Рішення

від 25.07.2017 по справі 910/8892/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2017Справа №910/8892/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бетон Комплекс

до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-транспортна компанія Київбудсервіс

про стягнення 32214,39 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача - Борисенко О.М. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Бетон Комплекс звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-транспортна компанія Київбудсервіс про стягнення заборгованості за Договором поставки №177/15-П від 28.09.2015.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, на виконання умов зазначеного договору, поставив відповідачеві товар, однак відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору отриманий товар оплатив лише частково, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 26924,02 грн.

Крім того, позивач просить стягнути, за порушення грошового зобов'язання, нараховані на вказану заборгованість пеню в розмірі 2581,75 грн., штраф в сумі 1416,27 грн. та інфляційні втрати в сумі 1292,35 грн.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 32214,39 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просив суд задовольнити позов.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, відзиву на позов не подав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.09.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю Бетон Комплекс (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельно-транспортна компанія Київбудсервіс (далі - відповідач, покупець) укладено Договір поставки №177/15-П, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується у встановлений строк передати у власність покупця товар для його використання у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити постачальнику за нього грошові кошти (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.1.2 Договору, товар, що поставляється за цим договором, визначено у прайсі постачальника та належить до його загального асортименту виробів, а саме - залізобетонні вироби, товарний бетон, фігурні елементи мостіння (ФЕМ), тощо.

Згідно з п.1.4 Договору, загальна кількість товару, що поставляється, часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) за видами, марками, типами, розмірами визначаються у видатковій накладній.

Положеннями п.2.1 Договору сторони погодили, що товар поставляється за вільними (договірними) цінами які є співставними з ціною ідентичних (однорідних) товарів інших виробників на товарному ринку.

У відповідності до п.3.1 Договору, поставка товару відбувається на умовах попередньої оплати ціни товару.

Пунктом 3.2 Договору сторони визначили, підставою для сплати ціни товару є рахунок-фактура постачальника.

Ціна, кількість, асортимент, номенклатура товару, що поставляється визначені у конкретних видаткових накладних (п.3.4 Договору).

Відповідно до п.3.6 Договору, остаточна загальна ціна цього договору складає загальну суму вартості поставленого товару, яка зазначена в усіх накладних виконавця за період дії цього договору.

Згідно з п.3.12 Договору, як виняток, постачальник на прохання покупця має право поставити товар з відстроченням платежу.

Відповідно до п.4.8 Договору, постачальник зобов'язаний передати покупцеві товар на умовах договору в асортименті та за ціною визначеною у конкретній видатковій накладній.

Передбачається, що покупець прийняв товар у власність в момент, коли він підписав і належним чином завірив прийом товару у видатковій накладній постачальника. Одночасно з товаром постачальник передає паспорт якості на цей товар (п.4.21 Договору).

За умовами п.7.2 Договору, за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за договором винна сторона несе відповідальність згідно чинного законодавства України та положень договору.

Згідно з п.7.15 Договору, якщо поставка товару відбулась на умовах відстрочення платежу, покупець отримав товар але не розрахувався за нього з постачальником у визначені договором строки, то в цьому випадку покупець зобов'язується сплатити на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості простроченого зобов'язання за кожен день прострочки, інфляційні та штраф у вигляді п'ятнадцять процентів річних від простроченої суми.

Пунктом 7.19 Договору визначено, що не зважаючи на вимоги ст.258 ЦК України, відповідно до ч.1 ст.259 ЦК України позовна давність про сплату штрафу, пені встановлюється сторонами в межах терміну загальної позовної давності - три роки.

Договір вступає в силу з моменту підписання повноважними представниками сторін та діє до 31.12.2015. Якщо жодна із сторін відповідно до умови п.7.8 не сповістить другу сторону про намір розірвати договір - дія договору продовжується на наступний календарний рік, а всі його положення є чинними.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов зазначеного договору поставив відповідачеві товар, обумовлений договором, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями накладних №33027 від 12.08.2016, №33078 від 14.08.2016, №33431 від 15.08.2016, №33347 від 17.08.2016, №33835 від 17.08.2016. №34096 від 18.08.2016, №34097 від 19.08.2016, №34516 від 20.08.2016. Вказані накладні підписані уповноваженими представниками обох сторін та скріплені відповідними печатками підприємств. Доказів щодо наявності спорів стосовно якості або кількості поставленого позивачем товару матеріали справи не містять.

Однак відповідач поставлений товар оплатив лише частково та з порушення строків оплати встановлених в договорі, в зв'язку з чим у останнього утворилася заборгованість в сумі 26924,02 грн.

Положеннями ст.712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Факт існування заборгованості в розмірі 26924,02 грн. належним чином підтверджений матеріалами справи, зокрема наданою позивачем довідкою про стан заборгованості відповідача, відповідно до якої за останнім станом на 06.06.2017 рахується заборгованість в розмірі 26924,02 грн.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення 26924,02 грн. заборгованості за поставлений товар.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Нормами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до положень статті 625 ЦК України, позивачем нараховано відповідачу інфляційні втрати в розмірі 1292,35 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок на предмет арифметичної правильності та відповідності вимогам закону, судом встановлено, що вказане нарахування проведено позивачем з додержанням умов закону та договору, відтак позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 1292,35 грн. підлягають задоволенню.

Стосовно заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 2581,75 грн. та штрафу в сумі 1416,27 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Згідно з положеннями ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч.1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 1 ст.547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Положеннями п.7.15 Договору визначено, якщо поставка товару відбулась на умовах відстрочення платежу, покупець отримав товар але не розрахувався за нього з постачальником у визначені договором строки, то в цьому випадку покупець зобов'язується сплатити на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості простроченого зобов'язання за кожен день прострочки, інфляційні та штраф у вигляді п'ятнадцять процентів річних від простроченої суми.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та штрафу, суд дійшов висновку щодо правомірності нарахування зазначених сум, відтак з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 2581,75 грн. та штраф в сумі 1416,27 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин.

З урахуванням положень ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-транспортна компанія Київбудсервіс (04074, м. Київ, вул. Новомостицька, буд. 25; ідентифікаційний код 38684376) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Бетон Комплекс (04074, м. Київ, вул. Резервна, буд. 8; ідентифікаційний код 04012164) 26924 (двадцять шість тисяч дев'ятсот двадцять чотири) грн. 02 коп. заборгованості, 1292 (одна тисяча двісті дев'яносто дві) грн. 35 коп. інфляційних втрат, 2581 (двi тисячi п'ятсот вісімдесят одну) грн. 75 коп. пені, 1416 (одна тисяча чотириста шістнадцять) грн. 27 коп. штрафу, та витрати по сплаті судового збору в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписаний 31.07.2017

Суддя Я.В. Маринченко