Рішення

від 25.07.2017 по справі 910/7624/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2017Справа №910/7624/17 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича комерційна фірма "Атлант-Плюс"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Київмонтажбуд"

про стягнення 54 663,41 грн.

Представники:

від позивача: Шкарівська І.В. - представник за довіреністю № б/н від 21.03.2017 р.;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича комерційна фірма "Атлант-Плюс" до товариства з обмеженою відповідальністю "Київмонтажбуд" про стягнення 54 663,41 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 11.07.2016 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Київмонтажбуд" та товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо - комерційна фірма "Атлант - Плюс" укладено договір підряду № 11-07/16-1, відповідно до якого за договором підрядник зобов'язується власними або залученими силами та засобами відповідно до договірної ціни-кошторису (додаток № 1 до договору) та специфікації виробів метало пластикових вікон та балконних блоків (додаток № 2 до договору), чинних будівельних норм та умов договору, виконати роботи по виготовленню та встановленню метало пластикових конструкцій (профіль Open Teck (білий), склопакет 32 мм 4-10-4-10-4і Енерго, фурнітура Vorne розширювач 40 мм)загальним обсягом 1901,00 м.кв. (технічний поверх, 3 1 (поверху) по 25 (двадцять п'ятий поверх), на об'єкті будівництва за адресою: м. Київ, вул.. Т. Драйзера, 40, секція ІІІ, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Позивач свої зобов'язання по договору виконав належним чином. На підтвердження зазначеного факту надав акт приймання виконаних будівельних робіт, підписаний обома сторонами на загальну суму 51 050,69 грн.

Відповідач належно не виконав взяті на себе за договором зобов'язання, тим самим порушив умови договору та у зв'язку з чим, у нього виникла заборгованість перед позивачем на суму 51 050,69 грн.

Також, позивач нарахував відповідачеві пеню в розмірі 3 348,37 грн. та 3% річних в розмірі 264,34 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.05.2017 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 06.06.2017 р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.06.2017 р. розгляд справи відкладено на 26.06.2017 р., у зв'язку із неявкою представника відповідача у судове засідання.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.06.2017 р. розгляд справи відкладено на 25.07.2017 р., у зв'язку із неявкою представника відповідача у судове засідання, продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів.

В судове засідання 25.07.2017 р. представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 16.05.2017 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1. ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

11.07.2016 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Київмонтажбуд" та товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо - комерційна фірма "Атлант - Плюс" укладено договір підряду № 11-07/16-1.

В подальшому між замовником та підрядником укладено додаткову угоду № 1 від 12.01.2017 р. договору підряду № 11-07/16 від 11.07.2016 р.

Відповідно до п. 2.1. договору, замовник доручає, а підрядник з своїх матеріалів та на свій ризик зобов'язується виконати роботи по виготовленню та встановленню металопластикових конструкцій (профіль Open Teck (білий), склопакет 32 мм 4-10-4-10-4і Енерго, фурнітура Vorne розширювач 40 мм) загальним обсягом 1901,00 м.кв. (технічний поверх, 3 1 (поверху) по 25 (двадцять п'ятий поверх), на об'єкті будівництва за адресою: м. Київ, вул.. Т. Драйзера, 40, секція ІІІ, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Згідно п. 2.2. договору, склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання підряднику, характеристики матеріалів, що використовуються при проведені робіт визначені в додатку № 1 та додатку № 2 до договору, який є невід'ємною частиною договору. Склад та обсяги можуть бути переглянуті в процесі виконання робіт за згодою підрядника та замовника.

Підрядник зобов'язаний розпочати роботи не пізніше 3 робочих днів з дати отримання авансової оплати на розрахунковий рахунок підрядника згідно з п. 9.1. та виконання замовником п.п.5.1.-5.2. Строк виконання робіт по виготовленню та встановленню метало пластикових конструкцій становить 70 робочих днів та починає свій перебіг з моменту виконання замовником п. 3.1.цього договору (п. 3.1.).

Відповідно до п. 3.4. договору, датою повного завершення робіт за даним договором є дата підписання сторонами підсумкового акту приймання-передачі виконаних робіт.

Частиною 1 ст. 846 Цивільного кодексу України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно п. 2.1. договору, договірна ціна робіт з урахуванням вартості матеріалів та послуг визначається на основі кошторису, складеного за правилами визначення вартості будівництва діючими в Україні, що є невід'ємною частиною договору, є твердою, узгоджена сторонами і складає: 49 833,83 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 8 305,64 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Згідно з п. 4.1. договору, в договірну ціну робіт за цим договором включаються витрати підрядника на виконання робіт, а також витрати на матеріали (що включають їх доставку та зберігання, транспортні послуги), ціна робіт, а також інші супутні витрати.

Пунктом 4.2. договору встановлено, що вартість виконуваних підрядником робіт згідно цієї додаткової угоди складає 2 845 797,00 грн. в тому числі ПДВ 20% - 474 299,50 грн.

Замовник сплачує в розмірі 70% від вартості робіт, що складає 1 992 057,90 грн., в тому числі ПДВ 20% - 332 009,65 грн. на розрахунковий рахунок підрядника не пізніше 3-х банківських днів з моменту підписання цієї додаткової угоди (п.п. 9.1.1. п. 9.1.).

Відповідно до п.п. 9.1.2. п. 9.1. договору, розрахунки за фактично виконані роботи здійснюються замовником протягом 10 робочих днів з дати прийняття замовником належних чином виконаних підрядником робіт та підписання сторонами актів виконаних робіт, з урахуванням попередньо здійсненного авансу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича комерційна фірма "Атлант-Плюс" свої зобов'язання по договору виконав належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2017 року, підписаний обома сторонами на суму 51 050,69 грн.

Відповідно до п. 5.4. договору, замовник зобов'язаний забезпечити своєчасне фінансування будівельних робіт, прийняти в установленому порядку то оплатити виконані роботи у строки, встановлені даним договором.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Для досудового вирішення спору позивач направив відповідачеві вимогу вих.. № 15/03 від 15.03.2017 р., відповідно до якої просив сплатити грошові кошти в сумі 268 066,23 грн. (за договором № 11-07/16-1 від 11.07.2016 р. - 51 050,70 грн.).

Відповідач вимогу не виконав.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості за договором підряду № 11-07/16-1 від 11.07.2016 р. у розмірі 51 00,69 грн., належним чином доведений, документально підтверджений, тому вимоги позивача визнаються судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 264,34 грн. за період з 10.03.2017 р. по 11.05.2017 р.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та положень статті 625 Цивільного кодексу України.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок трьох процентів річних доданий до позовної заяви, суд приходить до висновку про те, що позивач не врахував п.п. 9.1.2. п. 9.1. договору.

Розрахунок 3% річних

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 51 050,69 16.03.2017 - 11.05.2017 57 3 % 239,17 Вимога позивача щодо стягнення 3% річних є обґрунтованою та такою, що підлягає частковому задоволенню в розмірі 239,17 грн.

В частині стягнення 3% річних у розмірі 25, 17 грн. відмовити.

У зв'язку з неналежним виконання грошових зобов'язань за договором, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 3 348,37 грн. за період з 10.03.2017 р. по 11.05.2017 р.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано .

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 16.1. договору, сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов даного договору в порядку, встановленому діючим законодавством країни та цим договором

Згідно з п. 16.4. договору, за порушення замовником передбачених цим договором строків розрахунків на строк понад 10 банківських днів, замовник зобов'язаний сплатити підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ України. При цьому нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ України, що діяла в період просточення, від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день просточення здійснюється з дати завершення 10-ти денного строку.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами Цивільного кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Наданий позивачем розрахунок пені є невірним, тому що позивач не врахував п.п. 9.1.2. п. 9.1. та п. 16.4. договору підряду.

Розрахунок суми пені

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення 51 050,69 27.03.2017 - 13.04.2017 18 14.0000 % 704,92 51 050,69 14.04.2017 - 11.05.2017 28 13.0000 % 1 018,22 Всього 1 723,14 грн. Вимога позивача щодо стягнення пені є обґрунтованою та такою, що підлягає частковому задоволенню в розмірі 1 723,14 грн.

В частині стягнення 3% річних у розмірі 1 625,23 грн. відмовити.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються:

на позивача в сумі 48,32 грн., на відповідача - 1 551,68 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 32-34, ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Київмонтажбуд" (02154, м. Київ, пр.-т. Возз'єднання, буд. 21, літ. Б, прим. № 8, ідентифікаційний код 38735603) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича комерційна фірма "Атлант - Плюс" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул.. Металургів, буд. 32, ідентифікаційний код 36107594) 51 050 (п'ятдесят одна тисяча п'ятдесят) грн. 70 коп. основного боргу, три проценти річних в розмірі 239 (двісті тридцять дев'ять) грн. 17 коп. та пеню в розмірі 1 723 (одна тисяча сімсот двадцять три) грн. 14 коп. та 1 551 (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 68 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 03.08.2017 року.

Суддя С.М. Мудрий