Рішення

від 25.07.2017 по справі 910/11041/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2017Справа №910/11041/17

За позовом Приватного підприємства Торговий дім Поляков доТовариства з обмеженою відповідальністю Неон М простягнення 22442 грн. 90 коп.

Суддя Отрош І.М.

Представники сторін:

від позивача : Іванченко І.М. - представник за довіреністю № 313 від 03.10.2016;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

06.07.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного підприємства Торговий дім Поляков з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю Неон М про стягнення 22442 грн. 90 коп., з яких 15904 грн. 54 коп. основного боргу, 1590 грн. 45 коп. 10% штрафу, 3180 грн. 90 коп. 20% штрафу та 1767 грн. 01 коп. 20% річних.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач вказав на те, що відповідач в порушення норм законодавства України та положень укладеного між сторонами Договору поставки № 3710 від 29.11.2013, не у повному обсязі оплатив товар, поставлений позивачем за видатковою накладною № АКФ-256901 від 14.12.2016 на суму 17771 грн. 94 коп. та за видатковою накладною № АКФ-263383 від 20.12.2016 на суму 4171 грн. 20 коп., у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 15904 грн. 54 коп. Крім того, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 10% штрафу у розмірі 1590 грн. 45 коп. та 20% штрафу у розмірі 3180 грн. 90 коп., а також 20% річних у розмірі 1767 грн. 01 коп. за період з 30.12.2016 по 16.06.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2017 порушено провадження у справі № 910/11041/17, розгляд справи призначено на 25.07.2017.

У судовому засіданні 25.07.2017 представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 1590 грн. 45 коп. 10% штрафу, 3180 грн. 90 коп. 20% штрафу та 1767 грн. 01 коп. 20% річних.

Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Нормами частини 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Відповідно до положень пункту 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 визначено, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Водночас, як встановлено судом, у поданій до суду заяві про зменшення позовних вимог, позивач не просить стягнути з відповідача суму основного боргу (15904 грн. 54 коп.), а лише заявляє вимоги про стягнення штрафу та 20% річних, які були заявлені у позовній заяві.

За таких обставин, враховуючи, що зменшенням позовних вимог є відповідне зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено у позовній заяві, беручи до уваги, що у позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 15904 грн. 54 коп., а у заяві про зменшення позовних вимог, вимог про стягнення з відповідача основного боргу позивачем не заявлено, суд дійшов висновку, що подана позивачем заява є, по суті, заявою про відмову від позову в частині основного боргу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Судом встановлено, що заява про відмову від позову в частині основного боргу підписана представником позивача, який відповідно до довіреності № 313 від 03.10.2016 має право повної або часткової відмови від позову, з огляду на що суд приймає відмову позивача від позову в частині суми основного боргу у розмірі 15904 грн. 54 коп.

Представник позивача у судовому засіданні 25.07.2017 надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі (в редакції заяви про зменшення позовних вимог).

Представник відповідача у судове засідання 25.07.2017 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвали суду не виконав, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103043095572.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, беручи до уваги відсутність клопотань сторін про відкладення розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в матеріалах справи доказами.

У судовому засіданні 25.07.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

29.11.2013 між Приватним підприємством Торговий дім Поляков (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Неон М (покупець) укладено Договір поставки № 3710 (оригінал вказаного договору оглянуто судом у судовому засіданні 25.07.2017), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця продукти харчування та інші товари (товар), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар на умовах даного договору відповідно до виписаних накладних.

Відповідно до п. 1.2 Договору поставки № 3710 від 29.11.2013 сума товару, що передається покупцю, ціна одиниці, асортимент, кількість товару, дата відвантаження визначені у накладній, яка є невід'ємною частиною даного договору. Доставка товару здійснюється за рахунок постачальника у зазначені у заявці терміни.

Згідно з п. 3.3 Договору поставки № 3710 від 29.11.2013 прийом товару за кількість та якістю здійснюється відповідно до накладної постачальника за участю експедитора постачальника. Датою одержання товару вважається дата зазначена у накладній. При отриманні товару покупець засвідчує факт прийняття товару, його якість, та кількість. Після прийняття товару - товар поверненню та обміну не підлягає.

Згідно з п. 3.5 Договору поставки № 3710 від 29.11.2013 при прийому товару оформлюється накладна, що підписується представниками сторін. Накладна засвідчує: факт поставки товару та його якість та кількість. Сторони у цьому договорі погодили, що представник покупця, який підписав накладну, є уповноваженою особою на підписання накладних з урахуванням асортименту, кількості, якості та ціни продукції, що поставляється.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою укладений між сторонами правочин є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з п. 6.1 Договору поставки № 3710 від 29.11.2013 даний договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2013, а в частині зобов'язань - до повного їх виконання. У разі, якщо жодна із сторін не пізніше ніж за 15 календарних днів до закінчення його дії не повідомила письмово іншу сторону про розірвання договору, він вважається щорічно пролонгованим на той же строк та на тих же умовах.

З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів висловлення будь-якою стороною Договору поставки № 3710 від 29.11.2013 наміру про його розірвання за 15 календарних днів до закінчення його дії (відповідно до п. 6.1 договору поставки), суд дійшов висновку, що вказаний договір був чинним у спірному періоді.

Судом встановлено, що 14.12.2016 позивач поставив відповідачу товар на суму 17771 грн. 94 коп., що підтверджується видатковою накладною № АКФ-256901 від 14.12.2016 на суму 17771 грн. 94 коп., яка підписана представником відповідача та на ній міститься відбиток печатки Товариства з обмеженою відповідальністю Неон М .

Крім того, судом встановлено, що 20.12.2016 позивач поставив відповідачу товар на суму 4171 грн. 20 коп., що підтверджується видатковою накладною № АКФ-263383 від 20.12.2016 на суму 4171 грн. 20 коп., яка підписана представником відповідача та на ній міститься відбиток печатки Товариства з обмеженою відповідальністю Неон М .

При цьому, судом встановлено, що копії вказаних накладних (долучені позивачем до матеріалів справи у судовому засіданні 25.07.2017) засвідчені старшим слідчим з ОВС.

З долученої позивачем до матеріалів справи у судовому засіданні 25.07.2017 копії звернення (вих. № 63 від 08.06.2017) до начальника Слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників податків ДФС вбачається, що 18.01.2017 в рамках кримінального провадження № 32016100110000190 від 20.10.2016 на підставі ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 22.12.2016 було проведено обшук приміщень та складів Приватного підприємства Торговий дім Поляков у м. Києві по вул. Електротехнічна, 47.

В ході проведення обшуку було вилучено видаткові накладні та іншу бухгалтерську документацію. Однак, наразі, у позивача виникла необхідність звернутися до суду із позовом, в тому числі до Товариства з обмеженою відповідальністю Неон М , у зв'язку з чим, з метою доведення факту поставки товару відповідачу, позивач просить начальника Слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників податків ДФС повернути позивачу видаткові накладні № АКФ-263383 від 20.12.2016 на суму 4171 грн. 20 коп. та № АКФ-256901 від 14.12.2016 на суму 17771 грн. 94 коп. або надати їх копії.

При цьому, позивачем долучено до матеріалів справи у судовому засіданні 25.07.2017 копію листа начальника 1-го ВРКП офісу великих платників податків ДФС капітана податкової міліції, надісланого позивачу відповідь на запит вих. № 63 від 08.06.2017, в якому зазначено, що позивачу буде надано доступ до оригіналів документів Приватного підприємства Торговий дім Поляков , які містяться у матеріалах кримінального провадження № 32016100110000190, з можливістю зробити їх копії.

З огляду на викладене, суд приймає у якості належних та допустимих доказів факту поставки відповідачу товару за видатковою накладною № АКФ-256901 від 14.12.2016 на суму 17771 грн. 94 коп. та видатковою накладною № АКФ-263383 від 20.12.2016 на суму 4171 грн. 20 коп., засвідчені копії яких старшим слідчим з ОВС долучено позивачем до матеріалів справи у судовому засіданні 25.07.2017.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 4.2 Договору поставки № 3710 від 29.11.2013 покупець здійснює розрахунки за отриману кожну поставку товару окремо шляхом перерахування 100% вартості отриманого товару на поточний рахунок постачальника протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару, або шляхом внесення 100% вартості товару готівкою в касу постачальника протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був оплатити товар, поставлений позивачем за видатковою накладною № АКФ-256901 від 14.12.2016 на суму 17771 грн. 94 коп. у строк до 28.12.2016 включно, та товар, поставлений позивачем за видатковою накладною № АКФ-263383 від 20.12.2016 на суму 4171 грн. 20 коп., у строк до 03.01.2017 включно.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач зазначив, що відповідачем неналежним чином були виконані умови Договору поставки № 3710 від 29.11.2013 в частині проведення розрахунків за поставлений позивачем товару, зокрема, позивач зазначив, що відповідач здійснив оплату товару, поставленого позивачем за видатковою накладною № АКФ-256901 від 14.12.2016 на суму 17771 грн. 94 коп. та за видатковою накладною № АКФ-263383 від 20.12.2016 на суму 4171 грн. 20 коп., у загальному розмірі 6038 грн. 60 коп. (20.02.2017 - грошові кошти у розмірі 1038 грн. 60 коп. та 05.04.2017 - грошові кошти у розмірі 5000 грн. 00 коп.), у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 15904 грн. 54 коп.

При цьому, у судовому засіданні 25.07.2017 представником позивача була подана заява про відмову від позову в частині позовних вимог про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 15904 грн. 54 коп., яка була прийнята судом.

Частиною 4 статті 78 Господарського процесуального кодексу України про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Нормами пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Таким чином, перевіривши повноваження представника позивача на відмову від позову, встановивши, що вказана дія не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, роз'яснивши позивачу процесуальні наслідки відмови від позову, суд прийняв відмову позивача від позову в частині позовних вимог про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 15904 грн. 54 коп.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про припинення провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 15904 грн. 54 коп., у зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині позовних вимог (на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

Крім того, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 10% штрафу у розмірі 1590 грн. 45 коп. та 20% штрафу у розмірі 3180 грн. 90 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з п. 5.3 Договору поставки № 3710 від 29.11.2013 при порушення покупцем умов п. 4.2 Договору поставки № 3710 від 29.11.2013 на строк 30 днів, на покупця покладається відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 10% від простроченої суми.

Як встановлено судом, відповідач повинен був оплатити товар, поставлений позивачем за видатковою накладною № АКФ-256901 від 14.12.2016 на суму 17771 грн. 94 коп. у строк до 28.12.2016 включно, та товар, поставлений позивачем за видатковою накладною № АКФ-263383 від 20.12.2016 на суму 4171 грн. 20 коп., у строк до 03.01.2017 включно.

З розрахунку заборгованості, викладеного позивачем у позовній заяві, вбачається, що 20.02.2017 відповідач сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 1038 грн. 60 коп. та 05.04.2017 відповідач сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 5000 грн. 00 коп., які були зараховані позивачем в оплату товару, поставленого за видатковою накладною № АКФ-256901 від 14.12.2016 на суму 17771 грн. 94 коп., у зв'язку з чим заборгованість з оплати товару, поставленого за вказаною видатковою накладною становила станом на дату звернення позивача з даним позовом до суду (01.07.2017) у розмірі 11733 грн. 34 коп.

Товар, поставлений позивачем за видатковою накладною № АКФ-263383 від 20.12.2016 на суму 4171 грн. 20 коп., залишився відповідачем неоплачений (станом на дату звернення позивача з даним позовом до суду (01.07.2017).

Відповідачем не надано суду доказів, які б спростовували викладені позивачем розрахунки суми основного боргу (дати здійснення відповідачем оплат та суми сплачених коштів), зокрема, відповідачем не надано суду копій платіжних доручень чи банківських виписок.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що станом на дату звернення позивача з даним позовом до суду, заборгованість відповідача з оплати товару, поставленого позивачем за Договором поставки № 3710 від 29.11.2013 (за видатковою накладною № АКФ-256901 від 14.12.2016 на суму 17771 грн. 94 коп. та за видатковою накладною № АКФ-263383 від 20.12.2016 на суму 4171 грн. 20 коп.) становила 15904 грн. 54 коп.

Водночас, судом встановлено, що 10.07.2017 відповідач сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 10000 грн. 00 коп., 17.07.2017 - грошові кошти у розмірі 5904 грн. 54 коп., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача, які долучено позивачем до матеріалів справи у судовому засіданні 25.07.2017, у зв'язку з чим позивачем було подано заяву про відмову у позові в частині позовних вимог про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 15904 грн. 54 коп., яка була прийнята судом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було прострочено оплату товару, поставленого позивачем за видатковою накладною № АКФ-256901 від 14.12.2016 на суму 17771 грн. 94 коп. та за видатковою накладною № АКФ-263383 від 20.12.2016 на суму 4171 грн. 20 коп., більше ніж на 30 днів (на суму 15904 грн. 54 коп.), у зв'язку з чим суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 10% штрафу, нарахованого на підставі п. 5.3 Договору поставки № 3710 від 29.11.2013.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу (на підставі п. 5.3 Договору поставки № 3710 від 29.11.2013), суд дійшов висновку в його обгрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Приватного підприємства Торговий дім Поляков в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Неон М 10% штрафу у розмірі 1590 грн. 45 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 20% штрафу у розмірі 3180 грн. 90 коп.

Згідно з п. 5.4 Договору поставки № 3710 від 29.11.2013 при порушення покупцем умов п. 4.2 договору на строк 45 днів, на покупця покладається відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 20% від простроченої суми.

Суд зазначає, що з огляду на встановлені судом строки здійснення відповідачем оплат товару, поставленого позивачем за видатковою накладною № АКФ-256901 від 14.12.2016 на суму 17771 грн. 94 коп. та за видатковою накладною № АКФ-263383 від 20.12.2016 на суму 4171 грн. 20 коп., а також беручи до уваги фактичні дати здійснення відповідачем оплат та суми сплачених коштів, суд дійшов висновку, що станом на дату звернення позивача з даним позовом до суду, відповідачем було прострочено оплату товару у розмірі 15904 грн. 54 коп. більше ніж 45 днів, у зв'язку з чим наявні підстави для нарахування штрафу, передбаченого п. 5.4 Договору поставки № 3710 від 29.11.2013.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу (на підставі п. 5.4 Договору поставки № 3710 від 29.11.2013), суд дійшов висновку в його обгрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Приватного підприємства Торговий дім Поляков в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Неон М 20% штрафу у розмірі 3180 грн. 90 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

При цьому, суд зазначає, що стягнення з відповідача 10% штрафу (п. 5.3 Договору поставки № 3710 від 29.11.2013) та 20% штрафу (п. 5.4 Договору поставки № 3710 від 29.11.2013) не є подвійним стягненням за одне й те саме неналежне виконання зобов'язання, так як, по суті, нараховувати штраф у розмірі 10% від суми заборгованості позивач має право у випадку прострочення оплати відповідачем товару більше 30 днів, а штраф у розмірі 20% від суми заборгованості - у випадку прострочення оплати відповідачем товару більше 45 днів, тобто договором передбачено штраф за різні види порушення зобов'язань.

Також, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 20% річних у розмірі 1767 грн. 01 коп. за період з 30.12.2016 по 16.06.2017.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з п. 5.2 Договору поставки № 3710 від 29.11.2013 при порушенні покупцем п. 4.2 договору покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочки платежу до дня фактичного розрахунку відповідно до Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , крім цього, збитки від інфляції та 20% річних від суми боргу за весь час прострочення.

Таким чином, умовами Договору поставки № 3710 від 29.11.2013 сторони встановили інший розмір процентів річних, ніж той, що визначений у ст. 625 Цивільного кодексу України, а саме 20% річних.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 20% річних, суд дійшов висновку в його обґрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Приватного підприємства Торговий дім Поляков в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Неон М 20% річних у розмірі 1767 грн. 01 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача в частині задоволених позовних вимог (в частині стягнення 10% штрафу у розмірі 1590 грн. 45 коп., 20% штрафу у розмірі 3180 грн. 90 коп. та 20% річних у розмірі 1767 грн. 01 коп.).

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду на те, що спір виник в наслідок неправильних дій відповідача щодо несвоєчасної оплати поставленого позивачем товару (основний борг сплачений відповідачем після звернення позивача з даним позовом до суду - 01.07.2017), судовий збір в частині позовних вимог, щодо яких суд дійшов висновку припинити провадження у справі, покладається на відповідача.

При цьому, судом встановлено, що 21.07.2017 відповідач сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 1600 грн. 00 коп., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача, копія якої долучена позивачем до матеріалів справи у судовому засіданні 25.07.2017 (призначення платежу - судовий збір).

Крім того, у поданій у судовому засіданні 25.07.2017 заяві про відмову від позову в частині основного боргу, позивач зазначив, що відповідачем було сплачено позивачу судовий збір у розмірі 1600 грн. 00 коп.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем вже сплачено позивачу судовий збір у розмірі 1600 грн. 00 коп., з огляду на що підстав для стягнення судового збору з відповідача відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч.ч. 1, 2 ст. 49, ст. 75, ст. 78, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Неон М (03150, м. Київ, вул. Горького, буд. 88 /літера А/; ідентифікаційний код: 23712016) на користь Приватного підприємства Торговий дім Поляков (18005, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Чехова, буд. 41; ідентифікаційний код: 32268131) 10% штрафу у розмірі 1590 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто) 45 коп., 20% штрафу у розмірі 3180 (три тисячі сто вісімдесят) грн. 90 коп. та 20% річних у розмірі 1767 (одна тисяча сімсот шістдесят сім) грн. 01 коп.

3. Прийняти відмову Приватного підприємства Торговий дім Поляков від позову в частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Неон М суми основного боргу у розмірі 15904 грн. 54 коп.

4. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог Приватного підприємства Торговий дім Поляков до Товариства з обмеженою відповідальністю Неон М про стягнення суми основного боргу у розмірі 15904 грн. 54 коп.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 02.08.2017

Суддя І.М. Отрош