Рішення

від 29.06.2017 по справі 910/7852/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2017Справа №910/7852/17

За позовом приватного акціонерного товариства Конотопський арматурний завод

До товариства з обмеженою відповідальністю Скіпер-Вест

про стягнення 408959,73 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Кучмій Н.Б. (за дов.)

від відповідача не прибули

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом приватного акціонерного товариства Конотопський арматурний завод до товариства з обмеженою відповідальністю Скіпер-Вест про стягнення 408959,73 грн., з яких: 187000,00 грн. боргу, 21569,04 грн. пені, 16799,00 грн. 3% річних, 183591,69 грн. інфляційних.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо виконання оплачених позивачем робіт.

Суд своєю ухвалою від 18.05.2017 порушив провадження у справі № 910/7852/17, розгляд останньої призначив на 12.06.2017.

12.06.2017 суд відклав розгляд справи до 29.06.2017.

Процесуальні документи, які були надіслані відповідачу на адресу, вказану у позовній заяві, а саме: проспект Перемоги, 67 КС, м. Київ, 03062, яка співпадає з місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю Скіпер-Вест згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно відповідача, повернуті до суду не врученими адресату за закінченням терміну зберігання поштового відправлення на підприємстві поштового зв'язку.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Платіжним дорученням № 5383 від 13.05.2014 приватне акціонерне товариство Конотопський арматурний завод перерахувало товариству з обмеженою відповідальністю Скіпер-Вест 187000,00 грн..

Вказане платіжне доручення містить посилання на договір б/н від 13.05.2014 як підставу оплати за ремонт обладнання.

За п. 7 ст. 176 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Пункт 1 частини 1 статті 208 Цивільного кодексу України містить правило, згідно з яким правочини між юридичними особами належить вчиняти письмовій формі. Вимоги до письмової форми наведені у ст. 207 Цивільного кодексу України. Відповідно до вказаної норми правочин у письмовій формі вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного зобу зв'язку. Обов'язковим реквізитом договору, який засвідчує факт вчинення правочину у письмові формі, є підписи уповноважених на це представників сторін.

Отже, виходячи з визначених ст. 34 ГПК України правил щодо допустимості доказів, оскільки умови, на яких досягнуті домовленості щодо відносин сторін, повинні носити матеріальну фіксацію шляхом викладення у одному або декількох документах, які, в силу ст. 32 та ст. 36 ГПК України, є доказами у справі, виключно останні можуть бути покладені в основу рішення щодо змісту правочину.

Крім того, встановлення факту підписання тексту договору б/н від 13.05.2014, з'ясування та перевірка даної обставини можлива виключно шляхом дослідження оригіналу тексту договору. Доведення цієї обставини закон покладає на позивача як на особу, яка посилається на цю обставину (ст. 33 ГПК України).

Позивач не подав суду оригінал тексту договору б/н від 13.05.2014. Даний документ, як стверджує позивач, йому не повернувся від відповідача. За таких обставин суд вважає, що позивач не довів здійснення оплати послуг на умовах цього договору.

Відповідач жодних робіт не виконав.

14.01.2015 позивач звернувся до відповідача з вимогою виконати до 30.01.2015 роботи з ремонту обладнання або повернути 187000,00 грн..

Станом на день розгляду справи відповідач роботи не виконав, кошти не повернув.

Згідно з приписами ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Дані положення застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Отже, вимоги позивача до відповідача про стягнення 187000,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.

Позивач заявив до стягнення 21569,04 грн. пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою притриманням, завдатком. У свою чергу, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Законом передбачена обов'язкова письмова форма правочину щодо забезпечення виконання зобов'язань (ч. 1 ст. 547 ЦК України), наслідком недодержання якої є нікчемність правочину (ч. 2 ст. 547 ЦК України).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 ЦК України).

Оскільки позивач не довів, що сторони уклали правочин щодо пені у письмовій формі, підстави для стягнення пені відсутні.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Норми статті 625 ЦК України встановлюють відповідальність за порушення будь-якого грошового зобов'язання, що виникло з підстав, передбачених ст. 11 ЦК України, в тому числі і такого, що не засновано на договорі.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 16799,00 грн. 3% річних, 183591,69 грн. інфляційних.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 187000,00 грн. боргу, 16799,00 грн. 3% річних, 183591,69 грн. інфляційних, а загалом 387390,69 грн. В іншій частині позову судом відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витри покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Скіпер-вест (проспект Перемоги, 67 КС, м. Київ, 03062, код 39031497) на користь приватного акціонерного товариства Конотопський арматурний завод (вул. Вирівська, 60, м. Конотоп, Сумська область, 41612, код 00218331) 187000,00 грн. боргу, 16799,00 грн. 3% річних, 183591,69 грн. інфляційних, 5810,86 грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Повний текст рішення складено 01.08.2017.

Суддя С. А. Ковтун