Рішення

від 05.07.2017 по справі 911/1907/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2017 р. Справа № 911/1907/17

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Христенко О.О.

при секретарі Марценюк О.М.

розглянувши справу № 911/1907/17

за позовом компанії Apolineja OU , Естонія, м. Таллінн

до товариства з обмеженою відповідальністю Міранда ,

м. Миронівка

про стягнення 91 122,08 грн.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність б/н від 12.06.2017;

від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність № 071/17 від 20.06.2017.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Компанія Apolineja OU (далі-позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Міранда (далі-відповідач) про стягнення 91 122,08 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за умовами Договору про надання послуг щодо створення програмного забезпечення від 03.12.2015.

Ухвалою суду від 22.06.2017 порушено провадження у справі № 911/1907/17.

В судовому засіданні 05.07.2017 представником позивача, надані документи, витребувані судом та підтримані позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

Представником відповідача надана суду заява від 05.07.2017, в якій відповідач визнав позовні вимоги в повному обсязі.

Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області

ВСТАНОВИВ:

03.12.2015 в м. Києві між компанією Apolineja OU ( виконавець , надалі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю Міранда ( замовник , надалі - відповідач) укладений Договір про надання послуг щодо створення програмного забезпечення (ДК 012-97:72.2) № SD031215, відповідно до умов п.п. 1.1, 2.1 якого виконавець зобов'язався надати замовнику послуги з розробки програмного забезпечення системи електронного декларування відповідно до технічного завдання додатку А до договору.

Загальна сума оплати за надання послуг за цим договором становить 60 900,00 доларів США. Виконавець надає рахунок-фактуру замовнику після усіх послуг. Платежі здійснюються протягом 10 днів після отримання рахунку-фактури та прийняття наданих послуг замовником. Оплата здійснюється у доларах США, шляхом банківського переказу на рахунок виконавця. (п.п. 3.1, 3.2, 3.3 договору).

Між сторонами у справі підписані Додатки №№ 1, 2, згідно з якими погоджені технічне завдання із переліком робіт, які мають бути виконані виконавцем, розрахунок вартості та графік виконання робіт.

Згідно ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Цивільним кодексом України, а саме ст. 204 встановлена презумпція правомірності правочину, а саме правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів визнання недійсним Договору про надання послуг щодо створення програмного забезпечення № SD031215 від 03.12.2015, укладеного між сторонами, до суду не надано.

Позивач виконав взяті на себе за умовами договору зобов'язання, надавши відповідачу послуги з розробки програмного забезпечення, про що свідчать підписані в двосторонньому порядку та скріплені печатками сторін акти приймання-здавання послуг № 1 від 24.02.2016 на суму 19 600,00 доларів США, № 2 від 01.03.2016 на суму 16 800,00 доларів США, № 3 від 16.03.2016 на суму 3 500,00 доларів США.

З матеріалів справи вбачається, що вказані в актах послуги надані позивачем і прийняті відповідачем без зауважень в повному обсязі.

Для здійснення відповідачем оплати отриманих послуг з розробки програмного забезпечення, позивачем виставлені рахунки (інвойс) від 01.03.2016 на суму 19 600,00 доларів США, від 14.03.2016 - 16 800,00 доларів США, від 17.03.2016 - 3 500,00 доларів США.

Проте, всупереч положень укладеного між сторонами договору, відповідач лише частково здійснив оплату отриманих послуг, вартість послуг в сумі 3 500,00 доларів США залишена відповідачем несплаченою.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовник) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В судовому засіданні 05.07.2017 представником відповідача надана суду заява від 05.07.2017, в якій відповідач визнав позовні вимоги в повному обсязі, отже факт порушення відповідачем зобов'язань за договором визнаний останнім в повному обсязі.

Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Доказів, що дії відповідача порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, до суду не надано.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем, в частині своєчасної оплати отриманих послуг з розробки програмного забезпечення, передбачених умовами Договору про надання послуг щодо створення програмного забезпечення (ДК 012-97:72.2) № SD031215 від 03.12.2015, на час прийняття рішення не сплачена, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 3 500,00 доларів США, що станом на дату подання позову (21.06.2017) відповідно до курсу НБУ еквівалентно 91 122,08 грн. визнається судом та підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, при повному задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Міранда (08800, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 19403580) на користь компанії Apolineja OU (11317, Естонія, Таллінн, Пярнуське шосе, 130-38, реєстраційний код 12201850) 3 500 (три тисячі п'ятсот) доларів США 00 центів, що відповідно до курсу НБУ еквівалентно 91 122 (дев'яносто одній тисячі сто двадцяти двом) грн. 08 коп. заборгованості та 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено - 31.07.2017

Суддя О.О. Христенко