Ухвала

від 26.07.2017 по справі 757/28107/17-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

представників власників майна ОСОБА_6 , ОСОБА_7

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги представника власників майна ТОВ «ІНВЕСТ АГРО ТРЕЙД», «СПЕЦВАГОН ТРАНСЛІЗИНГ», ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 , ДП «Трансгарант-Україна» - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.05.2017 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою задоволено клопотання начальника 2 ВРКП СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №6 м. Києва ОСОБА_10 , про накладення арешту на майно та накладено арешт на документи, предмети, речі, які вилучено під час проведення обшуків за адресами: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ; на документи, предмети, речі, які вилучено під час проведення обшуку за місцем знаходження земельної ділянки, кадастровий номер 3222481600:02:007:0194 за адресою: АДРЕСА_3 , що на праві власності належить ОСОБА_8 .

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, представник власників майна ОСОБА_7 подав апеляційні скарги, в яких просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.05.2017 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.

Мотивуючи свої апеляційні скарги вказує на те, що правові підстави для накладення арешту на майно відсутні. Вказані власника майна не мають жодного відношення та не пов`язані з діяльністю ДП «Трансгарант-Україна». Слідчий суддя при розгляді клопотання слідчого поверхнево дослідив надані матеріали, у зв`язку з чим постановив незаконне та необґрунтоване рішення.

Представник ДП «Трансгарант-Україна» - адвокат ОСОБА_6 в своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.05.2017 року.

Вказує на те, що ухвалою слідчого судді від 27.04.2017 року в рамках кримінального провадження №32016100060000129 від 28.10.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України було надано дозвіл на проведення обшуку. 18.05.2017 року на підставі вказаного рішення суду першої інстанції проведено обшук в приміщеннях за адресою: м. Київ, вул.. Ділова, будинок 5, корпус 2, що орендується ДП «Трансгарант-Україна». В ході обшуку вилучено майно, згідно протоколу обшуку від 18.05.2017 року, на яке 30.05.2017 року слідчим суддею накладено арешт. Разом з тим, не зважаючи на те, що майно було вилучене 18.05.2017 року, орган досудового розслідування звернувся з відповідним клопотанням лише 22.05.2017 року, тобто має місце порушення вимог ч. 5 ст. 171 КПК України. Крім того, арешт майна може бути застосовано тільки щодо майна підозрюваної або обвинуваченої особи, однак слідчим суддею при постановленні оскаржуваного рішення вказані обставини не прийняті до уваги.

Заслухавши доповідь судді, думку представників власників майна, які підтримали подані апеляційні скарги та просили їх задовольнити, прокурора, який просив відмовити у задоволенні апеляційних скарг та залишити без змін ухвалу слідчого судді, перевіривши та обговоривши доводи апеляційних скарг, вивчивши матеріали судової справи за клопотанням, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, при цьому строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.

Як вбачається з ухвали слідчого судді та наданих до апеляційного суду матеріалів судової справи, СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №32016100060000129 від 28.10.2016 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 212 КК України.

22.05.2017 року начальник 2 ВРКП СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури №6 м. Києва ОСОБА_10 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на документи, предмети, речі, які вилучено під час проведення обшуків за адресами: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ; на документи, предмети, речі, які вилучено під час проведення обшуку за місцем знаходження земельної ділянки, кадастровий номер 3222481600:02:007:0194 за адресою: АДРЕСА_3 .

30.05.2017 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва вказане клопотання було задоволено та накладено арешт на вказане майно.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядкустатей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Згідно ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до вимог ч. 2ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3ст. 170 КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані.

Задовольняючи дане клопотання про арешт майна, внесене в межах кримінального провадження № 32016100060000129 від 28.10.2016 року, про накладення арешту на майно, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення слідчого, представників власників майна, та дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку про необхідність накласти арешт на майно.

Під час розгляду клопотання органу досудового розслідування слідчий суддя вірно встановив, що є достатні підстави вважати вказане майно таким, яке відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, тобто наявність правових підстав, передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника майна, про які йдеться в клопотанні.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, у зв`язку з чим доводи апеляційної скарги про відсутність повідомлення про підозру службовим особам вказаних підприємств є, на думку колегії суддів, необґрунтованими.

З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке слідчий просить накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на вказане майно.

Таким чином, накладення арешту на документи, предмети, речі, які вилучено під час проведення обшуку за місцем знаходження земельної ділянки, кадастровий номер 3222481600:02:007:0194 за адресою: АДРЕСА_3 та перелік яких наведено в клопотанні органу досудового розслідування, за наявності для цього підстав відповідає вимогамКПК України. Матеріали судового провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні.

Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає.

Доводи апеляційної скарги щодо недотримання органом досудового розслідування при внесенні на розгляд клопотання про арешт майна процесуальних строків, як вважає колегія суддів не заслуговують на увагу, оскільки як вбачається з наданих матеріалів вказане клопотання внесено на розгляд слідчого судді з дотриманням вимог ч. 5 ст. 171, ч. 7 ст. 115 КПК України.

Істотних порушень нормКПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, як про це ставиться питання в апеляційних скаргах,не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційні скарги представників власників майна - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Поновити представникам власників майна ТОВ «ІНВЕСТ АГРО ТРЕЙД», «СПЕЦВАГОН ТРАНСЛІЗИНГ», ОСОБА_8 адвокату ОСОБА_7 , ДП «Трансгарант-Україна» - адвоката ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.05.2017 року, якою задоволено клопотання начальника 2 ВРКП СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №6 м. Києва ОСОБА_10 , про накладення арешту на майно та накладено арешт на документи, предмети, речі, які вилучено під час проведення обшуків за адресами: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ; на документи, предмети, речі, які вилучено під час проведення обшуку за місцем знаходження земельної ділянки, кадастровий номер 3222481600:02:007:0194 за адресою: АДРЕСА_3 , що на праві власності належить ОСОБА_8 залишити без змін, а апеляційні скарги представника власників майна ТОВ «ІНВЕСТ АГРО ТРЕЙД», «СПЕЦВАГОН ТРАНСЛІЗИНГ», ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 , ДП «Трансгарант-Україна» - адвоката ОСОБА_6 без задоволення.

Ухвала Апеляційного суду м. Києва оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/796/3234/2017 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_11

Доповідач: ОСОБА_1