Постанова

від 27.07.2017 по справі 925/450/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2017 р. Справа№ 925/450/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

За участю представників:

Від позивача: Алєксєєв С.С.-представник;

Від відповідача: Осташевський В.С.-представник;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дукат М" на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.06.2017

у справі № 925/450/17 (суддя Пащенко А.Д.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця ПАТ "Українська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дукат М"

про стягнення 56 850,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області звернулося з позовом Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця ПАТ "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дукат М" про стягнення з відповідача 56 850,00 грн. штрафу за неправильно зазначену в залізничній накладній № 41609082 від 15.10.2016 адресу одержувача вагону № 67879635.

В обґрунтування позову позивач вказав на те, що за накладною № 41609082 зі станції Черкаси Одеської залізниці відповідач ТОВ "Дукат М" відправив на адресу ПрАТ "Керамет" станцію призначення Правда Придніпровської залізниці вагон № 67879635, зазначивши в названій накладній адресу одержувача м. Донецьк, вул. Калужська, 16а. 17.10.2016 при прибутті вагонної відправки № 41609082 на станцію Правда Придніпровської залізниці було виявлено, що зазначена відправником у накладній адреса одержувача не відповідає адресі ПрАТ "Керамет". Цього ж дня - 17.10.2016 станцією призначення Правда на станцію відправлення Черкаси відправлено телеграму про невірно зазначену адресу в накладній № 41609082. Згідно телеграми - відповіді від 17.10.2016 та листа ПрАТ "Керамет" від 14.05.2015 на станції призначення Правда Придніпровської залізниці у накладній № 41609082 зроблено виправлення адреси одержувача на вірну 04119, м. Київ, Якіра, 8. Факт неправильного зазначення відправником адреси одержувача вантажу засвідчений актом загальної форми № 940 від 17.10.2016. Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.98, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей зазначених у накладній. Статтею 122 Статуту залізниць України, передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із ст. 118 Статуту залізниць України, якою передбачено штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення. Відповідно до приписів чинного законодавства відповідачеві нараховано штраф у розмірі 56 850,00 грн., який позивач просив стягнути з відповідача.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 13.06.2017 у справі № 925/450/17 позов задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дукат М" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця ПАТ "Українська залізниця" - 28 425,00 грн. штрафу, 1 600,00 грн. витрат на сплату судового збору.

У решті позову було відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить змінити рішення Господарського суд Черкаської області від 13.06.2017 по справі № 925/450/17 та зменшити розмір штрафу до 50% від вартості провізної плати, а саме 5 685,00 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначив, що судом першої інстанції не було взято до уваги той факт, що сума штрафу позивачем визначена у п'ятикратному розмірі до вартості провізної плати, що дорівнює 500% цієї вартості.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дукат М" у справі № 925/450/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючого судді Отрюха Б.В., суддів: Михальської Ю.Б. та Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дукат М" прийнято до провадження та призначено розгляд справи № 925/450/17 на 27.07.2017.

В судовому засіданні, призначеному на 27.07.2017, представник відповідача надав пояснення по справі, просив задовольнити апеляційну скаргу та змінити рішення Господарського суд Черкаської області від 13.06.2017 по справі № 925/450/17 та зменшити розмір штрафу до 50% від вартості провізної плати, а саме 5 685,00 грн.

В судовому засіданні 27.07.2017 представник позивача надав свої пояснення по суті спору, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 15.10.2016 ТОВ "Дукат М" було відправлено зі станції Черкаси Одеської залізниці на адресу ПрАТ "Керамет" станція призначення Правда Придніпровської залізниці вагон № 67879635 по накладній № 41609082 та вказав у цій накладній неправильну адресу одержувача вантажу, що було виявлено при прибутті вагона № 41609082 на станцію Правда Придніпровської залізниці. Після отримання відповіді із станції відправлення Черкаси згідно листа ПрАТ "Керамет" на станції призначення Правда Придніпровської залізниці у накладній № 41609082 зроблено виправлення адреси одержувача на вірну 04119, м. Київ, Якіра, 8.

Факт неправильного зазначення відправником адреси одержувача вантажу засвідчений актом загальної форми № 940 від 17.10.2016 та у зв'язку з цим складено акт загальної форми № 941 від 17.10.2016 про нарахування на вантажовідправника ТОВ "Дукат М" штрафу у розмірі 56 850, грн. на підставі статей 118, 122 Статуту залізниць України.

Відповідно до частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується з вимогами частини 4 статті 909 та частини 1 статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із статтею 2 Статуту залізниць України, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998, вказано, що цей Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Статтею 37 Статуту залізниць України та пункту 5 Правил приймання вантажів до перевезення визначено, що адреса одержувача визначається відправником, яку відправник зазначає у накладній.

Відповідно до статті 129 Статуту залізниць України обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Згідно із пунктом 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Пунктом 5.5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу від 21.11.2000 № 644, визначено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі статтею 122 Статуту. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Згідно із статтею 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Відповідно до статті 118 Статуту залізниць України за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем порушені наведені вимоги Статуту залізниць України, а саме в накладній неправильно вказана адреса одержувача вантажу ПрАТ "Керамет", що в свою чергу є підставою для накладення на відповідача штрафу в розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, яка складає 56 850,00 грн.

Згідно із частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пунктом 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

У наведених нормах законодавства не встановлено, про який вид неустойки йде мова - договірну чи законну, однак виходячи з аналізу цих норм, критерієм зменшення судом неустойки є її неспіврозмірність наслідкам порушення зобов'язання, інші обставини та урахування інтересів боржника.

Тобто, право зменшення судом у виняткових випадках неустойки, що підлягає стягненню зі сторони, яка порушила зобов'язання, не ставиться в залежність від виду застосованої до неї штрафної санкції - договірної або законної.

Аналогічний правовий висновок викладений Вищим господарським судом України у постанові від 05.12.2016 у справі № 927/454/16 при застосуванні вказаних вище норм чинного законодавства.

Право застосування господарськими судами при прийнятті судових рішень пункту 3 частини 1 статті 83 ГПК України, частини 1 статті 233 ГК України, частини 3 статті 551 ЦК України передбачене і в пункті 6.4 роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/601 від 29.05.2002 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею", в якому вказано, що відповідно до статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Таким чином суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що розмір нарахованого позивачем штрафу підлягає зменшенню на підставі пункту 3 частини 1 статті 83 ГПК України враховуючи такі обставини: скрутне фінансове становище відповідача, що підтверджується звітом про фінансові результати за 2016 рік; відсутність для позивача збитків та інших негативних наслідків в результаті неправильного зазначення у накладній адреси одержувача вантажу; значний розмір штрафу, що не відповідає змісту вчиненого порушення; провізна плата сплачена повністю, помилка у накладній виправлена негайно, що не призвело до простою вагона.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, і як наслідок з відповідача підлягає стягненню штраф в сумі 28 425,00 грн.

Заперечення скаржника з цього приводу, які містяться в матеріалах справи, та в апеляційній скарзі не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та спростовуються матеріалами справи, а тому є необґрунтованими та недоведеними.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що рішення у даній справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та відповідністю висновків, викладених в рішенні, дійсним обставинам справи, тому рішення є законним та обґрунтованим. Підстав для скасування або зміни вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не знаходить.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дукат М" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 13.06.2017 у справі № 925/450/17 залишити без змін.

Матеріали справи № 925/450/17 повернути Господарському суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко