Рішення

від 01.08.2017 по справі 927/639/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

01 серпня 2017 року Справа № 927/639/17

Позивач: Автокооператив №27 Деснянської районної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів,

вул. Кільцева, с. Півці,Чернігівська область, 14029

адреса для листування: вул. Музейна,1, м. Чернігів, 14000

Відповідач: Публічне акціонерне товариство "Банк "Демарк",

вул. Реміснича, 28, м. Чернігів, 14000

Предмет спору: про розірвання договору та зобов'язання виплати грошових коштів у сумі 89445,72 грн.

Суддя Скорик Н.О.

Представники сторін:

Від позивача: Коваленко О.М. - адвокат, договір про надання адвокатських послуг від 31.05.2017 (присутня в суд. засіданні 18.07.2017)

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Автокооперативом №27 Деснянської районної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів подано позов до Публічного акціонерного товариства "Банк "Демарк", відповідно до якого позивач просить суд: 1) розірвати договір банківського рахунку №2563 від 22.03.2013, укладений між Автокооперативом №27 Деснянської районної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів, в особі голови правління Католика М.М. та ПАТ "Банк "Демарк", в особі заступника голови правління - начальника відділу грошового обігу Максименко Сергієм Михайловичем; 2) зобов'язати ПАТ "Банк "Демарк" виплатити грошові кошти в сумі 89445,72 грн з рахунку Автокооперативу №27 Деснянської районної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів №26005000002563 Автокооперативу №27 Деснянської районної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів.

Відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи в суді, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції №1400604262978.

Від відповідача на адресу суду надійшло клопотання № 03/07-733 від 31.07.2017 про розгляд справи без участі представника відповідача.

Суд клопотання задовольнив.

Відповідач в відзиві на позов проти позовних вимог заперечив та просить суд відмовити позивачу в позові на підставі наступного:у спорах, пов'язаних з виконанням банком, в якому введена тимчасова адміністрація чи почата процедура його ліквідації, свої зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб є спеціальним, і даний Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах. Відповідно до приписів Закону, а саме п.1 ч.5 ст. 36, а також відповідно до п.1.25 глави 1, розділу ІІІ Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2 від 05.07.2012 Про затвердження Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку. Згідно ч.5 ст.45 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Правом на відповідне звернення до ліквідатора Банку скористався і позивач. Кредиторські вимоги Автокооперативу включено до сьомої черги Переліку (реєстру) вимог кредиторів ПАТ Банк Демарк , акцептованих уповноваженою особою Фонду в сумі 89445,72 грн. Використання такого способу захисту свого порушеного права як стягнення коштів з банку в стані ліквідації суперечить нормам чинного законодавства, а також задоволення судом вимог окремих кредиторів поза межами ліквідаційної процедури Банку, порушує у цілому баланс інтересів інших кредиторів і не узгоджується з положенням Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, заслухавши повноважного представника позивача (в судовому засіданні 18.07.2017), суд,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частинами 1,2 ст. 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

22.03.2013 між Публічним акціонерним товариством Банк Демарк та Автокооперативом №27 Деснянської районної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів було укладено договір №2563 банківського рахунку, відповідно до п. 1.1. якого банк відкриває клієнту поточний рахунок у національній валюті відповідно до Інструкції НБУ Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах" (постанова Правління НБУ від 12.11.2003 №492 із змінами та доповненнями до неї), іншими нормативно-правовими актами України для зберігання грошей та здійснення розрахунково-касових операцій.

Договір банківського рахунку регулює порядок відкриття, використання та закриття поточного рахунку клієнта №26005000002563 в національній валюті (п. 1.3. договору).

Банк зобов'язується, відповідно до п. 2.1.4., 2.1.7. договору приймати та здійснювати операції по платіжних документах, які надійшли в банк від клієнта протягом операційного часу, тобто до 15 год 00 хв, та після операційного часу до 16 год 00 хв в день надходження таких документів в межах залишку коштів на поточному рахунку клієнта з урахуванням коштів для сплати комісійної винагороди банку згідно з діючими тарифами; здійснювати приймання готівки на поточний рахунок клієнта та/або видачу готівки з поточного рахунку клієнта відповідно до чинного законодавства України, нормативно-правових актів НБУ та внутрішніх банківських положень.

Відповідно до виписки з банківського рахунку №26005000002563, копія якої додана до матеріалів справи (а.с.28), за період з 28.10.2014 по 11.02.2015, станом на 11.02.2015 залишок коштів позивача по даному рахунку становить 89445,72 грн.

Пунктами 2.4.1., 2.4.3. договору передбачено, що клієнт має право самостійно розпоряджатися грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку в межах залишку коштів та в порядку, передбаченому чинним законодавством; отримувати готівку в межах наявних на рахунку коштів на цілі, що передбачені статутною діяльністю та не суперечать діючому законодавству.

Відповідно до п. 6.1. договору, цей договір укладено на невизначений строк у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, та набуває чинності з дня його підписання, а згідно з п. 6.4. договору, договір розривається за заявою клієнта у будь-який час при виконанні взаємних зобов'язань між клієнтом та банком.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.12.2014 позивач звернувся до відповідача з заявою про закриття банківського рахунку №26005000002563 (а.с.29), а також застосовуючи механізм захисту інтересів вкладників, передбачений у Законах України Про банки і банківську діяльність та Про Національний банк України подав звернення до Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про сприяння і надання допомоги в отриманні коштів з банківського рахунку та закритті рахунку за спірним договором (а.с.30,31).

ПАТ Банк Демарк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації В.О.Приходько листом №09/06-4 від 06.01.2015 (а.с.32) повідомив позивача, що рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26.09.2014 №102 Про запровадження тимчасової адміністрації у Банку Демарк з 29.09.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ Банк Демарк . Відповідно до п.1 ч.5 ст. 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб під час тимчасової адміністрації не здійснюється виплати коштів клієнтам банку - юридичним особам, суб'єктам підприємницької діяльності, за виключенням зобов'язань банку, встановлених ч.6 ст. 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , у зв'язку з чим у банку відсутні правові підстави виконати вимоги, викладені у листі від 22.12.2014.

Разом з тим, у відповідь на звернення позивача Національний банк України листом №47-608/11216 від 20.02.2015 повідомив, що для врегулювання питань, які виникають у відносинах з ПАТ Банк Демарк , а також для визнання Автокооперативу №27 Деснянської районної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів кредитором ПАТ Банк Демарк , пропонується безпосередньо звернутися до уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку (а.с.33).

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у листі №23-2092/15 від 23.01.2015 зазначив, що згідно з п.5 ч.6 ст. 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , встановлені обмеження п. 1 ч.5 ст. 36 не поширюються на обов'язки ПАТ Банк Демарк в проведенні операцій щодо перерахування грошових коштів юридичних осіб, які надходили на їх рахунки, починаючи з наступного дня після запровадження тимчасової адміністрації (а.с.34).

11.02.2015 позивачем було подано заяву про майнові вимоги до банку, в якій позивач просив включити вимоги Автокооперативу №27 Деснянської районної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів до реєстру вимог кредиторів у сумі 89445,72 грн.

24.05.2017 Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації банку Демарк листом №03/05-475 на адвокатський запит №20 від 17.05.2017 повідомила, що вимоги Автокооперативу №27 Деснянської районної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів до банку Демарк включено до сьомої черги Переліку (реєстру) вимог кредиторів акцептованих уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в сумі 89445,72 грн, який затверджено виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (протокол №088/15 від 16.04.2015). Задоволення вимог кредиторів здійснюється за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та продажу майна банку в черговості, визначеній ст.52 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Згідно з ч. 3 статті 1068 Цивільного кодексу України, банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Відповідно до абз. 1,2 п. 8.1. статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі (пункт 30.1. статті 30 зазначеного Закону).

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26.09.2014 №102 Про запровадження тимчасової адміністрації у Банку Демарк , з 29.09.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію в ПАТ Банк Демарк строком на три місяці з 29.09.2014 по 29.12.2014.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 29.12.2014 №170, продовжено строк тимчасової адміністрації у Банк Демарк та повноваження уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Банк Демарк до 29.01.2015 включно.

Відповідно до постанови правління Національного банку України від 30.01.2015 №66 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ Банк Демарк , згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 30.01.2015 №18, з 30.01.2015 розпочато процедуру ліквідації ПАТ Банк Демарк та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ Банк Демарк строком на 1 рік, з 30.01.2015 по 29.01.2016 включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 29.12.2015 № 247 продовжено строки здійснення процедури ліквідації банку Демарк до 29.01.2017 включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 19.01.2017 №167 продовжено строки здійснення процедури ліквідації банку Демарк на один рік до 29 січня 2018 року включно.

Дата публікації про ліквідацію: газета Голос України №21 (6025) від 06.02.2015.

Таким чином, станом на момент звернення позивача з позовом до суду та вирішення спору, у відповідача - ПАТ Банк Демарк відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації.

За загальним правилом, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, окрім випадків і лише в порядку, встановлених законом (стаття 321 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1, 2 статті 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Судом враховано, що всупереч вказаної норми банк не зміг забезпечити право позивача на безперешкодне розпорядження його коштами, що знаходяться на його поточному рахунку №26005000002563, відкритому в ПАТ Банк Демарк , на підставі договору №2563 банківського рахунку від 22.03.2013.

Відповідно до ч. 1 статті 1074 Цивільного кодексу України, обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом. Банк не має права встановлювати заборону на встановлення обтяження, але може встановлювати розумну винагороду.

Підстави розірвання договору банківського рахунку передбачені положеннями статті 1075 Цивільного кодексу України, так договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час (частина 1 статті 1075 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 п. 20.5. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України №493 від 12.11.2003, з наступними змінами, закриття поточного рахунку за бажанням клієнта здійснюється на підставі його заяви про закриття поточного рахунку, складеної в довільній формі із зазначенням таких обов'язкових реквізитів: найменування банку; найменування (прізвища, ім'я, по батькові), коду за ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) власника рахунку; номера рахунку, який закривається; дати складання заяви.

Пунктом 6.4. договору №2563 банківського рахунку від 22.03.2013 передбачено, що договір розривається за заявою клієнта у будь-який час при виконанні взаємних зобов'язань між клієнтом та банком.

Згідно з ч.3 статті 1075 Цивільного кодексу України, залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою чи в порядку, встановленому законом, перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків врегульована Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним законом у даних правовідносинах.

Пунктом 16 статті 2 зазначеного Закону встановлено, що тимчасова адміністрація -процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до пункту 6 статті 2 Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Тому, у спорах пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація чи почата процедура його ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальними, а даний Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Виходячи з суті (змісту) та згідно з частиною 2 статті 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків. Відповідно до частини другої статті 46 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшенню ліквідаційної маси.

Статтею 36 даного Закону врегульовані наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Відповідно до п. 1 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Судом враховано, що пунктом 1 частини 6 статті 36 даного Закону передбачено, що обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України.

Згідно з п. 4 частини 1 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката

Враховуючи дану норму, юридичні особи не підпадають під визначення поняття "вкладник" у розумінні вищевказаного Закону, а тому на них не поширюється виняток з обмеження встановленого пунктом 1 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Згідно з п. 5 4 частини 1 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", кредитор - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до банку щодо його майнових зобов'язань.

Положеннями ст..2 Закону України Про банки і банківську діяльність , юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань, є кредитором банку. Відтак, після запровадження Фондом гарантування вкладів фізичних осіб тимчасової адміністрації стосовно неплатоспроможного банку з метою виведення його з ринку та в подальшому відкликання Національним банком України банківської ліцензії та переходу до процедури ліквідації банку, задоволення вимог кредиторів банку здійснюється в порядку, передбаченому Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Відповідно до ч. 1 статті 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується, зокрема, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно з п. 1.24. статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

Враховуючи вищезазначене, та, зокрема, положення статей 177, 190, 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання щодо виплати, переказу коштів з рахунку позивача, відкритому у відповідача, на його рахунок в іншому банку чи на рахунок контрагента позивача, є майновим зобов'язанням.

Оскільки закриття рахунку та видача позивачу (клієнту) залишку грошових коштів є однією нероздільною операцією, тому рахунок клієнта не може бути закритим без видачі (перерахування) відповідно залишку грошових коштів клієнтові.

Отже, вимоги про розірвання договору банківського рахунку №2563 від 22.03.2013 та виплату залишку грошових коштів в сумі 89445,72 грн з цього банківського рахунку, заявлені позивачем під час дії у ПАТ Банк Демарк тимчасової адміністрації, є вимогою кредитора, задоволення якої не здійснюється згідно ч.5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Крім того, виходячи зі змісту статей 39, 40, 49, 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", під час тимчасової адміністрації складається план врегулювання (рішення Фонду, що визначає спосіб, економічне обґрунтування, строки та умови виведення неплатоспроможного банку з ринку) у якому визначаються заходи щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку в один із способів передбачених у частині 2 статі 39 даного Закону. Фонд складає реєстр активів і зобов'язань, які підлягають відчуженню. Під час відчуження зобов'язань Фонд має забезпечити неупереджене ставлення до всіх кредиторів неплатоспроможного банку, дотримуючись черговості, передбаченої статтею 52 цього Закону, при цьому зобов'язання банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом, мають найвищий пріоритет і не можуть бути відчужені частково. Фонд не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, крім задоволення вимог кредиторів за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури, якщо таке задоволення вимог погоджено виконавчою дирекцією Фонду. Кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів у черговості передбаченій статтею 52 даного Закону. Вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження коштів від продажу майна (активів) банку після повного задоволення вимог попередньої черги.

Таким чином, після запровадження у банку тимчасової адміністрації (з метою виведення цього банку з ринку) та переходу до процедури ліквідації банку, задоволення вимог кредиторів відбувається у особливому, передбаченому зазначеним спеціальним Законом порядку з дотриманням принципів черговості, передбаченої статтею 52 цього Закону, та виходячи з того, що найвищий пріоритет мають зобов'язання банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом. При цьому, задоволення вимог окремих кредиторів поза межами процедури ліквідації банку порушує в цілому баланс інтересів кредиторів банку та не узгоджується з положеннями Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , якими передбачено, що під час ліквідаційної процедури неплатоспроможного банку визначається загальна сума його заборгованості перед кредиторами (пасив), формується ліквідаційна маса банку (актив) та здійснюється її реалізація з подальшим спрямуванням коштів, одержаних від продажу майна банку, на погашення акцептованих (визнаних) вимог кредиторів в порядку черговості відповідно до статті 52 цього Закону.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача про розірвання договору банківського рахунку №2563 від 22.03.2013 та зобов'язання ПАТ "Банк "Демарк" виплатити залишок грошових коштів в сумі 89445,72 грн. з рахунку №26005000002563 є безпідставними та задоволенню не підлягають.

При цьому, позивач не позбавлений можливості захистити свої майнові права за договором банківського рахунку, в порядку передбаченому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови у позові повністю, витрати, що пов'язані зі сплатою судового збору, покладаються на позивача.

Керуючись ст.. 202,509,626, 1066,1068, 1074,1075 Цивільного кодексу України, ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 33, ст. 34, 44, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Повне рішення складено 03.08.2017.

Суддя Н.О.Скорик