Постанова

від 02.08.2017 по справі 908/994/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

02.08.2017 справа №908/994/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий Агапов О.Л.

удді судді Мартюхіна Н.О., Москальова І.В.

при секретарі за участю представників сторін від позивача від відповідача від третьої особи розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 ОСОБА_2Є (довіреність від 30.12.2016 №77) ОСОБА_3 (керівник) ОСОБА_4 (довіреність від 17.05.17 №31) не з'явився Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 19.06.17 р. у справі№ 908/994/17 (суддя Боєва О.С.) за позовомСелянського (фермерського) господарства «ОСОБА_3М.» , с.Михайлівка, Вільнянський район, Запорізька область до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача про Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя Вільнянська районна державна адміністрація Запорізької області, м. Вільнянськ, Запорізька область. визнання незаконною відмову відповідача в поновленні договору оренди землі від 10.04.2007р (зареєстрованого 03.05.2007р « 040726000004) та укладення додаткової угоди про поновлення терміну дії зазначеного договору оренди землі ВСТАНОВИВ:

Селянське (фермерське) господарство ОСОБА_3М. звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про:

1) визнання незаконною відмову відповідача від 14.04.2017р. № 27-8-0.6-2352/2-17 в поновленні договору оренди землі від 10.04.2007р., укладеного між Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області та Селянським (фермерським) господарством ОСОБА_3М. (зареєстрованого у Запорізькій регіональній філії ДП Центр державного земельного кадастру 03.05.2007 р. за № 040726000004);

2) укладення додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди землі від 10.04.2007р. (зареєстрованого у Запорізькій регіональній філії ДП Центр державного земельного кадастру 03.05.2007 р. за № 040726000004).

В обґрунтування позову Селянське (фермерське) господарство ОСОБА_3М. посилалось на безпідставну (неправомірну) відмову відповідача від 14.04.2017р. № 27-8-0.6-2352/2-17 у продовжені строку дії договору оренди землі, який 10.04.2007р. був укладений між Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області та позивачем зі строком його дії до 04.05.2017р. Вказував, що після спливу строку договору оренди землі, позивач продовжував користуватись земельною ділянкою. Маючи намір продовжити дію договору, ним направлений відповідачу лист-повідомлення про поновлення терміну дії договору оренди за вих. № 60 від 17.03.2017р., до якого було додано проект додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди землі від 10.04.2007р. (зареєстрований 03.05.2007р. за №040726000004). У листі-повідомлені від 14.04.2017р. відповідач, посилаючись на незгоду з запропонованими орендарем умовами, підставою для відмови зазначив відсутність у нього правових підстав для поновлення (проводження) договору оренди землі та укладання додаткової угоди до нього. В результаті цих дій у позивача втрачено переважне право на поновлення (продовження) договору, а договір оренди від 10.04.2007р. є припиненим 04.05.2017р. За доводами позивача, відмова відповідача в поновленні договору оренди землі є незаконною, оскільки позивачем при зверненні до Орендодавця з пропозицією про поновлення договору оренди землі дотримано всі вимоги Закону України Про оренду землі . Вимоги позову обґрунтовані ч.ч. 1, 2, 3, 5, 11 ст. 33 Закону України Про оренду землі та умовами договору оренди землі від 10.04.2007 р.

У відзиві на позов вказане на недосягнення домовленості щодо істотних умов договору, оскільки позивачем було запропоновано розмір орендної плати, який є меншим ніж мінімальний розмір такої плати, передбачений Податковим кодексом України. Зазначено, що при зверненні з листом-повідомленням про поновлення терміну дії договору оренди землі від 17.03.2017р. позивач не виконав свій процесуальний обов'язок в частині доведення обставини належного виконання ним своїх обов'язків за умовами договору, а відтак, не довів своє переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк. Дана обставина, на думку відповідача, має ключове значення для справи. Відповідач також зазначав, що суд не вправі приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції органів державної влади чи органів місцевого самоврядування щодо надання земельних ділянок у власність або в користування, укладення договорів купівлі-продажу або оренди земельних ділянок, а також зазначати, яке конкретне рішення повинно бути прийнято.

Третя особа, яка не заявляє самосійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Вільнянська районна державна адміністрація у відзиві на позов визнала позовні вимоги у повному обсязі.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 19.06.2017 року у справі № 908/994/17 позов задоволений повністю.

Визнано незаконною відмову Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 14.04.2017р. № 27-8-0.6-2352/2-17 в поновленні договору оренди землі від 10.04.2007р., укладеного між Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області та Селянським (фермерським) господарством ОСОБА_3М. (зареєстрованого у Запорізькій регіональній філії ДП Центр державного земельного кадастру 03.05.2007 р. за № 040726000004).

Суд прийняв рішення вважати укладеною Додаткову угоду про поновлення терміну дії договору оренди землі від 10.04.2007р. (зареєстрованого 03.05.2007р. за № 040726000004) між Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області та Селянським (фермерським) господарством «ОСОБА_3М.» , на умовах поданого Селянським (фермерським) господарством «ОСОБА_3М.» проекту. (Текст редакції викладений в рішенні).

Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області подана апеляційна скарга на судове рішення, у якій апелянт, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне дослідження обставин, що мають значення для вирішення спору, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування скарги апелянт, зокрема, посилається на те, що позивачем було запропоновано розмір орендної плати, який є меншим ніж мінімальний розмір такої плати, передбачений Податковим кодексом України. Між головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області та позивачем не досягнуто домовленості щодо істотних умов договору. З моменту недосягнення домовленості щодо істотних умов договору за приписами ч. 4 ст. 33 ЗУ Про оренду землі переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припинилось.

Вказує, що починаючи з 01.01.2013 (дата, з якої Головне управління стало розпорядником вказаної земельної ділянки) орендар жодного разу не надав на адресу управління дані про стан і використання земель, як того вимагає п. 31 оспорюваного договору та п. д ст. 96 Земельного кодексу України.

Зазначає, що суд першої інстанції визнав укладеною додаткову угоду, яка уповноваженою особою Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області не підписувалась та відповідно у передбачений законом спосіб не реєструвалась. На думку відповідача, задовольняючи позовні вимоги в частині визнання укладеною додаткової годи до договору оренди землі, суд першої інстанції взяв на себе невластиві йому функції суб'єкта владних повноважень, чим порушив норми матеріального права, а саме ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України та п. 7 Постанови пленуму Верховного суду України від 16.04.2004 №7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ .

У відзиві на скаргу позивач вказав на її безпідставність.

У зв'язку з находженням у відпустці судді Малашкевич С.А. протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 31.07.2017 змінено склад судової колегії по розгляду скарги. Скарга розглядається колегією суддів у складі: головуючий суддя - Агапов О.Л., судді: Москальова І.В., Сгара Е.В.

У зв'язку з находженням у відрядженні судді Сгара Е.В. протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 01.08.2017 змінено склад судової колегії по розгляду скарги. Скарга розглядається колегією суддів у складі: головуючий суддя - Агапов О.Л., судді: Мартюхіна Н.О.,Москальова І.В.

Дослідивши матеріали справи, пояснення сторін, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду встановила.

10.04.2007р. між Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області (Орендодавцем, третьою особою у справі) та Селянським (фермерським) господарством ОСОБА_3М. (Орендарем, позивачем у справі) укладено договір оренди землі .

Відповідно до п. 1 ОСОБА_5 Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею - 1,8801 га, на території Любимівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, яка знаходиться за адресою: землі Любимівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області. Кадастровий номер: 2321582500:04:001:0062 (п. 2 договору).

Пунктом 7 ОСОБА_5 встановлено, що договір укладено терміном на 10 (десять) років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 10 днів до закінчення дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно з п. 31 ОСОБА_5 до обов'язків Орендаря віднесено, зокрема, після закінчення строку договору продовжити його або повернути земельну ділянку Орендодавця у належному стані.

Пунктом 43 договору сторони передбачили, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір оренди землі зареєстрований у Запорізькій регіональній філії ДП Центр державного земельного кадастру 03.05.2007р. за № 040726000004.

Таким чином, з врахуванням приписів п. 7 та п. 43 ОСОБА_5, договір діяв до 03.05.2017р., включно.

На виконання умов договору сторонами підписаний Акт прийому-передачі об'єкта оренди від 10.04.2007р.

17.03.2017р. позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області з листом-повідомленням від за вих. № 60, в якому просив поновити термін дії договору оренди землі, укладений 10.04.2007р. щодо оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 1,8801 га з кадастровим номером: 2321582500:04:001:0062 земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у державній власності, строком на 10 років для вирощування товарної сільськогосподарської продукції та укласти додаткову угоду, проект якої додавався до листа на 1 (одному) аркуші в трьох екземплярах.

Лист-повідомлення позивача згідно відмітці на заяві одержаний ГУ Держгеокадастру у Запорізької області 29.03.2017р.

Головне управління Держгеокадастру у Запорізької області 14.04.2017р., за результатами розгляду заяви від 17.03.2017р., направило позивачу лист-повідомлення № 27-8-0.6-2352/2-17, в якому вказало, що Головне управління не погоджується із запропонованими умовами, викладеними позивачем в листі-повідомленні та в проекті додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 10.04.2007р., зареєстрованого 03.05.2007р. № 040726000004, у зв'язку з чим договір оренди землі буде вважатися припиненим 04.05.2017 року. Крім того, відповідач зазначив, що відповідно до ст.34 Закону України Про оренду землі у разі припинення договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Не погодившись з зазначеною відмовою, позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

До 2013 року земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності надавалися в оренду за рішенням районних державних адміністрацій (ст. 122 Земельного кодексу України в редакції до 2013 року). Законом України від 6 вересня 2012 року № 5245-УІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності (який набрав чинності 01 січня 2013 року) внесено зміни до Земельного кодексу України, відповідно до яких з 01 січня 2013 року повноваження щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності перейшли до Центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів (Держземагентство України). Таким чином, з 1 січня 2013 року від імені та в інтересах держави України право власності земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності здійснював центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його територіальні органи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади постановлено утворити Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру реорганізувавши Державне агентство земельних ресурсів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 5 Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру постановлено утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком. Реорганізувати територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком 2 (п. 2). Установити, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (п. 3).

Приймаючи до уваги вищенаведене, у зв'язку з набранням чинності зазначеного вище закону, розпорядником земель за договором оренди землі від 10.04.2007 р. слід вважати Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, відповідно до п. 4 пп. 13 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

Враховуючи наведене, після укладення між Вільнянською районною державної адміністрацією (Орендодавцем) та позивачем (Орендарем) договору оренди землі та станом на час закінчення терміну, на який його було укладено, відбулись зміни в чинному законодавстві.

Як наслідок, через таку зміну законодавчих та інших підзаконних нормативно-правових актів, змінився і Орендодавець земельної ділянки за договором оренди землі, яким на даний час є Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

Правовідносини щодо оренди земельних ділянок, які виникли між позивачем та відповідачем, регулюються насамперед Законом України Про оренду землі , Земельним кодексом України та Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із частиною 2 ст. 792 Цивільного кодексу України відносини по найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 2 Закону України Про оренду землі передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно із статтями 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ч.ч. 1 - 4 ст. 33 вказаного Закону по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Пунктом 7 укладеного між Вільнянською районною державної адміністрацією та позивачем ОСОБА_5 передбачено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 10 днів до закінчення дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до ч. 5 ст. 33 Закону України Про оренду землі орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Судом першої інстанції встановлено, що з метою реалізації свого переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області з листом-повідомленням № 60 від 17.03.2017р. Даним листом-повідомленням орендар просив поновити термін дії договору строком на 10 років для вирощування товарної сільськогосподарської продукції. До зазначеного листа-повідомлення додані документи, наявність яких вимагається діючим законодавством, зокрема, проект додаткової угоди до договору оренди землі. Лист-повідомлення отриманий відповідачем 29.03.2017 р., про що свідчить відмітка на ньому.

Як вбачається з матеріалів справи, відмовляючи у продовжені строку дії договору, про що позивачу направлений лист № 27-8-0.6-2352/2-17 від 14.04.2017р., відповідач не зазначив жодного порушення орендарем приписів діючого законодавства або умов договору, а лише зазначив, що не погоджується із запропонованими умовами, викладеними в листі-повідомлені та проекті додаткової угоди.

Проаналізувавши додаткову угоду, встановлено, що умови, викладені в ній, а саме поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були ним передбачені, відповідають вимогам, встановленим законодавством при поновленні договору оренди відповідно до ст. 33 Закону України Про оренду землі . Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідачем не зазначено підстав, з яких позивачу відмовлено у поновленні договору оренди землі, та таких підстав не встановлено господарським судом.

Отже, позивач скористався наданим йому правом на продовження дії договору оренди землі та своєчасно повідомив орендодавця про наявність наміру в подальшому користуванні об'єктом оренди на тих самих умовах та на той самий строк, що визначені сторонами в договорі від 10.04.2007 р.

В свою чергу, пунктом 31 договору встановлені обов'язки орендаря, зокрема, сторонами узгоджено, що орендар зобов'язаний виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом, договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; використовувати земельну ділянку відповідно до цільового призначення та умов договору, дотримуватися при цьому вимог чинного земельного законодавства державних і місцевих стандартів, норм і правил щодо використання землі; використовувати орендовану земельну ділянку, не допускаючи погіршення екологічної обстановки на території в результаті своєї діяльності; після закінчення строку договору продовжити його або повернути земельну ділянку орендодавцю в належному стані. Обов'язки землекористувачів також визначені статтею 96 Земельного кодексу України.

Будь-яких доказів на підтвердження фактів порушення орендарем (землекористувачем) покладених на нього обов'язків, відповідачем не надано.

Довідкою Вільнянського відділення Вільнянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області №915/10/08-06-07 від 29.05.2017 р. підтверджується, що С(Ф)Г ОСОБА_3М. своєчасно та в повному обсязі сплачувалась орендна плата за договором. (а.с. 85).

Вільнянською районною державною адміністрацією (третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, у даній справі) в письмових поясненнях, підтверджено належне виконання С(Ф)Г ОСОБА_3М. обов'язків, як орендаря земельної ділянки.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка проявляється в тому, що кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. За загальним правилом обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Стаття 33 Закону України Про оренду землі зобов'язує особу, яка бажає продовжити дію договору оренди, надати лише лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі та проект додаткової угоди до нього. Надання інших документів, в тому числі і доказів належного виконання зобов'язань за договором оренди, відповідно і вимагання їх у орендаря органом державної влади є безпідставним в силу Конституції та чинного законодавства України.

Відповідно до ч. 5 ст. 33 ЗУ Про оренду землі саме на орган державної влади покладений обов'язок узгодити з орендарем істотні умови, перевірити факти належного використання земельної ділянки тощо.

Відповідач доказів протиправної поведінки позивача під час дії договору оренди землі від 10.04.2007 р. суду першої інстанції не надав; позицію позивача щодо належного виконання зобов'язань за договором не спростував.

Відмовляючи у продовжені строку дії договору, про що позивачу направлений лист №27-8-0.6-2352/2-17 від 14.04.2017р., відповідач не зазначив жодного порушення орендарем приписів діючого законодавства або умов договору, а лише зазначив, що не погоджується із запропонованими умовами, викладеними в листі-повідомлені та проекті додаткової угоди.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов правомірного висновку, що орендар належно виконував обов'язки за умовами договору, своєчасно звернувся до орендодавця з листом-повідомленням про поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були ним передбачені, а тому має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк та на поновлення договору оренди землі відповідно до ч. 1 ст.33 Закону України Про оренду землі .

Відносно посилання відповідача на недосягнення домовленості щодо істотних умов договору, в т.ч., розміру орендної плати, то воно обґрунтовано не прийнято судом першої інстанції до уваги, оскільки жодних спорів сторін щодо орендних платежів у неналежному розмірі під час дії договору оренди, а також після відмови відповідача продовжити його дію, матеріали справи не містять. Відповідачем при відмові в продовжені дії спірного договору питання невідповідності орендної плати чинному законодавству не порушувалося. Крім того, питання щодо збільшення розміру орендних платежів підпадає під дію та регулювання ст. ст. 181, 188 ГК України і повинно вирішуватися сторонами окремо від питання продовження дії самого договору оренди.

Відповідно до ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес способом, що встановлений договором або законом.

Згідно частини 11 статті 33 цього Закону України Про оренду землі відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Отже, законодавством прямо передбачено оскарження відмови в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі у судовому порядку, тому у разі визнання такої відмови органу в судовому порядку незаконною, права землекористувача підлягають захисту, у відповідності до вищенаведених вимог закону, шляхом поновлення його порушених прав, що виникли в результаті такої відмови органу, у зв'язку з чим вимога про зобов'язання укласти додаткову угоду про поновлення терміну дії договору оренди землі від 10.04.2007 р. заявлена обґрунтовано.

Згідно ч. 3 ст. 179 ГК України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо, зокрема, існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 ГК України, спори, що виникають при укладанні договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Статтею 33 Закону України Про оренду землі передбачена обов'язковість оформлення додаткової угоди до договору оренди землі для оформлення факту його поновлення.

Таким чином, способом захисту порушеного права є і спонукання до укладення додаткової угоди, оскільки без її підписання сторонами та належного оформлення договір оренди землі не буде поновлений.

Як вищевказане, зміст та умови додаткової угоди відповідають вимогам чинного законодавства, а саме приписам Закону України Про оренду землі , Цивільного кодексу України .

Крім того, судом першої інстанції вірно зазначено, що ведення товарного сільськогосподарського виробництва на спірній земельній ділянці для позивача є його єдиним видом діяльності, яка забезпечує отримання прибутку, враховуючи специфіку яка зумовлена його місцезнаходженням та родом діяльності, у зв'язку з чим, враховується позиція Вільнянської районної Державної адміністрації Запорізької області щодо поновлення договору оренди землі саме з позивачем, оскільки ним належним чином виконувалися зобов'язання за договором оренди.

Господарським судом враховано і те, що відповідно до протоколу наради із врегулювання конфліктних ситуацій щодо земельних відносин, яка відбулась у Запорізькій облдержадміністрації 14.12.2015 року, першим заступником голови облдержадміністрації ОСОБА_6, на якому був присутнім особисто в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області ОСОБА_7 наголошено на необхідність поновлення договорів оренди та надання в оренду земель державної власності саме фермерським господарствам, підприємствам, що розташовані на території відповідної ради та які несуть основне соціальне навантаження, забезпечують робочими місцями місцевих жителів та наповнюють місцеві бюджети. За результатами зазначеної наради, Головному управлінню Держгеокадастру у Запорізькій області доручено при поновленні договорів оренди земельних ділянок суворо дотримуватись норм Закону України Про оренду землі .

Крім того, відповідно до протоколу наради щодо вирішення земельних питань, яка відбулась 24.12.2015р. в облдержадміністрації, в тому числі за участі прокурора Запорізької обласні, начальника ГУНП України у Запорізькій обласні встановлено факти: щодо безпідставних відмов територіальних органів Держгеокадастру у погодженні та затвердженні землевпорядної документації з надуманих причин; щодо безпідставних відмов в поновленні договорів оренди землі державної власності сільськогосподарського призначення.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело прав.

Перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним, а держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення законів .

У рішенні Європейського суду з прав людини від 24.06.03 у справі Стретч проти Об'єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії встановлено, що особа (орендар) мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження договору оренди і в цілях ст. 1 Першого протоколу таке сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих їй муніципалітетом за орендним договором, та зазначено, що наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії в якій він постановив, що ст.1 Першого протоколу Конвенції можна застосувати до захисту правомірних очікувань щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. Правомірні очікування виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей. З наведеного слідує висновок про те, що по-перше, особа, якій відповідним рішенням надано право користування земельною ділянкою, набуває право власності на майно у вигляді правомірних очікувань щодо набуття у майбутньому права володіння майном (право оренди) ще до укладення відповідного договору оренди на виконання даного рішення, по-друге, після укладення відповідного договору оренди у особи виникає право мирно володіти майном, яким є майнові права (право оренди) протягом певного строку. При цьому, право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права (права оренди), є об'єктом правового захисту згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що законні права позивача підлягають захисту, шляхом визнання незаконною відмови Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 14.04.2017р. № 27-8-0.6-2352/2-17 в поновленні договору оренди землі від 10.04.2007р., та укладення додаткової угоди про поновлення терміну дії зазначеного договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які передбачені договором від 10.04.2007р., на строк десять років, в редакції додаткової угоди, наданій позивачем до листа-повідомлення від 17.03.2017р. № 60.

Колегія суддів зазначає, що при викладенні резолютивної частини рішення місцевим господарським судом обґрунтовано враховано положення пункту 9.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р №6 Про судове рішення .

Враховуючи вищевказане, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

У зв'язку з викладеним, керуючись ст.33, 99, 101-103, 105 ГПК України Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Запорізької області від 19.06.2017 року у справ № 908/994/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова Донецького апеляційного господарського суду набирає законної сили в день її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в 20-ти денний строк.

Головуючий суддя О.Л. Агапов

Судді: Н.О. Мартюхіна

ОСОБА_8