Рішення

від 01.08.2017 по справі 906/419/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "01" серпня 2017 р. Справа № 906/419/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Давидюка В.К.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - дов. б/н від 28.03.2017;

від відповідача: ОСОБА_2 - керівник;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс маркет"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Чесний продукт"

про стягнення 135114,06 грн.

Строк розгляду спору продовжено по 01.08.2017 за клопотанням сторони на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України.

ТОВ "Альянс маркет" звернулося з позовом про стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів в сумі 135114,06 грн, з яких: 130752,41 грн - борг, 3684,60 грн - інфляційні втрати та 677,05 грн -3% річних.

Представник позивача в засіданні суду зазначив, що на виконання рішення господарського суду м. Києва у справі №910/21642/15 ТОВ "Альянс маркет" здійснило часткову оплату заборгованості у сумі 130752,41 грн. Згодом в межах виконавчого провадження підприємство перерахувало на рахунок ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві 148804,88 грн. Таким чином, ТОВ "Альянс маркет" двічі сплатило суму за договором поставки №ТА0206/13 від 11.06.2013. Проте ТОВ "Торговий дім "Чесний продукт" не повернув надмірно сплачені кошти, що стало підставою для звернення до суду. Разом з тим, представником надані додаткові пояснення, в яких посилається на безпідставність наявності заборгованості за тару відповідно до договору поставки товару №ТА0206/13 від 11.06.2013 у розмірі 4450,50 грн. Також наводить підстави для нарахування інфляційних та 3% річних на суму надмірно сплачених коштів.

Представник відповідача підтвердила факт подвійної сплати заборгованості. Позов визнала частково в сумі 129990,28 грн, що становить різницю між заявленою сумою позову та 762,13 грн, які не сплачені згідно з рішенням господарського суду м. Києва від 10.09.2015 у справі №910/21642/15. Також заперечувала щодо стягнення інфляційних та 3% річних.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.09.2015 у справі №910/21642/15 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Маркет" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Чесний продукт" заборгованість за договором поставки товару №ТА0206/13 від 11.06.2013 у розмірі 130930,94 грн основного боргу, 762,13 грн 3% річних, 14941,25 грн пені та витрат по сплаті судового збору у розмірі 2 932,69 грн.

17.09.2015 ТОВ "Альянс Маркет" здійснило оплату заборгованості за товар в сумі 130752,41 грн, що підтверджується платіжним дорученням №126749 від 17.09.2015 (а.с. 18).

На виконання вказаного рішення було видано наказ №910/21642/15 від 05.10.2015, на підставі якого ВДВС Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві відкрило виконавче провадження №49064315 про стягнення з ТОВ "Альянс Маркет" на користь ТОВ "Торговий дім "Чесний продукт" заборгованості у розмірі 148804,88 грн (а.с. 20).

В результаті чого позивачем перераховано на рахунок ВДВС Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві 163835,36 грн, що включає суму боргу за рішенням господарського суду міста Києва у справі №910/21642/15, виконавчий збір та суми витрат на проведення виконавчий дій. Вказане підтверджується випискою з банківського рахунку (а.с. 22).

Враховуючи, що ТОВ "Альянс Маркет" в повному обсязі виконало рішенням господарського суду міста Києва у справі №910/21642/15, державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №49064315 (а.с. 23).

Таким чином, ТОВ "Альянс Маркет" двічі сплатило ТОВ "Торговий дім "Чесний продукт" суму заборгованості за договором поставки.

Згодом підприємство надіслало на адресу відповідача претензію №00140-01/17 від 16.01.2017 з вимогою повернути надмірно сплачені кошти, однак поштове відправлення повернулося до адресата з відміткою поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання" (а.с.24-26).

За таких обставин відповідач не повернув позивачеві надмірно сплачені кошти, які просить стягнути в судовому порядку.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно з вимогами ч. 1,2 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні (п.3 ч.3 ст.1212 ЦК України).

Так як ТОВ "Альянс Маркет" виконало рішення господарського суду м. Києва від 10.09.2015 в межах виконавчого провадження, зобов'язання за договором поставки №ТА0206/13 від 11.06.2013 припинилися.

Відповідно до рішення господарського суду м. Києва від 10.09.2015 у справі №910/21642/15 загальна сума до стягнення становила 149567,01 грн, згідно з наказом, на підставі якого відкрито виконавче провадження про стягнення ТОВ "Альянс Маркет" на користь ТОВ "ТД "Чесний продукт" боргу - 148804,88 грн. Так різниця між сумами заявлених до стягнення за судовими актами складає 762,13 грн.

Відповідно до здійснених платежів ТОВ "Альянс Маркет" перерахувало 279557,29 грн (130752,41 +148804,88). А тому сума надмірно сплачених коштів становить 129990,28 грн (279557,29 -149567,01).

Таким чином, правова підстава, за якою відповідачем були набуті кошти в розмірі 129990,28 грн відпала, отже утримуються ТОВ "ТД "Чесний продукт" без достатньої правової підстави та підлягають поверненню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат.

За приписами ч.2 ст. 1214 ЦК України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У ЦК України відсутнє визначення терміну грошове зобов'язання .

У п. 1.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зазначено, що: "грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 ЦК України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку."

Згідно з пунктом 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань": "сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові."

Відповідно до правової позиції Верховного суду України, викладеної у постанові від 30.03.2016 у справі №6-2168цс16 (предметом розгляду в межах якої були вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат внаслідок невиконання обов'язку з повернення авансу, стягнутого за рішенням суду), зобов'язання, що зводиться до сплати грошей, є грошовим зобов'язанням, а отже невиконання таких зобов'язань належним чином дає підстави для стягнення інфляційних витрат за весь час прострочення та 3 % річних від простроченої суми, які входять до складу грошового зобов'язання, оскільки боржник зобов'язаний відшкодувати інфляційні витрати від знецінення неповернутих коштів за час виконання рішення суду про стягнення суми.

При цьому, враховуючи, предмет розгляду у справі №6-2168цс16 - повернення авансу, можна дійти висновку, що грошове зобов'язання слід розуміти не тільки як таке, що може виникати лише з договору, та містить у собі обов'язок з оплати іншій стороні за виконані роботи/надані послуги/товар (тобто бути елементом зобов'язання, яке передбачає оплатність), а як і таке, що може виникати з будь-яких юридичних фактів, які передбачені ст. 11 ЦК України, та передбачати будь-який обов'язок з передачі грошових коштів, тобто коли одна особа зобов'язана такі кошти надати іншій особі, а інша особа має право вимагати передання таких коштів, зокрема, і у випадку обов'язку повернути грошові кошти.

Крім того, норми ЦК, що регулюють зобов'язання з повернення безпідставно набутого майна не містять будь-яких виключень чи обмежень щодо застосування відповідальності за порушення грошового зобов'язання, передбаченої ст. 625 ЦК, у випадку невиконання боржником обов'язку щодо повернення майна у вигляді грошових коштів.

Зобов'язання відповідача з повернення надмірно сплачених коштів виникає безпосередньо з закону, то у позивача виникло право на стягнення інфляційних витрат та трьох відсотків річних від суми боргу як наслідок відшкодування втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання плати (компенсації) за користування безпідставно отриманих коштів. Так як безоплатне користування боржником чужими грошовими коштами суперечить нормам Цивільного кодексу України щодо захисту права власності та засадам цивільного законодавства, зокрема, принципам добросовісності, справедливості і розумності.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат в порядку ст. 625 ЦК України у зв'язку з виконання відповідачем обов'язку з повернення надмірно сплачених грошових коштів у розмірі 129990,28 грн за наслідками виконання рішення господарського суду міста Києва від 10.09.2015 у справі №910/21642/15, на підставі якого кошти були сплачені.

З матеріалів справи вбачається, що претензія про повернення надмірно сплачених коштів направлена відповідачу 19.01.2017 (а.с.27).

Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так позивачем нараховані 3% річних та інфляційні за період 28.01.2017 по 31.03.2017.

Суд, здійснивши перерахунок, задовольняє стягнення 3% річних у сумі 673,10 грн (129990,28 х 3% х 63 / 365 х 100%) та інфляційних втрат 3663,13 грн (129990,28 х 1,02818 (сукупний індекс інфляції) - 129990,28).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Представник відповідача позов визнала частково в сумі 129990,28 грн, доказів повернення коштів не надала.

Суд не приймає доводи відповідача щодо наявної заборгованості 4450,50 грн за тару згідно з видатковими накладними (а.с. 88-129), так як дане питання не було предметом дослідження під час розгляду справи №910/21642/15 господарським судом м. Києва, а тому ТОВ "Торговий дім "Чесний продукт" може звернутися з окремим позовом про стягнення до ТОВ "Альянс маркет" вказаної заборгованості.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення 129990,28 грн надмірно сплачених коштів, 673,10 грн - 3%-річних та 3663,13 грн - інфляційних витрат. У стягненні 762,13 грн безпідставно набутих коштів необхідно відмовляє.

Витрати по сплаті судового збору в порядку ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Чесний продукт" (10025, м. Житомир, вул. Сингаївського, буд. 3, код ЄДРПОУ 38623842) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс маркет" (юридична адреса: 79040, м. Львів, вул. Городоцька, 359, будинок 359; адреса для листування: 03186, м.Київ, вул. Соціалістична, 5, корп. 2, код ЄДРПОУ 38316777)

- 129990,28 грн - надмірно сплачених коштів;

- 673,10 грн - 3 % річних;

- 3663,13 грн - інфляційних втрат;

- 2014,90 грн - судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 04.08.17

Суддя Давидюк В.К.

Віддрукувати:

1- в справу;

2,3- сторонам (рек);