Рішення

від 01.08.2017 по справі 906/493/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "01" серпня 2017 р. Справа № 906/493/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

секретар судового засідання Антонюк Н.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність від 30.06.2017;

від відповідача: не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Державного підприємства "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство"

до Приватного підприємства "Тур-Ліс"

про стягнення 14588,04грн

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 14588,04грн. за поставлену лісопродукцію. Витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Повідомив суд, що на день розгляду справи сума боргу не змінилась та складає 14588,04грн, про що надав відповідну довідку від 01.08.2017.

Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судових засіданнях 06.07.2017 та 01.08.2017, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно і належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 20.07.2017 (а.с. 44, 52).

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Беручи до уваги те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2016 між Державним підприємством "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" (продавець/позивач) та Приватним підприємством "Тур-Ліс" (покупець/відповідач) укладено договір купівлі-продажу №22-П (а.с.10-11), за умовами якого продавець зобов'язується продати, а покупець прийняти і оплатити лісопродукцію (надалі - товар), найменування та кількість якого зазначається в специфікації №1, яка є невід'ємною частиною цього договору (п.1.1. договору).

Кількість, асортимент та ціна товару вказується в додатках та специфікаціях, котрі є невід'ємною частиною цього договору. На момент поставки діють останні додатки та специфікації до цього договору (п.2.1 договору).

Відповідно до п.2.4. договору розрахунок здійснюється покупцем в національній валюті України на умовах 100% передоплати за кожну партію продукції. В разі поставки товару без передоплати покупець повинен здійснити оплату на протязі 10 днів з дня поставки товару.

Ціна цього договору становить підсумок сум, зазначених у специфікаціях підписаних представниками сторін та скріплених їх печатками, протягом дії договору (п.2.5 договору).

Загальний об'єм транспортних партій, які відвантажуються, складає підсумок сум обсягу, зазначених в специфікаціях, підписаних сторонами та скріплених їх печатками протягом дії договору (п.3.5 договору).

Згідно п.3.6 договору фактом передачі товару продавцем, та прийому товару покупцем, тобто фактом доставки, вважається відмітка в товарно-транспортній накладній при доставці автотранспортом, чи відвантаженні зі складу продавця відповідно оформленими та підписаними документами.

Пунктом 5.2 договору визначено обов'язок покупця оплатити продавцю за товар відповідно до договору на умовах, вказаних в п.2.4.

На виконання умов договору від 01.04.2016 позивач поставив відповідачу лісопродукцію на загальну суму 52415,66грн, що підтверджується товарно-транспортними накладними, які містяться в матеріалах справи (а.с.13-16).

Однак, в порушення умов укладеного договору відповідач здійснив часткову оплату за поставлений товар в сумі 37827,62грн (а.с. 17-21), у зв'язку з чим за відповідачем утворився борг в розмірі 14588,04грн, що підтверджується довідкою позивача станом на 01.08.2017 та наявними матеріалами справи.

За вказаних обставин позивач звернувся до суду із даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази та всі обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України (далі - (ЦК України)).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч.1 ст.173 Господарського кодексу України (далі - ГК України)). Сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше (ч.3 ст.173 ГК України).

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 ст.175 ГК України).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Судом встановлено, що правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі договору №22-П купівлі-продажу від 01.04.2016, який за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як передбачено ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Приписами ч.ч. 1, 2 ст.193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання, в тому числі підприємці, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем виконані зобов'язання по поставці лісопродукції відповідачу належним чином, доказом чого є товарно-транспортні накладні (а.с.11-14), які містяться в матеріалах справи, за період з червня по серпень 2016, згідно яких позивач поставив відповідачу лісопродукцію.

Проте, відповідач не виконав свого обов'язку щодо повного розрахунку з позивачем за поставлений товар, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 14588,04грн.

Приписами ст.ст.525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов за підставою та предметом не оспорив, доказів сплати заборгованості у розмірі 14588,04грн. суду не надав, своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався.

За вказаних вище обставин суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Тур-Ліс" (11100, Житомирська область, м.Овруч, вул.Металістів, буд.11, код ЄДРПОУ 39588055)

на користь Державного підприємства "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" (11102, Житомирська область, м.Овруч, вул.Житомирська, 35, код ЄДРПОУ 00991893):

- 14588,04грн - заборгованості;

- 1600,00грн - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 3 серпня 2017 року.

Суддя Шніт А.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - відповідачу (рек. з повід.)