Рішення

від 31.07.2017 по справі 927/638/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

РІШЕННЯ

Іменем України

від 31 липня 2017 року у справі №927/638/17

Господарським судом Чернігівської області у складі судді Оленич Т.Г. розглянуто у відкритому судовому засіданні справу №927/638/17

за позовом: ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ВЕСТА МК , пров. Котовського, буд. 4 кім. 48, м. Балаклія, Балаклійський район, Харківська область, 64200; поштова адреса: вул. Малопанасівська, 4/7, м. Харків, 61052

до відповідача: ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ТРАНС-ТОРГ ІЧНЯ , вул. Довженка, 19, м. Ічня, Ічнянський район, Чернігівська область, 16700

про стягнення 35051грн.85коп.

у присутності представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність №170630-01 від 29.06.2017)

від відповідача: ОСОБА_2 (доручення №12 від 17.07.2017)

Рішення приймається після перерви, оголошеної в судовому засіданні на підставі ч.3 ст.77 Господарського процесуального кодексу України з 24.07.2017 по 31.07.2017.

В судовому засіданні 31.07.2017 на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 28600грн. боргу, 3916грн.24коп. пені, нарахованої за період з 19.11.2016 до 18.05.2017, 2002грн. інфляційних нарахувань, обчислених за період з 01.12.2016 до 31.05.2017, 533грн.61коп. трьох процентів річних, нарахованих за період з 19.11.2016 до 03.07.2017.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору №0731-1 від 31.07.2015 по видатковій накладній №16111602 від 16.11.2016 було поставлено та здійснено монтаж автомобільних ваг тензометричних ВАТ-80 Аксіома довжиною 18м вартістю 269000грн. За повідомленням позивача відповідач лише частково оплатив переданий товар на суму 240400грн., внаслідок чого виник заявлений до стягнення борг, який він і просить стягнути з відповідача в судовому порядку. Крім того, у зв'язку з порушенням взятих на себе зобов'язань позивач просить також застосувати до відповідача передбачені договором та законом заходи відповідальності.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав. В судовому засіданні в усних поясненнях представником відповідача повідомлено суд, що відповідачем передавались представнику позивача готівкові кошти в рахунок проведення остаточного розрахунку за договором, в зв'язку з чим відповідач проти позовних вимог заперечував та просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні, яке відбулось 31.07.2017, прийняли участь представники сторін.

Подані сторонами клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового засідання судом задоволені. Засідання господарського суду по розгляду даної справи проведені без фіксації технічними засобами. Хід судового процесу відображено у протоколах судового засідання.

В судовому засіданні представником відповідача заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи для отримання додаткових документів, які мають відношення до кримінального провадження.

Вказане клопотання судом відхиляється в зв'язку з необґрунтованістю підстав для відкладення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши в ході розгляду справи по суті пояснення та доводи представників сторін, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:

31 липня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ВЕСТА МК (позивач у справі, виконавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТРАНС-ТОРГ ІЧНЯ (відповідач у справі, замовник за договором) укладено договір №0731-1 (далі за текстом - договір), за умовами якого відповідач доручив, а позивач взяв на себе зобов'язання з постачання і монтажу ваг автомобільних тензометричних ВАТ-80 Аксіома довжиною 18м на підставі Технічних вимог (Додаток 1) в терміни згідно з Календарним планом (Додаток 2), в комплектації згідно зі Специфікацією (Додаток 3), які є невід'ємними частинами цього договору.

До матеріалів справи надано підписані сторонами та скріплені їх печатками Додаток 1, в якому узгоджено технічні характеристики ваг автомобільних тензометричних ВАТ-80 Аксіома , Додаток 2 - Календарний план робіт по виконанню та проведенню приймально-здавальних випробувань ваг автомобільних тензометричних ВАТ-80 Аксіома та Додаток 3 - Специфікацію комплектуючих виробів для ваг автомобільних тензометричних ВАТ-80 Аксіома .

Відповідно до п.1.2. договору вартість ваг становить 269000грн. (двісті шістдесят дев'ять тисяч грн. 00 коп.) з ПДВ.

Згідно із п.4.1. договору вартість ваг та робіт з ПДВ згідно договору становить 269000грн.

За змістом п.8.8. договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Як вбачається з наданого до матеріалів справи примірника договору №0731-1 від 31.07.2015, останній підписаний сторонами та скріплений їх печатками, що за умовами цього договору свідчить про набрання ним чинності.

Доказів розірвання або визнання недійсним вказаного договору в судовому порядку на час розгляду даної справи сторонами не надано, а тому в силу ст.629 Цивільного кодексу України договір №0731-1 від 31.07.2015 є обов'язковим для виконання сторонами.

Надаючи правову кваліфікацію спірним відносинам суд виходить з такого:

Згідно зі ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За змістом ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Відповідно до ч.2 ст.628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

За своєю правовою природою договір №0731-1 від 31.07.2015 є змішаним та поєднує в собі елементи договору поставки в частині продажу автомобільних ваг тензометричних ВАТ-80 Аксіома та договору підряду в частині виконання робіт з монтажу цих ваг.

Отже суд доходить висновку, що правовідносини, які склалися між сторонами у зв'язку з укладенням договору №0731-1 від 31.07.2015, підпадають під правове регулювання норм §1 глави 30 Господарського кодексу України, §3 глави 54 Цивільного кодексу України та норм §1 глави 61 Цивільного кодексу України

Крім того, відповідно до ч.6 ст.265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

В силу ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Аналіз договору №0731-1 від 31.07.2015 свідчить, що в ньому відсутні будь-які застереження щодо застосування до правовідносин, які виникли між сторонами у зв'язку з його укладенням, положень про купівлю-продаж, а тому судом при вирішенні даного спору застосовуються також норми чинного законодавства, які регулюють відносини купівлі-продажу.

Відповідно до п.1.5. договору поставка ваг, згідно з Додатком 3, здійснюється у присутності повноважних представників обох сторін та оформляється актом прийому-передачі обладнання або видатковою накладною. Акт прийому-передачі або видаткова накладна є невід'ємною частиною даного договору.

В розділі 5 договору сторони узгодили умови про порядок здавання та приймання продукції та встановили, що по закінченні проведення роботи з встановлення та пусконалагоджувальних робіт виконавець передає замовнику підписану зі свого боку видаткову накладну (п.5.1.). Протягом 3-х робочих днів з моменту отримання акту виконаних робіт або видаткової накладної замовник зобов'язаний прийняти виконані роботи та підписати надані акт виконаних робіт або видаткову накладну (п.5.2.). У разі відмови підписання акту виконаних робіт або видаткової накладної замовник зобов'язаний протягом 3-х робочих днів з моменту його отримання надати письмову мотивовану відмову із зазначенням причин (п.5.3.). Акт виконаних робіт або видаткова накладна вважаються підписаними замовником, а роботи прийнятими, за відсутності мотивованої відмови, наданої на умовах і в терміни згідно п.5.3. цього договору (п.5.4).

На виконання договору позивачем для відповідача по видатковій накладній №16111602 від 16.11.2016 було поставлено та здійснено монтаж автомобільних ваг тензометричних ВАТ-80 Аксіома довжиною 18м вартістю 269000грн.

Про отримання відповідачем товару свідчить відбиток печатки відповідача та підпис представника відповідача на вищевказаній накладній, повноваження якого на отримання цінностей від позивача для відповідача підтверджуються довіреністю №7 від 21.03.2016.

Факт отримання від позивача на підставі договору №0731-1 від 31.07.2015 по видатковій накладній №16111602 від 16.11.2016 предмету договору в ході судового розгляду даної справи відповідачем не заперечувався.

Крім того, виходячи із умов, викладених в розділі 5 договору, підписання відповідачем вищевказаної видаткової накладної без зауважень розцінюється судом як прийняття виконаних позивачем робіт з монтажу ваг, погодження з їх якістю, обсягом та вартістю, що, в свою чергу, підтверджує факт належного виконання позивачем взятих на себе за договором зобов'язань.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем належним чином виконано взяті на себе за договором зобов'язання в частині поставки та монтажу автомобільних ваг тензометричних ВАТ-80 Аксіома довжиною 18м.

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, достроково.

В розділі 4 договору сторони узгодили порядок оплати та встановили, що розрахунок проводиться в безготівковій формі шляхом перерахування замовником грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця (п.4.2.). Для постачання ваг замовник проводить авансовий платіж на розрахунковий рахунок виконавця в розмірі: перший платіж за договором з ПДВ 161400грн. (п.4.3.). Другий платіж замовник переводить на розрахунковий рахунок виконавця протягом 2 банківських днів після постачання ваг у розмірі з ПДВ 80700грн. (п.4.4.). Остаточний розрахунок замовник проводить протягом 2 банківських днів після підписання видаткової накладної на поставку ваг, на розрахунковий рахунок виконавця у розмірі з ПДВ 26900грн.

З огляду на вищенаведену умову договору поставки суд приходить до висновку, що відповідач мав провести остаточний розрахунок за отриманий товар та виконані роботи з монтажу до 18 листопада 2016 року включно.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем на оплату відповідачу предмету договору виставлявся рахунок №15073101 від 31.07.2015.

На підставі вказаного рахунку відповідачем платіжними дорученнями №241 від 14.08.2015 на суму 69000грн., №60 від 14.03.2016 на суму 90700грн. та №62 від 21.03.2016 на суму 80700грн. здійснено часткову оплату предмету договору.

За повідомленням позивача більше коштів в рахунок оплати отриманого товару та виконаних монтажних робіт від відповідача не надходило, внаслідок чого за ним станом на день звернення до суду з даним позовом обліковується борг у сумі 28600грн. боргу, який він і просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач доказів оплати в повному обсязі вартості автомобільних ваг та виконаних позивачем робіт з їх монтажу, а також доказів, які спростовують наявність боргу в заявленому до стягнення розмірі, в ході розгляду даної справи в місцевому господарському суді не надав.

Твердження відповідача про те, що ним передавались представнику позивача готівкові кошти в рахунок проведення остаточного розрахунку за договором судом не приймається до уваги з огляду на таке:

Згідно із ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За змістом п.1.2. гл.1 Положення про ведення касових операція у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України №637 від 15.12.2004, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320 (далі по тексту - Положення), під готівковими розрахунками розуміють - платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна, а під касовими операціями - операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов'язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку.

Відповідно до п.3.1. гл.3 Положення касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Згідно із п.3.3., 3.4. гл.3 Положення видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3) або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо. Приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами (додаток 2), підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.

Отже, підтвердженням проведення розрахунків за товари та послуги готівкою є касовий ордер (прибутковий, видатковий), квитанція до прибуткового касового ордеру.

В порушення вищевказаних вимог чинного законодавства відповідачем не надано суду жодного документа на підтвердження передання позивачу готівкових коштів в рахунок проведення остаточного розрахунку за договором, клопотання про витребування таких доказів в порядку ст.38 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з неможливістю їх самостійного надання не подано.

Відтак відповідачем не доведено в установленому законом порядку твердження про проведення ним повного розрахунку з позивачем за договором.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В підп.2.3 п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції викладена правова позиція, відповідно до якої якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Таким чином справа розглядається судом в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

За змістом ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки на момент звернення позивача до суду з даним позовом строк виконання зобов'язання сплив, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено умови договору в частині своєчасної оплати товару та робіт, що свідчить про неналежне виконання відповідачем взятих на себе за договором зобов'язань.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов'язання по оплаті робіт та товару, отриманого від позивача по видатковій накладній №16111602 від 16.11.2016 на підставі договору №0731/1 від 31.07.2015, на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості відповідач суду не представив, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 28600грн. боргу є правомірною та її належить задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до п.6.2. договору за порушення термінів оплати, зазначених у п.4.4-4.5 договору, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 36% (тридцять шість) річних від вартості ваг, за кожний день прострочення.

З посиланням на вказану умову договору позивач просить стягнути з відповідача 3916грн.24коп. пені, нарахованої за період з 19.11.2016 до 18.05.2017.

Як вбачається із розрахунку пені (а.с.33) вказана штрафна санкція розрахована позивачем із застосуванням подвійної облікової ставки Національного банку України.

За змістом ст.611 Цивільного кодексу України порушення боржником взятих на себе зобов'язань призводить до настання певних правових наслідків, які полягають у застосуванні до нього встановлених законом та договором мір відповідальності, зокрема і у нарахуванні неустойки.

Згідно із ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч.3 вказаної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Здійснивши перевірку правильності обчислення позивачем пені, судом встановлено, що розрахунок відповідає фактичним обставинам справи, здійснений з урахуванням вимог чинного законодавства в частині граничного розміру та строку нарахування пені, а також облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який нараховано пеню, і є арифметично вірним.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов'язання по оплаті отриманого від позивача товару та виконаних робіт, а тому суд приходить до висновку, що вимога позивача в частині стягнення з відповідача 3916грн.24коп. пені є правомірною і задовольняється судом в повному обсязі.

В силу ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З посиланням на вказану норму закону, оскільки інший розмір процентів сторони не встановили в договорі, позивач просить стягнути з відповідача 533грн.61коп. трьох процентів річних, нарахованих за період з 19.11.2016 до 03.07.2017 та 2002грн. інфляційних нарахувань, обчислених за період з 01.12.2016 до 31.05.2017.

В ході перевірки правильності нарахування позивачем трьох процентів річних та обчислення інфляційної складової боргу, судом встановлено, що вказані розрахунки здійснені з урахуванням фактичних обставин справи та є арифметично вірними.

Враховуючи, що факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання підтверджується матеріалами справи, вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних та інфляційних нарахувань задовольняються судом в повному обсязі.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги належить задовольнити повністю, в зв'язку з чим з відповідача на користь позивача має бути стягнуто 28600грн. боргу, 3916грн.24коп. пені, 2002грн. інфляційних нарахувань та 533грн.61коп. трьох процентів річних.

Відповідно до ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв'язку з задоволенням позовних вимог в повному обсязі, сплачений за подання даного позову судовий збір у сумі 1600грн. підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.193, 265 Господарського кодексу України, ст.530, 549, 610, 611, 612, 625, 628, 629, 692, 712, 837, 854 Цивільного кодексу України, ст.32, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ТРАНС-ТОРГ ІЧНЯ , вул. Довженка, 19, м. Ічня, Ічнянський район, Чернігівська область, 16700 (ідентифікаційний код 39308699) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ВЕСТА МК , пров. Котовського, буд. 4 кім. 48, м. Балаклія, Балаклійський район, Харківська область, 64200; поштова адреса: вул. Малопанасівська, 4/7, м. Харків, 61052 (ідентифікаційний код 35659310) 28600грн. боргу, 3916грн.24коп. пені, 2002грн. інфляційних нарахувань, 533грн.61коп. трьох процентів річних та 1600грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписано 02 серпня 2017 року.

Суддя Т.Г. Оленич