Ухвала

від 31.07.2017 по справі 621/1495/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 621/1495/17 Головуючий першої інстанції: ОСОБА_1

Провадження №11-сс/790/1263/17 Головуючий апеляційної інстанції: ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , з участю прокурора ОСОБА_6 , представника власника майна ОСОБА_7 , слідчого ОСОБА_8 , з участю представників держгеокадастру ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові матеріали даного провадження за апеляційною скаргою власника майна на ухвалу слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 20.07.2017 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді вищевказаного суду від 20.07.2017 року частково задоволено клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні №12017220300000653 від 18.07.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, а саме на: земельні ділянки, розташовані на території селищних рад Зміївського району Харківської області та посіви сільськогосподарських культур, що знаходяться на вищевказаних земельних ділянках, точний розмір яких та кадастрові номери зазначені в клопотанні слідчого.

Як встановив суд, в ході досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12017220300000653 від 18.07.2017 року, встановлено, що на території Геніївської сільської ради, Лиманської сільської ради, Задонецької сільської ради та Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області фермерським господарством « ОСОБА_11 », керівником якого є ОСОБА_11 , самовільно зайнято та незаконно використовуються для особистих потреб з метою збагачення земельні ділянки сільськогосподарського призначення (рілля) державної форми власності.

Згідно Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №963, при використанні земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності без правовстановлюючих документів своїми діями заподіяно шкоду державі у розмірі 58804 гривень 12 копійок.

На ухвалу слідчого судді, власник арештованого майна ОСОБА_11 подав апеляційну скаргу, яка містить вимоги про скасування вищевказаної ухвалу суду про арешт майна, і постановлення нової ухвали, якою просить відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна, посилаючись на те, що висновки слідчого судді не відповідають фактичним матеріалам кримінального провадження та зроблені з істотним порушенням кримінального процесуального законодавства.

Зазначив, що слідчим у своєму клопотанні не було приведено жодного доказу на підтвердження факту самовільного використання фермерським господарством ОСОБА_11 52, 2639 га земель сільськогосподарського призначення. Також вказує, що посіви сільськогосподарських культур на які накладено арешт мають ваду псуватися та у разі не проведення своєчасних жнив, можуть бути втрачені.

Заслухавши суддю - доповідача, доводи представника апелянта, який просив про задоволення апеляційної скарги, думку прокурора, слідчого та представників держгеокадастру про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді, перевіривши матеріали судової справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи із наступного.

Приймаючи рішення про задоволення клопотання про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12017220300000653 від 18.07.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, слідчий суддя прийшов до висновку, що в ньому йдеться про арешт майна, передбачений ч.2 ст.170 КПК України, що здійснюється для забезпечення доказової бази в кримінальному провадженні і не застосування його арешту може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.

У розумінні положень ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна, який застосовується з метою дієвості цього провадження.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження таабо користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

На думку судової колегії, слідчим доведено, що арешт земельних ділянок, розташованих на території селищних рад Зміївського району Харківської області, застосований з метою забезпечення доказової бази по кримінальному провадженню, так як вказане майно відноситься до предметів, що відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновком слідчого судді в частині накладення арешту на посіви сільськогосподарських культур, що знаходяться на вищевказаних земельних ділянках, оскільки вказані сільськогосподарські культури мають ваду псуватися та врожай повинен бути зібраний у відповідний термін із застосуванням спеціальної сільськогосподарської техніки.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне ухвалу слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 20.07.2017 року скасувати в частині накладення арешту на посіви сільськогосподарських культур.

Керуючись ч.6 ст.9, ст.7, ст. ст. 392, 404,405, ч.3 ст.407,418,419,422 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Ухвалу слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 20.07.2017 року про часткове задоволення клопотання слідчого по кримінальному провадженню №12017220300000653 від 18.07.2017 року за ч.1 ст.197-1 КК України та про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме на:

- земельні ділянки, розташовані на території селищних рад Зміївського району Харківської області, точний розмір яких та кадастрові номери зазначені в клопотанні слідчого та в абзаці другому резолютивної частини ухвали суду першої інстанції від 20.07.2017 року;

- посіви сільськогосподарських культур, що знаходяться на вищезазначених земельних ділянках, розташованих на території селищних рад Зміївського району Харківської області, точний розмір яких та кадастрові номери зазначені в клопотанні слідчого та в абзаці другому резолютивної частини ухвали суду першої інстанції від 20.07.2017 року;

із забороню ФГ «Строгий О.Ф.», керівником якого являється ОСОБА_11 володіти, користуватися та розпоряджатися вищевказаним майном та з покладенням на слідчого та прокурора зобов`язання негайного виконання вищевказаної ухвали суду першої інстанції - в частині накладення арешту на посіви скасувати.

Апеляційну скаргу, - задовольнити частково.

В задоволенні клопотання слідчого по кримінальному провадженню №12017220300000653 від 18.07.2017 року за ч.1 ст.197-1 КК України та про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме на:

- посіви сільськогосподарських культур, що знаходяться на земельних ділянках, розташованих на території селищних рад Зміївського району Харківської області, точний розмір яких та кадастрові номери зазначені в клопотанні слідчого та в абзаці другому резолютивної частини ухвали суду першої інстанції від 20.07.2017 року;

із забороню ФГ «Строгий О.Ф.», керівником якого являється ОСОБА_11 володіти, користуватися та розпоряджатися вищевказаним майном та з покладенням на слідчого та прокурора зобов`язання негайного виконання вищевказаної ухвали суду першої інстанції - відмовити.

В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.

Оскарження даної ухвали, у відповідності до ч.4 ст.424 КПК України, в касаційному порядку не передбачено.

Головуючий Судді