Рішення

від 12.06.2017 по справі 905/844/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.06.2017р.                     Справа №905/844/17                               

за позовом: Керівника Волноваської місцевої прокуратури, м.Волноваха в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, м.Костянтинівка, код ЄДРПОУ 39899429

до відповідача 1: Відділу освіти Мар'їнської районної державної адміністрації, м.Мар'їнка, код ЄДРПОУ 02142690

до відповідача 2: Фермерського господарства «ДОН», с.Новоукраїнка

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Пречистівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів, с.Пречистівка, код ЄДРПОУ 25701672

про визнання недійсним договору №7601а від 01.01.2012р. про надання послуг, зобов'язання звільнити займану земельну ділянку

Суддя: Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання: Бикова Я.М.

У засіданні брали участь:

прокурор: не з'явився

від позивача: не з'явився

від відповідачів: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Керівник Волноваської місцевої прокуратури, м.Волноваха в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, м.Костянтинівка звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідачів, Відділу освіти Мар'їнської районної державної адміністрації, м.Мар'їнка, Фермерського господарства «ДОН», с.Новоукраїнка про:

- визнання недійсним та припинення на майбутнє договору №7601а від 01.01.2012р. щодо надання послуг з обробки землі та всіх додатків до нього, укладених між Відділом освіти Мар'їнської районної державної адміністрації та Фермерським господарством «ДОН»;

- зобов'язання Фермерське господарство «ДОН» звільнити займану ним земельну ділянку площею 29,7 (кадстровий номер 1423385800:05:000:0081), вартістю 1035184 грн, що належить Пречистівській загальноосвітній школі на праві постійного користування згідно з Державним актом серії ЯЯ №9055993, яку він займає на підставі договору №7601а від 01.01.2012р.

В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на те, що укладений між Відділом освіти Мар'їнської районної державної адміністрації та Фермерським господарством «ДОН» договір №7601а від 01.01.2012р. про надання послуг є удаваним правочином та суперечить приписам ч.2 ст.203 Цивільного кодексу України. Крім того, прокурор вказує на використання відповідачем 2 земельної ділянки, наданої Пречистівській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів на праві постійного користування (державний акт серія ЯЯ №9055993 на право постійного користування земельною ділянкою), як спеціальному суб'єкту, суперечить приписам земельного законодавства.

Позивач, відповідачі та третя особа у судові засідання 18.05.2017р., 30.05.2017р., 12.06.2017р. не з'явились, будь-яких пояснень по суті спору не надали, витребуваних судом документів до матеріалів справи не представили, про розгляд справи були обізнані, про що свідчать наявні у матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, посадових осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За висновками суду, незважаючи на те, що прокурор, сторони та третя особа, зокрема, у судове засідання 12.06.2017р. не з'явились, справа може бути розглянута за наявними в ній документами у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а відсутність вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.63 Закону України «Про освіту» матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством. Земельні ділянки державних навчальних закладів, установ та організацій системи освіти передаються їм у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України. Навчальні заклади самостійно розпоряджаються прибутками від господарської та іншої передбаченої їх статутами діяльності. Основні фонди, оборотні кошти та інше майно державних навчальних закладів, установ, організацій та підприємств системи освіти не підлягають вилученню, крім випадків, передбачених чинним законодавством. Об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

За змістом п.п.1, 2 статуту Пречистівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Мар'їнської районної ради Донецької області остання здійснює свою діяльність відповіно до Конституції України, чинного законодавства, у тому числі відповідно до ст.34 Закону України «Про загальну середню освіту», постанови №778 від 27.08.2010р. Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад», власного статуту. Форма власності: комунальна, засновником закладу освіти є Мар'їнська районна рада.

Відповідно до Положення про Відділ освіти Мар'їнської районної державної адміністрації Донецької області останній є структурним підрозділом Мар'їнської районної державної адміністрації Донецької області, який утворюється розпорядженням голови Мар'їнської районної державної адміністрації і підпорядковується заступнику голови Мар'їнської районної державної адміністрації згідно з розподілом обов'язків між керівними працівниками райдержадміністрації та Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації. У своїй діяльності Відділ освіти керується Конституцією України, законами України, актами Президента України Кабінету Міністрів України, наказами та іншими нормативно-правовими документами Міністерства освіти і науки України, розпорядженнями голів обласної, районної державних адміністрацій, обласної та районної рад, а також цим Положенням.

Відділ є юридичної особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, бланк (п.1.13 вказаного Положення).

За змістом п.2.3 Положення основними напрямками роботи відділу освіти є здійснення управління навчальними закладами, що знаходяться в межах території району і належать до сфери управління районної державної адміністрації, та координація діяльності цих навчальних закладів.

Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як свідчать матеріали справи, на підставі рішення №188 від 27.04.2009р. Мар'їнської районної державної адміністрації Пречистівській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів видано державний акт серія ЯЯ №9055993 на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 29,7000 га, яка розташована на території Новоукраїнської сільської ради за межами населених пунктів Мар'їнського району Донецької області для дослідних та навчальних цілей.

Вказаний акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі №3АА007529-030916300001 та засвідчений підписами Голови Мар'їнської районної державної адміністрації та начальника відділу Держкомзему у Мар'їнському районі Донецької області.

01.01.2012р. між Мар'їнським районним відділом освіти (замовник) та Фермерським господарством «ДОН» (виконавець) укладено договір №7601а про надання послуг, за змістом розділу 1 якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується за завданням замовника у строк обумовлений договором надавати за плату наступні послуги: здійснювати оранку, боронювання, внесення мінеральних добрив, посів, хімічна обробка посівів культур, а також збір вирощеного врожаю на ділянці землі площею 29,7 га, яка належить Пречистівській загальноосвітній школі Новоукраїнській сільській раді. Строк надання послуг становить 10 років. Місцем надання послуг є земельна ділянка площею 29,7 га на території Новоукраїнської сільської ради.

За приписами п.3.1 укладеного сторонами правочину отримана в результаті наданих виконавцем послуг продукція є власністю замовника.

Відповідно до п.4.2 договору №7601а від 01.01.2012р. останній вступає в силу з моменту його реєстрації в Новоукраїнській сільській раді.

Вказаний договір підписано представниками сторін та скріплено їх печатками.

Відповідно до ст.41 Основного Закону України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно з ч.1 ст.78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

За змістом ст.92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Право володіння традиційно розуміється як забезпечена законом можливість мати у себе певну річ, утримувати її у своєму господарському підпорядкуванні, фактичне панування суб'єкта над об'єктом; право володіння - це закріплена нормами права (тобто юридично забезпечена) можливість добування корисних властивостей речі та створення за його допомогою благ для задоволення потреб власника чи інших осіб.

Право постійного користування земельною ділянкою як специфічне речове право характеризується обмеженим суб'єктно-об'єктним складом: об'єктом права власності можуть бути лише земельні ділянки комунальної та державної власності, суб'єктами – лише юридичні особи, визначені законом.

В силу приписів земельного законодавства України право постійного користування є одним з двох можливих титулів, що надає право користування землею: користування землею на праві оренди землі та на праві постійного користування.

Землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: самостійно господарювати на землі; власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі; на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди (ст.95 Земельного кодексу України).

Як було зазначено судом, Пречистівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Мар'їнської районної державної адміністрації Донецької області як землекористувач на титулі права постійного користування землею (державний акт серія ЯЯ №9055993 на право постійного користування земельною ділянкою) наділена передбаченими законодавством правами щодо земельної ділянки. Водночас, винятків щодо можливості реалізації прав землекористувача на праві постійного користування, зокрема, щодо передачі права господарювання іншій особі на відповідній земельній ділянці, не містить. Тобто, правомочності користування та володіння земельною ділянкою належні землекористувачеві в силу приписів ст.95 Земельного кодексу України мають здійснюватись останнім самостійно.

Відтак, укладений відповідачами договір №7601а від 01.01.2012р. про надання послуг, предметом якого є надання Фермерським господарством «ДОН» (виконавець) послуг з обробки землі та збору врожаю суперечить закріпленому приписам вищевказаних норм земельного законодавства принципу «самостійного господарювання на земельній ділянці» безпосередньо землекористувачем.

При цьому, в силу приписів ст.96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

За змістом Державного акту серія ЯЯ №9055993 на право постійного користування земельною ділянкою, земельна ділянка загальною площею 29,7000 га, яка розташована на території Новоукраїнської сільської ради за межами населених пунктів Мар'їнського району Донецької області навдалась Пречистівській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів для дослідних та навчальних цілей.

Втім, враховуючи зміст спірного правочину, використання вказаної земельної ділянки відбувалось Фермерським господарством «ДОН» для вирощування, оброблення, збирання та реалізації сільськогосподарської продукції, тобто з порушенням її цільового призначення.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Тобто, при оренді землі здійснюється обробіток ґрунту, що становить собою користування земельною ділянкою, внаслідок якого вирощується товарна сільськогосподарська продукція.

З огляду на вказане, правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане в користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання майна (земельної ділянки).

За умовами п.1.1 замовник доручає, а виконавець зобов'язується за завданням замовника у строк обумовлений договором надавати за плату наступні послуги: здійснювати оранку, боронювання, внесення мінеральних добрив, посів, хімічна обробка посівів культур, а також збір вирощеного врожаю на ділянці землі площею 29,7 га, яка належить Пречистівській загальноосвітній школі Новоукраїнській сільській раді.

Таким чином, за змістом договору №7601а від 01.01.2012р. між сторонами фактично склалися правовідносини землекористування, а саме оренди земльної ділянки, оскільки з умов оспорюваного договору вбачається, що відповідач 1 фактично передав відповідачу 2 на платній основі земельну ділянку, що перебуває у постійному користуванні відповідача 1. Відтак, положення спірного правочину повинні відповідати законодавству, що регулює правовідносини у сфері оренди землі.

Відповідно до ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За приписами ст.ст.2, 3 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За змістом ст.4 Закону України «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до ч.2 ст.16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Статтею 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Таким чином, земельним законодавством не передбачено право постійного користувача або іншої особи розпоряджатись земельною ділянкою шляхом передачі її будь-кому у платне користування.

За змістом ч.ч.1, 4 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну, припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Визнання договору недійсним є одним із способів захисту, який застосовується судом у випадках та порядку, визначеному законодавством.

Статтею 203 вказаного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За змістом ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до п.7 постанови №9 від 06.11.2009р. Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (ч.1 ст.92 вказаного кодексу України).

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

З змістом ст.235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

За удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.

Встановивши у розгляді справи, що певний правочин вчинено з метою приховати інший правочин (удаваний правочин), господарський суд на підставі частини другої статті 235 ЦК України має виходити з того, що сторонами вчинено саме той правочин, який вони мали на увазі, і розглянути справу по суті із застосуванням правил, що регулюють цей останній правочин. Якщо він суперечить закону, господарський суд має прийняти рішення про визнання його недійсним із застосуванням, за необхідності, відповідних правових наслідків (п.3.11 постанови №11 від 29.05.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними»).

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, враховуючи, що нормами спеціального земельного законодавства визначений особливий порядок передачі в оренду земель, з огляду на відсутність закріпленого чинним законодавствам права постійного користувача необхідного обсягу цивільної дієздатності щодо розпорядження земельною ділянкою шляхом передачі її іншим особам у платне користування, зважаючи на те, що зміст спірного правочину не відповідає вимогам статтей 4, 16 Закону України «Про оренду землі», нормам Земельного кодексу України, суд дійшов висновку, що вимоги Керівника Волноваської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області до Відділу освіти Мар'їнської районної державної адміністрації та Фермерського господарства «ДОН» про визнання недійсним та припинення на майбутнє договору №7601а від 01.01.2012р. щодо надання послуг з обробки землі та всіх додатків до нього, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на усунення в судовому порядку обставин, в силу дії яких спірна земельна ділянка використовувалась Фермерським господарством «ДОН», шляхом визнання недійсним договору №7601а від 01.01.2012р., суд вважає, що позовні вимоги прокурора в частині зобов'язання відповідача 2 звільнити спірну земельну ділянку є цілком обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому, суд зазначає, що оскільки акт приймання-передачі спірної земельної ділянки між відповідачами не складався, що в порядку норм ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України в ході судового рогляду сторонами спростовано не було, то саме по собі звільнення земельної ділянки буде достатнім способом захисту для відновлення порушених прав та інтересів. За таких обставин, суд не вбачає необхідності зобов'язувати відповідача 2 передати земельну ділянку Пречистівській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів за актом приймання-передачі, що в цілому не впливає на правомірність заявленого прокурором позову.

Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 3200 грн підлягає стягненню з відповідачів в рівних частинах на користь Прокуратури Донецької області, як платника згідно з платіжними дорученнями №580 від 07.11.2016р. на суму 1822 грн, №2696 від 07.11.2016р. на суму 1378 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Керівника Волноваської місцевої прокуратури, м.Волноваха в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, м.Костянтинівка до Відділу освіти Мар'їнської районної державної адміністрації, м.Мар'їнка, Фермерського господарства «ДОН», с.Новоукраїнка про:

- визнання недійсним та припинення на майбутнє договору №7601а від 01.01.2012р. щодо надання послуг з обробки землі та всіх додатків до нього, укладених між Відділом освіти Мар'їнської районної державної адміністрації та Фермерським господарством «ДОН»;

- зобов'язання Фермерське господарство «ДОН» звільнити займану ним земельну ділянку площею 29,7 (кадстровий номер 1423385800:05:000:0081), вартістю 1035184 грн, що належить Пречистівській загальноосвітній школі на праві постійного користування згідно з державним актом серії ЯЯ №9055993, яку він займає на підставі договору №7601а від 01.01.2012р.

Визнати недійсним та припинити на майбутнє договір №7601а від 01.01.2012р. щодо надання послуг з обробки землі та всі додатки до нього, укладені між Відділом освіти Мар'їнської районної державної адміністрації та Фермерським господарством «ДОН».

Зобов'язати Фермерське господарство «ДОН» (85640, Донецька обл., Мар'їнський район, с.Новоукраїнка, вул.Степна, 10б, код ЄДРПОУ 30349082) звільнити земельну ділянку площею 29,7 (кадстровий номер 1423385800:05:000:0081), вартістю 1035184 грн, що належить Пречистівській загальноосвітній школі на праві постійного користування згідно з державним актом серії ЯЯ №9055993, яку він займає на підставі договору №7601а від 01.01.2012р.

Стягнути з Відділу освіти Мар'їнської районної державної адміністрації (85600, Донецька обл., Мар'їнський район, м.Мар'їнка, вул.Заводська, буд.20, код ЄДРПОУ 02142690) на користь Прокуратури Донецької області (87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Університетська, буд.6, код ЄДРПОУ 25707002; р/р 35216066016251, банк: Державна казначейська служба України, м.Київ, МФО 820172) судовий збір в сумі 1600 грн.

Стягнути з Фермерського господарства «ДОН» (85640, Донецька обл., Мар'їнський район, с.Новоукраїнка, вул.Степна, 10б, код ЄДРПОУ 30349082) на користь Прокуратури Донецької області (87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Університетська, буд.6, код ЄДРПОУ 25707002; р/р 35216066016251, банк: Державна казначейська служба України, м.Київ, МФО 820172) судовий збір в сумі 1600 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 12.06.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 19.06.2017р.

Суддя Ю.О.Паляниця