Постанова

від 01.08.2017 по справі 904/6269/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2017 року Справа № 904/6269/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Куровського С.В. - головуючого(доповідача),

суддів: Білошкап О.В.,Поліщука В.Ю.,

за участю представників: не з'явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі

м.Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби

у Дніпропетровській області

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду

від 03.04.2017

у справі №904/6269/16 господарського суду Дніпропетровської області

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ-ТЕК"

про визнання банкрутом,

встановив:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2017 у справі № 904/6269/16 (суддя - Полєв Д.М.) затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ-ТЕК". Ліквідовано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "АВ-ТЕК". Провадження у справі припинено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.04.2017 (колегія суддів у складі: І.О. Вечірко, С.Г. Антонік, О.Г. Іванов) припинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2017 у справі № 904/6269/16.

В касаційній скарзі Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі ДПІ у Шевченківському районі м.Дніпра) просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.04.2017 з підстав порушення норм матеріального права, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Між тим, згідно з ч. 6 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон про банкрутство).

В силу особливостей справи про банкрутство (ст. 4-1 ГПК України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

У відповідності до абз. 16 ст. 1 Закону про банкрутство учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони (конкурсні кредитори та боржник), забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

При цьому, колегія суддів бере до уваги, що вказаний вище перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство. Однак, інші випадки участі органу державної податкової служби у справі про банкрутство платника податків Законом про банкрутство не передбачені.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у даній справі порушено ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2016 в порядку ст. 95 Закону про банкрутство з урахуванням особливостей застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2016 ТОВ "АВ-ТЕК" визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 6 місяців (до 11.02.2017 року). Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Гелашвілі Олену Олександрівну, яку зобов'язано вчинити певні дії.

Особливості та порядок заявлення кредиторами вимог до боржника, що ліквідується власником в порядку статті 95 Закону, визначені положеннями ч.3 ст.95 Закону та передбачають, що кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Отже, у справі про банкрутство боржника, який ліквідується власником, особа може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.

У зв'язку з наведеним, органи доходів і зборів та інші державні органи є кредиторами неплатоспроможних боржників, якщо вони мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Ця норма міститься в ст. 210 Господарського кодексу України.

Таким чином, особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише у разі подання у встановленому порядку заяви з грошовими вимогами до боржника. Тільки після цього, така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.

Припиняючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДПІ у Шевченківському районі м.Дніпра, суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржник в розумінні ст. 91 ГПК України і ст. 1 Закону про банкрутство не набув статусу учасника провадження у даній справі про банкрутство, а тому не має права на оскарження прийнятої судом першої інстанції ухвали.

Апеляційний господарський суд, відповідно до вимог ст.ст. 99-101 ГПК України належним чином дослідивши матеріали справи, встановив, що ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра в порядку, визначеному частиною 3 ст. 95 Закону про банкрутство, не зверталась до господарського суду із заявою про визнання вимог до ТОВ "АВ-ТЕК", що виникли в результаті заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів). Крім того зазначив, що в апеляційній скарзі податковий орган жодним чином не посилався на наявність у боржника заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), відповідно, будь-яких майнових (грошових) претензій до боржника, розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог (майнові або грошові).

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.03.2017 було зобов'язано ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра подати суду докази звернення до господарського суду із заявою про визнання грошових вимог до боржника по сплаті податкового зобов'язання у встановленому законом порядку або відповідне письмове пояснення.

Водночас, в листі ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська (правонаступником якої є ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра) від 05.09.2016 повідомила ліквідатора ТОВ "АВ-ТЕК" про те, що податковий борг у ТОВ "АВ-ТЕК" відсутній (т. 3, а. с. 125).

Про наявність у боржника будь-якої податкової заборгованості скаржник не зазначає і в касаційній скарзі.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що заявник не набув у встановленому порядку статусу кредитора боржника у справі про банкрутство.

Дослідивши посилання ДПІ на необхідність проведення податкової перевірки стосовно боржника, суд апеляційної інстанції зазначив, що наказ № 435 від 08.04.2016 про проведення позапланової перевірки, складення акту № 458/04-62-14-02/34562210 від 08.04.2016 про незнаходження посадових осіб за податковою адресою, акту № 459/04-62-14-02/34562210 від 08.04.2016 були вчинені до порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "АВ-ТЕК".

Водночас, після видачі наказу від 08.04.2016 між ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська (правонаступником якої є ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра) та боржником було складено акти звірки (мітяться у матеріалах справи) № 1395-07 від 11.05.2016, № 1401-07 від 11.05.2016, № 1403-07 від 11.05.2016, № 1393 від 11.05.2016, № 1399-07 від 11.05.2016, згідно з якими заборгованість ТОВ "АВ-ТЕК" перед бюджетом відсутня.

За таких обставин, посилання скаржника на те, податковий орган був позбавлений можливості вчасно провести позапланову документальну перевірку діяльності боржника, обґрунтовано було відхилено судом апеляційної інстанції з огляду на те, що в матеріалах справи відсутні докази ознайомлення ліквідатора з наказом про проведення перевірки та вжиття інших заходів для проведення податкової перевірки банкрута після порушення справи та визнання боржника банкрутом., а також докази звернення податкового органу до господарського суду із скаргою на дії ліквідатора щодо ненадання документів для проведення такої перевірки.

Відповідно до ст. 33 ГПК України обов'язок доказування та подання доказів покладений на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За наведених обставин, встановивши, що ДПІ у Шевченківському районі м.Дніпра не набула статусу учасника провадження у даній справі про банкрутство, а також не доведено, що господарський суд першої інстанції оскаржуваною ухвалою вирішив питання про її права та обов'язки податкового органу, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про припинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою скаржника з посиланням на п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувана ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.04.2017 винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, є такими, що не спростовують обґрунтованості висновків апеляційного суду, а тому підстави для скасування оскаржуваного судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.04.2017 по справі №904/6268/16 залишити без змін.

Головуючий Куровський С.В.

Судді Білошкап О.В.

Поліщук В.Ю.