Рішення

від 27.07.2017 по справі 924/484/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" липня 2017 р.Справа № 924/484/17

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мух М.Є., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Київ в особі виробничого структурного підрозділу "Ужгородська дирекція залізничних перевезень" Регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" м. Ужгород

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькоблпаливо", с. Пашківці, Хмельницької області

про стягнення 177 046,52 грн.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 за довіреністю від 25.10.16р. (в режимі відеоконференції)

від відповідача не з'явився

В судовому засіданні відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача 177 046,52 грн. нарахованих платежів за час затримки вагонів, обґрунтовуючи позовні вимоги наявними в матеріалах справи доказами.

Представник позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні.

Явку повноважного представника відповідач в судове засідання не забезпечив, письмового відзиву не подав, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд спору як передбачено ст. 64 ГПК України. Ухвали суду направлені відповідачу за адресою, зазначеною в ЄДРЮО та ФОП та позовній заяві. При цьому судом враховуються положення ст. 64 ГПК України, п. 3.9.1 Постанови ВГСУ від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Зважаючи на викладене, суд вважає за можливе відповідно до ст.75 ГПК України розглядати справу за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

14.09.2016. ТОВ "Хмельницькоблпаливо" зі станції ОСОБА_2 Піденно-Західної залізниці було відправлено вагони №68306562, №68973734 по відправках №483214, №483206 з вантажем "деревина паливна...", одержувач - "Свішш Кроно Кфт", 4800, Вашарошнамень, Ипар вул.1, Венгрія.

20.09.2016р. дані вагони затримано митницею на ст. Батьово на підставі заявок Митного посту "Залізничний" від 20.09.2016 №102/16та №105/16, про що складено ОСОБА_1 загальної форми №11085, №11086 від 20.09.16.

Станцією Батьово надано телеграфні повідомлення №48, №49 від 20.09.16р. на станцію відправлення для повідомлення про це вантажовідправника.

20.09.16 на ст. Батьово, на підставі заявок Митного посту "Залізничний" від 20.09.2016р. №102/16 та №105/16 проведено зважування вантажу у вагонах за результатами чого встановлено наступне:

- вагон № 68973734: фактична маса брутто вагона склала 47400 кг., тара вагона з бруса - 21020 кг, нетто - 26380 кг. Маса вантажу за перевізними документами - 31300 кг. Тобто маса вантажу у вагоні є меншою від заявленої в документі на 4920 кг. (акт загальної форми №976 від 20.09.16р.)

- вагон № 68306562: фактична маса брутто вагона склала 51300 кг., тара вагона з бруса - 20920 кг, нетто - 30380 кг. Маса вантажу за перевізними документами - 32800 кг. Тобто маса вантажу у вагоні є меншою від заявленої в документі на 2420 кг. (акт загальної форми №977 від 20.09.16р.)

Вказані вище факти підтверджуються копіями витягів з Книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах (форма ГУ-78).

11.09.16р. вагони на підставі заявок Митного посту "Залізничний" від 20.09.2016р. №103/16 та №104/16 направлено на ст. Чоп для проведення митного огляду на підставі наказів Дирекції №275, №276 від 22.09.16р., про що складено акти загальної форми №696, №697 від 20.09.16. 24.09.16р. вагони були повернуті на ст. Батьово (ОСОБА_1 загальної форми №11091).

Повторно, 19.10.16р. на ст. Нова Борова надано телеграму №97 про затримку (простій) вагонів та можливості переадресування вантажів на адресу вантажовідправника.

На підставі заявки митниці від 20.10.2016р. №07-70-61/34/2813 для проведення заходів, спрямованих на виявлення та недопущення незаконного переміщення через митний кордон товарів, вагони направлено на станцію Кольчино контрагенту ДП "Мукачівське лісове господарство" для здійснення його вивантаження та проведення митного огляду, про що складено акт загальної форми №804, а також 26.10.16р. дано телеграфне повідомлення №ДС-12/267.

21.10.16р. вагони прибули на ст. Мукачево, про що складено ОСОБА_1 загальної №60.

На підставі листа Закарпатської митниці ДФС від 01.11.2016р. №07-70-61/34/2931, вагони відповідача, що перебували на ст. Мукачево, направлені в пункт пропуску "Чоп" ст. Чоп для проведення їх вивантаження та митного огляду (ОСОБА_1 загальної форми №80, №85 від 01.11.16р.). На станцію відправлення дані телеграфні повідомлення № ДС-01/294, № ДС-01/295 від 02.11.16р.

01.11.16р. вагони прибули на станцію Чоп та 17.11.16р. були подані згідно листа Закарпатської митниці ДФС від 09.11.2016р. №07-70-61/34/3040 на ділянку перевантаження - контейнерний майданчик АТ "Закарпатінтерпорт", що зазначено в акті загальної форми від 17.11.16р. № 618. На станцію відправлення подано телеграфне повідомлення № ДС-01-05/576.

Повне вивантаження вагонів проведене 18.11.16р. (акт загальної форми 16 від 18.11.16).

За час затримки вагонів залізницею проведено нарахування платежів та зборів у відповідності до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах залізниці України та пов'язані з ними послуги, тарифного керівництва №1 із застосуванням коефіцієнта 2,302.

Загальна сума нарахованих зборів та платежів становить 177 046,52 грн., з них

Вагон №68306562 - 93036,56 грн. в.т.ч.:

- плата за користування вагонами - 49 019,20 грн.;

- зберігання вантажу у вагонах - 15 469,40 грн.;

- збір за зважування - 173,10 грн.;

- маневрова робота - 6 735,50 грн.;

- телеграфне повідомлення - 488 грн.;

- участь представника при зважуванні - 152,40 грн.;

- подавання/забирання вагону з під'їзної колії - 1626,20 грн.

- ПДВ- 20% - 14 732,76 грн.;

- тариф Батьово-Чоп, Чоп-Батьово, Батьово-Мукачево, Мукачево-Чоп - 4 640,00 грн.

Вагон №68973734 - 84 009,96 грн. в т.ч.:

- плата за користування вагонами - 49240,20 грн.;

- зберігання вантажу у вагонах - 13692,30 грн.;

- збір за зважування - 173,10 грн.;

- маневрова робота - 2694,20 грн.;

- телеграфне повідомлення - 366,00 грн.;

- ПДВ- 20% - 13 233,16 грн.;

- тариф Батьово-Чоп, Чоп-Батьово, Батьово-Мукачево, Мукачево-Чоп - 4 611,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся із позовом до суду про стягнення 177 046,52 грн. нарахованих платежів за час затримки вагонів.

Аналізуючи докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Статтею 306 ГК України передбачено, що перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій і громадян, які користуються залізничним транспортом визначаються Статутом залізниць України (затвердженим Постановою КМ України від 06.04.1998 р. № 457) (далі - Статут).

У відповідності до ч. 1, 2, 4 статті 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Разом з тим, частиною 1 ст. 26 Закону України "Про залізничний транспорт" від 04.07.1996 р., ст. 129 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457 передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників та одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами.

Відповідно до ст. 119 Статуту, п. 2, 15 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 р. за № 165/3458 (далі за текстом Правила та/або Правила користування вагонами і контейнерами), за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх вантажовласнику. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати. Зазначена плата стягується також з вантажовідправників, вантажоодержувачів у разі затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням.

Згідно з п. 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р., збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Відповідно до ст. 46 Статуту, вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Згідно з положеннями Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (Тарифне керівництво № 1), затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 р. за № 317 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15.04.2009 р. за № 340/16356, встановлені розміри зборів за зберігання вантажів, тобто збір за зберігання вантажів є регульованим тарифом і не потребує додаткового погодження сторонами.

Пунктами 3, 8 Правил користування вагонам і контейнерами затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25 лютого 1999 р. № 113 передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, ОСОБА_1 про затримку вагонів форми ГУ-23а, ОСОБА_1 загальної форми ГУ-23. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

У відповідності до пунктів 10, 12, 13 вказаних Правил станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником). Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.

Внесення плати за користування вагонами і контейнерами здійснюється в порядку, установленому Правилами розрахунків за перевезення вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644 і зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 864/5085.

Пункт 16 Правил користування вагонами і контейнерами передбачає випадки, коли вантажовідправник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами. Митні процедури не являються підставою звільнення вантажовідправника від плати за користування вагонами та контейнерами. Митні процедури не входять до цього переліку.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Статуту залізниць України умови та порядок організації перевезення в усіх видах сполучення визначаються Правилами.

В силу п. 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів розрахунковий підрозділ веде облік надходження коштів на особовий рахунок платника і використання їх платником для оплати перевезень та наданих залізницею послуг. Облік витрачених коштів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, які можуть бути оформлені в електронному вигляді (з накладенням електронного цифрового підпису).

Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

У випадках, визначених чинним законодавством, на суми платежів і зборів, що підлягають сплаті, залізниця нараховує податок на додану вартість, сума якого відображається в особовому рахунку платника.

Пунктом 2.10 названих Правил передбачено, що усі спірні питання з розрахунків за перевезення вантажів і додаткових послуг платники регулюють безпосередньо з станціями, які нараховували платежі, і розрахунковими підрозділами, що провадили розрахунки. У разі недосягнення домовленості спірні питання вирішуються в претензійно-позовному порядку.

Крім того, слід зазначити, що згідно з п. 5.15 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" плата за користування вагонами як належності України, так і належності інших держав не є заходом відповідальності, яка може застосовуватись лише за наявності вини сторони у зобов'язанні.

Перевезення вантажів у міжнародному сполученні здійснюється, зокрема, відповідно до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (СМГС), яка є чинною для України відповідно до Закону України "Про правонаступництво в Україні" та Віденської конвенції про правонаступництво держав.

Статтею 5 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (СМГС) визначено, що при відсутності відповідних положень в цій Угоді, застосовується національне законодавство тієї країни, в якій повноважна особа реалізовує свої права.

Порядок взаємодії митних органів і залізниць України під час переміщення через митний кордон товарів (вантажів) залізничними вантажними поїздами, затверджений наказом Державної Митної служби України та Міністерства транспорту України від 28.05.2004 N 399/442, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.06.2004 визначає, що товари (вантажі), що прибувають на станцію призначення й перебувають під митним контролем, розміщуються в місцях загального користування й перебувають під охороною залізниці, а для здійснення митних процедур можуть подаватися в інші зони митного контролю.

Посадові особи залізниць не мають права видавати товари (вантажі), що перебувають під митним контролем, виконувати будь-які операції з ними (навантаження, вивантаження, перевантаження, виправлення пошкоджень упакування, розпакування, перепакування або зміну ідентифікаційних знаків чи маркування, нанесених на упаковку) без дозволу митного органу.

Частина 2 статті 218 Митного кодексу України, що міститься у главі 32 "Митні формальності на залізничному транспорті" передбачає спеціальні норми проведення митних процедур (контролю) на залізничному транспорті: розвантажувальні, навантажувальні, перевантажувальні та інші операції, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, проводяться підприємствами залізниці за рахунок власників товарів або уповноважених ними осіб.

З викладеного вбачається, що обов'язок власників товару або уповноважених ними осіб щодо оплати операцій, здійснених під час проведення митного контролю на залізничному транспорті, незалежно від факту виявлення незаконного переміщення товару під час здійснення такого контролю, визначений положеннями чинного законодавства, які мають бути застосовані до спірних правовідносин (аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України у справі №907/501/16 від 01.03.2017 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України митний контроль сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку. При цьому, митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Частинами 1, 2 статті 325 Митного кодексу України визначено, що за письмовою заявою власника товарів або уповноваженої ним особи та з дозволу органу доходів і зборів можуть здійснюватися навантаження, вивантаження, перевантаження, усунення пошкоджень упаковки, розпакування, упакування, перепакування, зважування та визначення інших істотних характеристик товарів, що перебувають під митним контролем, взяття проб та зразків таких товарів, зміна ідентифікаційних знаків чи маркування на цих товарах або їх упаковці, транспортних засобах комерційного призначення, а також заміна транспортного засобу комерційного призначення. Зазначені операції здійснюються за рахунок власника товарів, що переміщуються через митний кордон України, або уповноваженої ним особи. У разі відмови у наданні дозволу на здійснення зазначених операцій орган доходів і зборів зобов'язаний невідкладно письмово повідомити особу, яка звернулася із заявою про надання такого дозволу, про причини і підстави відмови. У встановлених цим Кодексом випадках органи доходів і зборів з власної ініціативи або з ініціативи правоохоронних органів мають право у письмовій формі вимагати від осіб, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України, проведення операцій, передбачених частиною першою цієї статті. У такому разі витрати на проведення зазначених операцій відшкодовуються органом, з ініціативи якого вони проводилися. Якщо в результаті проведення таких операцій виявлено порушення законодавства України, витрати на проведення зазначених операцій відшкодовуються власником товарів, транспортних засобів комерційного призначення або уповноваженими ними особами.

Частиною п'ятою статті 338 названого вище Кодексу встановлено, що, зокрема, огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення може проводитися за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, у тому числі в разі отримання відповідної офіційної інформації від правоохоронних органів. Вичерпний перелік відповідних підстав визначається Кабінетом Міністрів України. З метою проведення огляду (переогляду) товарів посадові особи органів доходів і зборів самостійно вживають заходів, передбачених цим Кодексом, на всій митній території України, включаючи зупинення транспортних засобів для проведення їх огляду (переогляду), в межах контрольованого прикордонного району та прикордонної смуги. Такий огляд (переогляд) проводиться за рахунок органу, з ініціативи або на підставі інформації якого прийнято рішення про його проведення. Якщо в результаті проведення огляду (переогляду) виявлено факт незаконного переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, витрати, пов'язані з проведенням огляду (переогляду), відшкодовуються власником зазначених товарів, транспортних засобів або уповноваженою ним особою.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 218 Митного кодексу України розвантажувальні, навантажувальні, перевантажувальні та інші операції, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, проводяться підприємствами залізниці за рахунок власників товарів або уповноважених ними осіб.

З аналізу вказаних положень Митного кодексу України вбачається, що ст. ст. 325, 338 Митного кодексу України, включені у глави 47 Організація митного контролю та 48 Зони митного контролю відповідно, які містять загальні принципи та норми проходження процедури митного контролюю та здійснення огляду (переогляду) транспортних засобів комерційного призначення, тоді як ст. 218 Митного кодексу України включена у главу 32 Митні формальності на залізничному транспорті, яка містить спеціальні норми проведення митних процедур саме на залізничному транспорті та підлягає застосуванню в даному випадку до спірних правовідносин сторін, як спеціальна норма права.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, зокрема, актами загальної форми №№11085, 11086, 696,697, 11091, 804, 60, 80, 85, 616, 618, вагони №№68306562 та 68973734, вантажовідправником яких є відповідач - ТОВ "Хмельницькоблпаливо", 20.09.2016р. були затримані митницею для проведення митних формальностей, та 18.11.2016р. випущені. При цьому, оскільки вантаж підлягав переміщенню через кордон, то, відповідно, підлягав митному оформленню.

Слід також зауважити, що частиною 2 ст.218 Митного кодексу України, яка є спеціальною нормою по відношенню до ст.338 Митного кодексу України, якою визначено загальний (для всіх видів транспорту) порядок здійснення митного контролю, розвантажувальні, навантажувальні, перевантажувальні та інші операції, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, проводяться підприємствами залізниці за рахунок власників товарів або уповноважених ними осіб.

Отже, законом саме на відповідача покладено обов'язок щодо оплати всіх операцій, здійснених під час проведення митного контролю на залізничному транспорті, незалежно від характеру виявлених митних правил, в тому числі операцій щодо переміщення товару під час здійснення такого контролю. Окрім того, стягнення коштів за виконання маневрової, огляду/переогляду вантажу та іншої роботи можливе не тільки за умови наявності попередньої згоди вантажовласника на вчинення таких дій, а й у інших випадках передбачених законом, у тому числі у випадку проведення митного контролю та митного оформлення товарів (аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України у справі №907/501/16 від 01.03.2017 року).

Відповідно до позовної заяви позивачем на підставі актів загальної форми була нарахована плата за користування вагонами, за зберігання вантажу, збір за телеграфні повідомлення, за маневрову роботу, участь представника при зважуванні, подавання/забирання вагону з під'їзної колії, які були виконані залізницею внаслідок затримки вагонів з вантажем/товаром: "Деревина паливна".

Поданий суду розрахунок заявлених та нарахованих платежів є вірним, проведеним у відповідності до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 317 від 26.03.2009 р.

Згідно з ч.1 ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Доказів сплати відповідачем в повному або частковому розмірі нарахованих платежів матеріали справи не містять та учасниками судового розгляду не подано.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, належними та допустимими доказами (ст. 34 ГПК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що дії Відділу митного оформлення №4 (Батєво) митного поста „Залізничний» , щодо здійснення митного огляду є митними формальностями, а тому на них розповсюджуються положення ст. 218 Митного кодексу України, згідно яких саме на власників товару або уповноважених ними осіб покладено обов'язок щодо оплати операцій, здійснених під час проведення митного контролю на залізничному транспорті, незалежно від факту виявлення незаконного переміщення товару під час здійснення такого контролю (такої ж правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України при розгляді справи №908/356/14 у постанові від 11.12.2014р.). Відтак, з огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір у зв'язку із задоволенням позову покладається на відповідача, згідно статті 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 13, 33, 34, 43, 49, 82, 85,115,116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Київ в особі виробничого структурного підрозділу "Ужгородська дирекція залізничних перевезень" Регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" м. Ужгород до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькоблпаливо", с. Пашківці, Хмельницької області про стягнення 177 046,52 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькоблпаливо", с. Пашківці, Хмельницької області вул. Центральна, буд. 19 (код ЄДРПОУ 36341419) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Київ в особі виробничого структурного підрозділу "Ужгородська дирекція залізничних перевезень" Регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" м. Ужгород вул. Ф. Тіхого, 8 (код ЄДРПОУ 40081195) - 177 046,52грн. (сто сімдесят сім тисяч сорок шість гривень 52 коп.) платежів та 2 655,70грн. (дві тисячі шістсот п'ятдесят п'ять гривень 70коп.) судового збору.

Видати наказ.

Повний текст рішення складено 31.07.17р.

Суддя М.Є. Муха

Віддрук. 4 прим. : 1 - до справи, 2,3 - позивачу (03680, м. Київ-150, вул. Тверська, 5; 88018 м. Ужгород, вул. Ф. Тіхого, 8), 4 - відповідачу (30000, вул. Центральна, 19, с. Пашківці, Старокостянтинівський р-н, Хмельницька область). Всім з повідомленням.