Рішення

від 25.07.2017 по справі 914/1112/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2017р. Справа № 914/1112/17

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Петрашка М.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Аваль", м. Київ, до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 В І", м. Червоноград, Львівська обл., третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3, м. Червоноград, Львівська обл., про: стягнення 191.264,81 грн. Представники: позивача:ОСОБА_4 - представник (довіреність від 12.04.2016 р.), відповідача:не з'явився, третьої особи:не з'явився. Присутнім представникам учасників судового процесу права і обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), роз'яснено. Заяв про відвід суду не поступало. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу учасниками судового процесу заявлено не було.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Аваль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 В І" про стягнення 191.264,81 грн. Ухвалою суду від 05.06.2017 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 04.07.2017 р. Ухвалою суду від 04.07.2017 року розгляд справи відкладався на 18.07.2017 р. Ухвалою суду від 18.07.2017 року залучено до участі у справі ОСОБА_3 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, а також відкладено розгляд справи на 25.07.2017 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору № 010/08-3/3718/в від 15.05.2008 р. Внаслідок чого, відповідачу нараховано 140.542,15 грн. заборгованості за відсотками, 50.722,66 грн. пені за відсотками.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неприбуття не повідомив, хоча був належно повідомлений про час та місце розгляду справи. Поштова кореспонденція повернута відділенням зв'язку без вручення.

Відповідачем з часу порушення провадження у справі та протягом її розгляду не подано жодних додаткових доказів на заперечення заявлених позовних вимог, не досягнуто мирного врегулювання спору. Таким чином, з метою дотримання балансу прав та інтересів сторін у справі, дотримання розумності строку розгляду справи та за умови достатності наявних у справі матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, суд здійснює розгляд справи за відсутності письмово відзиву відповідача за доказами доданими до справи.

Суд звертає увагу відповідача, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку. Строки, що встановлюються судом (наприклад, строк для усунення недоліків позовної заяви чи апеляційної скарги), повинні відповідати принципу розумності. Визначаючи (на власний розсуд) тривалість строку розгляду справи, суд враховує принципи диспозитивності та змагальності, граничні строки, встановлені законом, для розгляду справи при визначенні строків здійснення конкретних процесуальних дій, складність справи, кількість учасників процесу, можливі труднощі у витребуванні та дослідженні доказів тощо. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

В судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у поданому позові.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, причин неприбуття не повідомив, додаткових доказів не подав.

В судове засідання представник третьої особи не з'явився, додаткових доказів не подав.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, суд встановив наступне.

Між Відкритим акціонерним товариством "ОСОБА_1 Аваль" правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ОСОБА_1 Аваль" (банк) та ОСОБА_3 (позичальник) 15.05.2008р. укладено кредитний договір №010/08-3/3718/в (надалі - Кредитний договір) Вказаний договір складається із частини №1 та частини №2, які нероздільно пов'язані між собою, а також із додатку та додаткових угод до кредитного договору, в яких передбачено, зокрема, графік повернення кредиту та сплати відсотків. Відповідно до кредитного договору банк зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 150 000,00 доларів США строком до 14.05.2018р. зі сплатою 14,5 відсотків річних за користування кредитом.

Порядок нарахування та сплати процентів передбачено п.1.4. кредитного договору. Проценти нараховуються не пізніше дати, визначеної у графіку повернення Кредиту та сплати процентів, кожного календарного місяця на фактичну суму непогашених кредитних коштів і за фактичний час користування такими коштами виходячи з фактичної кількості календарних днів у місяці та році, включаючи день видачі та виключаючи день повернення, та сплачується позичальником відповідно до умов п. 1.5 цього договору Пункт 1.4.1.3 Кредитного договору).

Відповідно до 1.4.1.5 та 1.4.1.6 Кредитного договору у будь-якому випадку, при повному поверненні суми кредиту, нараховані проценти повинні сплачуватись одночасно з поверненням кредиту. При простроченні повернення кредиту проценти за користування простроченими до повернення сумами нараховуються в порядку передбаченому в п.п. 1.4.1.2-1.4.1.7 цього договору та повинні сплачуватись одночасно з поверненням кредиту. Сторони цим підтверджують, що у разі порушення позичальником свої зобов'язань в пунктах 2.3.8-2.3.13 цього договору, фіксована процентна ставки, підвищується на 2% річних з розрахунку річної бази нарахування процентів.

Крім того, між банком та позичальником було укладено додатковий договір №1 від 30.12.2008р. до кредитного договору, додаткову угоду №2 від 11.02.2010р. до кредитного договору, додаткову угоду №3 від 01.03.2012р. до кредитного договору та додаткову угоду №4 від 05.09.2012р. до кредитного договору.

Відповідно до додаткової угоди №4 від 05.09.2012р. кредитна заборгованість була рефінансована, переведена у гривні та встановлена сума кредитного ліміту 948 341,09 грн. та 115 229,78 доларів США.

У відповідності до п.1.1.2. додаткової угоди №4 від 05.09.2012р. кредит надавався двома траншами: перший транш кредиту - 115 229,78 доларів США надається на будівництво, ремонт та відновлення нерухомого майна; другий транш кредиту - 948 341,09 грн. надається на рефінансування заборгованості за 1-им траншем кредиту. Згідно із п.2 додаткової угоди №4 сторони наступним домовились, що за користування кредитом позичальник сплачує проценти, що розраховуються на основі фіксованої процентної ставки. На дату укладення цієї додаткової угоди розмір фіксованої процентної ставки складає: 14,5% річних за користування першим траншем кредиту в доларах США; 20,5% річних за користування другим траншем кредиту в гривні.

Пунктом 1.1.4. додаткової угоди №4 від 05.09.2012р. визначено остаточну дату погашення кредиту, 1-ий транш кредиту 115 229,78 дол.США - в день отримання траншу на рефінансування. 2-ий транш кредиту - 948 341,09 грн. - згідно графіку, остаточне погашення 14.05.2018 року.

Пунктом 3. додаткової угоди №4 передбачено, що позичальник зобов'язується направити кошти, отримані від 2-го траншу кредиту на купівлю іноземної валюти (доларів США) та погашення траншу 1 кредиту. При цьому всі витрати, пов'язані з купівлею іноземної валюти несе позичальник.

Відповідно до п.4. додаткової угоди №4 якщо після купівлі іноземної валюти (в результаті коливань курсу купівлі валюти на МВРУ тощо) частина суми 2-го траншу кредиту в гривні після рефінансування заборгованості за 1-им траншем кредиту залишилася невикористаною, тоді невикористаний залишок спрямовується кредитором на погашення частини 2-го траншу кредиту в гривні шляхом здійснення кредитором договірного списання відповідної суми з поточного рахунку позичальника.

Згідно із п.6 додаткової угоди №4 одночасно з укладанням даної додаткової угоди сторони домовились викласти додаток №1 (графік повернення кредиту та сплати інших платежів) в новій редакції.

Відповідно до додаткової угоди №4 до кредитного договору сторони домовились викласти п.2.3.12 частини №2 кредитного договору в наступній редакції: « 2.3.12. В термір до 04.06.2013р. позичальник зобов'язується забезпечити оформлення майновим поручителем - Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2І.» у власність чи оренду земельну ділянку, на якій знаходиться предмет іпотеки, за адресою: Львівська область, м.Сокаль, вул.Яворницького, 105, та надати кредитору відповідним чином завірені копії: державного акту про право власності на земельну ділянку - у випадку оформлення у власність земельної ділянки, на якій знаходиться предмет іпотеки, чи договір оренди земельної ділянки, оформлений у відповідності до вимог чинного законодавства України, - у випадку укладення договору оренди земельної ділянки, на якій знаходиться предмет іпотеки, та забезпечити дії таких документів протягом строку дії договору. У випадку оформлення права власності на земельну ділянку позичальник зобов'язується забезпечити в термін до 04.06.2013р. оформлення в іпотеку вказану земельну ділянку, а при оформленні договору оренди земельної ділянки в термін до 04.06.2013р. внести зміни до договору іпотеки №010/08-3/3718/в/1 від 15.05.2008р. за реєстраційним №1345 щодо розміру та кадастрового номеру земельної ділянки» .

Між Відкритим акціонерним товариством "ОСОБА_1 Аваль" правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ОСОБА_1 Аваль" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 В І" (поручитель) 15.05.2008р. укладено договір поруки №010/08-3/3718/в/2 (надалі - Договір поруки). Згідно з умовами цього договору поручитель бере на себе зобов'язання перед банком відповідати по зобов'язанням ОСОБА_3 (боржника), які виникають з умов кредитного договору №010/08-3/3718/в від 15.05.2008р. Згідно із. п.2.1. договору поруки у випадку невиконання боржником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, поручитель несе солідарну відповідальність перед банком у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки.

05.09.2012р. між позивачем та відповідачем укладено додатковий договір №2 до договору поруки №010/08-3/3718/в/2 від 15.05.2008р., яким сторони дійшли згоди п.1.2. договору поруки викласти в наступній редакції: «сторони договору встановлють, що поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед банком відповідати по зобов'язанням боржника - ОСОБА_3 етра Стефановича, які виникають з умов кредитного договору №010/08-3/3718/в від 15.05.2008р. та всіх додаткових угод/договорів, що були укладені до та можуть бути укладені в майбутньому і будуть його невід'ємною частиною, а саме: повернути кредит в розмірі 948 341,09 грн., проценти за його користування в розмірі 20,5%, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у випадках передбачених договором, а також вконати інші умови кредитного договору в повному обсязі» .

Пунктом 2.4. договору поруки передбачено, що у випадку невиконання боржником зобов'язань перед банком за кредитним договором, банк має право звернутись до поручителя з вимогою про виконання боргових зобов'язань в повному обсязі чи в частині.

Відповідно до п.2.5. договору поруки поручитель приймає на себе зобов'язання, у випадку невиконання боржником боргових зобов'язань перед банком за кредитним договором, здійснити виконання боргових зобов'язань в обсязі, заявленому банком, протягом 3-х банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги банку.

Згідно із п.2.6. договору поруки подання банком вимоги щодо виконання частини боргових зобов'язань не позбавляє банк права подати вимогу щодо погашення іншої частини боргових зобов'язань. Обов'язок поручителя виконати боргові зобов'язання виникає при отриманні від банку відповідної вимоги. Така вимога вважається отриманою поручителем, якщо банк надіслав ї поштою за адресою, вказаною в цьому договорі. Для дійсності вимоги банк не зобов'язаний надавати поручителю підтвердження невиконання боргових зобов'язань боржником.

Позивачем скеровано на адресу відповідача вимогу від 31.03.2017 р. №140/5/5/109 про усунення порушення Кредитного договору та сплату відсотків та нарахованої пені за відсотками. Докази надіслання додані до матеріалів справи.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 28.10.2015 р. №914/3030/15 задоволено за умовами виконання кредитного договору від 15.05.2008р. №010/08-3/3718/в. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 В І" на користь Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Аваль" 649 508,69 грн. - заборгованості за кредитом, 56 101,22 грн. - заборгованості за відсотками, 9 120,40 грн. - пені за тілом кредиту, 12 359,12 грн. - пені за відсотками, 4 741,71 грн. - шрафу за невнесення змін до договору іпотеки та 14 636,62 грн. - судового збору.

Відповідач свої зобов'язання з своєчасної оплати кредитних коштів станом на час прийняття рішення судом не виконав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Як установлено судом, між сторонами у справі на підставі укладеного Кредитного договору виникли взаємні права та обов'язки (зобов'язання) з видачі та повернення кредитних коштів.

Частиною 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Статтею 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Як встановлено судом на виконання умов Кредитного договору позивач надав, а відповідач отримав грошові кошти, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно із ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як встановлено судом між позивачем та відповідачем укладено Договір поруки, відповідно до умов якого поручитель бере на себе зобов'язання перед банком відповідати по зобов'язанням ОСОБА_3 (боржника), які виникають з умов кредитного договору №010/08-3/3718/в від 15.05.2008р.

Пунктом 2.4. договору поруки передбачено, що у випадку невиконання ОСОБА_3 зобов'язань перед позивачем за кредитним договором, позивач має право звернутись до відповідача з вимогою про виконання боргових зобов'язань в повному обсязі чи в частині.

Позивачем скеровано на адресу відповідача вимогу від 31.03.2017 р. №140/5/5/109 про усунення порушення Кредитного договору та сплату відсотків та нарахованої пені за відсотками.

Згідно з пунктом 1.4.1.1 Кредитного договору банк надає позичальнику кредит на умовах його забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування.

Порядок нарахування та сплати процентів передбачено п.1.4. кредитного договору. Проценти нараховуються не пізніше дати, визначеної у графіку повернення Кредиту та сплати процентів, кожного календарного місяця на фактичну суму непогашених кредитних коштів і за фактичний час користування такими коштами виходячи з фактичної кількості календарних днів у місяці та році, включаючи день видачі та виключаючи день повернення, та сплачується позичальником відповідно до умов п. 1.5 цього договору Пункт 1.4.1.3 Кредитного договору).

Відповідно до 1.4.1.5 та 1.4.1.6 Кредитного договору у будь-якому випадку, при повному поверненні суми кредиту, нараховані проценти повинні сплачуватись одночасно з поверненням кредиту. При простроченні повернення кредиту проценти за користування простроченими до повернення сумами нараховуються в порядку передбаченому в п.п. 1.4.1.2-1.4.1.7 цього договору та повинні сплачуватись одночасно з поверненням кредиту. Сторони цим підтверджують, що у разі порушення позичальником свої зобов'язань в пунктах 2.3.8-2.3.13 цього договору, фіксована процентна ставки, підвищується на 2% річних з розрахунку річної бази нарахування процентів.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 140.542,15 грн. заборгованості за відсотками є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п.4.1.1. кредитного договору за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами, у визначені договором строки, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення. Згідно із п.4.1.3. кредитного договору в редакції додаткової угоди №3 до кредитного договору за невиконання або неналежне виконання позичальником умов, передбачених пунктами 2.3.8.-2.3.13. кредитного договору, позичальник на вимогу кредитора сплачує останньому неустойку в розмірі 0,5% (але не менше 500,00 грн.) від суми кредиту за кожне порушення обов'язку.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником зі сплати відсотків, що в свою чергу є підставою для стягнення 50.722,66 грн. пені за відстоками.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Судові витрати на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 В І" (адреса: вулиця Степана Бандери, будинок 11, місто Червоноград, Львівська область, 80100; ідентифікаційний код 35156829) на користь Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Аваль" (адреса: вулиця Лєскова, будинок 9, місто Київ, 01011; ідентифікаційний код 14305909 ) 140.542,15 грн. заборгованості за відсотками, 50.722,66 грн. пені за відсотками, 2.868,97 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 31.07.2017 року.

Суддя Петрашко М.М.