Рішення

від 31.07.2017 по справі 446/1959/16-ц

КАМ'ЯНКА-БУЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 446/1959/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2017 року Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Бакай І. А.

секретаря Михайлишин О.В.

позивачки ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши в м. Кам'янка-Бузька Львівської області в залі суду в відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності і поділ майна, нажитого за час спільного подружнього життя,

в с т а н о в и в:

Позивачка подала до суду заяву, яку в подальшому уточнила і просить визнати за нею право власності на ? частину приміщення магазину, площею 60 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1. У позові зазначає, що одружена з відповідачем, від даного шлюбу у них народилося дочка. Просить суд розподілити між нею та відповідачем майно нажите ними в шлюбі, а саме вищевказане приміщення.

Позивачка, представник позивачки в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю.

Відповідач, представники відповідача в судовому засіданні проти позову не заперечели.

Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Заслухавши сторони та їх представників, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов слід задоволити з таких підстав.

Як встановлено судом, 11.06.1999 року позивачка уклала шлюб з відповідачем, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії.

Під час перебування у шлюбі відповідач придбав приміщення магазину, площею 60 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1. Даний факт підтверджується договором купівлі-продажу частки нежитлової будівлі від 18.07.2008 року, який нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Кам'янка-Бузького нотаріального округу Приходько Н.М., зареєстрований в реєстрі за № 1253;

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Також відповідно до ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ст.368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.2 ст.372 ЦК України, яка відповідає змісту ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Постановою Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя від 21 грудня 2007 року № 11 встановлено, що поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК та ст. 372 ЦК. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Зважаючи, що спірне приміщення придбане за час шлюбу, то воно є спільною сумісною власністю подружжя, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 слід задоволити.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати по справі.

Керуючись ст.ст. 60, 61, 63, 69-72 СК України ст.ст. 10,11, 60, 174, 197 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 325, 368, 372 ЦК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності і поділ майна, нажитого за час спільного подружнього життя - задовольнити.

Поділити між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 спільно нажите майно.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 ідеальну частку приміщення магазину за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 ідеальну частку приміщення магазину за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 553 (п ятсот п ятдесят три) грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: Бакай І.А.