Рішення

від 31.07.2017 по справі 379/698/17

ТАРАЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 379/698/17

2/379/292/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2017 року Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого: судді Бойка М.Г.,

за участю секретаря: Бакал О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тараща

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Плосківське про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач через свого представника за довіреністю звернувся до суду з даним позовом і просить визнати недійсними договір оренди земельної ділянки №023 кадастровий номер НОМЕР_1, площею 3,0399 га, та договір оренди земельної ділянки №024 кадастровий номер НОМЕР_2, площею 0,1253 га, що укладені 15 вересня 2014 року між ОСОБА_1 та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Плосківське . Крім того, просить стягнути з відповідача на його користь сплачений судовий збір в сумі 1280 грн..

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що в лютому 2001 року ОСОБА_1 (надалі по тексту - Позивач ) отримав державний акт на право власності на земельні ділянки (кадастрові номери НОМЕР_1 площею -3,0399 га та НОМЕР_2 площею - 0,1253 га). Восени 2010 року підписав договір оренди земельної ділянки на 5 років з СТОВ Плосківське . Працював в СТОВ Плосківське до весни 2016 року. Коли звернувся до СТОВ Плосківське щодо того, щоб після збору урожаю 2017 року повернули земельну ділянку у власне користування, в зв'язку з тим що договорів оренди після 2010 року з СТОВ Плосківське не підписував, йому було усно повідомлено, що він особисто підписав у 2014 році договір оренди земельної ділянки, а восени 2015 року додаткову угоду до даного договору. Тому земельну ділянку зможуть повернути лише у 2025 році. Проте він ніяких листів-повідомлень, як передбачено законодавством про продовження/поновлення договірних відносин між СТОВ Плосківське та Позивачем не отримував.

З інформаційних довідок з ДРРП на нерухоме майно та РПВ на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, ЄР заборон відчуження достеменно стало відомо, що нібито Позивач підписав договір оренди з СТОВ Плосківське за №024 від 15.09.2014 року, який зареєстрований реєстраційною службою Таращанського району 06.01.2015 року, договір оренди земельної ділянки №023 від 15.09.2014 року, який зареєстрований реєстраційною службою Таращанського району 06.01.2015 року та додаткову угоду б/н від 09.09.2015 року. Позивач категорично наполягає на тому, що не підписував Договори оренди земельної ділянки №23 та №24 від 15 вересня 2014 року, ні Додаткову угоду до нього і не може допустити, щоб таким чином порушувались його законні права як землевласника, тому вимушений звернутись до суду з метою захисту свого права на вільне розпорядження належними йому на праві приватної власності земельними ділянками.

Зі змісту ч. 3 ст. 203 ЦК України вбачається, що правочин є дійсним, якщо він відповідає загальним умовам дійсності правочину, зокрема, волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі.

Ч. 1 ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, що встановлені ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України.

Отже, наявність вільного волевиявлення учасників правочину та його відповідність внутрішній волі при укладенні цього правочину є однією з необхідних умов визнання останнього дійсним, а відсутність вільного волевиявлення учасника правочину, є підставою для визнання такого недійсним.

За вказаних обставин, вважає, що договора оренди земельної ділянки №23 та №24 від 15 вересня 2014 року - є недійсними.

В судовому засіданні позивач та його представники підтримали вказані вище позовні вимоги з підстав, які викладені в позовній заяві і зокрема позивач пояснив, що про існування оспорюваних ним договорів він дізнався від працівників СТОВ Плосківське в листопаді 2016 року і коли на його вимогу в грудні 2016 року йому надали вказані договори на руки, то він побачив, що договори підписані не ним, а його дружиною ОСОБА_2, повноважень якій для підпису вказаних договорів він не надавав. Не заперечив того факту, що ним особисто в травні місяці 2017 року було отримано орендну плату за 2017 рік в розмірі 8114,40 грн..

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі з підстав, наведених у письмовому запереченні на позов, однак визнав факт підписання, оспорюваних позивачем договорів оренди земельної ділянки його дружиною ОСОБА_2 і з цього приводу зазначив, що вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення передбачено вимогами статті 1158 ЦК України, де в ч. 2 зазначено, що особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, зобов'язана при першій нагоді повідомити її про свої дії і якщо ці дії будуть схвалені іншою особою, надалі до відносин сторін застосовуються положення про відповідний договір.

Відповідач сплачував за оспорюваними договорами оренди землі орендну плату, а позивач її приймав, особисто або через свою дружину, залежно від обставин, яка діяла в його майнових інтересах, та інтересах сім'ї, що свідчить про обізнаність позивача щодо існування орендних правовідносин із СТОВ Плосківське та схвалення ним дій щодо підписання договорів оренди землі без спеціального доручення.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 65 Сімейного кодексу України при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя.

З врахуванням вказаної норми матеріального права при укладенні договору оренди землі від імені позивача, його дружина діяла за згодою свого чоловіка.

Вказані обставини в своїй сукупності свідчать про наявність волевиявлення позивача на укладення оспорюваних договорів оренди землі 15 вересня 2014 року, та додаткової угоди 09 вересня 2015 року, а відтак посилання Позивача на норми статей 203, 215 ЦК України, є безпідставними.

Свідок ОСОБА_2 показала, що нею в присутності працівника СТОВ Плосківське ОСОБА_3 в адміністративній будівлі товариства, де також міститься Плосківська сільська рада, де вона працює на посаді секретаря вказаної сільської ради 15 вересня 2014 року були підписані від імені позивача - її чоловіка ОСОБА_1 договори оренди земельної ділянки за №023 та за №024 без його відома та відповідної на те довіреності, тобто ніяких повноважень на вчинення таких дій він їй не надавав. Крім того, нею таким же чином у вересні 2015 року замість чоловіка була підписана і додаткова угода до договору № 23 від 15.09.2014 року. При підписанні вказаних договорів позивач не був присутній (перебував на роботі) і про те, що вона підписала їх чоловікові не повідомляла. За отримання орендної плати вона також розписувалася і отримувала гроші, за які відразу придбавала долари США для накопичення коштів з метою придбання житла (квартири) дітям. Лише одного разу у травні 2017 року її чоловік розписався за отримання орендної плати за 2017 рік. Їй достеменно відомо про те, що у вересні 2014 року в зв'язку із зміною інвестора масово проводилося перепідписання договорів оренди земельних ділянок із їх власниками та СТОВ Плосківське і працівники вказаного товариства були зацікавлені в тому, щоб таких договорів було підписано якомога більше, а тому їй відомо непоодинокі випадки підписання вказаних договорів від імені орендодавців іншими особами (родичами, тощо) без відповідних повноважень, як було у її випадку.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на підставі Державного акту ІV-КВ № 091962 від 30.10.2003 року на праві приватної власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,166 га, яка розташована на території Плосківської сільської ради Таращанського району Київської області, якій відповідно присвоєний кадастровий номер НОМЕР_1, площею 3,0399 га та кадастровий номер НОМЕР_2, площею 0,1253 га. і у в листопаді 2016 року позивач дізнався від працівників СТОВ Плосківське , про укладення 15.09.2014 року від його імені із СТОВ Плосківське договору оренди земельної ділянки №023 кадастровий номер НОМЕР_1, площею 3,0399 га, та договору оренди земельної ділянки №024 кадастровий номер НОМЕР_2, площею 0,1253 га і коли на його вимогу в грудні 2016 року йому надали вказані договори на руки, то він пересвідчився, що договори підписані не ним, а його дружиною ОСОБА_2, повноважень якій для укладення та підпису вказаних договорів він не надавав.

З інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 04.05.2017 року №86419900 та №86420924 вбачається, що підставою виникнення іншого речового права на вищевказані земельні ділянки є відповідно договір оренди земельної ділянки №023 від 15.09.2014 року та додаткова угода б/н від 09.09.2015 року та договір оренди земельної ділянки за №024 від 15.09.2014 року, які укладені між позивачем та СТОВ Плосківське та зареєстровані реєстраційною службою Таращанського району 06.01.2015 року, проте зазначені договори оренди земельної ділянки ним (позивачем) не підписувалися, оскільки вони (догори оренди землі) 15 вересня 2014 року були підписані дружиною позивача ОСОБА_2, яка будучи допитаною в судовому засіданні, як свідок підтвердила факт підписання нею вказаних договорів від імені позивача без його згоди та без відповідних на це повноважень.

Таким чином позивач в судовому засіданні категорично стверджував, що оспорювані ним договори оренди землі, він не підписував.

Представник відповідача в судовому засіданні фактично погодився, що дані договори підписала дружина позивача ОСОБА_2.

Крім того, в судовому засіданні було доведено, що позивач не надавав повноважень своїй дружині ОСОБА_2 на укладення оспорюваних ним договорів оренди землі від його імені та на їхнє підписання за нього.

Указані обставини встановлені з пояснень сторін, показань свідка ОСОБА_2 та матеріалів справи, вивчених в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Ч. 1 та ч. 3 ст. 203 ЦК України передбачають, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, а волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до СТОВ Плосківське підлягають задоволенню, як такі, що підтверджуються матеріалами справи та наданими доказами, оскільки ОСОБА_1 не підписував вищезазначені оспорювані ним договори оренди землі, а особа, яка підписала їх не мала на це відповідних повноважень.

Щодо посилання відповідача, як на заперечення проти позову на частини 1 та 2 ст. 1158 ЦК України, то суд вважає що до вказаних правовідносин вказані норми не можуть бути застосовані з огляду на наступне: Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 626, ст. 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору , виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, вони також регулюються актами земельного законодавства, Законом України Про оренду землі . Підписавши вищевказані договори оренди землі без доручення її власника (позивача) його дружина ОСОБА_2 не запобігла настанню невигідних для нього майнових наслідків, а навпаки позбавила його можливості підписати договори на більш вигідних умовах (строку оренди, розміру орендної плати, тощо) з цим чи іншим орендарем.

Щодо посилання представника відповідача на ч. 2 ст. 65 Сімейного кодексу України згідно з якою при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя, як на підставу належного укладення оспорюваних договорів оренди землі, то суд не бере до уваги цю обставину як підставу відмови у задоволенні позову в зв'язку з тим, що земельна ділянка площею 3,166 га відповідно до Державного акту ІV-КВ № 091962 від 30.10.2003 року належить позивачу на праві приватної власності, яку він набув внаслідок приватизації земель сільськогосподарського призначення в порядку реформування колективного сільськогосподарського підприємства, та є його особистим майном, в зв'язку з чим посилання представника відповідача на ту обставину, що підписуючи договір оренди від імені позивача його дружина ОСОБА_2 відповідно до ч. 2 ст. 65 СК України діяла за його згодою, як на підставу для відмови в задоволенні позову, є безпідставним, оскільки вказана норма стосується щодо розпорядження майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, а позивач в установленому законом порядку не уповноважував свою дружину ОСОБА_2 розпоряджатися своїм майном, зокрема і вказаною земельною ділянкою.

На підставі задоволення позову з відповідача підлягають стягненню на користь позивача, понесені ним судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 203, 212-215, 761, 792 ЦК України, ст.ст. 78, 79, 124-126, 158 Земельного кодексу України, ст. 13-16 Закону України Про оренду землі , ст.ст. 2, 5, 8, 10, 15, 30, 57-61, 88, 209, 213-215 ЦПК України, суд , -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Плосківське про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки №023 кадастровий номер НОМЕР_1, площею 3,0399 га, що укладений 15 вересня 2014 року між ОСОБА_1 та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Плосківське .

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки №024 кадастровий номер НОМЕР_2, площею 0,1253 га, що укладений 15 вересня 2014 року між ОСОБА_1 та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Плосківське .

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Плосківське на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1280 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Таращанський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення, а особою, що не була присутня у судовому засіданні з дня отримання копії цього рішення, апеляційної скарги до Апеляційного суду Київської області.

Повний текст рішення виготовлений 04.08.2017 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ: