Рішення

від 01.08.2017 по справі 909/542/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2017 р. Справа № 909/542/17

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Гриняк Б.П. , секретар судового засідання Михайлюк А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Івано-Франківської міської ради , вул. Грушевського ,21 , м. Івано-Франківськ , 76004

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю " Соларом", вул. Симиренків ,5 , м. Івано-Франківськ,76018

про : стягнення збитків в сумі 230181 грн.70 коп.

за участю:

Від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 2315/01-20/14в від 30.12.2016р. ) - представник;

Від відповідача представники не з'явилися;

ВСТАНОВИВ: Івано-Франківська міська рада (далі - позивач) звернулась до господарського суду Івано-Франківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Соларом" (далі - відповідач) про стягнення збитків в сумі 230181 грн.70 коп.

Позовні вимоги обгрунтовані використання відповідачем спірної земельної ділянки комунальної власності без правовстановлюючих документів, що призвело до ненадходження до міського бюджету грошових коштів в сумі 230181 грн.70 коп.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з підстав викладених у позовній заяві, та просить суд позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов суду не подав.

Відповідно до ч.3 ст.22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно з п.3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" з наступними змінами, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки явка у судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, справа, згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи , заслухавши представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

На підставі п. 8 Додатку 5 до рішення Івано-франківської міської ради №1842-56 від 30.07.2015 року припинено Відкритому акціонерному товариству " Прикарпатагробуд" право постійного користування земельною ділянкою площею 1,48 га на вул. Ботанічній, 4.

Земельна ділянка на вул. Ботанічна, 4 сформована, присвоєно кадастровий номер 2610100000:20:008:0142 площею 1,4836 га з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємств переробної , машинобудівної та іншої промисловості.

На підставі Договору купівлі-продажу від 10.09.2015 р. за №1539 майновий комплекс на вул. Ботанічна , 4 загальною площею 2411,3 м. кв. придбало Товариство з обмеженою відповідальністю " Соларом" .

Державна реєстрація права власності на вказаний майновий комплекс за ТзОВ " Соларом" здійснено 10.09.2015р., номер запису про право власності 11125191, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна ( номер інформаційної довідки 56880848 , дата формування 07.04.2016 року.)

Проте між Івано-Франківською міською радою , яка реалізує право власності територіальної громади на земельну ділянку за адресою вул. Ботанічна, 4 в місті Івано-Франківську та ТзОВ " Соларом" ( власником цілісного майнового комплексу ) не підписано договорів оренди земельної ділянки площею 1, 4836 а за адресою вул. Ботанічна, 4 у м. Івано-Франківську.

Інформація про реєстрацію за ТзОВ "Соларом " речових прав- договору оренди земельної ділянки на вул. Ботанічна, 4 в Державному реєстрі відсутня.

11 квітня 2016 року інспектором з самоврядного контролю управління земельних відносин виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради проведено обстеження спірної земельної ділянки за адресою вул. Ботанічна, 4 , м. Івано-Франківськ загальною площею 2411,3 м. кв. на предмет дотримання вимог земельного законодавства - наявності правоустановчих документів на земельну ділянку.

За результатами проведення обстеження складено Акт обстеження земельної ділянки №2 від 11.04.2016 р. відповідно до якого встановлено про відсутність надання відповідачем документів на право користування даною земельною ділянкою. Даним обстеженням встановлено, що на земельній ділянці знаходяться господарські будівлі і споруди, які використовуються під склади, автосервіс тощо, встановлено баштовий кран, а також адмінприміщення , сторожова будка, естакада, трансформаторна підстанція тощо .

Згідно з актом про визначення збитків власнику землі від 07.10.2016 року затвердженим рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 03.11.2016 р. №750, сума неодержаного територіальною громадою м. Івано-Франківська доходу визначається збитками, які нанесені міській раді за час фактичного використання ТзОВ " Соларом" земельної ділянки площею 1,4836 га за адресою вул. Ботанічна, 4 у м. Івано-Франківську складає 230 181,70 грн.

Розрахунок збитків у розмірі 230 181,70 грн. зроблено за період із 10.09.2015 р. (Державна реєстрація права власності на вказаний майновий комплекс за ТзОВ " Соларом") по 07.10.2016 р. ( дата складання Комісією з визначення збитків та відшкодування територіальній громаді м. Івано-Франківська збитків, заподіяних внаслідок використання земельних ділянок комунальної власності з порушенням законодавства, з них :

- з 10.09.2015 р. по 25.10.2015 року - 30 155,94 грн.;

- з 01.01.2016 р. по 07.10.2016 р. - 200025,76 грн.;

Листом-клопотанням №ДКР-34.3.2.-283 від 21.04.2016 р. Департамент комунальних ресурсів звернувся до відповідача із вимогою вчинити дії, направлені на виготовлення документів, які б посвідчували право на користування земельної ділянки на вул. Ботанічна, 4 у м. Івано-Франківську ( кадастровий номер 2610100000:20:008:0142 площею 1, 4836 га ) та відшкодувати збитки за фактичне користування вказаною земельною ділянкою з дня виникнення права власності на нерухоме майно.

Однак , відповідач зазначені вимоги не виконав, що підтверджується Листом ДПІ у м. Івано-Франківську №696/9/09-15-12-03-23/881 від 21.04.2016 року.

Згідно ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Аналогічні визначення містить норма статті 373 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

В силу ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Статтею 123 Земельного кодексу України визначений порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування та, зокрема, встановлено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1, 2, 4, ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності , право користування земельною ділянкою на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину , на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені , на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. У разі набуття права власності на жилий будинок , будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Дані твердження кореспондуються із висновками постанови Верховного суду України від 12.04.2017 р. у справі №922/5468/14, в якій зокрема зазначено, що виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення ( продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

За змістом ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку , а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

З наведеного випливає, що новий власник земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства.

Згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільних прав є відшкодування збитків та інші способи відшкодування шкоди.

Статтею 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Вказана стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань. Деліктна (позадоговірна) відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди. Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення.

Вирішуючи спір про відшкодування шкоди необхідно встановити наявність в обставинах справи одночасно чотирьох умов, якими є наявність правила поведінки, встановленого законом або договором та порушення такого правила поведінки винною особою (протиправність поведінки); наявність збитків у потерпілої особи; наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони, вина особи, що завдала шкоду. Наявність всіх чотирьох складових правопорушення є необхідною вимогою для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків.

Предметом позову у даній справі є збитки у вигляді упущеної вигоди внаслідок користування відповідачем земельною ділянкою без законних підстав (правовстановлюючих документів).

Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (ч. 2 ст. 22 ЦК України).

Оскільки одним із обов'язків землекористувачів є своєчасне внесення плати за користування земельною ділянкою, а одним із прав власника земельної ділянки - отримання цієї плати, то невиконання цього обов'язку відповідачем спричинило порушення права Івано-Франківської міської ради щодо отримання такої плати (упущена вигода).

Згідно із ст. 152 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

У статті 156 ЗК України передбачено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Статтею 157 ЗК України встановлено, що відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 р. № 284 затверджено Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, згідно п. 3 якого відшкодуванню підлягають, зокрема, збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

При цьому, неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Відповідно до п. 3.8. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають з земельних відносин" вирішуючи спори за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, збитків у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди повинні брати до уваги положення статті 22 ЦК України та частини другої статті 224 ГК України. Для застосування такого заходу відповідальності слід встановлювати наявність у діях відповідача усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини).

Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи.

Під збитками розуміють зменшення або втрату певного особистого чи майнового блага.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає в тому, що: 1) протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; 2) шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки.

Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Щодо наявності у діях відповідача усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини), то суд зазначає наступне.

Відповідачем не надано суду доказів, що ним з поважних причин не здійснено оформлення землекористування за період з 10.09.2015 р . по 07.10.2016р.

Протиправна поведінка відповідача виражається у користуванні земельною ділянкою без внесення плати за таке використання, збитки - це не отриманий міською радою дохід за використання відповідачем земельної ділянки. Причинний зв'язок виражається в тому, що невнесення плати за користування земельною ділянкою відповідачем, має наслідком неотримання цієї плати міською радою. Вина проявляється у ставленні відповідача до своєї бездіяльності, виражена у формі прямого умислу, оскільки відповідач усвідомлював протиправний характер своєї бездіяльності по оформленню документів на користування, та невнесення плати за користування земельною ділянкою, передбачав, що така бездіяльність призведе до неотримання міською радою доходу, та бажав спричиненню збитків міському бюджету.

Згідно статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Крім того, згідно пунктів 3.7, 3.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 року "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 ЗК України, та за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93 № 284 (надалі - Порядок).

Згідно ст. 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість та підставність позову Івано-Франківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Соларом" про стягнення коштів в сумі 230181 грн.70 коп.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст. 14 Конституції України, ст. 78, 116, 123, 152, 156, 157 Земельного кодексу, ст. 16, 22, 373, 614, 1166 Цивільного кодексу України, ст. 33, 34, 43, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов Івано-Франківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю " Соларом" про стягнення збитків в сумі 230181 грн.70 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " Соларом", вул. Симиренків , 5, м. Івано-Франківськ, 76018, ( код ЄДРПОУ 39899570 ) на користь Івано-Франківської міської ради , вул. Грушевського ,21 , м. Івано-Франківськ , 76004, ( код ЄДРПОУ 33644700) збитки в сумі 230 181 грн.70 коп. ( двісті тридцять тисяч сто вісімдесят одна гривня 70 коп.) та 3 452,73 грн. (три тисячі чотириста п'ятдесят дві гривні 73 коп. ) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.08.17

Суддя Гриняк Б.П.