вважається ним схваленим.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Таким чином, у відповідача існує заборгованість перед позивачем за Договором поставки № 219-12 від 01.01.2012 р. в сумі 10 126, 50 грн., підтверджена матеріалами справи та не спростована відповідачем.
З огляду на вищенаведене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за поставлену товару в розмірі 10 126, 50 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім основної суми заборгованості позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню в розмірі 3 029, 63 грн.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до пункту 10.5. Договору в разі невчасної сплати Покупцем поставленого товару Покупець виплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення, від вартості поставленого, але несплаченого товару, за кожен день прострочення.
Згідно ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Суд, перевіривши надані позивачем розрахунки пені та враховуючи заперечення відповідача, дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ГК України, при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Фактичною датою поставки товару є дата приймання Покупцем товару в місці поставки, яка відповідає даті товарної накладної, підписаної сторонами (п.6.3 договору).
Як визначено ч.5 ст.261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Також, суд бере до уваги, те, що застосування позовної давності можливе, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом (п.п. 2.1 п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів»).
За таких обставин, з огляду на умови договору та дати передачі товару, визначені видатковими накладними, річний строк для заявлення позивачем вимог до відповідача про стягнення пені, заяву відповідача, суд відмовляє у задоволенні позову в частині стягнення пені у розмірі 3 029, 63 грн. у зв'язку із спливом строку позовної даності.
Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на нього.
Господарський суд, керуючись ст.ст. 11, 256, 258, 261, 526, 530, 549, 550, 551, 610, 626, 628, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 223, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82 - 86 Господарського процесуального кодексу України, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити частково в сумі 10 126, 50 грн.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Континіум-Трейд» (43000, Волинська обл., м. Луцьк, проспект Соборності, будинок 43; код ЄДРПОУ 33170637) на користь
Товариства з обмеженою відповідальністю «Моваль Трейдинг» (08161, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Тарасівка, вул. Київська, будинок 1-Б; код ЄДРПОУ 36713153) 10 126, 50 грн. боргу та 1 600, 00 грн. судового збору.
3. В стягненні пені в сумі 3 029, 63 грн. відмовити.
Повне рішення складено 02.08.2017 р.
Суддя Пахолюк В.А.
Суд | Господарський суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 31.07.2017 |
Оприлюднено | 07.08.2017 |
Номер документу | 68067406 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Волинської області
Пахолюк Валентина Анатоліївна
Господарське
Господарський суд Волинської області
Пахолюк Валентина Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні