Ухвала

від 26.07.2017 по справі 757/26281/17-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-сс/796/3181/2017 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання ОСОБА_5

за участю прокурора ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргупрокурора Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 травня 2017 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою залишено без задоволення клопотання старшого слідчого слідчого управління фінансових розслідувань Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_6 , про арешт майна, а саме мобільного телефона Samsung ІМЕІ: НОМЕР_1 , s/n: НОМЕР_2 із СІМ-КАРТОЮ № НОМЕР_3 , який вилучено в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично проживає головний бухгалтер ТОВ «ТПК «ЯМЗ» - ОСОБА_8 .

Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував те, що слідчим ні в постанові про визнання вилученого майна речовим доказом, ні під час судового розгляду не зазначено за наявності яких ознак слідчий прийшов до переконання про значення майна до кримінального провадження, та які саме відомості містить мобільний телефон, та прийшов до висновку про те, що клопотання слідчого про арешт майна є безпідставним.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, прокурор ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, прокурор зазначає, що постановою слідчого від 12.05.2017 року мобільний телефон Samsung, на який слідчий просить накласти арешт, визнано речовим доказом. Додає, що у слідства є достатні підстави вважати, що існує реальна загроза втрати доказів у даному кримінальному провадженні, а саме вказаного мобільного телефону.

Крім того, прокурор звертає увагу суду на те, що 12.05.2017 року слідчим проведено огляд даного мобільного телефону, у якому встановлено, що службові особи ТОВ «ТПК «ЯМЗ» з метою формування схемного податкового кредиту користуються послугами транзитно-конвертаційних груп.

У підсумку прокурор зазначає, що клопотання про арешт подано слідчим до суду з додержанням вимог ст. 171 КПК України.

Одночасно прокурор ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування пропуску такого строку зазначає, що оскаржувана ухвала надійшла на адресу Київської місцевої прокуратури № 6 м. Києва лише 29.05.2017 року, апеляційна скарга подана до суду 02.06.2017 року.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи те, що прокурор участі у судовому засіданні суду першої інстанції не приймав, про існування оскаржуваної ухвали суду йому стало відомо лише 29.05.2017 року, апеляційна скарга подана до суду 02.06.2017 року, пятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді прокурором не порушено, а тому і не підлягає поновленню.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, у провадженні слідчого управління фінансових розслідувань Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 32016100060000119, відомості про яке 05.10.2016 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

Старший слідчий слідчого управління фінансових розслідувань Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві ОСОБА_7 , за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_6 , звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме мобільного телефона Samsung ІМЕІ: НОМЕР_1 , s/n: НОМЕР_2 із СІМ-КАРТОЮ № НОМЕР_3 , який вилучено в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично проживає головний бухгалтер ТОВ «ТПК «ЯМЗ» - ОСОБА_8 , яке ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26 травня 2017 року залишено без задоволення.

З цим рішенням слідчого судді погодитися неможливо з огляду на такі обставини.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст. ст. 170 173 КПК України, слідчий суддя для прийняття законного та обґрунтованого рішення повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому КПК порядку.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як вбачається з матеріалів провадження,слідчий ОСОБА_7 звертаючись до суду із клопотанням про арешт майна зазначив, що метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів (а.с.1-3).

Відповідно до вимог Закону, слідчий, прокурор, який вважає за потрібне звернутись до слідчого судді з клопотанням про арешт майна з метою забезпечити збереження речового доказу, першочергово має визнати майно, на яке він просить накласти арешт, речовим доказом у кримінальному провадженні шляхом винесення про це постанови, в якій зазначити підстави для визнання майна речовим доказом, з огляду на положення ст. 98 КПК України, що має місце в даному випадку.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, слідчий, в обгрунтування клопотання про арешт майна, додав до клопотання постанову про визнання вилучених ТМЦ речовими доказами від 12.05.2017 року, відповідно до якої вилучений мобільний телефон Samsung ІМЕІ: НОМЕР_1 , s/n: НОМЕР_2 із СІМ-КАРТОЮ № НОМЕР_3 , визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні (а.с.39-40).

З урахуванням наведеного, аналіз клопотання слідчого про накладення арешту на майно дає підстави для висновку, що дане клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України та містить правові (законні) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

Крім того, матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою попередження настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про необ`єктивність судового розгляду, істотне порушення вимог КПК України та з урахуванням положень ч. 2 ст. 404 КПК України, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про накладення арешту на майно, зазначене у клопотанні слідчого, з мотивів викладених апеляційним судом.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_6 , задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 травня 2017 року, якою залишено без задоволення клопотання старшого слідчого слідчого управління фінансових розслідувань Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві ОСОБА_7 про арешт майна, а саме мобільного телефона Samsung ІМЕІ: НОМЕР_1 , s/n: НОМЕР_2 із СІМ-КАРТОЮ № НОМЕР_3 , який вилучено в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично проживає головний бухгалтер ТОВ «ТПК «ЯМЗ» - ОСОБА_8 , - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання старшого слідчого слідчого управління фінансових розслідувань Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_6 та накласти арешт на мобільний телефон Samsung ІМЕІ: НОМЕР_1 , s/n: НОМЕР_2 із СІМ-КАРТОЮ № НОМЕР_3 , який вилучено в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично проживає головний бухгалтер ТОВ «ТПК «ЯМЗ» - ОСОБА_8 .

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4