Рішення

від 31.07.2017 по справі 910/9016/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2017Справа №910/9016/17

За позовом: приватного підприємства "ЕНЕРГОМАКС";

до: публічного акціонерного товариства "УКРСОЦБАНК";

про: стягнення 26.500,00 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивач: ОСОБА_1 - директор на підставі витягу;

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У:

Приватне підприємство "ЕНЕРГОМАКС" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до публічного акціонерного товариства "УКРСОЦБАНК" про стягнення 26.500,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач на підставі укладеного між сторонами даного спору договору про виконання робіт по незалежній оцінці майна від 18.10.2016 № 151, виконав роботи, які відповідач прийняв, але не оплатив, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 26.500,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.06.2017 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/9016/17. Розгляд справи призначено на 17.07.2017.

До господарського суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог. Як вбачається з вказаної заяви позивача, останнім заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача 29.469,37 грн., з яких: основна заборгованість - 26.500,00 грн., інфляційні нарахування на суму заборгованості за період з 24.10.2016 по 02.07.2017 - 2.420,50 грн. та 3% річних на суму заборгованості за період з 24.10.2016 по 02.07.2017 - 548,87 грн.

Господарський суд міста Києва, в порядку передбаченому ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою від 17.07.2017 відклав розгляд даної справи на 31.07.2017. Вказаною ухвалою суд відхилив вказану вище заяву позивача, оскільки заявлені позивачем додаткові позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань на суму заборгованості - 2.420,50 грн. та нарахованих 3% річних на суму заборгованості - 548,87 грн. не були заявлені при подачі позову до суду.

До господарського суду надійшла заява позивача про зміну предмету позову, відповідно до якої останнім заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача 29.469,37 грн., з яких: основна заборгованість - 26.500,00 грн., інфляційні нарахування на суму заборгованості за період з 24.10.2016 по 02.07.2017 - 2.420,50 грн. та 3% річних на суму заборгованості за період з 24.10.2016 по 02.07.2017 - 548,87 грн.

Приписами статті 22 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Як вбачається зі змісту протоколу судового засідання від 17.07.2017 у справі № 910/9016/17 господарським судом міста Києва розпочато розгляд вказаної справи по суті, відтак позивач звернувся до суду із заявою про зміну предмету позову вже після початку розгляду господарським судом справи № 910/9016/17 по суті.

Відповідно до п. 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.11.2011 № 18, заяви про зміну предмета або підстави позову, які відповідають вимогам статей 54 і 57 ГПК, проте подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи, про що суд зазначає в описовій частині рішення, прийнятого по суті спору (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи).

Враховуючи викладені обставини суд залишає вказану вище заяву позивача про зміну предмету позову без розгляду.

Відповідач правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надходило. Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 31.07.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважного представника позивача по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах справи, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між приватним підприємством "ЕНЕРГОМАКС", як виконавцем, (далі - позивач) та публічним акціонерним товариством "УКРСОЦБАНК", як замовником, (далі - відповідач) укладено договір про виконання робіт по незалежній оцінці майна від 18.10.2016 № 151 (далі - Договір), відповідно до предмету якого відповідач доручає, а позивач приймає на себе обов'язок щодо виконання робіт по проведенню оцінки майна, а відповідач зобов'язується сплатити дані роботи суму, визначену в п. 2.1 Договору (1.2, 1.8 Договору).

Пунктом 2.1 Договору визначено, що вартість робіт встановлюється в сумі 26.500,00 грн.

Положеннями п. 2.2 Договору передбачено, що сума встановлена в п. 2.1 Договору, підлягає перерахуванню відповідачем на розрахунковий рахунок позивача не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з дати підписання акту прийому-передачі робіт, отримання звітів про проведення незалежної оцінки.

Згідно п. 2.3 Договору, акт прийому-передачі робіт підписується протягом 3 (трьох) днів з дня отримання звітів про проведення незалежної оцінки та відсутності у відповідача мотивованих зауважень до звітів про проведення незалежної оцінки та оригіналу висновків про вартість майна.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Положеннями ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Так, позивач, виконуючи взяті на себе зобов'язання за Договором та на його умовах, виконав роботи загальною вартістю 26.500,00 грн., а відповідач їх отримав, що підтверджується актом передачі-прийняття виконаних робіт за Договором, який підписаний сторонами, скріплений відбитками їх печаток та наявний в матеріалах справи у вигляді засвідченої копії.

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення відповідачем строку оплати виконаних позивачем робіт, відповідач, у строк, визначений п. 2.2 Договору, отримані ним роботи на користь позивача не оплатив. Вказана обставина призвела до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості у розмірі 26.500,00 грн. та звернення позивача до суду із вимогами про стягнення з відповідача вказаної суми заборгованості.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого.

Відповідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Суд відзначає, жодного підтвердження щодо факту погашення відповідачем заборгованості перед позивачем в розмірі 26.500,00 грн., сторонами спору до суду не подано.

Підсумовуючи викладені обставин справи та в їх сукупності, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 26.500,00 грн.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49 та статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "УКРСОЦБАНК" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, буд. 29; ідентифікаційний код 00039019) на користь приватного підприємства "ЕНЕРГОМАКС" (03142, м. Київ, вул. В. Стуса, буд. 23/9, кімната 16; ідентифікаційний код 31237977) заборгованість в сумі 26.500 (двадцять шість тисяч п'ятсот) грн. 00 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04 серпня 2017 року

Суддя С.В. Балац