Рішення

від 27.07.2017 по справі 917/957/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2017р. Справа № 917/957/17

За позовом Фермерського господарства "Світанок", вул. Охтирська, 68, смт. Велика Писарівка, Сумська область, 42800

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 38300

про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності правочину

Суддя Семчук О.С.

Представники сторін:

від позивача: Шелест М.В. (договір про надання правової допомоги № 13/2017 від 24.05.2017р.);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фермерське господарство "Світанок" (далі - позивач/ ФГ "Світанок") звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач/ ФОП ОСОБА_1.) про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності правочину. В обґрунтування позову позивач посилається на те, що зміст договору купівлі-продажу транспортного засобу № 22/04/16 від 20.04.2016р. суперечить нормам чинного законодавства.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 21.06.2017р. порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 10.07.2017р. в режимі відеоконференції.

10.07.2017р. розгляд справи було відкладено судом на 27.07.2017р.

Представник відповідача в судове засідання 10.07.2017р. не з'явився, про час, дату та місце проведення судового засідання відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням.

Згідно п. 3.9.2. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідач відзиву на позов не надав.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, керуючись ст. 75 ГПК України, судом розглянуто справу за наявними матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні 27.07.2017р. повідомив про повернення відповідачем грошових коштів в сумі 121800,00 грн. та просив припинити провадження у справі в частині застосування наслідків недійсності правочину у зв'язку із відсутністю предмету спору.

В судовому засіданні 27.07.2017р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 85 ГПК України та повідомив дату виготовлення повного тексту рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

20.04.2016р. між позивачем (покупець за договором) та відповідачем (продавець за договором) було укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу № 22/04/16 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. зазначеного договору продавець зобов'язується передати майно у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти і сплатити за нього обумовлену грошову суму. Згідно п. 1.2. договору продавець продає напівпричіп KRONE SDP27 (борт-тент) б/в (далі - напівпричіп).

В пункті 1.3. договору зазначено, що продавець стверджує, що на момент укладення цього договору напівпричіп не перебуває під арештом чи забороною, щодо нього не ведуться судові спори, не заставлений, у податковій заставі не перебуває, відносно нього не укладено будь-яких договорів з відчуження чи щодо користування з іншими особами. Треті особи не мають прав на напівпричіп. Правочин не суперечить правам та інтересам малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (п. 6 ст. 203 ЦК України).

Відповідно до п. 2.1. договору продаж напівпричепа за домовленістю сторін вчиняється в національній валюті України в сумі 121 800,00 грн.

20.04.2016р. відповідач виставив позивачу рахунок № 01/04 на оплату 121 800,00 грн. за напівпричіп KRONE SDP-27 (борт-тент) б/в № шасі НОМЕР_3. Цього ж числа позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в сумі 121 800,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 485 від 20.04.2016р.

Позивач стверджує, що після оплати товару він здійснив перевезення напівпричіпу до свого господарства, що знаходиться в смт. Велика Писарівка Сумської області для здійснення перереєстрації транспортного засобу в сервісному центрі МВС України. Проте, при перереєстрації позивачем придбаного ним у відповідача напівпричіпу, йому стало відомо, що придбаний ним напівпричіп відповідачу не належить і відповідач станом на момент укладення договору не мав права вчиняти будь-які правочини щодо цього майна.

Надана позивачем копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу свідчить про те, що власником напівпричепу KRONE SDP27KRONE SDP 27, реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 1998, № шасі НОМЕР_3 є ОСОБА_3.

Надана позивачем копія довіреності ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_1 на продаж спірного напівпричепу датована 13.06.2016р., тобто вона видана вже після укладення сторонами договору на продаж напівпричепу.

Крім цього, відповідно до наявного в матеріалах справи витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 52885181 від 18.07.2017р. рухоме майно ОСОБА_3 знаходиться під арештом та забороною відчудження.

Оскільки, відповідач продав позивачу транспортний засіб, який на час укладення оспорюваного договору купівлі-продажу йому не належав ані на праві власності, ані на підставі іншого речового права, позивач у позовній заяві просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу № 22/04/16 від 20.04.2016р., а також застосувати наслідки недійсності правочину стягнувши з відповідача на користь позивача грошові кошти в сумі 121800,00 грн., передані на виконання недійсного правочину.

Відповідач заперечень на позов не надав.

У клопотанні від 21.07.2017р. позивач повідомив суду, що відповідач повернув йому грошові кошти в сумі 121800,00 грн., сплачені за напівпричіп. Вказане підтверджується наданою позивачем банківською випискою по рахунку за 12.07.2017р.

Відповідно до п. 4.4. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Оскільки повернення відповідачем коштів сплачених за напівпричіп відбулося в процесі розгляду справи, то провадження у справі в частині застосування наслідків недійсності правочину шляхом стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів в сумі 121800,00 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку із відсутністю предмету спору.

Вирішуючи питання щодо визнання недійсним договору, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу; якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з абз. 4 п. 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними від 29.05.2013р. N 11 (далі - Постанова № 11) вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Відповідно до ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Статтею 316 ЦК України визначено поняття права власності. Так, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

З огляду на те, що майно, яке передавалося у власність за оспорюваним договором, відповідачу не належало, оспорюваний договір купівлі-продажу в момент його укладення не відповідав положенням ст. 316, ч. 1 ст. 317, ст. 658 ЦК України, суд визнає вимогу про визнання його недійсним правомірною, обґрунтованою та підтвердженою належними та допустимими доказами.

Таким чином, позов в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу № 22/04/16 від 20.04.2016р. підлягає задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Оскільки провадження у справі в частині застосування наслідків недійсності правочину шляхом стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Фермерського господарства "Світанок" грошових коштів в сумі 121800 грн. 00 коп. припинено в зв'язку з відсутністю предмету позову, судовий збір в сумі 1827 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України. Позивачем не заявлялося клопотання про повернення частини суми судового збору, в зв'язку з цим судовий збір в сумі 1827 грн. буде повернено позивачу після звернення ним до суду з відповідним клопотанням.

Крім цього, згідно ч. 3 ст. 48 ГПК України на відповідача покладаються витрати позивача за послуги адвоката, які становлять 5000 грн. та підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме: договором № 13/2017 про надання правової допомоги від 24.05.2017р. і додатковою угодою № 1 до нього, ордером серія СМ № 93 виданим адвокату Шелесту М.В., а також платіжним дорученням № 760 від 25.05.2017р. на суму 5000,00 грн.

Керуючись статтями 44, 49, 80 (п. 1-1), 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу № 22/04/16 від 20.04.2016р., укладений між Фермерським господарством "Світанок" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 38300; ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Фермерського господарства "Світанок" (вул. Охтирська, 68, смт. Велика Писарівка, Сумська область, 42800; код ЄДРПОУ 21106027) 1600 грн. 00 коп. судового збору, 5000 грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

4. Припинити провадження у справі в частині застосування наслідків недійсності правочину шляхом стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Фермерського господарства "Світанок" грошових коштів в сумі 121800 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 31.07.2017р.

Суддя О.С. Семчук