Рішення

від 01.08.2017 по справі 654/2268/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 654/2268/15-ц Головуючий в 1 інстанції Третьякова І.В.

Номер провадження 22-ц/791/17/17 Доповідач Орловська Н.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого Орловської Н.В

суддів: Кутурланової О.В.

ОСОБА_1

секретар Цулукіані І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, діючої в інтересах ОСОБА_3 на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 20 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа Новофедорівська сільська рада про усунення перешкод у користуванні майном та земельною ділянкою шляхом знесення самочинної забудови та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про звільнення частини земельної ділянки шляхом знесення частини будівлі та приведення їх у первинний стан

В С Т А Н О В И Л А :

14 липня 2015 року ОСОБА_3 звернувся із позовом до ОСОБА_4, третя особа Новофедорівська сільська рада, про усунення перешкод у користуванні майном та земельною ділянкою вказуючи, що є власником магазину - кафетерію, розміщеного на належній йому земельній ділянці площею 0,0095 га, кадастровий номер 6522384300:02:067:0017, за адресою: вул. Морська,3- з в с. Залізний Порт Голопристанського району Херсонської області, що межує із земельною ділянкою, яка належить відповідачці по вул. Морській, 3- л та 3- м .

Оскільки відповідачка з початку 2015р. на межі земельних ділянок, з порушенням будівельних норм щодо дотримання необхідної відставні від межі не менше 1 метра, самочинно зводить капітальну споруду, кам'яний паркан з фундаментом, що порушує його право на вільне користування своїм нерухомим майном.

Просить усунути перешкоди шляхом знесення самовільно зведеної споруди.

10.11.2015р. ОСОБА_4 звернулась із зустрічним позовом до ОСОБА_3 про звільнення частини земельної ділянки шляхом знесення частини будівлі та приведення їх у первинний стан.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_4 є власником двох земельних ділянок кадастровий номер 6522384300:02:067:0051 та № 6522384300:02:067:0048 по вул. Морській,3- л та №3- м , що межує із земельною ділянкою, належній ОСОБА_3

Оскільки кафетерій-магазин, що належить на праві власності ОСОБА_3 частково розміщений на належній їй земельній ділянці, просила усунути порушення її права власності на земельну ділянку шляхом знесення частини вказаної споруди, та привести звільнену від забудови земельну ділянку у первинний стан.

Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 20 травня 2016р. відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа Новофедорівська сільська рада про усунення перешкод у користуванні майном та земельною ділянкою шляхом знесення самочинно зведеного паркану.

Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про звільнення частини земельної ділянки шляхом знесення частини будівлі та приведення їх у первинний стан задоволений.

Суд зобов'язав ОСОБА_3 звільнити частину земельної ділянки кадастровий номер 6522384300:02:067:0051 по вул. Морській, 3- л , шляхом знесення частини будівлі, розташованої за адресою вул. Морська, 3- з в с. Залізний Порт Голопристанського району Херсонської області, яка належить ОСОБА_3 та зобов'язати ОСОБА_3 привести у первинний стан земельну ділянку кадастровий номер 6522384300:02:067:0051 по вул. Морській, 3- л в с. Залізний Порт Голопристанського району Херсонської області.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, діюча в інтересах ОСОБА_3, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову ОСОБА_3 та відмову у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4, оскільки суд не врахував, що паркан, зведений відповідачкою є самочинною забудовою без належно затвердженого проекту будівництва та зведений упритул до трьох стін належного йому на праві власності кафетерію магазину без дотримання будівельних норм. Крім того, висновок суду про накладання суміжних земельних ділянок ґрунтується лише на лінійних розмірах, зазначених у державних актах та за відсутності землевпорядної документації на ці ділянки, тоді як відомості про розмір кутів суміжних ділянок та їх прив'язка до місцевості в матеріалах справи відсутня.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах визначених ст.303 ЦПК України, встановлені такі обставини справи.

Зміст добросусідства, визначений ст. 103 ЗК України встановлює обов'язок власників земельних ділянок обирати такі способи їх використання відповідно до цільового призначення при яких сусіднім землевласникам завдається найменше незручностей.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 набув право власності на магазин - кафетерій, за адресою: вул. Морська,3- з в с. Залізний Порт Голопристанського району Херсонської області на підставі договору дарування від 28 липня 2014р.

Вказаний об'єкт нерухомості за своїми технічними характеристиками складається із приміщення літ. Л площею 161 кв.м., розміщений на земельній ділянці площею 0,0095 га, кадастровий номер 6522384300:02:067:0017, яка також передана у власність обдарованого разом із магазином - кафетерієм (т.1, а.с.6-9, 240;т.2 а.с.129-132).

За даними технічного паспорту від 21.12.2015р. будівлі вказаного об'єкту нерухомості займають 93 кв.м. виділеної під забудову земельної ділянки (а.с.249-250 т.1).

ОСОБА_4 є власником земельних ділянок що межує із земельною ділянкою, належній ОСОБА_3 та розміщені за адресою по вул. Морській, 3- м , площею 0,0138 га, кадастровий номер 6522384300:02:067:0048 у відповідності до державного акту ЯЕ №946706 та земельної ділянки по вул. Морській, 3- л , площею 0,0634 га, кадастровий номер 6522384300:02:067:0051 згідно державного акту серія ЯД № 741117 (т.1 а.с.11-15, т.2 а.с. 174-178).

Звертаючись із позовом про усунення порушень свого права користування нерухомістю, ОСОБА_3 пов'язував це із тим фактом, що суміжний землевласник ОСОБА_4 самочинно звела паркан без дотримання вимоги про відступ на один метр від межі із належною йому земельною ділянкою, що є порушенням будівельних норм та чинить перешкоди у доступі до належної позивачеві будівлі магазину.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції проведена експертиза від 07.03.2016р. висновком якої керувався суд, споруди зведені на земельній ділянці по вул. Морській, 3- л ,та №3- м , належні ОСОБА_4, не відповідають вимогам п. 3.25 ДБН 360-92 Планування і забудова міських і сільських поселень , оскільки розміщені на лініях меж суміжних земельних ділянок. ( т.1 а.с. 168, 171).

За вимогами вказаної норми ДБН відстань між спорудами у такому випадку мала б бути не менше одного метра та забезпечувати влаштування інженерно - технічних заходів, що запобігають стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.

Позивач, свою вимогу про знесенні споруди, зведеної із порушенням будівельних норм визнав, що йдеться саме про паркан.

У відповідності до рішення виконкому Новофедорівської сільської ради від 24.07.2014р. № 53, ОСОБА_4 видано будівельний паспорт забудови на встановлення паркану на земельних ділянках по вул. Морській,3- л і №3- м . ( а.с. 212.т.1 ).

Як зазначено у висновку наведеної вище експертизи, розташування паркану відповідає паспорту прив'язки тимчасових споруд торгівельного призначення, погодженого архітектором Голопристанського району Херсонської області. (т.1, а.с.171,205-213).

В ході апеляційного розгляду справи, проведена експертиза від 02.06.2017р., дослідженнями та висновками експерта встановлено, що зведений паркан не відповідає конфігурації та периметру земельної ділянки та без дотримання будівельних норм в частині відсутності відстані від межі сусідньої ділянки та найбільш виступної конструкції стіни. При зведенні паркану порушена інсоляція (ступінь освітлення сонячним світлом) та провітрюваність земельної ділянки і просихання ґрунту біля стін будівлі магазину - кафетерію. ( т.2 а.с. 38 експертизи)

Разом із тим, згідно дослідження експертизи від 02.06.2017р. вбачається, що належні ОСОБА_3 споруди реконструйованого та введеного в експлуатацію магазину - кафетерію, розміщені на земельній ділянці без дотримання встановленої вимогами ДБН відстані від сусідньої межі, а саме відстань до огорожі земельної ділянки по вул. Морській,3- м з лівого фасаду - 38 см., до огорожі по вул. Морській, 3- л з правого боку фасаду - 10 см., та по задній стіні не замірялись через відсутність доступу. (а.с експертизи 35)

З врахуванням встановлених судом фактичних обставин справи, у тому числі і дослідження висновків експертизи від 02.06.2017р. слід визнати правомірним висновок суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про знесення паркану, зведеного ОСОБА_4 в межах власної земельної ділянки, оскільки та лише обставина, що фактично висота цієї споруди становить від 3,76 м. до 6,8 м., а тому перевищує встановлену будівельними нормами висоту 2 метри, не потребує її знесення.

Наявність такого порушення будівельних норм, та відновлення прав постраждалої сторони через такі їх порушення, передбачають проведення відповідної перебудови у відповідності до проекту забудови та будівельних норм, тоді як знесення за правими ч.7 ст. 376 ЦК України, передбачається у разі неможливості такої перебудови.

Крім того, позивачем не надано доказів на встановлення причинно-наслідкового зв'язку між порушенням його права вільно користуватись будівлею магазину після реконструкції останнього через відсутність метрової відстані від паркану до межі із належною йому земельною ділянкою, оскільки сама реконструйована будівля магазину зведена без дотримання цим х же будівельних норм.

Отже, доводи апеляційної скарги у вказаній частині вимог висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому ухвалене рішення про відмову у задоволенні цієї частини позову ОСОБА_3 належить залишити без змін.

Разом із тим заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо неправомірності рішення суду щодо задоволення зустрічного позову ОСОБА_4 в частині покладання на ОСОБА_3 обов'язку звільнити та привести в первинний стан частину земельної ділянки по вул. Морській, 3- л , належній ОСОБА_4 шляхом знесення частини будівлі по вул. Морській, 3- з , належній ОСОБА_3

Суд першої інстанції, задовольняючи вказані вимоги ОСОБА_4, виходив із того, що частина будівлі кафетерію - магазину, належного ОСОБА_3 частково на 1,45 кв.м. розміщена на земельній ділянці по вул. Морській, 3- м та №3- л , належній ОСОБА_4, що чинить їй перешкоди у користуванні майном. При цьому суд керувався висновками експертного дослідження від 7.03.2016р.

Аналізуючи зміст цього дослідження вбачається, що експерт керувався матеріалами інвентарних справ суміжних земельних ділянок, однак землевпорядну документацію цих ділянок, сторони для дослідження не надавали.

За таких обставин висновки щодо факту порушень та невідповідності розташування нерухомого майна встановленим межам земельних ділянок, без дослідження землевпорядної документації та прив'язки фактичних вимірів до відправних точок, вказаних у первинній землевпорядній документації, не можна вважати такими, що ґрунтуються на повному дослідженні фактичних обставин справи.

Таким чином, вказаний висновок експерта через неповноту досліджень не можна визнати належним доказом обґрунтованості позовних вимог ОСОБА_4 у задоволеній частині.

За наявними в матеріалах справи доказами вбачається, що реконструкцію кафетерію - магазину по вул. Морській,3- з здійснено у відповідності до Декларації про початок виконання будівельних робіт на об'єкті із добудовою поверху мансардного типу, яка зареєстрована Інспекцією ДАБК у Херсонській області 16.08.2011р. ( т.2 а.с.32-34)

Після завершення реконструкції 22.09.2011р. затверджена Декларація про готовність об'єкта до експлуатації. Та видано свідоцтво про право власності на магазин-кафетерій загальною площею 161 кв.м (т.2 а.с. 35-39, т.1 а.с.240.)

За висновком експертизи від 02.06.2017р. вказана будівля розміщена в межах виділеної ОСОБА_3 у власність земельної ділянки.

Саме вказаний висновок слід вважати належним доказом, оскільки експерт дослідив не тільки матеріали цивільної та інвентарні справи, а також і матеріали технічної документації із землеустрою, а також топографо-геодезичні зйомки об'єкту та земельної ділянки, яка виконана спеціалістом у вказаній галузі.

Висновок суду першої інстанції про те, що частина магазину - кафетерію частково на площі розміром 1,45 кв.м. розміщена на земельній ділянці по вул. Морській, 3- м і №3- л , належній ОСОБА_4, спростовується тим, що у матеріалах експертного дослідження взятого до уваги судом, містяться данні про накладання земель на площі 1,45 кв.м., однак відсутні матеріали щодо прив'язки вимірювань, зроблених експертом, у відповідності до державної геодезичної системи координат в матеріалах цього дослідження.

За таких обставин, визначений судом факт накладання частини будівлі на земельну ділянку суміжного землевласника не є обґрунтованим.

Разом із тим, висновки експертизи від 02.06.2017р. з врахуванням топографо-геодезичної зйомки об'єкту та земельної ділянки, яка виконана спеціалістом у вказаній галузі, зазначено, що розташування магазину - кафетерію відповідає межам земельної ділянки по вул. Морській,3- з , наданій для його будівництва і обслуговування. Розташування частини споруди за межами виділеної земельної ділянки не виявлено.

Порушення меж із суміжною ділянкою по вул. Морській, 3- м і №3- л , належній ОСОБА_4 - експертом не встановлено.

Враховуючи викладене, слід дійти висновку, що посилання ОСОБА_4 про порушення її прав на вільне користування земельною ділянкою та неправомірне зайняття її частини на площі 1,45 кв.м. спорудою, яка належить ОСОБА_3, не підтверджені належними доказами, тоді як доводи позивачки у вказаній частині спростовані висновками експерта від 02.06.2017р.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції у наведеній частині належить скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні вказаних вимог.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, якою визначено розподіл судових витрат між сторонами, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а тому на користь ОСОБА_3 підлягають стягненню з ОСОБА_4 понесенні судові витрати в сумі 306 грн. пропорційно сумі задоволених позовних вимог (судовий збір за подання апеляційної скарги а.с.58 т.2).

На підставі викладеного, ст. 391 ЦК України,ст.103 ЗК України, керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, діючої в інтересах ОСОБА_3, задовольнити частково.

Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 20 травня 2016 року в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про звільнення частини земельної ділянки та приведення її у первісний стан шляхом знесення частини будівлі та стягнення судових витрат скасувати і ухвалити нове рішення.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про зобов'язання звільнити частину земельної ділянки площею 1,45 кв.м. по вул. Морській, 3 л в с. Залізний Порт Голопристанського району Херсонської області та приведення її у первинний стан шляхом знесення частини будівлі, розміщеної за адресою вул. Морська, 3 з в с. Залізний Порт Голопристанського району Херсонської області, відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати пропорційно частині задоволених вимог в розмірі 306 грн.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно з моменту проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий

---

Н.В.Орловська

Судді:

---

О.В.Кутурланова

---

ОСОБА_1