Рішення

від 01.08.2017 по справі 904/6629/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.07.2017 Справа № 904/6629/17

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Тернопіль

до Приватного підприємства "Югагроресурс Н", с. Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області

про стягнення 36 000 грн. 00 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Приватного підприємства "Югагроресурс Н" заборгованість в розмірі 36 000 грн. 00 коп., відповідно до умов договору міжнародного перевезення вантажу від 29.11.2016р. №29/11/2016 та заявки на міжнародне перевезення від 30.11.2016р. № 8-Ф.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх господарських зобов'язань.

Позивач участь свого повноважного представника у призначені засідання суду не забезпечив.

26.07.2017р. на адресу суду надійшла заява позивача від 19.07.2017р. з поясненнями щодо умов укладання договору та заявки між сторонами, а також клопотання про розгляд справи без участі представника позивача. Крім того, позивачем надані на вимогу суду наявні оригінали документів, що стосуються предмету спору.

Відповідач також своїм правом на подання відзиву на позов та на участь у призначених судових засіданнях не скористався.

Про дату, час та місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином за їх місцезнаходженням згідно матеріалів справи та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до 3.9.1, 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" де зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, суд наголошує на тому, що ухвали суду про порушення провадження у даній справі від 19.06.2017р. та відкладення розгляду справи від 06.07.2017р. надіслані сторонам завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.

За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення сторін про дату, час та місце судового слухання, але останні не скористалися своїм правом на участь своїх представників у судових засіданнях.

Оригінали документів, оглянуті у судовому засіданні 27.07.2017р., відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

29.11.2016р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (виконавець) та Приватним підприємством "Югагроресурс Н" (замовник) укладено договір міжнародного перевезення вантажу № 29/11/2016 (далі - договір), відповідно до умов якого за цим договором замовник доручає перевезення вантажів, а виконавець зобов'язується доставити надані замовником вантажі до пункту призначення в обумовлений сторонами строк та видати їх уповноваженій на одержання вантажу особі - вантажоодержувачу, а замовник зобов'язується вчасно оплатити послуги перевезення (п. 1.1. договору).

Згідно п. 1.2. договору окрім безпосереднього здійснення перевезення, виконавець може взяти на себе зобов'язання, за окрему плату надати замовнику пов'язані із перевезенням вантажу послуги із транспортного експедирування.

Відповідно до п. 2.1. договору перевезення виконуються відповідно до умов Конвенції 1956 р. про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДП Митної конвенції 1975 р, про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (конвенція МДП), Європейської угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ), а також іншими нормативними документами і актами, що регламентують здійснення автомобільних перевезень вантажів. На кожне перевезення оформляється заявка, яка складається у письмовій формі, підписується уповноваженою особою замовника і передається виконавцю за допомогою факсимільного зв'язку чи електронним переказом (за допомогою мережі Інтернет ) та є невід'ємною частиною договору.

За умовами п. 2.2. договору в заявці мають міститися наступні дані: маршрут руху; найменування вантажу; вага, вид пакування, кількість місць вантажу, властивості вантажу, що вимагають особливих умов або запобіжних заходів для збереження вантажу під час перевезення, фрахтова ставка, умови оплати, адреси місць завантаження і розвантаження вантажу з указівкою контактних осіб і їхніх телефонів, дати і часи завантаження, розвантаження (терміни доставки) вантажу, особливі умови.

Згідно п. 2.3. договору після одержання заявки виконавець акцептує або відхиляє заявку в письмовій формі протягом 3 годин з моменту її одержання за допомогою факсимільного чи електронного зв'язку з відбитком печатки підприємства та підпису уповноваженої особи. У випадку відсутності письмового акцепту протягом зазначеного часу, заявка вважається не прийнятою до виконання (анульованою).

Пунктом 2.4. договору встановлено, що час прибуття автомобіля для завантаження встановлюється у пункті завантаження з моменту проставляння в товарно-транспортній накладній відмітки про фактичний час прибуття автомобіля для завантаження, що і є підставою для одержання вантажу для перевезення та покладення відповідальності за схоронність такого вантажу на виконавця.

Сторони домовились вважати нормою часу на операції завантаження, розвантаження та митного оформлення автомобіля, якщо в заявці не зазначено інше - 48 годин (п. 2.5. договору).

За змістом п. 3.1.6. договору виконавець зобов'язаний здійснювати перевезення вантажів по заявках замовника, з дотриманням термінів доставки та цілісності вантажу.

Згідно п. 3.2.1. договору виконавець має право: виконувати взяті на себе зобов'язання з перевезення вантажів як самостійно, так і з залученням третіх осіб.

Відповідно до п. 3.3.6. договору замовник зобов'язаний здійснювати оплату послуг виконавця на умовах, передбачених цим договором.

У п. 4.1. договору сторони погодили, що розрахунки за надання послуг між виконавцем і замовником проводяться в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок виконавця на підставі виставлених рахунків.

Ціни на послуги виконавця встановлюються в національній валюті України - гривні (п. 4.2. договору).

Згідно п. 4.3. договору замовник здійснює оплату за виконанні перевезення протягом 10 (десяти) банківських дня з моменту отримання пакету документів (CMR накладної (2 примірника) з відміткою про отримання вантажу вантажоодержувачем або іншого документу, що відображає шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, рахунок-фактура, податкова накладна та акт виконаних робіт (2 примірника)).

Датою оплати вартості (ціни) перевезення (провізної плати) вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок виконавця (п. 4.4. договору).

За змістом п. 4.6. договору загальна вартість (ціна) цього договору (тобто загальна сума усіх провізних плат, сплачених замовником виконавцю за цим договором і зафіксованих сторонами у CMR документації на кожне окреме перевезення вантажу) сторонами не обмежується та визначається на підставі фактично наданих виконавцем послуг по перевезенню (доставці) вантажу.

За умовами п. п. 8.1., 8.2. договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 цього договору, та закінчується 31 грудня 2016 року. Договір вважається продовженим на 1 (один) рік, на тих же умовах, якщо за місяць до закінчення терміну дії цього договору жодною зі сторін не буде заявлено про протилежне. Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п. 8.3. договору).

30.11.2016р. на виконання умов договору сторонами підписано заявку на міжнародне перевезення № 8-Ф (а.с. 11) (далі - заявка).

Відповідно до заявки виконавець зобов'язався здійснити перевезення вантажу: мандарин вагою до 20т, за маршрутом: Скидра Греція р-н Пелла, індекс 58500 - м. Ровно, вул. Старицького 45. Дата завантаження - 30.11.2016 р. Дата розвантаження - 04.12.2016 р. Автомобіль: Вольво НОМЕР_2. Фрахт за 1 автотранспорт: 36 000 грн. після розвантаження по перерахуванню на розрахунковий рахунок перевізника.

На виконання умов заявки, позивач належним чином здійснив перевезення вантажу, що підтверджується міжнародною транспортною накладною СМR А № 097271 (а.с.12).

Позивач стверджує, що розвантаження відбулось 04.12.2016р., таким чином відповідно до умов заявки цього дня перевезення мало бути оплачено.

На виконання умов п. 4.3 договору позивач рекомендованим листом № 4650100130636 направив на адресу ПП Югагроресурс Н документи, отримання, яких за умовами договору, є підставою для проведення оплати, на підтвердження чого позивач надав фіскальний чек (а.с. 13).

Згідно даних сервісу відстеження Укрпошти, що знаходиться на її офіційному веб-сайті http://ukrposhta.ua/ua/vidslidkuvati-forma-poshuku, відправлення за номером 4650100130636 вручене за довіреністю 21.03.2017р. об'єктом поштового зв'язку ХЕРСОН 9 з індексом 73009.

Позивач стверджує, що в порушення умов договору відповідач за надані послуги у встановлений договором строк не розрахувався, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 36 000 грн. 00 коп.

На час розгляду справи доказів погашення заборгованості відповідача перед позивачем не надано.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

За приписами ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Правовідносини перевезення вантажів та їх експедирування врегульовані главою 32 Господарського кодексу України, главами 51, 65 Цивільного кодексу України, Законом України "Про транспорт", Статутом автомобільного транспорту УРСР, затвердженого Радою Міністрів УРСР від 27.06.1969р. №401, Законом України "Про транспортно-експедиторську діяльність", а також Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р.

Згідно зі ст. 14 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність за невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедитування, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування. Експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

Відповідно до ст. 316 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі ст. 929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням.

За умовами п. 4.3. договору замовник здійснює оплату за виконанні перевезення протягом 10 (десяти) банківських дня з моменту отримання пакету документів (CMR накладної (2 примірника) з відміткою про отримання вантажу вантажоодержувачем або іншого документу, що відображає шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, рахунок-фактура, податкова накладна та акт виконаних робіт (2 примірника)).

Господарський суд зазначає, що умовами договору можливості встановлення у заявках інших умов оплати за надані послуги не передбачено.

Згідно наданого позивачем фіскального чеку від 15.03.2017р., документи, отримання, яких за умовами договору, є підставою для проведення оплати, направлені на адресу ПП Югагроресурс Н рекомендованим листом № 4650100130636 та згідно даних сервісу відстеження Укрпошти, що знаходиться на її офіційному веб-сайті http://ukrposhta.ua/ua/vidslidkuvati-forma-poshuku, отримані останнім 21.03.2017р.

Враховуючи викладене, відповідно до п. 4.3. договору замовник повинен був здійснити оплату за виконанні перевезення у строк до 04.04.2017р. включно.

Разом з тим, господарський суд зазначає, що будь-яких письмових претензій з боку відповідача щодо неотримання оригіналів документів за спірним перевезенням матеріали справи не містять.

Статтею 610 Цивільного кодексу України унормовано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 Господарського процесуального кодексу України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 Господарського процесуального кодексу).

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу).

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої, визначені договором майново-господарські зобов'язання перед позивачем з оплати наданих послуг перевезення, чим порушив умови укладеного із позивачем договору та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача 36 000 грн. 00 коп. заборгованості за надані послуги з перевезення - є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Щодо витрат позивача на адвокатські послуги у розмірі 3 600 грн. 00 коп. суд зазначає наступне.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Пунктом 6.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

На підтвердження понесення зазначених витрат позивачем до матеріалів справи надані договір доручення № 03-05 від 19.05.2017р., укладений між позивачем та адвокатом Лозою Віктором Миколайовичем (а.с. 14), ордер серія ТР № 029223 на надання правової допомоги ФОП ОСОБА_1 від 25.05.2017р. (а.с.15), копію квитанції до прибуткового касового ордера № 03-05 від 25.05.2017р. про сплату Лозі В.М. грошових коштів у розмірі 3 600 грн. 00 коп. (а.с.16), акт приймання-передачі наданих послуг № 03/05 від 26.05.2017р., відповідно до якого Лоза В.М. надав, а позивач прийняв послуги на суму 3 600 грн. 00 коп. (а.с. 17), копію свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю № 507 (а.с. 18).

Водночас, відповідно до п. 5.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Враховуючи викладене, суд вважає, що стягненню з відповідачів підлягають витрати позивача на адвокатські послуги в розмірі 2 000 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Югагроресурс Н" (53020, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Лозуватка, вул. Леніна, буд. 42, ідентифікаційний код 36744815) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (46024, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 36 000 грн. 00 коп. (тридцять шість тисяч 00 коп.) заборгованості за надані послуги з перевезення, 1 600 грн. 00 коп. (одну тисячу шістсот грн.. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору, 2 000 грн. 00 коп. (дві тисячі грн.. 00 коп.) витрат на послуги адвоката.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя І.А. Рудь

Повне рішення складено 01.08.2017