Рішення

від 31.07.2017 по справі 911/2001/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2017 р. Справа № 911/2001/17

Господарський суд Київської області у складі судді Янюк О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЮСК Україна , м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Леркас , м.Бровари Київської області

про стягнення 100 000,00 грн

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. б/н від 05.07.2017);

від відповідача: не зявився

ВСТАНОВИВ:

29.06.2017 до Господарського суду Київської області (далі-суд) надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю ЮСК Україна (далі - позивач, ТОВ ЮСК Україна ) про вжиття запобіжних заходів, яка ухвалою суду від 30.06.2017 була задоволена.

Відповідно до ч.3 ст. 43-3 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК) заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом п'яти днів з дня винесення ухвали про вжиття запобіжних заходів. Після подання заявником позовної заяви запобіжні заходи діють як заходи забезпечення позову.

Запобіжні заходи припиняються у разі, зокрема, неподання заявником відповідної позовної заяви у строк, встановлений частиною третьою ст. 43-3 цього Кодексу (п.1 ч.1 ст.43-9 ГПК).

Згідно із вх.штемпелю суду (а.с.3), відповідна позовна заява була подана позивачем нарочно до суду 07.07.2017 за вх.№2106/17, а тому на підставі ст. 43-9 ГПК дія запобіжних заходів припинилась.

Так, у своєму позові позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Леркас (далі - відповідач, ТОВ Леркас ) суму боргу у розмірі 100 000,00грн , а також 1 600,00 грн судового збору. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 181, 193 Господарського кодексу України (далі-ГК України), ст.ст. 526, 629, 638, 663, 693 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та зазначає, що відповідачем порушені зобов'язання за договором купівлі-продажу в частині не передачі товару покупцю, у зв'язку з чим останній просить попередньо оплачені кошти повернути.

Ухвалою суду від 10.07.2017 порушено провадження у справі та у порядку ст.65 ГПК України зобов'язано сторін надати суду документи, необхідні для вирішення спору. Розгляд справи призначений на 17.07.2017.

На підставі ст. 77 ГПК України судовий розгляд справи відкладався. Черговий розгляд справи призначений на 31.07.2017.

Відповідач явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив. Так, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України. У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту УДППЗ Укрпошта щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду (п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 №18). За таких обставин, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи (а.с. 43-46).

Процесуальним правом, передбаченим ст. 59 ГПК України, відповідач не скористався та відзиву на позов не надав.

До того ж, явка представника відповідача обов'язковою судом не визнавалась, а тому, ураховуючи, що явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З урахуванням зазначеного, суд вважає за можливе розглядати справу без участі представника відповідача на підставі ст.75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Під час судового засідання представник позивача підтримав позовні вимоги та надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

На підставі ст. 85 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, заслухавши представника позивача, судом встановлені наступні обставини.

ТОВ ЮСК Україна на підставі виставлених рахунків на оплату № 694/46, №694/47 від 16.05.2017 (а.с. 14-15), в якості попередньої оплати, здійснило перерахування грошових коштів в розмірі 100 000,00 грн (платіжне доручення від 16.05.2017 №1951) на користь ТОВ Леркас у рахунок поставки товару та його доставки, а саме:

морських контейнерів 40 фунтів (тонн) MOL №WCIU0317522 із доставкою та вигрузкою в м.Харків, 17.05.2017;

морських контейнерів 40 фунтів (тонн) №FBXU720792 із доставкою та вигрузкою в м. Тернопіль, 17.05.2017.

У силу п.1. ч.1 ст. 208 ЦК України для правочинів між юридичними особами встановлена письмова форма.

Згідно ч.1 ст.218 ЦК України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (ч.1 ст.207 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст.181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що ТОВ Леркас як постачальник, виставивши рахунок з однієї сторони, та ТОВ ЮСК Україна як покупець з іншої сторони, оплативши його, фактично уклали договір поставки у спрощений спосіб.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Із змісту рахунків на оплату №694/46, №694/47 вбачається, що поставку зазначеного товару повинен був здійснити відповідач ще 17.05.2017. Проте, товар поставлено не було, у зв'язку з чим позивач направив відповідачеві лист від 06.07.2017 №426 (а.с.26) з вимогою повернути раніше перераховані грошові кошти у розмірі 100 000,00грн.

Однак, на момент звернення позивача із даним позовом до суду, відповідач товар на вказану суму не поставив та кошти не повернув. Доказів протилежного сторонами суду надано не було.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Ураховуючи викладене, та у зв'язку з тим, що відповідач свого обов'язку стосовно передачі оплаченого товару не виконав, та, разом з тим, не надав доказів повернення коштів за непоставлений товар, суд прийшов до висновку, що вимога позивача про повернення попередньої оплати у розмірі 100 000,00 грн. є правомірною, обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43-9, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Леркас (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, 35, ідентифікаційний код 40880710) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЮСК Україна (01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, 21, ідентифікаційний код 37642136) 100 000,00 грн (сто тисяч грн.) предоплати за непоставлений товар, 1 600,00 грн (одна тисяча шістсот грн) - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення виготовлений 03.08.2017.

Суддя О.С. Янюк