Рішення

від 31.07.2017 по справі 922/1689/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2017 р.Справа № 922/1689/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

при секретарі судового засідання Сланова М.Ю.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренк-інвест", м. Харків про стягнення 88430,78 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю № 007Др-38-1216 від 30.12.2016 року.

відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю від 12.06.2017 року.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренк-Інвест" про стягнення заборгованості за неналежне виконання умов договору 11410VQ33VGP016 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № в розмірі 88430,78 грн., з яких 83049,81 грн. сума основного боргу, 3792,07 грн. пені, 401,31 грн. 3% річних, 1187,59 грн. інфляційні втрати. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 травня 2017 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 12 червня 2017 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.06.2017 року розгляд справи було відкладено на 26.06.2017 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.06.2017 року розгляд справи було відкладено на 10.07.2017 року.

10.07.2017 року представник позивача надав до суду клопотання про продовження строку розгляду справи (вх. № 22274).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.07.2017 року розгляд справи було відкладено на 31.07.2017 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 31.07.2017 року від представника позивача надійшло клопотання (вх. № 24341) про долучення до матеріалів справи документів.

Представник позивача в судовому засіданні 31.07.2017 року підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити, проти клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду заперечував.

Представник відповідача в судовому засіданні 31.07.2017 року визнав заборгованість, заявив клопотання про розстрочку виконання рішення суду рівними частинами на три місяці до початку опалювального сезону.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об`єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд, виходить з наступного.

01 січня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Ренк-Інвест (відповідач, споживач) було укладено Договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 11410VQ33VGP016.

Відповідно до положень п. 1.1. Договору позивач зобов'язувався передати у власність Споживачу природний газ, а Споживач зобов'язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

П. 1.2. Договору передбачає річний плановий обсяг постачання газу до 31.485 тис. м. куб.

Відповідно до п.11.1. Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін і діє в частині постачання газу з 01 січня 2016 р. до 31 грудня 2016 р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Відповідно до п. 4.2. Договору оплата газу здійснюється Споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника в наступному порядку: - 100% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

Згідно з п. 4.2.3. Договору остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов договору надав відповідачу послуги з постачання природного газу за січень 2016 року - 0,258 тис.куб. на загальну суму 2135,22 грн., за лютий 2016 року - 0,251 тис.куб. на загальну суму 2077,28 грн., за березень 2016 року - 1,585 тис.куб. на загальну суму 13117,52 грн.

Розділом II Договору передбачений алгоритм визначення обсягів спожитого природного газу по Договору. Відповідно до п. 2.3. Договору визначено, що обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період, що підлягає оплаті Споживачем, визначається на межі балансової належності між Оператором ГРМ та Споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених в заяві - приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між Оператором ГРМ та Споживачем.

Відповідно до п.п. 2.9.1. - 2.9.5. Договору за підсумками розрахункового періоду Споживач до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати Постачальнику копію відповідного акта про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу Споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та Споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ.

На підставі отриманих від Споживача даних та/ або Оператора ГРМ Постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акта приймання - передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником Постачальника.

Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання - передачі газу зобов'язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта приймання - передачі газу, підписаний уповноваженим представником Споживача та скріплений печаткою Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання - передачі газу.

У випадку відмови від підписання акта приймання - передачі газу Споживачем, обсяг постачання (споживання) природного газу встановлюється Постачатьником в односторонньому порядку, на підставі даних Оператора ГРМ.

Як зазначає позивач, в супереч умовам договору, відповідачем не було повернуто підписані оригінали актів приймання-передачі газу за січень-березень 2016 року.

Позивачем на підтвердження отримання відповідачем газу в січні-березні 2016 року було надано підписані між Оператором ГРМ (ПАТ Харківмісьгаз ) та відповідачем реєстри обсягів розподіленого природного газу споживачам ТОВ Харківгаз Збут за січень-березень 2016 року.

Також позивач вказує на те, що відповідачем в ході дії договору не було повернуто підписані оригінали актів приймання-передачі природного газу за період з листопада 2016 року по березень 2017 року.

В матеріалах справи наявний лист про направлення на адресу відповідача актів приймання-передачі та опис вкладення у цінний лист (а.с. 26-27).

Відповідач в свою чергу підписані акти приймання-передачі позивачу не повернув, мотивованої відмови від їх підписання позивачу не надав, заборгованість в сумі 83049,81 грн. за поставлений природний газ не здійснив.

Відповідно до 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За вимогами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Такі дії відповідача щодо порушення умов договору стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення заборгованості, яка становить 83049,81 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Статтею 1 ГПК України передбачено право на звернення до господарського суду, а саме підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В даному випадку відповідачем було визнано наявність заборгованості.

Враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов договору та діючого законодавства та визнання відповідачем наявності заборгованості, - суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки природного газу для потреб не побутових споживачів № 11410VQ33VGP016 від 01.01.2016 року у розмірі 83049,81 грн. обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача 401,31 грн. 3% річних та 1187,59 грн. інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, вимога про стягнення 3% річних в сумі 401,31 грн. та інфляційні втрати в сумі 1187,59 грн. заявлені позивачем обґрунтовано, доведені матеріалами справи, вірно нараховані та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача, нарахованих позивачем 3792,07 грн. пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 6.2.1. договору, у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 611 ЦК одним з наслідків порушення зобов'язань є сплата неустойки, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Зважаючи на вищевикладене, позивачем обґрунтовано нараховано відповідачу пеню на суму заборгованості у розмірі 3792,07 грн., розрахунок пені перевірено судом з урахуванням вимог діючого законодавства, тому суд приходить до висновку щодо її задоволення.

Розглянувши клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст . 83 Господарського процесуального кодексу України, суд приймаючи рішення має право відстрочити або розстрочити його виконання.

Відповідно до п. 7.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач в обґрунтування свого клопотання про розстрочку виконання рішення суду посилається на скрутне фінансове становище підприємства та неможливість сплати усієї суми боргу на даний момент.

Проте позивач заперечуючи проти даного клопотання відповідача, вказує на те, що фінансове становище ТОВ "Харківгаз Збут" також є досить складним та розстрочка виконання даного рішення негативно вплине на матеріальні інтереси позивача.

Приймаючи до уваги інтереси сторін та те, що відповідачем не було надано до суду доказів неможливості виконання рішення суду, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні усного клопотання про розстрочку виконання рішення суду.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача .

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 526, 549, 611, 612, 623-629, 712 Цивільного кодексу України; ч. 1 ст. 174, ст. 193 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 47-49, 65, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ренк-Інвест (61052, м. Харків, пров. Сімферопольський, 6, код ЄДРПОУ 31939139, р/р 26004036150800 в ПАТ "УкрСиббанк", МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Харківгаз Збут (61004, м. Харків, пров. Москалівський, 57/59, п/р 26008010058 в АБ Кліринговий дім , МФО 300647, код ЄДРПОУ 39590621) 83049,81 грн. основного боргу, 3792,07 грн. пені, 401,31 грн. 3% річних, 1187,59 грн. інфляційних втрат та 1600,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 02.08.2017 р.

Суддя ОСОБА_3

922/1689/17